ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"27" вересня 2017 р.Справа № 916/936/16
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗОРІ ПРО"
До відповідача: Головного управління ДФС України в Одеській області
За участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області
про стягнення 583906 грн.
Головуючий суддя Літвінов С.В.
Судді Никифорчук М.І.
ОСОБА_1
Представники сторін:
від позивача : ОСОБА_2 - довіреність
від відповідача: ОСОБА_3 - довіреність
від третьої особи: не з`явився
СУТЬ СПОРУ : Товариство з обмеженою відповідальністю "Зорі Про" (далі - ТОВ "Зорі Про") звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби України в Одеській області про стягнення суми боргу у розмірі 583 906, 00 грн.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.04.2016 порушено провадження у справі № 916/936/16 за позовом ТОВ "Зорі Про" до Головного управління Державної фіскальної служби України в Одеській області про стягнення. Цією ж ухвалою залучено до участі у справі у якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області.
10.05.2016 року Ухвалою суду провадження по вказаній справі припинено.
09.06.2016 року Постановою Одеського апеляційного господарського суду зазначену Ухвалу скасовано, а справу передано до господарського суду Одеської області для розгляду.
23.06.2016 року суддя Демешин О. А. прийняв справу до свого провадження.
06.09.2016 року позивач надав суду заяву про зміну до позовної заяви, якою просить суд стягнути з відповідача витрати на зберігання товарно-матеріальних цінностей у розмірі 456486,00 гривень та витрати на знищення тютюнових виробів та неякісної алкогольної продукції в сумі 127420,00 грн.
Рішенням Господарського суду Одеської області (суддя Демешин О.А.) від 07.10.2016 у задоволенні позову відмовлено повністю.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючий суддя Ярош А.І., судді Лисенко В.А., Гладишева Т.Я.) від 06.12.2016 рішення Господарського суду Одеської області від 07.10.2016 залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 01.03.2017р. касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Зорі Про" задоволено частково. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 06.12.2016 та рішення Господарського суду Одеської області від 07.10.2016 у справі № 916/936/16 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Одеської області.
Розпорядженням кервника апарату господарського суду Одеської області №326 від 14.03.2017р. призначено повторний автоматичний розподіл справи №916/936/16 за результатами якого, на підставі протоколу, її передано на розгляд судді господарського суду Одеської області Літвінову С.В.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.03.2017р. справу №916/936/16 прийнято до розгляду суддею Літвіновим С.В.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.04.2017р. строк розгляду справи продовжено.
Розгляд справи було призначено на 22.05.2017р. та у зв'язку з перебуванням судді Літвінова С.В. на лікарняному з 22.05.2017р. по 30.05.2017р. судове засідання по справі № 916/936/16 не відбулося.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 31.05.2017р. справу № 916/936/16 призначено до колегіального розгляду у складі трьох суддів господарського суду Одеської області.
Відповідно до протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів по справі №916/936/16 було визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Літвінов С.В., суддя Никифорчук М.І., суддя Смелянець Г.Є.
Відповідно до п. 2.3.25. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, п. 9.7. Засад використання автоматизованої системи документообігу в Господарському суді Одеської області, в редакції від 20.06.2017р. (протокол №17-09/2017), приймаючи до уваги перебування члена колегії судді Смелянець Г.Є. з 21.07.2017р. на лікарняному, на підставі розпорядження В.о. керівника апарату від 21.07.2017р. призначено повторний автоматичний розподіл справи №916/936/16, для внесення змін до складу колегії суддів.
Відповідно до протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів по справі №916/936/16 було визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Літвінов С.В., суддя Никифорчук М.І., суддя Волков Р.В.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.07.2017р. справу прийнято у наступному складу колегії суддів: головуючий суддя Літвінов С.В., суддя Никифорчук М.І., суддя Волков Р.В.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.09.2017р. строк розгляду справи продовжено.
Позивач заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить суд їх задовольнити.
Відповідач проти позовних вимог заперечує, просить суд відмовити в задоволені позову з підстав викладених у відзиві.
В процесі розгляду справи учасниками судового процесу надавалися додаткові докази, які залучені судом до матеріалів справи.
В судовому засіданні 28.09.2017 року було оголошено вступну та резолютивну частину рішення відповідно до ст. 85 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив .
01.10.2014 та 11.02.2015 року, на виконання пункту 12 Порядку обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.1998 № 1340, комісія Головного управління державної фіскальної служби в Одеській області ухвалила рішення про вхід Товариства з обмеженою відповідальністю «Зорі Про» (Позивач по справі) в Єдиний реєстр суб'єктів господарювання, які можуть здійснювати реалізацію безхазяйного майна та майна, що переходить у власність держави.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що з 08.10.2014 року слідчі слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління державної фіскальної служби України в Одеській області передали на відповідальне зберігання ТОВ «ЗОРІ ПРО» велику кількість речових доказів по різним кримінальним провадженням. Факт передачі на зберігання Позивач підтверджує актами приймання- передачі, які посвідчені підписами слідчих слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС в Одеській області.
Для здійснення належного зберігання вказаних речових доказів Позивача укладено договори оренди складських приміщень з іншими товариствами: ТОВ „Управляюча консультаційна компанія „К.М.І.» , ТОВ „Бізнес-Град» , ТОВ „І.Т.М.» та ТОВ „ОСОБА_3 лан трейд» .
16.02.2015 р. за вих. № 861/10/15-32-09-02 на адресу ТОВ „ЗОРІ ПРО» надійшов лист Головного управління ДФС в Одеській області щодо знищення тютюнових виробів на підставі ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 02.07.2014 р. по справі № 522/7350/14-к. На виконання вищевказаного листа між Позивачем та ТОВ „Утільвторпром» було укладено договір щодо надання послуг по збиранню, зберіганню та подальшому знищенню неякісної продукції. Факт знищення тютюнових виробів підтверджується актом про знищення та актом надання послуг № 1 від 17.03.2015 р.
На підставі листа Головного управління ДФС в Одеській області від 23.02.2015 р. за вих. № 978/9/15-32-09-03-04 Позивач проводив знищення неякісної алкогольної продукції, що також підтверджується актом знищення та актом надання послуг № 2 від 23.04.2015 р.
З наведеного, Позивач робить висновок, що за період з жовтня 2014 року по теперішній час ним понесені збитки у вигляді витрат по зберіганню на загальну суму 456486 грн., а також послуги по знищенню на загальну суму 127420 грн., що підтверджується договорами оренди, актами виконаних робіт та актам про знищення.
Отже, реалізуючи права, ТОВ „ЗОРІ ПРО» звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів та просить стягнути з відповідача витрати на зберігання товарно-матеріальних цінностей у розмірі 456486,00 гривень та витрати на знищення тютюнових виробів та неякісної алкогольної продукції в сумі 127420,00 грн.
Заслухавши пояснення сторін надані під час розгляду справи та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного :
Відповідно до ст.1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України «Про судоустрій України" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.
За змістом положень вказаних норм, правом на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.
Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорювання і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.
Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.
Так, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.
Предметом позову у даній справі є матеріально-правова вимога ТОВ "Зорі Про" до Головного управління ДФС України в Одеській області про стягнення витрат на зберігання товарно-матеріальних цінностей у розмірі 456 486,00 грн та витрати на знищення тютюнових виробів та неякісної алкогольної продукції в сумі 127 420, 00 грн.
Згідно п. 1, ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Ч. 1 ст. 13 ЦК України передбачено, що цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.
В той же час, ч. 1, 2 ст. 14 ЦК України встановлено, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.
Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч. 1 ст. 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.
Згідно ст. 946 ЦК України, плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання. Якщо зберігання припинилося достроково через обставини, за які зберігач не відповідає, він має право на пропорційну частину плати. Якщо поклажодавець після закінчення строку договору зберігання не забрав річ, він зобов'язаний внести плату за весь фактичний час її зберігання. Установчим документом юридичної особи або договором може бути передбачено безоплатне зберігання речі.
Для визначення правомірності позовних вимог у даній справі слід дослідити правову природу вимог позивача, а також норми чинного законодавства, що стали підставою для звернення до суду.
Постановою від 01.03.2017р. по справі №916/936/16 Вищий Господарський суд України зазначив, що оскільки предметом спору у даній справі, є саме відшкодування витрат на зберігання та витрат на знищення речових доказів, то до предмета доказування у даній справі входить, зокрема, встановлення фактичних обставин щодо того, чи внесені відомості про місцезнаходження місць зберігання (в даному випадку орендовані ТОВ "Зорі Про" приміщення) до Єдиного державного реєстру місць зберігання; чи використовувались ТОВ "Зорі Про" такі приміщення в інших цілях при здійсненні господарської діяльності, окрім зберігання речових доказів, у спірний період.
Враховуючи відповідні вимоги суду, Головне управління ДФС в Одеській області зазначає, що підприємства TOB І.Т.М. (39181340), ТОВ Управляюча консультаційна компанія К.М.І. (36436264), ТОВ Бізнес-Град (32431063), ТОВ ОСОБА_4 Трейд (39181340) не звертались до Головного управління ДФС в Одеській області з заявами щодо внесення місць зберігання роздрібних партій алкогольних напоїв та тютюнових виробів за адресами, вказаними у наданих Позивачем договорах про оренду приміщень, укладених з визначеними контрагентами.
Більше того, до Єдиного державного реєстру місць зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів складські приміщення за адресами 1) м. Одеса, вул.. Новомосковська дорога, 9; 2) м. Одеса, вул.. М. Жукова, 4Г; 3) м. Одеса, вул.. Аеропортівська, 8, - були внесені лише 19.05.2016 року за заявою безпосередньо ТОВ ЗОРІ ПРО .
Однак, станом на 19.05.2016 року ТОВ ЗОРІ ПРО не здійснювало зберігання будь-яких товарно-матеріальних цінностей, переданих працівниками слідчого управління Головного управління ДФС в Одеській області.
Позивачем також не доведено внесення відомостей про місцезнаходження місць зберігання (в даному випадку орендовані ТОВ "Зорі Про" приміщення) до Єдиного державного реєстру місць зберігання.
Абзац 21 статті 1 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів передбачено, що місце зберігання - місце, яке використовується для зберігання спирту, або приміщення, яке використовується для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, відомості про місцезнаходження якого внесені до Єдиного державного реєстру місць зберігання.
Наказом Державної податкової адміністрації України від 28 травня 2002 року № 251, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15 серпня 2002 р. за № 670/6958, затверджено Порядок ведення Єдиного державного реєстру місць зберігання та форми довідки про внесення місця зберігання до Єдиного державного реєстру.
У відповідності до пп. 1.1 п. 1 наведеного Порядку Єдиний державний реєстр місць зберігання (далі - Єдиний реєстр) - це перелік місць, що використовуються для зберігання спирту, та приміщень, що використовуються для зберігання, алкогольних напоїв та тютюнових виробів (далі - місце зберігання), який містить відомості про місцезнаходження місць зберігання та відомості про заявників.
Позивач наголошує, що на здійснення належного зберігання даних речових доказів ТОВ «ЗОРІ ПРО» укладено договори оренди складських приміщень з наступними товариствами: ТОВ «Управляюча консультаційна компанія «К.М.І.» (код ЄДРПОУ 36436264), із загальною площею складських приміщень 300 кв.м., ТОВ «Бізнес-Град» (код ЄДРПОУ 32431063), із загальною площею складських приміщень710 кв.м., ТОВ «І.Т.М.» (код ЄДРПОУ 39181340) із загальною площею складських приміщень 170 кв.м. та ТОВ «ОСОБА_4 Трейд» (код ЄДРПОУ 39181340) із загальною площею складських приміщень 561 кв.м.
При цьому варто зауважити, що в договорі оренди нежитлового приміщення від 08.11.2014 року № 53, укладеного між ТОВ ЗОРІ ПРО та ТОВ І.Т.М. щодо оренди нежитлового приміщення за адресою м. Одеса, вул.. Новомосковська дорога, 9, зазначено (мовою оригіналу): п.1.1. Арендодатель сдает, а Арендатор принимает в срочное платное, целевое пользование нежилые помещения, расположенные по адресу г. Одесса, Новомоскаовская дорога, 9 в т.ч.: 1.1.1. Складское помещение № 2у для осуществления своей хозяйственной деятельности .
Крім того, позивачем також не доведено що орендовані приміщення використовувались ТОВ "Зорі Про" для зберігання спірних товарно-матеріальних цінностей, а не в інших цілях.
Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).
На підставі викладеного у задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
ВИРІШИВ :
У задоволені позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено та підписано 28 вересня 2017 р.
Головуючий Суддя С.В. Літвінов
Суддя М.І. Никифорчук
Суддя Р.В. Волков
Суд | Господарський суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 27.09.2017 |
Оприлюднено | 29.09.2017 |
Номер документу | 69177803 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Одеської області
Літвінов С.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні