Постанова

від 26.09.2017 по справі 923/314/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" вересня 2017 р.Справа № 923/314/17 Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді : Лисенко В.А.

Суддів: Діброви Г.І., Ярош А.І.

(Склад колегії суддів згідно протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 31.07.2017р.)

Секретар судового засідання: Молодов В.С.

За участю повноважних представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, за довіреністю;

- ОСОБА_2, за довіреністю;

від відповідача - Токузан С.Ж., за довіреністю;

від третьої особи - Грицак О.С., за довіреністю.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Міського комунального підприємства Херсонський комунальний ринок та Херсонської міської ради

на рішення Господарського суду Херсонської області від 09 червня 2017 року

по справі № 923/314/17

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5

до Херсонської міської ради

за участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Міське комунальне підприємство Херсонський комунальний ринок

про визнання права оренди

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2017 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_6 звернулась до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою до Херсонської міської ради про визнання права оренди.

В обґрунтування позову позивач посилався те, що між сторонами виник спір стосовно права позивача на користування земельною ділянкою за договором оренди, строк оренди за яким неодноразово спливав, і жодна із сторін не заявляла про його припинення. При цьому, позивач продовжує користуватися спірною землею та виконує свої обов'язки щодо сплати орендної плати.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 04.05.2017р. залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Міське комунальне підприємство Херсонський комунальний ринок .

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 09 червня 2017 року по справі № 923/314/17 (суддя Пригуза П.Д.) позов задоволено. Визнано наявним право Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6, на користування земельною ділянкою площею 112 кв. м. по АДРЕСА_1, на умовах, визначених договором оренди земельної ділянки від 11.12.2001р. між нею та Виконавчим комітетом Херсонської міської ради, зареєстрованого в Херсонському міському управлінні земельних ресурсів 12.12.2001р. за № 932, на строк до 22.06.2017 року. Стягнуто з Херсонської міської ради на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 1600 грн. на відшкодування витрат зі сплати судового збору.

Задовольняючи позовні вимоги суд дійшов висновку про те, що спірні правовідносини підпадають під правове регулювання приписів ст. 33 Закону України "Про оренду землі", за яким договір оренди вважається поновленим та обраний позивачем спосіб захисту своїх прав, як орендаря земельної ділянки, шляхом подання позову про визнання права є обґрунтованим та самим ефективним способом захисту.

Не погодившись із зазначеним рішенням , Міське комунальне підприємство Херсонський комунальний ринок звернулось з апеляційною скаргою до Одеського апеляційного господарського суду, в якій просить його скасувати, та прийняти нове, котрим провадження по справі вважатиметься закритим.

Апелянт у скарзі посилається на те, що взагалі відсутній предмет спору, оскільки станом на теперішній час земельна ділянка площею 0,0112 га передана в користування позивача в 2001 році входить до складу земель які знаходяться в користування МКП Херсонський комунальний ринок на підставі договору оренди укладеного між Міським комунальним підприємством Херсонський комунальний ринок та Херсонською міською радою.

Крім того, апелянт наполягає на тому, що договір оренди землі між сторонами не поновлявся, а припинив свою дію відповідно до положень статті 31 Закону України Про оренду землі , оскільки додаткова угода до договору про його поновлення не була укладена сторонами у місячний строк, як цього вимагає ч. 8 ст. 33 вказаного Закону.

Також не погодившись із зазначеним рішенням , Херсонська міська рада звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та постановити нове, яким позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 залишити без задоволення.

В обґрунтування своєї позиції скаржник зазначає, що місцевим господарським судом неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення даної справи.

Апелянт у скарзі зазначає, що у ФОП ОСОБА_5 відсутні договірні відносини з Херсонською міською радою та правовстановлюючі документи на користування вказаною земельною ділянкою.

Крім того, апелянт звертає увагу суду на відсутність предмету спору, оскільки земельна ділянка площею 0,0112 га не сформована та не має власного кадастрового номеру.

У відзиві на апеляційні скарги Фізична особа-підприємець ОСОБА_6 вважає рішення місцевого господарського суду законним і обґрунтованим, прийнятим із дотриманням норм матеріального і процесуального права та просить залишити його без змін, а апеляційні скарги без задоволення.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 29.06.2017 року колегією суддів у складі головуючого судді Лисенко В.А., суддів: Ярош А.І., Гладишевої Т.Я. апеляційну скаргу Міського комунального підприємства Херсонський комунальний ринок прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 03.07.2017 року призначено сумісний розгляд апеляційної скарги Херсонської міської ради разом з апеляційною скаргою Міського комунального підприємства Херсонський комунальний ринок .

В зв'язку з перебуванням судді-члена колегії Гладишевої Т.Я. у відпустці з 17 липня 2017 року по 01 вересня 2017 року по справі призначено повторний автоматичний розподіл апеляційних скарг від 31.07.2017р., яка колегією суддів у складі головуючого судді: Лисенко В.А., суддів: Ярош А.І., Діброви Г.І., прийнята до свого провадження відповідною ухвалою.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи, судова колегія дійшла таких висновків.

За приписами ст. 101 ГПК України визначено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Судовою колегією встановлено наступне.

Між Виконавчим комітетом Херсонської міської ради та Приватним підприємцем ОСОБА_6 11.12.2001р. був укладений договір оренди земельної ділянки, зареєстрований у Херсонському міському управлінні земельних ресурсів 12.12.2001р. за № 932, за яким Херсонський міськвиконком на підставі рішення № 450 від 20.11.2001р. передав у строкове платне користування ПП ОСОБА_6 земельну ділянку площею 112 кв. м. із земель запасу у АДРЕСА_1, під розміщення сезонного літнього майданчика біля власного кафе ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до акту від 12 грудня 2001 року зазначена земельна ділянка була фактично передана позивачу в користування.

У пункті 2.2 договору сторони дійшли згоди, що договір укладається строком по 20 листопада 2003 року, та передбачили, що по закінченні строку договору орендар має переважне право на поновлення договору на новий строк. У цьому разі зацікавлена сторона повинна повідомити письмово другу сторону про бажання пролонгації договору на новий строк не пізніше, ніж один місяць до закінчення строку договору.

Однак, після закінчення терміну дії зазначеного договору, орендодавець відмовив в пролонгації договору, у зв'язку з чим орендар звернулась до суду з позовом про зобов'язання Херсонської міської ради поновити договір оренди земельної ділянки на той же строк.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 24.12.2003 року у справі №13/533-ПН договір оренди земельної ділянки від 11.12.2001 року було поновлено на той же строк, тобто до 29 жовтня 2005 року.

В подальшому рішенням Господарського суду Херсонської області від 07.06.2006 року у справі №16/147-ПД-06 даний договір було поновлено до 07.10.2007 року.

Маючи намір знову продовжити дію договору оренди земельної ділянки, позивач в установленому порядку звернулась до Херсонської міської ради з листом від 03.09.2007 року за вих. № 27.

05 жовтня 2007 року Херсонською міською радою було винесено рішення № 600 Про відмову в наданні дозволу на розробку землевпорядної документації щодо оформлення права землекористування в оренду, власність та у постійне користування земельних ділянок, у поновленні договорів оренди, у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення в оренду , в п. 8.3 якого було відмовлено приватному підприємцю ОСОБА_6 в поновленні договору оренди земельної ділянки, площею 0,0112 га., по АДРЕСА_1 під літнім майданчиком біля власного кафе ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку із закінченням строку дії договору оренди земельної ділянки.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 29.10.2009р. по справі № 17/58-О-09 визнано незаконним та скасовано пункт 8.3 рішення Херсонської міської ради від 05.10.2007 року № 600 Про відмову в наданні дозволу на розробку землевпорядної документації щодо оформлення права землекористування в оренду, власність та у постійне користування земельних ділянок, у поновленні договорів оренди, у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення в оренду , в частині відмови приватному підприємцю ОСОБА_6 в поновленні договору оренди земельної ділянки, площею 0,0112 га., по АДРЕСА_1 під літнім майданчиком біля власного кафе ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Враховуючи наявність вказаних судових рішень, позивач вважала, що вона, як орендар, є належним користувачем спірної земельної ділянки на підставі договору оренди земельної ділянки від 11.12.2001 року, який фактично є поновленим і своєї сили увесь цей час не втрачав.

У той же час, із поданої 22.03.2016 Херсонською міською радою заяви про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення літнього майданчика та приведення земельної ділянки у первісний стан, Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_6 стало відомо, що відповідач фактично заперечує факт існування між ними на теперішній час орендних правовідносин і вважає, що спірна земельна ділянка перебуває у користуванні Міського комунального підприємства Херсонський комунальний ринок .

Враховуючи вищевикладені обставини, позивач звернулась до суду за захистом свого порушеного права посилаючись на те, що вона правомірно продовжує користуватися спірною земельною ділянкою, належним чином виконує свої обов'язки за договором оренди земельної ділянки від 11.12.2001 року; вважає зазначений договір діючим та таким, що був поновленим відповідно до закону.

Проаналізувавши матеріали справи судова колегія дійшла наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що 24.12.2003р. року рішенням Господарського суду Херсонської області Херсонську міську раду зобов'язано поновити договір оренди земельної ділянки строком до 29.10.2005р.

07.06.2006 року Господарським судом Херсонської області вирішено: Спонукати Херсонську міську раду поновити дію договору оренди земельної дії від 11 грудня 2001 року, укладеного Херсонським міськвиконкомом з приватним підприємцем ОСОБА_6 зареєстрованим у Херсонському міському управлінні земель ресурсів 12 грудня 2001 року до 07 жовтня 2007року .

Враховуючи рішення господарського суду від 29.10.2009р. по справі № 17/58-0-09 судова колегія зауважує на тому, що це рішення не підміняє собою документ, які сторони повинні укласти. Але зазначене рішення суду виконано не було. Укладання договору оренди землі з новим орендодавцем на відміну від договору оренди від 11.12.2001р. не відбулось.

Разом з цим, згідно з частиною 1 статті 33 Закону України Про оренду землі (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору.

Водночас, частиною 1 статті 116 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Приписами статті 124 названого Кодексу унормовано (у відповідній редакції), що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Згідно з пунктом 34 статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Тобто, способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади, з регулювання земельних відносин, є прийняття рішення сесією.

Враховуючи те, що чинним на момент виникнення спірних правовідносин законодавством не передбачалося автоматичного поновлення договорів оренди землі державної та комунальної власності, реалізація переважного права на поновлення договору оренди земельної ділянки в разі відсутності заперечень з боку сторін була можлива лише за наявності відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

При цьому, до спірних правовідносин має застосовуватися саме та редакція закону, яка була чинною на момент їх виникнення, оскільки згідно зі статтею 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Аналогічна правова позиція викладена у підпункті 2.17 постанови Пленуму Вищого господарського суду України віл 17.05.2011 р. № 6.

У разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором (стаття 34 Закону України Про оренду землі ).

Вирішуючи даний спір, господарський суд Херсонської області невірно застосував редакцію статті 33 Закону України Про оренду землі ,

За змістом статті 33 Закону України Про оренду землі (у редакції Закону України Про регулювання містобудівної діяльності від 17.02.2011р. № 3038-VI, яка була чинною на час. виникнення спірних правовідносин) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення .договору оренди землі) (частина 1). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі (частина 2). До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди (частина 3). При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (частина 4). Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина 5). У разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа - повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності) (частина 6). Угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку (частина 7). Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржена в суді (частина 8). У разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди (частина 9).

Із наведеної норми убачається, що законодавчо відокремлено право на укладення договору оренди на новий строк шляхом укладення додаткової угоди, яке має бути реалізовано до спливу строку договору оренди землі, що закріплено у частинах 1-5 цієї норми, від права вважати продовженим договір оренди землі у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди землі за відсутності протягом одного місяця після спливу терміну дії договору листа - повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні цього договору оренди, визначене у інших частинах цієї статті.

Відповідні положення у вказаних частинах зазначеної статті дозволяють продовжувати орендні правовідносини, але у першому випадку це право повинно бути реалізовано до спливу договору оренди, а у другому - воно може настати за відсутності заперечення іншої сторони протягом визначеного терміну після закінчення строку дії договору оренди землі.

З матеріалів справи вбачається, що після 07 жовтня 2007року позивач не звертався з жодними листами-пропозиціями, листами-повідомленнями, додатковими угодами до власника земельної ділянки Херсонської міської ради з метою поновлення строку договору оренди.

Отже, позивачем по справі не дотримано строку, в межах якого він мав право використати своє переважне право на укладення договору оренди на новий строк (на поновлення договору), водночас позивачем не виконано вимоги частини 3 статті 33 Закону України Про оренду землі щодо направлення проекту додаткової угоди.

Відповідно до правової позиції, яка відображена в постанові Верховного Суду України від 25.02.2015р., Верховний Суд України висловив, що для застосування ч. 1 ст. 33 Закону України Про оренду землі та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов'язки за договором, орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Із урахуванням обставин даної справи, а саме того факту, що позивач по справі з 07 жовтня 2007 року не звертався із відповідним листом - повідомленням із проектом додаткової угоди про поновлення договору оренди до відповідача, договір оренди земельної ділянки між Виконавчим комітет Херсонської міської ради та ФОП ОСОБА_6 від 11.12.2001р. припинив свою дію, а тому ФОП ОСОБА_6 не має правових підстав для його поновлення.

Враховуючи вищезазначене, у ФОП ОСОБА_6 взагалі відсутні договірні відносини з Херсонською міською радою та правовстановлюючі документи на користування вказаною земельною ділянкою.

Разом з цим, за рішенням Херсонської міської ради від 04.03.2004р. № 520, земельну ділянку площею 0,3870 га, передано в оренду Міському комунальному підприємству Херсонський комунальний ринок , під торговельне містечко. Тобто земельна ділянка, яка перебувала в оренді ПП ОСОБА_6 увійшла у склад орендованих земель МКП Херсонський комунальний ринок .

Предмет спору - земельна ділянка площею 0,0112 га, що наразі перебуває у складі земельної ділянки 0, 3129 г як окрема, самостійна земельна ділянка не існує. Це підтверджується витягом з Державного земельного кадастру, де у земельної ділянки 0, 3129 га присвоєний індивідуальний кадастровий номер 6510136300:29:004:0127 і до неї входить ділянка 0,0112 га.

До того ж, спірна земельна ділянка не є сформованою та не має власного кадастрового номеру.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Реалізуючи передбачене ст. 64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

За таких обставин, судова колегія вважає, що у задоволенні позову слід відмовити, оскільки позивачем невірно обраний спосіб захисту порушеного права.

На підставі вищевикладеного, судова колегія вважає за необхідне рішення Господарського суду Херсонської області скасувати у зв'язку з порушенням судом норм матеріального права, при прийнятті нового рішення у позові відмовити, а апеляційні скарги Міського комунального підприємства Херсонський комунальний ринок та Херсонської міської ради задовольнити.

На підставі ст. 49 ГПК України судовий збір за подачу апеляційних скарг відшкодовується позивачем - Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5.

Керуючись ст.ст. 99, 101, п. 2 ст. 103, п.4 ч. 1 ст. 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційні скарги Міського комунального підприємства Херсонський комунальний ринок та Херсонської міської ради - задовольнити.

Рішення Господарського суду Херсонської області від 09 червня 2017 року по справі № 923/314/17 - скасувати.

Прийняти нове рішення:

У задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на користь Міського комунального підприємства Херсонський комунальний ринок судовий збір за подачу апеляційної скарги в розмірі 1 760 гривень

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на користь Херсонської міської ради судовий збір за подачу апеляційної скарги в розмірі в 1 760 гривень. .

Доручити Господарському суду Херсонської області видати відповідні накази із зазначенням усіх необхідних реквізитів сторін.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови підписано 28.09.2017р.

Головуючий суддя В.А. Лисенко

Суддя Г.І. Діброва

Суддя А.І. Ярош