Постанова

від 07.06.2018 по справі 923/314/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2018 року

м. Київ

Справа № 923/314/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є.В. - головуючого, Мачульського Г.М., Кушніра І.В.,

за участю секретаря - Шевченко Н.А.,

розглянувши касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця Єфіменко Любов Володимирівни на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 26.09.2017 у справі

за позовом Фізичної особи - підприємця Єфіменко Любов Володимирівни до Херсонської міської ради третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: Міське комунальне підприємство "Херсонський комунальний ринок" про визнання права оренди,

за участю представників:

від позивача - не з'явилися,

від відповідача - Токузан С.Ж., представник,

від третьої особи-2 - не з'явилися,

ВСТАНОВИВ

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Фізична особа-підприємець Єфіменко Любов Володимирівна (далі - ФОП Єфіменко Л.В.) звернулася до Господарського суду Херсонської області з позовом до Херсонської міської ради про визнання права оренди.

В обґрунтування позову позивач посилався на те, що між сторонами виник спір стосовно права позивача на користування земельною ділянкою за договором оренди, строк оренди за яким неодноразово спливав, і жодна із сторін не заявляла про його припинення. При цьому, позивач продовжує користуватися спірною землею та виконує свої обов'язки щодо сплати орендної плати.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 09.06.2017 (суддя Пригуза П.Д.) позов задоволено, визнано наявним право ФОП Єфіменко Л.В. на користування земельною ділянкою площею 112 кв. м по вул. Миру, 18, у м. Херсоні, на умовах, визначених договором оренди земельної ділянки від 11.12.2001 між нею та Виконавчим комітетом Херсонської міської ради, зареєстрованого в Херсонському міському управлінні земельних ресурсів 12.12.2001 за № 932, на строк до 22.06.2017.

Рішення мотивовано тим, що спірні правовідносини підпадають під правове регулювання приписів статті 33 Закону України "Про оренду землі", за якими договір оренди вважається поновленим та обраний позивачем спосіб захисту своїх прав, як орендаря земельної ділянки, шляхом подання позову про визнання права є обґрунтованим та самим ефективним способом захисту.

Постановою колегії суддів Одеського апеляційного господарського суду від 26.09.2017 у складі: Лисенко В.А., Діброви Г.І., Ярош А.І. рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено.

Постанова мотивована тим, що позивач з 07.10.2007 не звертався із відповідним листом - повідомленням, проектом додаткової угоди про поновлення договору оренди до відповідача, договір оренди земельної ділянки між Виконавчим комітет Херсонської міської ради та ФОП Єфіменко Л.В. від 11.12.2001 припинив свою дію, а тому ФОП Єфіменко Л.В. не має правових підстав для його поновлення.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

ФОП Єфіменко Л.В. у касаційній скарзі просить постанову апеляційної інстанції скасувати, рішення господарського суду першої інстанції залишити без змін.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням судом апеляційної інстанції норм чинного законодавства, зокрема, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статті 1 Першого протоколу до конвенції, положень Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 33 Закону України "Про оренду землі".

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

Херсонська міська рада у відзиві просить постанову апеляційної інстанції залишити без змін, посилаючись на її законність і обґрунтованість.

Представник у судовому засіданні заперечив проти задоволення касаційної скарги.

Доводи, за якими суд касаційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої та апеляційної інстанцій

Відповідно до частин 1, 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Переглянувши у касаційному порядку на підставі встановлених фактичних обставин справи судові рішення, враховуючи визначені ГПК України межі такого перегляду, суд касаційної інстанції виходить із наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між Виконавчим комітетом Херсонської міської ради та ПП Єфіменко Л.В. 11.12.2001 був укладений договір оренди земельної ділянки, зареєстрований у Херсонському міському управлінні земельних ресурсів 12.12.2001 за № 932, за яким Херсонський міськвиконком на підставі рішення № 450 від 20.11.2001 передав у строкове платне користування ПП Єфіменко Л.В. земельну ділянку площею 112 кв. м із земель запасу у м. Херсоні, по вул.Миру, 18, під розміщення сезонного літнього майданчика біля власного кафе "Ексклюзив".

У пункті 2.2 договору передбачено, що договір укладається строком по 20 листопада 2003 року, по закінченні строку договору орендар має переважне право на поновлення договору на новий строк. У цьому разі зацікавлена сторона повинна повідомити письмово другу сторону про бажання пролонгації договору на новий строк не пізніше, ніж один місяць до закінчення строку договору.

За актом від 12.12.2001 зазначена земельна ділянка була фактично передана позивачу в користування.

Після закінчення терміну дії зазначеного договору, орендодавець відмовив в пролонгації договору, у зв'язку з чим орендар звернулась до суду з позовом про зобов'язання Херсонської міської ради поновити договір оренди земельної ділянки на той же строк.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 24.12.2003 у справі № 13/533-ПН договір оренди земельної ділянки від 11.12.2001 було поновлено на той же строк, тобто до 29.10.2005.

В подальшому рішенням Господарського суду Херсонської області від 07.06.2006 у справі №16/147-ПД-06 договір оренди було поновлено до 07.10.2007.

05.10.2007 Херсонською міською радою прийнято рішення № 600 "Про відмову в наданні дозволу на розробку землевпорядної документації щодо оформлення права землекористування в оренду, власність та у постійне користування земельних ділянок, у поновленні договорів оренди, у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення в оренду", в п. 8.3 якого було відмовлено ПП Єфіменко Л.В. в поновленні договору оренди земельної ділянки, площею 0,0112 га., по вул. Миру, 18 у м. Херсоні під літнім майданчиком біля власного кафе "Ексклюзив", у зв'язку із закінченням строку дії договору оренди земельної ділянки.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 29.10.2009 у справі № 17/58-О-09 визнано незаконним та скасовано пункт 8.3 рішення Херсонської міської ради від 05.10.2007 року № 600 "Про відмову в наданні дозволу на розробку землевпорядної документації щодо оформлення права землекористування в оренду, власність та у постійне користування земельних ділянок, у поновленні договорів оренди, у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення в оренду", в частині відмови приватному підприємцю Єфіменко Л.В. в поновленні договору оренди земельної ділянки, площею 0,0112 га., по вул. Миру, 18 у м. Херсоні під літнім майданчиком біля власного кафе "Ексклюзив".

Враховуючи наявність вказаних судових рішень, позивач вважала, що вона, як орендар, є належним користувачем спірної земельної ділянки на підставі договору оренди земельної ділянки від 11.12.2001, який фактично є поновленим і своєї сили увесь цей час не втрачав.

Водночас, із поданої 22.03.2016 Херсонською міською радою заяви про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення літнього майданчика та приведення земельної ділянки у первісний стан, ФОП Єфіменко Л.В. стало відомо, що відповідач фактично заперечує факт існування між ними на теперішній час орендних правовідносин і вважає, що спірна земельна ділянка перебуває у користуванні Міського комунального підприємства "Херсонський комунальний ринок".

Наведене стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Колегія суддів зазначає, що статтею 116 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

В силу статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Згідно з частиною 1 статті 19 Закону України "Про оренду землі" (у відповідній редакції) строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

В силу частини 1 статті 31 цього Закону договір оренди землі припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Стаття 33 вказаного Закону передбачає, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.

Тобто, цією нормою не передбачений порядок автоматичного поновлення договору оренди земельної ділянки в разі відсутності заперечень з боку сторін, а лише визначено, що в цьому разі договір підлягає поновленню.

Поряд з цим, відповідно до пункту 34 статті 26, пункту 2 статті 77 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання регулювання земельних відносин (у тому числі надання земельної ділянки в оренду та поновлення договору оренди земельної ділянки) вирішується на пленарному засіданні ради - сесії, а спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.

Таким чином, законодавством було передбачено, що способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади, щодо регулювання земельних відносин є прийняття рішення сесії.

Враховуючи те, що чинним на момент виникнення спірних правовідносин законодавством не передбачалося автоматичного поновлення договорів оренди землі державної та комунальної власності, реалізація переважного права на поновлення договору оренди земельної ділянки в разі відсутності заперечень з боку сторін була можлива лише за наявності відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

В матеріалах справи таке рішення відсутнє. Судом апеляційної інстанції також встановлено, що після 07.10.2017, тобто після закінчення дії договору оренди землі із листами-пропозиціями, листами-повідомленнями, додатковими угодами до власника земельної ділянки - Херсонської міської ради - позивач не звертався.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції встановив, що договір оренди земельної ділянки від 11.12.2001 припинив свою дію і у позивача відсутні правові підстави для його продовження.

При цьому судом взято до уваги, що спірна земельна ділянка - предмет спору - площею 0,0112 га, що наразі перебуває у складі земельної ділянки 0, 3129 г як окрема, самостійна земельна ділянка не існує. Це підтверджується витягом з Державного земельного кадастру, де земельній ділянці площею 0, 3129 га присвоєний індивідуальний кадастровий номер 6510136300:29:004:0127 і до неї входить ділянка 0,0112 га. До того ж, спірна земельна ділянка не є сформованою та не має власного кадастрового номеру.

Посилання скаржника на рішенням Господарського суду Херсонської області від 29.10.2009 у справі № 17/58-О-09, яким визнано незаконним та скасовано пункт 8.3 рішення Херсонської міської ради від 05.10.2007 року № 600 "Про відмову в наданні дозволу на розробку землевпорядної документації щодо оформлення права землекористування в оренду, власність та у постійне користування земельних ділянок, у поновленні договорів оренди, у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення в оренду", в частині відмови приватному підприємцю Єфіменко Л.В. в поновленні договору оренди земельної ділянки, площею 0,0112 га., по вул. Миру, 18 у м. Херсоні під літнім майданчиком біля власного кафе "Ексклюзив" не приймається до уваги, оскільки саме по собі рішення суду, в даному випадку, не є підставою для продовження договору оренди, а відповідну угоду між сторонами укладено не було.

Посилання скаржника на статтю 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права на ефективний юридичний захист, статтю 1 Першого протоколу до Конвенції щодо мирного володіння своїм майном, практику Європейського суду з прав людини, зокрема, на рішення у справі "Пайн Велі Девелопмент Лтд", в якому зазначено, що правомірні очікування виникають у особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала усі підстави вважати, що таке рішення є дійсним та розраховувати на певний стан речей, не може бути прийнято до уваги з урахуванням встановлених обставин справи щодо закінчення строку дії договору оренди та нездійсненням позивачем у встановлений законодавством строк відповідних дій, необхідних для поновлення такого договору.

Аргумент скаржника на незаконність дій відповідача щодо неукладення додаткової угоди також не може бути прийнято до уваги, оскільки судом апеляційної інстанції встановлено, що після закінчення дії договору оренди землі із листами-пропозиціями, листами-повідомленнями, додатковими угодами до власника земельної ділянки - Херсонської міської ради - позивач не звертався. Крім того, він не був позбавлений права оскаржити бездіяльність ради, зокрема шляхом подачі відповідного позову.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення позову

Постанова апеляційної інстанції відповідає нормам чинного законодавства і має бути залишена без змін.

Судові витрати.

Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України (у редакції, чинній з 15.12.2017), покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301 306, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця Єфіменко Любов Володимирівни залишити без задоволення.

2. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 26.09.2017 у справі № 923/314/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. Краснов

Судді Г. Мачульський

І. Кушнір