Ухвала

від 25.09.2017 по справі 548/699/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 548/699/17 Номер провадження 11-кп/786/833/17Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

Категорія: ч.3 ст.185 КК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2017 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

з участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5

прокурора ОСОБА_6

захисника ОСОБА_7

обвинуваченого ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві кримінальне провадження №12016170330000709, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 10 грудня 2016 року, за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_8 , його захисника ОСОБА_7 , прокурора Хорольського відділу Лубенської місцевої прокуратури на вирок Хорольського районного суду Полтавської області від 26 червня 2017 року,-

ВСТАНОВИЛА:

Цим вироком

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, непрацюючого, на утриманні неповнолітніх або непрацездатних осіб не має, військовозобов`язаного, неодруженого, не судимого, -

визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України призначено йому покарання у виді 1 року 3 місяців позбавлення волі.

Строк відбування покарання для обвинуваченого ОСОБА_8 вказано рахувати з 26.06.2017 року.

Відповідно до ст. 100 КПК України вирішено долю речових доказів.

Згідно вироку суду, ОСОБА_8 у кінці листопада 2016 року вночі (точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено), із метою крадіжки чужого майна, прибув від вул. Берегової м. Хоролу, до тильної сторони території складу зберігання макухи ТОВ «Фірма Жадана» (код ЄДР 34388007), який знаходиться в м. Хоролі по вул. Небесної Сотні, 15, Хорольського району Полтавської області.

Достовірно знаючи, що територія цього складу охороняється, ОСОБА_8 відігнув руками один лист металу, яким обшитий склад зберігання макухи ТОВ «Фірма Жадана», та проник у приміщення даного складу, де зберігалися наповнені поліпропіленові мішки із макухою, звідки викрав чуже майно - належні даному ТОВ 10 мішків з макухою загальною вагою 340 кг., вартістю 1 кг макухи 5 грн. 60 коп., а всього на суму 1904 грн.

Викрадені мішки макухи ОСОБА_8 в руках по одному переніс в автомобіль ВАЗ 2101 д.н.з. НОМЕР_1 , складаючи мішки у багажник і в салон, після чого відвіз автомобілем дані 10 мішків макухи до с. Шишаки Хорольського району, де використовував крадену макуху для підкормки риби на ставку у с. Шишаки Хорольського району тим самим розпорядився викраденим майном на власний розсуд.

Залишки невикористаної, раніше викраденої ОСОБА_8 макухи 10.12.2016 року вилучені у нього поліцейськими Хорольського ВП ГУНП в Полтавській області.

Крім цього, продовжуючи свою злочинну діяльність, уночі 10.12.2016 року близько 02 год. ОСОБА_8 , із метою повторного вчинення крадіжки чужого майна, знову прибув від вул. Берегової м. Хоролу до тильної сторони території складу зберігання макухи ТОВ «Фірма Жадана» (код ЄДР 34388007), який знаходиться в м. Хорол по вул. Небесної Сотні, 15, Хорольського району Полтавської області.

Достовірно знаючи, що територія цього складу охороняється, ОСОБА_8 відігнув руками один лист металу, яким обшитий склад зберігання макухи ТОВ «Фірма Жадана», та проник у приміщення даного складу, де зберігалися наповнені поліпропіленові мішки із макухою, звідки таємно, умисно, з корисливих спонукань, викрав чуже майно - належні даному товариству 10 мішків з макухою загальною вагою 340 кг., вартістю 1 кг макухи 5 грн. 60 коп., а всього на суму 1904 грн.

Викрадені мішки макухи ОСОБА_8 в руках по одному переніс в автомобіль ВАЗ 2101 д.н.з. НОМЕР_1 , складаючи мішки у багажник і в салон, після чого повіз автомобілем ці 10 мішків макухи по дорозі з м. Хорол до с. Шишаки Хорольського району, яку мав намір використати у майбутньому для підкормки риби на ставку у с. Шишаки Хорольського району, тим самим розпорядився викраденим майном на власний розсуд.

Проте, під часу руху транспортним засобом на виїзді із вулиці Берегової м. Хорол на розі сполучення м. Хорол та с. Вишняки Хорольського району вказаний автомобіль був зупинений працівниками поліції Хорольського ВП ГУНП в Полтавській області, у якому поліцейськими виявлено і вилучено 10 мішків з макухою, які викрав ОСОБА_8 .

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 просить вирок суду скасувати та призначити новий розгляд кримінального провадження у тому ж суді першої інстанції в іншому складі суду з стадії підготовчого судового засідання у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону посилаючись на те, що суд під час останнього слова обвинуваченого ставив запитання ОСОБА_8 .

Посилається на невідповідність тексту вироку суду, який міститься на технічному носію інформації оригіналу вироку суду, підписаного суддею та долученого до матеріалів кримінального провадження.

Зокрема, друкований текст судового рішення має розбіжності оголошеним вироком суду відображеного на технічному носію інформації та не містить посилання на таку пом`якшуючу обставину, як посередня характеристика, висловлювання представника потерпілого, яка у судовому засіданні не наполягала на обранні суворої міри покарання для обвинуваченого.

Поряд з цим, захисник обвинуваченого в апеляційній скарзі ставить питання про розгляд питання про доцільність та обґрунтованість тримання ОСОБА_8 під вартою.

Не оспорюючи фактичні обставини провадження та доведеності його вини та правильності кваліфікації його дій обвинувачений ОСОБА_8 в своїй апеляційній скарзі просить вирок суду змінити в частині призначеного судом покарання. На підставі ст. 75, 76 КК України звільнити його від призначеного судом покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку визначеного судом апеляційної інстанції.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги, вказує, що висновки суду пов`язані із призначенням покарання належним чином не вмотивовані у вироку.

Суд призначив надто суворе покарання з порушенням вимог ст. 65 КК України, в повній мірі не врахувавши щире каяття та сприяння розкриттю злочину, молодий вік, посередню характеристику, добровільне часткове відшкодування заподіяної шкоди, притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності вперше.

При ухвалені вироку судом належним чином не умотивовано обставини, які б перешкоджали виправлення обвинуваченого при призначенні покарання у виді позбавлення волі, із звільненням від відбування покарання.

В апеляційній скарзі прокурор не оскаржуючи фактичні обставини провадження та правильність кваліфікації дій обвинуваченого просить скасувати вирок суду у зв`язку з невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого та безпідставним застосуванням судом статті 69 КК України, ухвалити новий вирок, яким засудити ОСОБА_8 за ч.3 ст. 185 КК України на 4 роки позбавлення волі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги прокурор посилається на те, що суд не звернув уваги на позицію державного обвинувача щодо призначення кримінального покарання лише в межах та згідно санкції ч.3 ст. 185 КК України та безпідставно призначив покарання із застосуванням ст. 69 КК України.

Вважає, що наведені у вироку доводи щодо посередньої характеристики за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_8 , наявність щирого каяття, активного сприяння розкриттю злочину, молодий вік обвинуваченого не надають суду підстав застосування ст. 69 КК України при призначенні покарання.

Заслухавши доповідача, обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_7 які підтримали подану обвинуваченим апеляційну скаргу, а апеляційну скаргу захисника не підтримали, прокурора, який не підтримав апеляційну скаргу прокурора та вважав за можливе задовольнити апеляційну скаргу обвинуваченого, перевіривши матеріали провадження, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_8 у таємному викраденні чужого майна, тобто крадіжці, вчиненій повторно, поєднаній з проникненням у інше приміщення при встановлених обставинах, відповідають фактичним обставинам провадження та підтверджені доказами, дослідженими судом в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України. Як встановлено колегією суддів, при вирішенні питання про визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження, суд першої інстанції повністю дотримався вимог ч.3 ст.349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження доказів щодо тих фактичних обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясував, чи правильно розуміє обвинувачений та інші учасники судового розгляду зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

Згідно ч.1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ст.50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави і має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів.

Як убачається із матеріалів провадження та підтверджено обвинуваченим в засіданні суду апеляційної інстанції, він повністю визнав свою вину, щиро розкаявся у вчиненому.

Ці пом`якшуючі покарання обставини, на переконання колегії суддів, є такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_8 злочину та з урахуванням особи винного, давали підстави суду першої інстанції призначити покарання за ч.3 ст.185 КК України нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції цієї частини статті.

Разом з цим, доводи апеляційної скарги обвинуваченого про необхідність зміни вироку суду в частині призначеного покарання заслуговують на увагу.

Відповідно до положень ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне та достатнє для виправлення та попередження нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності, індивідуалізації. При виборі такого покарання суд повинен врахувати ступінь тяжкості злочину, конкретні обставини його вчинення, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення до своїх дій, інші обставини справи, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості вчиненого злочину.

З матеріалів провадження вбачається, що в ході досудового слідства обвинувачений ОСОБА_8 повністю визнав себе винним у вчиненому злочині та надав докладні та зізнавальні пояснення щодо обставин вчинення ним цього злочину.

Мотивуючи свої висновки про необхідність призначення ОСОБА_8 покарання з реальним відбуттям, суд першої інстанції обмежився формальною вказівкою на ступінь тяжкості вчиненого злочину.

При цьому суд не навів переконливих мотивів про неможливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання, не дав належної оцінки особливостям злочину, за який його засуджено, конкретним даним про особу ОСОБА_8 та обставинам, що пом`якшують покарання.

Якщо суд при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він згідно з ч.1 ст.75 КК України може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Так, суд у відповідності до вимог ст. ст. 65, 66 КК України, не в повній мірі врахував тяжкість вчиненого ним злочину, особу винного, яким є особою молодого віку, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, злочин вчинив вперше, обставини, які пом`якшують покарання, зокрема, те, що останній щиро розкаявся у вчиненні злочину та активно сприяв розкриттю злочину, має постійне місце проживання, за яким характеризується посередньо. Обставин, які обтяжують покарання, не встановлено.

Колегія суддів також приймає до уваги ставлення обвинуваченого ОСОБА_8 до вчиненого, який відшкодував завдану його злочинними діями шкоду, що підтверджується наданою в апеляційній інстанції квитанцією №ОЕХЕ36886 від 05 липня 2017 року про перерахування обвинуваченим на рахунок ТОВ «Фірма Жадана» 1320 грн.

Враховуючи наведене, колегія суддів прийшла до висновку, що усі наведені обставини у своїй сукупності дають підстави стверджувати про обвинуваченого, як про особу, котра не становить загрози для суспільства та про можливість його виправлення без ізоляції від суспільства, з застосуванням ст. 75 КК України, через що вважає за можливе звільнити ОСОБА_8 від відбування покарання з випробуванням, поклавши на нього відповідні обов`язки, передбачені ст.76 КК України.

На переконання колегії суддів, таке покарання буде справедливим та достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження нових злочинів.

Разом з цим, доводи апеляційної скарги прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції про невідповідність призначеного покарання внаслідок м`якості та безпідставним застосуванням ст. 69 КК України є непереконливими.

Прокурор подаючи свою апеляційну скаргу залишив поза увагою свою позицію у судових дебатах суду першої інстанції щодо можливості звільнення обвинуваченого ОСОБА_8 від відбування реального покарання з випробуванням.

Що стосується доводів апеляційної скарги захисника про невідповідність тексту вироку з огляду на відсутність посилання на посередню характеристику обвинуваченого, висловлювання представника потерпілого, яка не наполягала на обранні суворої міри покарання для обвинуваченого, то колегія суддів вважає їх такими, що не дають підстав для направлення провадження на новий розгляд..

Так, вирок суду містить відповідні посилання, які враховані судом.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення колегією суддів не встановлено.

З огляду на викладене вище, колегія суддів вважає, що вирок суду підлягає зміні.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги прокурора Хорольського відділу Лубенської місцевої прокуратури та захисника ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 задовольнити.

Вирок Хорольського районного суду Полтавської області від 26 червня 2017 року змінити.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_8 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на нього обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, навчання.

Звільнити обвинуваченого ОСОБА_8 з під варти в залі суду негайно.

В іншій частині вирок суду залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її оголошення.

Головуючий суддя ОСОБА_2

Судді ОСОБА_3

ОСОБА_4