Рішення

від 25.09.2017 по справі 127/10683/16-ц

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/10683/16-ц

Провадження № 2/127/345/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.09.2017 Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Короля О.П.,

секретаря Бондарчук А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю УЮТ до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за утримання будинку та прибудинкової території,

ВТАНОВИВ

ТОВ Уют звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Позов мотивовано тим, що надаючи послуги з утримання та обслуговування будинку № 4А по вулиці А.Первозванного в м.Вінниці, де зареєстровані відповідачі, позивач зазнає збитків у зв'язку з відмовою відповідачів розрахуватись за отримані послуги. Боржники регулярно, порушуючи умови п. 3 ст. 20 Закону України Про житлово - комунальні послуги станом на 25.07.2017 року заборгували за надані послуги - 14341,83 грн. із них: утримання будинку - 14 187,83 грн., домофон 593,35 грн. За період прострочення оплати платежів з лютого 2013 р. по червень 2017 р. боржникам нараховано: 3 % річних - 1340,49 грн. , інфляційних втрат - 8385,71 грн. Загалом борг на 01.07.2017р. становить: 14341,83 + 1340,49 + 8385,71 = 24068,03 грн. Зважаючи на викладене, позивач просить суд стягнути з відповідачів борг станом на 01.07.2017р. в сумі 24 068,03 грн., з них 14341,83 грн. - борг за утримання будинку та домофон, 1340,49 грн. - 3% річних, 8 385,7 грн. - втрати від інфляції, а також судовий збір в сумі 1600 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити в повному обсязі.

ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила залишити їх без задоволення, оскільки відсутні акти виконаних робіт, а договору з ТОВ УЮТ щодо утримання та обслуговування будинку вона не укладала. Також подала до суду заяву про застосування до заявлених вимог строку позовної давності.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, про причини неявки суд не повідомила, хоча про розгляд справи повідомлена завчасно та належним чином, про що свідчать матеріали справи.

При судовому розгляді справи судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про право власності на квартиру в багатоквартирному будинку серії САА №368737, виданого Виконкомом Вінницької міської ради від 31.01.2005 року за №222, ОСОБА_1 на праві приватної власності належить квартира №193, яка розташована в місті Вінниці на вул. Стахурського (нині вул. ОСОБА_3) в будинку №4 а.

Квартира №193, що знаходиться за адресою м. Вінниця, вул. А. Первозванного (Стахурського), 4А, яка належить ОСОБА_1, забезпечується послугами з утримання будинку та прибудинкової території ТОВ УЮТ . Це підтверджується рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради №1964 від 05.10.2004р. Про затвердження акту державної комісії про прийняття до експлуатації житлового будинку по вул. Стахурського, 4А, (І черга будівництва на 109 квартир) , № 2793 від 30.12.2004р. Про затвердження акту державної комісії про прийняття до експлуатації житлового будинку по вул. Стахурського, 4А, II черга будівництва на 107 квартир з вбудованими приміщеннями , відповідно до якого (п. 7) ТОВ УЮТ доручено забезпечити експлуатацію та обслуговування житлового будинку по вул. Стахурського,4А,

ТОВ УЮТ надало послуги з утримання будинку та прибудинкової території за тарифом, який затверджений Рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради Про коригування тарифів (граничних) на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій ТОВ УЮТ (витяг з рішення додається) №1612 від 05.06.2012р., №2049 від 08.09.2016р. із відповідною складовою в межах граничного тарифу та обслуговуванню замково-переговорного пристрою житлового будинку ОСОБА_3,4А.

Згідно з розрахунком суми заборгованості за спожиті послуги з утримання та обслуговування будинку № 4А по вулиці А.Первозванного в м.Вінниці станом на 01.07.2017 року відповідачам нараховано борг в сумі 24 068,03 грн., з них 14341,83 грн. - борг за утримання будинку та домофон, 1340,49 грн. - 3% річних, 8 385,7 грн. - втрати від інфляції.

Заслухавши пояснення представника позивача і відповідача ОСОБА_1 Л,І., дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У договорах за участю фізичної особи-споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Відповідно до ч.3 ст. 6 ЦК України сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Відповідно до ст. 13 Закону України Про житлово-комунальні послуги залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо). Примірні переліки житлово-комунальних послуг та їх склад залежно від функціонального призначення визначаються центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Відповідно до ч.1. ст. 19 Закону України Про житлово-комунальні послуги , відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Статтями 20 , 21 Закону України Про житлово-комунальні послуги визначені права та обовязки споживача й виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, правом споживача є одержання вчасно та відповідної якості житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, обов'язком укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору та оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом. Обов язком виконавця надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення із споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Форма та зміст (умови) типового договору затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року №529 Про затвердження типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій .

Зі змісту ч. 3 ст. 6, ч. 1 ст. 630 ЦК України, ст. ст. 19-21 Закону України Про житлово-комунальні послуги , постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року №529 Про затвердження типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій вбачається, що умови типового договору, що набули юридично обов'язкового значення в силу актів цивільного законодавства, є обов'язковими для сторін договору, які не мають права відступити від їх положень і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч.ч. 3-4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

При судовому розгляді справи судом встановлено, що квартира №193, яка знаходиться за адресою м. Вінниця, вул. А. Первозванного (Стахурського), 4А, що належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, забезпечується послугами з утримання будинку та прибудинкової території ТОВ УЮТ . В той же час ОСОБА_1 свої заперечення обґрунтовує тим, що договору з ТОВ УЮТ на утримання та обслуговування будинку вона не укладала і акти виконаних робіт не підписувала, а тому і сплачувати відповідну суму боргу, в неї відсутні підстави. Проте ОСОБА_1 не надала до суду жодних доказів на підтвердження наміру укласти відповідний договір з ТОВ УЮТ та доказів відмови товариства його підготувати. А тому враховуючи п.1 ч.3 ст. 20 Закону України Про житлово-комунальні послуги , за яким обов'язок укласти договір покладається на споживача та беручи до уваги наявні в матеріалах справи докази, надані позивачем, суд приходить до переконання, що заявлений позов в частині стягнення з ОСОБА_1І заборгованості з утримання будинку та прибудинкової території є обґрунтований і такий що підлягає задоволенню з урахуванням заяви відповідача щодо застосування позовної давності.

Таким чином, з ОСОБА_1 слід стягнути заборгованість за надання послуги з утримання будинку та прибудинкової території з урахуванням 3 % річних та індексу інфляції на загальну суму 10956, 45 грн. в межах трирічного строку позовної давності. ТОВ УЮТ звернулось до суду з цим позовом 20.05.2016 р., тобто в межах строку позовної давності суд враховує заборгованість, яка виникла з травня 2013 р. При цьому суд керувався розрахунком позовних вимог (а.с. 161), в якому сальдо розрахунків з урахуванням 3% річних та сум втрат від інфляції за період з лютого 2013 р. по червень включно 2017 р. складає 11790, 50 грн. Ця сума 11790, 50 грн. підлягає зменшенню на сальдо на 01.05.2013 р. (441, 63грн.) та на послуги домофона, включаючи борг, 3 % річних та індекс інфляції. Таким чином, до стягнення підлягає сума 7244,06 грн. (борг), 496, 26 грн. (3% річних), 3216,13 грн. (індекс інфляції), а всього 10956,45 грн., тобто 45,5 % від розміру позовних вимог 24068,03 грн.

Що стосується вимоги позивача стягнути з ОСОБА_1 заборгованість, яка виникла з обслуговування домофону, суд вважає її безпідставною та не доведеною, оскільки позивачем не надано жодних доказів які б свідчили про обслуговування відповідного домофону саме ТОВ УЮТ .

Що стосується позовних вимог заявлених до ОСОБА_2 суд вважає їх безпідставними і такими що задоволенню не підлягають, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить квартира №193, яка розташована в місті Вінниці на вул. Стахурського ( нині вул. ОСОБА_3) в будинку №4 а.

Суд звертає увагу, що відповідно до судової практики у разі коли житлове приміщення належить одній особі на праві приватної власності, а інші особи мають тільки право користування, то належним відповідачем за позовами про стягненню заборгованості за комунальні послуги є власник житлового приміщення.

В ухвалі ВССУ від 20.11.2013 р. по справі № 6-29503св13 зазначено, що у разі, коли жиле приміщення належить особі на праві приватної власності, то учасником правовідносин з приводу надання житлово-комунальних послуг щодо такого приміщення є саме ця особа (ст. 19 Закону України Про житлово-комунальні послуги ). Участь інших осіб, які проживають у жилому приміщенні, у таких випадках визначається його власником і обов'язки з оплати вказаних послуг виникають у них лише перед останнім (ст. 156 ЖК України).

Вирішуючи спір по суті, суди попередніх інстанцій не звернули уваги та не встановили правовий режим квартири, у якій проживають відповідачі, чи перебуває вона у власності всіх відповідачів та чи можна, за встановлених судом обставин, ставити питання про стягнення із відповідачів заборгованості за житлово-комунальні послуги у солідарному порядку з підстав, на які посилався позивач.

Такі ж висновки ВССУ зазначені в ухвалі від 17.09.2014 р. в справі № 6-6707св14 та в ухвалі від 15.10.2014 р. в справі № 6-29394св14.

Для уникнення помилок при розгляді даних категорій спорів, суду необхідно встановлювати хто з відповідачів є власником житлового приміщення, хто зареєстрований у вказаному приміщенні, хто є стороною у договорах на житлово-комунальні послуги та на кого відкриті особисті рахунку у підприємствах - виконавцях комунальних послуг,

Разом з цим, стягуючи солідарно заборгованість за послуги з відповідачів, суди залишили поза увагою ст. 541 ЦК України, відповідно до якої солідарний обов'язок виникає у випадках, встановлених договором або законом, а також те, що письмовий договір, яким встановлений солідарний обов'язок відповідачів, - відсутній, солідарне стягнення такої заборгованості з членів сім'ї власника квартири (ч. 3ст. 156 ЖК України) не передбачено, а ч. 1 ст. 64 ЖК Української РСР передбачає солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із договору найму жилого приміщення, лише для членів сім'ї наймача.

Відповідно положень ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Частиною 1 статті 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Питання судових витрат суд вирішує відповідно до положень статті 88 ЦПК України. Пропорційно до задоволеної частини позовних вимог (45,5 %) судовий збір підлягає відшкодуванню з відповідача на користь позивача у розмірі 728 грн.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 6, 256, 257, 267, 627, 630 ЦК України, ст. ст. 19-21 Закону України Про житлово-комунальні послуги , Постановою Кабінету Міністрів України №529 від 20.05.2009 р., ст. ст. 4, 10 ,11, 57-60, 88, 212-215 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю УЮТ , код ЄДРПОУ 31680050, заборгованість за надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території з урахуванням 3 % річних та індексу інфляції на загальну суму 10956, 45 грн. та у відшкодування витрат зі сплати судового збору 728 грн.

В задоволенні решти позовних вимог до ОСОБА_1 відмовити.

В задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення, а особами відсутніми в судовому засіданні, протягом десяти днів з дня отримання.

Суддя