Рішення

від 27.09.2017 по справі 127/24002/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/24002/16-ц Провадження № 22-ц/772/2450/2017Головуючий в суді першої інстанції ОСОБА_1 Категорія 41 Доповідач Зайцев А. Ю.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2017 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області у складі:

Головуючого судді : Зайцева А.Ю.,

суддів: Шемети Т.М., Панасюка О.С.,

при секретарі: Кирилюк Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційні скарги осіб, які не брали участі у справі ОСОБА_2 та товариства з обмеженою відповідальністю Регіна ЛТД на заочне рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 19.01.2017 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ТОВ Редакція газети 33 канал про захист честі, гідності та ділової репутації, -

в с т а н о в и л а :

У листопаді 2016 року ОСОБА_3 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_4, редакції газети 33 канал про захист честі, гідності та ділової репутації.

Позовні вимоги обґрунтував тим, що 12.10.2016 року в щотижневому друкованому виданні 33-й канал опубліковано статтю під назвою: Торгує ліками у ЦРЛ заввідділенням, або Як у райлікарні підпільно розливають бетадин і продають хворим? . Вказана стаття була опублікована на основі інтерв?ю лікаря КУ Хмільницька ЦРЛ ОСОБА_4

Позивач вказує, що він є лікарем вищої категорії, заслуженим лікарем України, завідувачем травматологічним відділенням, має 34 річний стаж роботи.

У цій статті поширено відомості про нього, які не відповідають дійсності, принижують його честь і гідність та шкодять його діловій репутації, зокрема про те, що: Зі слів лікаря ОСОБА_4, протягом останніх трьох років керівник травматологічного відділення КУ Хмільницька ЦРЛ займався незаконною торгівлею гіпсовими та марлевими бинтами, операційною білизною, металічними імплантатами. Такий медичний препарат як бетадин готувався підпільно, розливався у пляшечки і продавався хворим. До продажу медичних засобів керівник, зловживаючи своїм посадовим становищем, залучав медичних постових сестер. Зрозуміло що ціна на такий товар значно завищувалась. Вся торгівля здійснювалась безпосередньо у відділенні лікарні, причому частина товарів знаходилась у маніпуляціпному та гіпсовочному кабінетах, а інша частина потрапляла до клієнтів прямо з багажника автомобіля керівника травматологічної служби.

Лікарняні бюджетні гіпсові і марлеві бинти та інші препарати, що мали б безкоштовно використовуватись для надання медичної допомоги соціальним хворим або людям, які за певних обставин не можуть придбати їх в аптеках, приєднувались до товару керівника відділення та осідали зиском в його кишенях...

Користуючись своїм службовим становищем, заввідділенням встановив щодобову оплату по 30 грн. за перебування хворих у двомісних палатах № 1 та № 4.

Замість того, щоб дбати про організацію травматологічної роботи лікарями відділення, керівник привласнює лікарняні апарати, що необхідні при наданні невідкладної допомоги хворим з травмою, ховає частину лікарняних інструментів у своєму службовому кабінеті, які використовуються для планових операцій, щоб не було змоги скористатись ними іншим лікарям. А ще дозволяє собі, через особисту неприязнь до одного з лікарів, відмовлятись асистувати колезі під час операцій, забуваючи, що це його обов'язок як лікаря .

Крім того, на думку позивача, у статті також поширено неправдиву інформацію стосовно головного лікаря КУ Хмільницька ЦРЛ та інших лікарів: У зверненні до газети називають і такі факти: головний лікар, використовуючи своє службове становище, окрім основної посади, має ще й по чверті ставки лікаря-анестезіолога та лікаря-статиста, начмед має додатково навантаження хірурга, а голова профспілки нібито підпрацьовує у господарській службі. На думку ОСОБА_4, посадовці не відпрацьовують вказані ставки, а лише рахуються за ними на паперах, однак за цю роботу нараховується 50% активності. Така інтенсивна робота , що не відпрацьовується, а лише осідає в кишенях адміністрації - пряме та грубе розкрадання коштів бюджету, особливо у нинішній час, коли в Україні гинуть на Сході люди заради того, щоб ми змінилися у своїй суті .

Посилаючись на те, що зазначена інформація є недостовірною та негативною, позивач просив суд зобов'язати щотижневе друковане видання 33-й канал спростувати поширену щодо нього інформацію.

Заочним рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 19 січня 2017 року позов задоволено.

Зобов'язано щотижневе друковане видання 33-й канал спростувати поширену ним відносно керівника травматологічного відділення КУ Хмільницька ЦРЛ негативну, недостовірну інформацію в випуску газети від 12.10.2016 року, а саме: Зі слів лікаря ОСОБА_4, протягом останніх трьох років керівник травматологічного відділення КУ Хмільницька ЦРЛ займався незаконною торгівлею гіпсовими та марлевими бинтами, операційною білизною, металічними імплантатами. Такий медичний препарат як бетадин готувався підпільно, розливався у пляшечки і продавався хворим. До продажу медичних засобів керівник, зловживаючи своїм посадовим становищем, залучав медичних постових сестер. Зрозуміло що ціна на такий товар значно завищувалась. Вся торгівля здійснювалась безпосередньо у відділенні лікарні, причому частина товарів знаходилась у маніпуляціпному та гіпсовочному кабінетах, а інша частина потрапляла до клієнтів прямо з багажника автомобіля керівника травматологічної служби.

Лікарняні бюджетні гіпсові і марлеві бинти та інші препарати, що мали б безкоштовно використовуватись для надання медичної допомоги соціальним хворим або людям, які за певних обставин не можуть придбати їх в аптеках, приєднувались до товару керівника відділення та осідали зиском в його кишенях...

Користуючись своїм службовим становищем, заввідділенням встановив щодобову оплату по 30 грн. за перебування хворих у двомісних палатах № 1 та № 4.

Замість того, щоб дбати про організацію травматологічної роботи лікарями відділення, керівник привласнює лікарняні апарати, що необхідні при наданні невідкладної допомоги хворим з травмою, ховає частину лікарняних інструментів у своєму службовому кабінеті, які використовуються для планових операцій, щоб не було змоги скористатись ними іншим лікарям. А ще дозволяє собі, через особисту неприязнь до одного з лікарів, відмовлятись асистувати колезі під час операцій, забуваючи, що це його обов'язок як лікаря шляхом опублікування спростування поширеної відносно керівника травматологічного відділення КУ Хмільницька ЦРЛ вказаної негативної, недостовірної інформації.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_4, Редакції газети 33 канал на користь ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 551,20 грн.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати й ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог позивачу відмовити.

Рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 21.04.2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено частково.

Заочне рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 19.01.2017 року в частині назви юридичної особи змінено, зазначено замість щотижневе друковане видання 33-й канал - товариство з обмеженою відповідальністю Редакція газети 33-й канал , ідентифікаційний код 36474309.

Заочне рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 19 січня 2017 року в частині судових витрат скасовано та в цій частині ухвалено нове рішення.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю Редакція газети 33-й канал та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 в рівних частках судовий збір в сумі 551,20 грн.

Не погоджуючись із заочним рішенням суду особи, які не брали участі у справі, ОСОБА_2 та ТОВ Регіна ЛТД подали апеляційні скарги, в яких, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просили заочне рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційних скарг, вважає, що вони підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Згідно з ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом; обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 214 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Оскаржуване заочне рішення суду першої інстанції не відповідає зазначеним вимогам закону.

Судом установлено, що позивач на момент виникнення спірних правовідносин обіймав посаду лікаря ортопеда-травматолога травматологічним відділенням КУ Хмільницька ЦРЛ .

12 жовтня 2016 року в щотижневому друкованому виданні 33-й канал опубліковано статтю під назвою: Торгує ліками у ЦРЛ заввідділенням, або Як у райлікарні підпільно розливають бетадин і продають хворим? .

У цій статті зазначено, що: Зі слів лікаря ОСОБА_4, протягом останніх трьох років керівник травматологічного відділення КУ Хмільницька ЦРЛ займався незаконною торгівлею гіпсовими та марлевими бинтами, операційною білизною, металічними імплантатами. Такий медичний препарат як бетадин готувався підпільно, розливався у пляшечки і продавався хворим. До продажу медичних засобів керівник, зловживаючи своїм посадовим становищем, залучав медичних постових сестер. Зрозуміло що ціна на такий товар значно завищувалась. Вся торгівля здійснювалась безпосередньо у відділенні лікарні, причому частина товарів знаходилась у маніпуляціпному та гіпсовочному кабінетах, а інша частина потрапляла до клієнтів прямо з багажника автомобіля керівника травматологічної служби.

Лікарняні бюджетні гіпсові і марлеві бинти та інші препарати, що мали б безкоштовно використовуватись для надання медичної допомоги соціальним хворим або людям, які за певних обставин не можуть придбати їх в аптеках, приєднувались до товару керівника відділення та осідали зиском в його кишенях...

Користуючись своїм службовим становищем, заввідділенням встановив щодобову оплату по 30 грн. за перебування хворих у двомісних палатах № 1 та № 4.

Замість того, щоб дбати про організацію травматологічної роботи лікарями відділення, керівник привласнює лікарняні апарати, що необхідні при наданні невідкладної допомоги хворим з травмою, ховає частину лікарняних інструментів у своєму службовому кабінеті, які використовуються для планових операцій, щоб не було змоги скористатись ними іншим лікарям. А ще дозволяє собі, через особисту неприязнь до одного з лікарів, відмовлятись асистувати колезі під час операцій, забуваючи, що це його обов'язок як лікаря .

Вирішуючи спір та задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що поширена інформація не відповідає дійсності, є негативною, принижує честь, гідність та шкодить діловій репутації позивача.

Перевіряючи законність та обґрунтованість заочного рішення суду відповідно до положень ч. 1 ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційних скарг та вимог заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що судом першої інстанції при розгляді справи та ухваленні заочного рішення допущено порушення норм матеріального та процесуального права, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування заочного рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.

Згідно з ч. 4 ст. 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Відповідно до ст. 275 ЦК України фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб.

За правилами ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Пленуму Верховного Суду України у роз'ясненнях, викладених у п. п. 9, 10 постанови від 27 лютого 2009 року № 1 Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи звертає увагу судів на те, що відповідачами у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації.

Якщо позов пред'явлено про спростування інформації, опублікованої в засобах масової інформації, то належними відповідачами є автор і редакція відповідного засобу масової інформації чи інша установа , що виконує її функції, оскільки згідно зі статтею 21 Закону про пресу редакція або інша установа, яка виконує її функції, здійснює підготовку та випуск у світ друкованого засобу масової інформації.

У разі, коли редакція друкованого засобу масової інформації не має статусу юридичної особи, належним відповідачем є юридична особа, структурним підрозділом якої є редакція. Якщо редакція не є структурним підрозділом юридичної особи, то належним відповідачем виступає засновник друкованого засобу масової інформації.

У випадку, коли інформація була поширена у засобі масової інформації з посиланням на особу, яка є джерелом цієї інформації, ця особа також є належним відповідачем.

При опублікуванні чи іншому поширенні оспорюваної інформації без зазначення автора (наприклад, у редакційній статті) відповідачем у справі має бути орган, що здійснив випуск засобу масової інформації.

Якщо позивач заявляє вимоги до одного з належних відповідачів, які спільно поширили недостовірну інформацію, суд вправі залучити до участі у справі іншого співвідповідача лише у разі неможливості розгляду справи без його участі (статті 32, 33 ЦПК).

Відповідно до ст. 32 Закону України Про друковані засоби масової інформації

(пресу) в Україні у кожному випуску друкованого засобу масової інформації повинні міститися такі вихідні дані : 1) назва видання; 2) засновник (співзасновники); 3) прізвище та ініціали редактора (головного редактора); 4) порядковий номер випуску і дата його виходу в світ; 4-1) прізвище та ініціали особи, відповідальної за випуск відповідного номера видання; 5) індекс видання, розповсюджуваного за передплатою; 6) тираж; 7) ціна або помітка "Безкоштовно"; 8) адреси редакції, видавця, друкарні; 9) серія, номер і дата видачі свідоцтва про державну реєстрацію; 10) видавець (співвидавці). Розповсюдження продукції друкованого засобу масової інформації без вихідних даних забороняється.

Разом з тим, зі змісту позовної заяви та матеріалів справи слідує, що позивачем заявлено вимоги про спростування недостовірної інформації до щотижневого друкованого видання 33-й канал , а відповідачем вказано редакцію газети 33-й канал та ОСОБА_4, який є джерелом цієї інформації, оскільки стаття була опублікована на основі його інтерв?ю.

У той же час, із змісту випуску газети 33-й канал за № 42 від 16.10.2016 року видно, що її засновником є товариство з обмеженою відповідальністю Регіна ЛТД .

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації серії КВ №15059-3631ПР від 25.03.2009 року, засновником газети 33-й канал є товариство з обмеженою відповідальністю Регіна ЛТД , а згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ Регіна ЛТД є юридичною особою, її ідентифікаційний код 13331299, а місцезнаходження: місто Вінниця, вулиця Космонавтів, 23 (а.с. 91).

Крім цього, зі змісту апеляційних скарг слідує, що автором спірної публікації газети 33-й канал за № 42 від 16.10.2016 року є ОСОБА_2

Отже, розглядаючи та вирішуючи справу суд першої інстанції належним чином не перевірив чи має щотижневе друкованого видання газета 33-й канал статус юридичної особи, чи має редакція газети 33-й канал такий статус та хто є засновником газети. Не було встановлено судом і автора спірної публікації, що призвело до розгляду справи без участі належних відповідачів.

Суд першої інстанції не звернув уваги на те, що редакція газети 33 канал є неналежним відповідачем, адже вона не має жодного відношення до випуску друкованого ЗМІ газета 33 канал за № 42 від 16.10.2016 року, де міститься спірна публікація. Не має вона і статусу юридичної особи, а тому взагалі не може бути відповідачем в цивільному процесі (ст.30 ЦПК України).

Не звернув уваги на допущені порушення закону, які є підставою для скасування заочного рішення і ухвалення нового про відмову у позові до неналежних відповідачів, і суд апеляційної інстанції, змінивши назву особи, яку зобов'язано спростувати інформацію - щотижневе друковане видання 33-й канал на іншу - ТОВ Редакція газети 33 канал , яке не приймало участі у справі, не є ні редактором, ні засновником газети в якій було опубліковано оспорювану інформацію.

Вирішуючи спір без залучення до участі у справі в якості відповідачів (співвідповідачів) заявників, які заперечують щодо задоволення позовних вимог, суд першої інстанції фактично порушив їх права, які вони мали б приймаючи участь у справі, і ці права не можуть бути забезпечені в суді апеляційної інстанції при розгляді апеляційних скарг осіб, які не приймали участі у справі.

Виходячи з наведеного, оскільки апеляційний суд не наділений повноваженнями відповідно до норм Цивільного процесуального кодексу України на стадії апеляційного провадження вирішувати питання про залучення до участі у справі співвідповідачів, а позов пред'явлено не до тих осіб, які б мали брати участь у справі, враховуючи характер спірних правовідносин, колегія суддів вважає, що заочне рішення суду не може бути залишено в силі та підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 318 ЦПК України якщо апеляційні скарги на рішення або ухвалу суду першої інстанції були подані в установлені цим Кодексом строки, але надійшли до суду після закінчення апеляційного розгляду справи або коли строки на подання апеляційної скарги у зв'язку з пропущенням їх з поважних причин були поновлені або продовжені і особа, яка подала апеляційну скаргу, не була присутня під час розгляду справи, апеляційний суд розглядає цю скаргу за правилами цієї глави.

Залежно від обґрунтованості скарги, зазначеної в частині першій цієї статті, суд ухвалює рішення або постановляє ухвалу відповідно до статті 307 цього Кодексу. При цьому за наявності підстав може бути скасовано рішення або ухвалу апеляційного суду.

Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги підлягають задоволенню, заочне рішення суду першої інстанції та рішення апеляційного суду скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, що не позбавляє позивача права на звернення у суд за захистом своїх прав з позовом до належних відповідачів.

Ураховуючи положення ч. 5 ст. 88 ЦПК України, згідно якої якщо суд апеляційної, касаційної інстанції чи Верховний Суд України, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат, судова колегія вважає, що з ОСОБА_3 слід стягнути по 606,32 грн. на користь ОСОБА_2 та ТОВ Регіна ЛТД судового збору за подання апеляційних скарг (а.с. 151, 158).

Керуючись ст. ст. 88, 303, 307, 309, 313, 314, 316-319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а:

Апеляційні скарги осіб, які не брали участі у справі ОСОБА_2 та товариства з обмеженою відповідальністю Регіна ЛТД - задовольнити.

Заочне рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 19.01.2017 року та рішення Апеляційного суду Вінницької області від 21.04.2017 року у даній справі - скасувати та ухвалити нове.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4, редакції газети 33 канал про захист честі, гідності та ділової репутації - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 та товариства з обмеженою відповідальністю Регіна ЛТД по 606 (шістсот шість) гривень 32 копійки.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий Підпис А. Ю. Зайцев

Судді: Підпис О. С. Панасюк

ОСОБА_5 Шемета

Згідно з оригіналом.

Головуючий А. Ю. Зайцев