Рішення

від 29.09.2017 по справі 212/7188/16-ц

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 212/7188/16-ц

2/212/618/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2017 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста ОСОБА_1 Дніпропетровської в складі:

головуючого Чайкіна І.Б.,секретарі судового засіданні ОСОБА_2, за участі:

представника позивача - ОСОБА_3; представника відповідача ОСОБА_4; ОСОБА_5 - ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, у залі суду міста ОСОБА_1, цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "УКРОТК" про розірвання договору, стягнення матеріальної та моральної шкоди та за зустрічною позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "УКРОТК" до ОСОБА_6 про стягнення коштів , -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_6 звернувся до суду з позовною заявою до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "УКР ОТК" про розірвання договору, стягнення матеріальної та моральної шкоди, пояснивши свою заяву тим, що 01 серпня 2016 року між ним як споживачем послуг та ТОВ УКР ОТК як надавачем послуг, був укладений договір про надання послуг на поставку товару ПВХ конструкції. ТОВ УКР ОТК взяв на себе зобов'язання здійснити поставку ПВХ конструкцій як вказано у п.1.1 договору купівлі-продажу № 14000222 від 01 серпня 2016 року, також ТОВ УКР ОТК взяв на себе зобов'язання доставити товар належної якості та передати отримувачу за адресою : м. Кривий Ріг, вул. Товстановського, буд.1 кварт.7. При цьому сторонами було визначено , що вартість товару дорівнює 30000 гривень, 24000 гривень позивач має оплатити авансом, решту 6000 гривень після отримання товару. Також надавач послуг взяв на себе зобов'язання доставити товар не пізніше 14 робочих днів з моменти оплати авансу. Позивач взяті на себе зобов'язання виконав в повному обсязі, 01 серпня 2016 року у касу отримувача вніс кошти в сумі 24000 гривень. Вважає, що з 02 серпня 2016 року для відповідача розпочав перебіг строку виконання зобов'язання по поставці товару, визначені договором поставки 14 робочих днів закінчилися 22 серпня 2016 року, відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання по поставці товару належної якості та у визначене договором місце. Вважає загальний обсяг матеріальної та моральної шкоди становить 119500 гривень. Моральну шкоду обґрунтовує тим, що протиправні дії відповідача призвели до виникнення тих обставин, що позивач не розраховував, а саме щоденні турботи з приводу повернення коштів , нервове напруження через дії відповідача в ухилянні від виконання умов договору. У зв'язку з чим просить суд, розірвати договір між ним та ТОВ УКР ОТК , стягнути з ТОВ УКР ОТК матеріальну шкоду в розмірі 24000 гривень, пеню за порушення умов договору в сумі 109 500 гивень, моральну шкоду в розмірі 10000 гривень.

06.02.2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю УКРОТК звернулось до суду із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_6 про стягнення коштів , пояснивши свою заяву тим , що 01.08.2016 року ОСОБА_6 та ТОВ УКР ОТК було укладено договір № 14000222 купівлі-продажу ПВХ конструкцій. Відповідно до п.п.1.1. та 1.2 Договору було визначено, що замовник доручає , а виконавець зобов'язується виконати поставку ПВХ конструкцій та замовник зобов'язаний сплатити прийняті готові вироби згідно умов Договору. П.2.1 Договору визначено ціну договору у розмірі 30000 гривень п.3.1 Договору , що замовник зобов'язаний сплатити у момент підписання договору 24000 гривень п.3.6 Договору визначено, що після виконання поставки замовник зобов'язаний внести доплату у розмірі 6000 гривень. На виконання умов договору 01.08.2016 року № 14000222 ОСОБА_6 01.08.2016 року було здійснено оплату у розмірі 24000 гривень. Після підписання зобов'язання за умовами договору 01.08.2016 року було здійснено поставку ПВХ конструкцій на адресу замовлення. Але відповідачем умови п.3.6 Договору виконані не були, а саме замовником не було проведено повного розрахунку за придбання конструкцій та не здійснено доплату у розмірі 6000 гривень. На адресу ОСОБА_6 було надіслано претензію від 26.09.2016 року , в якій він визнав факти поставки конструкцій ПВХ на його адресу. Також на адресу замовника двічі надсилались відповіді 30.09.2016 року та 29.11.2016 року, але вони повертались із закінчення строку зберігання поштового відправлення. ОСОБА_6 не виконав в повному обсязі взяті на себе зобов'язання за договором купівлі-продажу від 01.08.2016 року, а саме після отримання 25.08.2016 року ПВХ конструкцій не вніс доплату у розмірі 6000 гривень, згідно п. 3.6 Договору. Вартість договору згідно п.2.1 становить 30000 гривень, товар ОСОБА_6 було доставлено 25.08.2016 року , станом на 06.02.2017 року п.3.6 Договору замовником не виконано , таким чином з 26.08.20116 року по 06.02.2017 року прострочення становить 164 дні., отже розмір неустойки становить 49200,00 гривень, виходячи із розрахунку 1% від 30000, 000 гривень =300,000 гривень у день, 300,00 грн.х164 дні прострочення = 49200,00 гривень. Таким чином просять стягнути з ОСОБА_6 доплату у розмірі 6000,00 гривень за придбаний товар та 49200 гривень неустойки, а також судовий збір в розмірі 1600,00 гривень.

27.03.2017 року відповідач за первісним позовом уточнив позовні вимоги, а саме просив стягнути з ОСОБА_6С на його користь розмір простроченого зобов'язання в розмірі 6000 гривень, період з 26.08.2016 року по 27.03.2017 року. Суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції 585 грн. 73 коп., три відсотка річних від простроченої суми 105 грн.53 копійки, неустойку внаслідок прострочення зобов'язання у розмірі 64200 грн. 00 коп., а також судовий збір в розмірі 1600 грн.00 коп.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 за первісною позовною заявою позовні вимоги підтримав в повному обсязі, зустрічну позовну заяву не визнав в повному обсязі, просив відмовити в задоволені позовних вимог, посилаючись на письмові заперечення.

Представники відповідача за первісною позовною заявою ОСОБА_4 та ОСОБА_5 позовні вимоги не визнали в повному обсязі, зустрічні позовні вимоги підтримали в повному обсязі , просили задовольнити. Представник ОСОБА_5 в судовому засіданні додатково пояснив, що він є виконавчим директором ТОВ "УКРОТК". ОСОБА_6 звернувся до підприємства щодо виготовлення ПВХ продукції. З ним було укладено договір, умови якого було виконано. Після цього, від замовника та його матері неодноразово надходили претензії щодо якості продукції. З приводу цього склалися неприязні відносини. Відповідач звертався до поліції, до органів захисту прав споживачів, проте всі перевірки Товариство пройшло.

Свідок ОСОБА_7 суду пояснив, що він працює ТОВ "ЗАВОД СТЕКО" водієм. Вони мають партнерські відносини з ТОВ "УКРОТК". Ним особисто було доставлено продукцію за адресою: Товстановського АДРЕСА_1. Продукцію приймала якась жінка, проте вона відмовилась підписувати акт приймання, наголосивши, що підпише його після монтажу. Зателефонувавши в офіс ТОВ "УКРОТК" він погодив з ними залишити товар.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, суд прийшов до висновку, що первісний позов задоволенню не підлягає, а зустрічний позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 01 серпня 2016 року між ОСОБА_6 та Товариством з обмеженою відповідальністю УКРОТК укладено договір купівлі-продажу № 14000222 про надання послуг на поставку товару ПВХ конструкцій. ( а.с.5)

Відповідно товарного чеку № 222 від 01 серпня 2016 року сплачено 24000 грн. за ПВХ конструкції ( а.с.6).

Товариство з обмеженою відповідальністю УКРОТК зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань .(а.с.22-26).

Відповідно наказу генерального директора ТОВ УКРОТК № 8 від 01 грудня 2016 року ОСОБА_5 переведено на посаду виконавчого директора з 01 грудня 2016 року. ( а.с.27)

26.09.2016 року ОСОБА_6 направлено на адресу ТОВ УКРОТК претензію щодо не виконання договору. Зокрема, вказано, що ТОВ "УКРОТК" виконало свої зобов'язання не належним чином. ОСОБА_6 не влаштовувала якість виконаних робіт. ОСОБА_6 вимагав усунення недоліків роботи ( а.с.29-30)

29.11.2016 року на адресу ОСОБА_6 ТОВ УКРОТК направлено відповідь на претензію ( а.с.31)

ОСОБА_8 перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів № 00166 від 28.11.2016 року ГУ Держспоживслужби в Дніпропетровській області (за заявою позивача), порушень прав ОСОБА_6 з боку ТОВ УКРОТК не встановлено, порушення вимог законодавства про захист прав споживачів не встановлено ( а.с.37-46)

На підставі ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого немайнового або майнового права та інтересу.

ОСОБА_8 з положенням пунктів 22, 23 статті 1 Закону України Про захист прав споживачів споживачем вважається фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбавати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.

Відповідно до п. 1 ст. 10 Закону споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов'язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.

ОСОБА_8 ч. 1 ст. 509 ЦК України , зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України , зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

ОСОБА_8 ст. 610 ЦК України , порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 651 ЦК України , зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

За відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Статтею 60 ЦПК України визначено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд вважає, що відповідачем за первісним позовом доведено факт доставки товару. Вказане підтверджується поясненнями виконавчого директора ОСОБА_5, свідка ОСОБА_7, дослідженими в судовому засіданні претензіями направленими ОСОБА_6 за трьома адресами, ОСОБА_8 перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів № 00166 від 28.11.2016 року ГУ Держспоживслужби в Дніпропетровській області за заявою ОСОБА_6

Суд критично ставиться до пояснень сторони позивача за первісним позовом, щодо надіслання претензій не на ті адреси помилково. Так, в претензії докладно викладені обставини та реквізити щодо правовідносин які склалися саме між ТОВ "УКРОТК" та ОСОБА_6 Таким чином, письмові пояснення ОСОБА_9В.(а.с.35) (підпис, якого до того не завірено), суд вважає, неналежним доказом.

Щодо посилання сторони позивача за первісним позовом, щодо не підписання технічної документації, то суд звертає увагу, що позивачем не заявлено вимог, щодо якості наданого товару, а позов розглядається в межах позовних вимог.

Фактично спір виник через претензії ОСОБА_6, щодо якості поставленого товару, проте вказані вимоги ним не заявлялися, обґрунтування не надавалося, належних доказів не відповідності товару (в тому числі експертиз) не подавалось.

Щодо відшкодування моральної шкоди слід зазначити наступне

Загальні положення про відшкодування моральної шкоди закріплені в ст.ст. 23, 1167 Цивільного кодексу. Позивачем не доведено факт протиправно поведінки відповідача за первісним позовом, до того ж:

Пленум Верховного Суду України в п. 2 постанови № 4 від 31 березня 1995 року Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди (з подальшими змінами) надав роз'яснення, що спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються, коли право на відшкодування моральної шкоди безпосередньо передбачене нормами Конституції України або випливає з її положень, або закріплене законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди.

За діючою редакцією п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону № 1023-ХІІ споживачі мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.

У ст. 1 Закону № 3390-VI визначено поняття шкоди як завдані внаслідок дефекту в продукції каліцтво, інше ушкодження здоров'я або смерть особи, пошкодження або знищення будь-якого об'єкта права власності, за винятком самої продукції, що має дефект.

Відповідно до ст. 711 ЦК (в ред. Закону № 3390-VI) шкода, завдана майну покупця, та шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю у зв'язку з придбанням товару, що має недоліки, відшкодовується відповідно до положень глави 82 цього Кодексу.

Підстави відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг), передбачені параграфом 3 глави 82 ЦК.

Аналіз указаних норм дає підстави для висновку, що у спорах про захист прав споживачів діюче цивільне законодавство передбачає відшкодування моральної шкоди у тих випадках, якщо така завдана майну споживача або шкода завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Проте, позивач в обґрунтування вимог про відшкодування моральної шкоди посилався на те, що така шкода спричинена йому незаконними діями відповідача і полягає у душевних стражданнях, яких він зазнав внаслідок порушення його прав як споживача, тому підстави для задоволення позову в цій частині відсутні.

За таких обставин, суд вважає, що в задоволенні первісних позовних вимог, слід відмовити в повному обсязі.

Оскільки судом встановлено факт виконання умов договору та фактичне прийняття такого виконання замовником, тому зустрічні позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

25 серпня 2016 року ОСОБА_6 отримав виконання умов договору, а отже відповідно до п. 6.3 Договору з нього слід стягнути грошові кошти в сумі 6000 грн.

До того ж, пунктом 4.4. Договору передбачено стягнення неустойки у розмірі 1 % від вартості договору за кожен день прострочення.

У відповідності до положень ч.ч. 1 - 2 ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Позивачем здійснено наступний розрахунок: період прострочення грошового зобов'язання 214 днів 30 000,00 грн. (сума договору) * 1% * 214 дні : 100 = 64 200 грн.

У той же час, суд вважає, що при визначенні розміру штрафних санкцій (пені) необхідно врахувати положення ст. 551 ЦК України, а також те, що сума визначена позивачем значно перевищує розмір вартості робіт, що був обумовлений сторонами при укладенні договору.

Так, відповідно до ст. 549 ЦК України, штраф, пеня - це є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, тобто ця сума є неустойкою.

ОСОБА_8 зі ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Положення ч. 3 ст. 551 ЦК України з урахуванням положень ст. 3 цього Кодексу щодо загальних засад цивільного законодавства та ч. 4 ст. 10 ЦПК України щодо обов'язку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що її розмір значно перевищує розмір збитків.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній в постановах у справі № 6-100цс14 від 03 вересня 2014 року, та у справі № 6-1120цс15 від 04 листопада 2015 року.

Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленої актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Суд виходить із того, що зменшення неустойки можливе тільки тоді, коли це не заборонено законом, а Законом України Про захист прав споживачів не заборонено зменшувати розмір неустойки у разі прострочення виконання робіт.

Позивач просить стягнути пеню з відповідача за прострочення виконання умов договору в розмірі 64 200 грн., при цьому обумовлена сторонами вартість робіт становила -30 000,00 грн., а фактично було не сплачено - 6 000 грн.

Враховуючи, що розмір пені розрахований позивачем за зустрічним позовом, значно перевищує розмір заборгованості за договором укладеним між сторонами, суд вважає, що пеня за прострочення виконання грошового зобов'язання підлягає стягненню з відповідача, проте її розмір підлягає зменшенню до 3 тисяч грн., оскільки на думку суду, саме така сума буде розмірною обставинам справи, а також з урахуванням тих обставин, що позивач зволікав тривалий час зі зверненням до суду із цим позовом, що призвело до нарахування неустойки у значному розмірі.

Відповідно до статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотка річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредиторів від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримання ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки за порушення виконання зобов'язання.

Щодо розрахунку сум інфляційних витрат, трьох відсотків річних за весь період прострочення слід виходити з наступних розрахунків:

Боргові періоди:

Сума заборгованостіВалютаДата початку розрахункуДата закінчення розрахунку 6000грн. 26.08.2016 27.03.2017

Розраховується за формулою:

[Індекс інфляції] - добуток щомісячних індексів за відповідний період

[Збитки від інфляції] = [Сума боргу] ? [Індекс інфляції] / 100% - [Сума боргу]

Розрахунок інфляційних збитків.

Місяці простроченняІндекси інфляціїСукупний індекс інфляціїСума боргуСума боргу з урахуванням інфляціїЗбитки від інфляції Вересень 2016 - Березень 2017 101.8 102.8 101.8 100.9 101.1 101 101.8 111.74 6 000.00 6 704.40 704.40 Всього: 704.40

Інфляційні збитки за вказані періоди складають 704.40 грн.

Проте, позивачем за зустрічною позовною заявою, заявлено 585 гривень 73 копійки, суд діючи в межах позовних вимог їх і присуджує.

Три відсотків річних від простроченої суми: 3% ? 214 (днів) / 366 ? 6 000,00 грн. = 105,25 грн.

З огляду на часткове задоволення позовних вимог та звільнення позивача за первісним позовом від сплати судового збору в силу ч.3 ст.22 Закону України Про захист прав споживачів , суд вважає за необхідне в порядку ч.2 ст.88 ЦПК України стягнути з відповідача за зустрічним позовом в дохід держави судовий збір в сумі 1600,00 грн., а за первісним позовом судові витрати віднести на рахунок держави.( а.с.32)

Керуючись ст.ст.3, 4-10, 15, 60, 61, 74, 79, 88 ч.2, 208 ч.1 п.2, 209, 212-215, 218, 223-226, 294 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_6 до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "УКРОТК" про розірвання договору, стягнення матеріальної та моральної шкоди - залишити без задоволення.

Зустрічні позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "УКРОТК" до ОСОБА_6 про стягнення коштів - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "УКРОТК" (ЄДРПОУ 39289870) доплату за товар згідно договору купівлі-продажу № 14000222 від 01.08.2016 року у розмірі 6000,00 грн. (шість тисяч гривень); пеню (неустойку) у розмірі 3 000,00 грн. (три тисячі гривень); інфляційні витрати в розмірі 585 (п'ятсот вісімдесят п'ять)гривень 73 копійки та три відсотки річних - 105 (сто п'ять) гривень 25 копійок.

Стягнути з ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ УКР ОТК (ЄДРПОУ 39289870) судовий збір у розмірі 1600,00 грн. (тисяча шістсот гривень).

В решті зустрічних позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особи які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення в Апеляційний суд Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу.

Повний текст судового рішення складено та підписано 29 вересня 2017 року.

Суддя: І. Б. Чайкін