Ухвала

від 27.09.2017 по справі 702/164/14-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/793/699/17 Справа № 702/164/14-к Категорія: ст.ст. 537, 539 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2017 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого суддів при секретарі ОСОБА_2 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ОСОБА_5 з участю прокурораОСОБА_6 ,

засудженого ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Монастирищенського районного суду Черкаської області від 15 серпня 2017 року про застосування покарання за наявності кількох вироків відносно ОСОБА_7 , -

в с т а н о в и л а :

14.06.2017 інспектор Монастирищенського РС з питань пробації звернувся до Монастирищенського районного суду із поданням про вирішення питання про застосування покарання ОСОБА_7 за наявності двох вироків, зокрема, Монастирищенського районного суду Черкаської області від 06.03.2014 та Христинівського районного суду Черкаської області від 06.04.2016.

15.08.2017 ухвалою Монастирищенського районного суду Черкаської області подання задоволено та на підставі ч.1 ст.71 КК України ОСОБА_7 до покарання призначеного за вироком Монастирищенського районного суду Черкаської області від 06.03.2014 року у виді 5 років позбавлення волі повністю приєднано покарання за вироком Христинівського районного суду Черкаської області від 06.04.2016 року у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн., та на підставі ч.4 ст.71 КК України остаточно призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі та у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.

Вирок в частині призначення покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн, вирішено виконувати самостійно.

Зараховано ОСОБА_7 у строк відбуття покарання строк попереднього ув`язнення із 13.05.2015 року до 06.04.2016 року, тобто 11 місяців і 24 дні із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, на підставі ч.5 ст.72 КК України ( 1 рік 11 місяців 18 днів), та сплату ним штрафу у сумі 850 грн, та остаточно до відбуття призначено покарання у виді 3 (трьох) років 12 днів позбавлення волі.

Не погоджуючись з ухвалою суду засуджений ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій, вважаючи її незаконною, просив скасувати через необґрунтованість прийнятого рішення. В обгрунтування своїх вимог посилається на те, що призначені покарання за вироком Монастирищенського районного суду Черкаської області від 06.03.2014 та вироком Христинівського районного суду Черкаської області від 06.04.2016 року він відбув повністю.

Заслухавши доповідь судді, думки засудженого та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу, просили ухвалу суду скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні подання органу пробації; думку прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги засудженого, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга засудженого не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до п.11 ч.1 ст.537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений ч.2 ст.539 КПК України, має право вирішувати питання про застосування покарання за наявності кількох вироків.

Згідно з положеннями п.2 ч.2 ст.539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, у разі необхідності вирішення питання передбаченого п.11 ч.1 ст.537 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КК України якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Згідно ч. 3 ст. 72 КК України та п.п.5 п.10 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» у разі засудження особи за злочин, вчинений у період іспитового строку за попереднім вироком, визначеним у порядку статей 75, 79, 104 КК, та призначення покарання, яке згідно з частиною 3 статті 72 КК за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягає, суд, незважаючи на це, має застосувати вимоги статті 71 КК і визначити за сукупністю вироків таке остаточне покарання, яке має бути більшим як від покарання, призначеного за новий злочин, так і від невідбутої частини покарання за попереднім вироком. У такому випадку суд визначає остаточне покарання у виді сукупності невідбутої частини покарання за попереднім вироком та покарання за новим вироком, ухваливши рішення про їх самостійне виконання.

З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_7 06.03.2014 засуджений вироком Монастирищенського районного суду Черкаської області за ч.3 ст.185 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки. В період іспитового строку, ОСОБА_7 вчинив новий злочин, передбачений ч. 1 ст. 309 КК України, за вчинення якого був засуджений вироком Христинівського районного суду Черкаської області від 06.04.2016 року до покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн, штраф за вказаним вироком сплачено.

При цьому, при постановлення вироку Христинівського районного суду Черкаської області від 06.04.2016 судом першої інстанції не були виконані вимоги ч. 3 ст. 78 КК України, в частині призначеного покарання, ОСОБА_7 було призначено покарання без врахування вироку Монастирищенського районного суду Черкаської області від 06.03.2014.

З врахуванням вище зазначеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про необхідність застосування ОСОБА_7 покарання за сукупністю вироків на підставі ч. 1 ст.71 КК України, за наявності кількох вироків, які вступили в законну силу, та обґрунтовано до покарання призначеного ОСОБА_7 вироком Монастирищенського районного суду Черкаської області від 06.03.2014 року у виді 5 років позбавлення волі повністю приєднав покарання за вироком Христинівського районного суду Черкаської області від 06.04.2016 року у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн., та на підставі ч.4 ст.71 КК України остаточно призначив ОСОБА_7 покарання у виді 5 років позбавлення волі та у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн, визначено покарання у виді штрафу виконувати самостійно, та зараховано на підставі ч. 5 ст. 72 КК України, у строк відбуття покарання термін попереднього ув`язнення із 13.05.2015 року до 06.04.2016 року із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі. Остаточно ОСОБА_7 призначено до відбуття покарання у виді 3 років 12 днів позбавлення волі.

Посилання засудженого ОСОБА_7 про виконання ним вироків в повному обсязі та відбуття, по ним, покарання, є необгрунтованими, та спростовуються матеріалами провадження.

Істотних порушень кримінального процесуального закону, які б слугували підставами для скасування або зміни ухвали суду, - не встановлено.

Колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції є законною, обґрунтованою та належним чином мотивованою, її висновки відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, а тому підстави для її скасування, як того просить засуджений в своїй апеляційній скарзі, - відсутні.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 537, 539 КПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Ухвалу Монастирищенського районного суду Черкаської області від 15 серпня 2017 року про застосування покарання за наявності кількох вироків відносно ОСОБА_7 , залишити без змін, а апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 без задоволення.

Ухвала касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий :

Судді :