Рішення

від 26.09.2017 по справі 707/2715/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1925/17Головуючий по 1 інстанції Категорія : 39 ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2017 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоОСОБА_2 суддівОСОБА_3, ОСОБА_4 при секретаріОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси, апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 08 серпня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, третя особа Черкаська районна державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування, -

в с т а н о в и л а :

15 листопада 2016 року ОСОБА_6 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_7 та просила суд визнати за нею право власності на 7/24 частин житлового будинку з надвірними спорудами, що розташований по вул. Черкаська 43 у с. Сагунівка Черкаського району Черкаської області, на 1/12 частину земельної ділянки площею 0.25 га, що знаходиться за адресою вул. Черкаська 43 у с. Сагунівка Черкаського району Черкаської області, на 1/12 частину земельної ділянки площею 0,983 га, що знаходиться у с. Сагунівка Черкаського району Черкаської області та стягнути з відповідача судові витрати у справі, а саме суму сплаченого судового збору.

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог вказує, що 29.07.2009 року помер її батько - ОСОБА_8, який за життя перебував у зареєстрованому шлюбі від 04.11.1952 року з ОСОБА_9, яка є матір'ю позивача. Після смерті батька відкрилась спадщина у вигляді домоволодіння № 43 по вул. Черкаська у с. Сагунівка Черкаського району Черкаської області, земельної ділянки площею 0,25 га за тією ж адресою та земельної ділянки площею 0,983 га, що розташована у с. Сагунівка Черкаського району Черкаської області. За життя ОСОБА_8 склав заповіт, в якому усе своє майно заповідав ОСОБА_7, що є рідною сестрою позивача.

24.05.2010 року померла мати позивача - ОСОБА_9, яка на день смерті ОСОБА_8 мала право на 1/2 частину вказаного майна, так як батьки перебували у зареєстрованому шлюбі, та на думку позивача майно є спільною сумісною власністю подружжя, та мала право на обов'язкову частку від іншої 1/2 частини спадкового майна після смерті свого чоловіка як непрацездатна дружина, але не встигла оформила своє право на спадщину за життя, оскільки померла, однак подала заяву про прийняття спадщини після смерті чоловіка. Тому позивач ОСОБА_6 вважає, що враховуючи наявність заповіту ОСОБА_8, вона має право на успадкування за законом після смерті матері на відповідні вище вказані частини від спадкового майна, на обов'язкову частину від якого, мала б право її мати після смерті свого чоловіка.

Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 08 серпня 2017 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 про визнання права власності в порядку спадкування- відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_6 оскаржила рішення в апеляційному порядку. Апелянт вважає, що дане рішення є незаконним, ухвалено при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, прийняте з порушенням норм матеріального та процессуального права, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно після смерті матері, є відмова нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, то вона позбавлена права оформити свої спадкові права. Апеллянт просить скасувати рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 08.08.2017 року та ухвалити новее рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_6 в повному обсязі.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення відповідача та представників сторін, які з'явилися в судове засідання, представник позивача давав пояснення в режимі відео конференції, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягає застосуванню.

Порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції зазначеним вимогам закону не відповідає повністю.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6, суд першої інстанції виходив з відсутності постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії, таким чином вважаючи, що права позивача не порушено і позивач звернулась до суду передчасно.

Однак, колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції, оскільки висновки суду першої інстанції не ґрунтуються на вимогах закону і обставинах справи, наявних у справі доказах, а рішення суду ухвалено з грубим порушенням вимог чинного законодавства, невірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, що є обов'язковою підставою для скасування рішення суду.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 є донькою ОСОБА_8 та ОСОБА_9 згідно даних свідоцтва про народження від 12.02.1966 року серії VII - УР № 0577665 (а.с.13).

Батько позивача - ОСОБА_8 помер 29.07.2009 року, що підтверджується копією свідоцтва про смерть від 26.11.2009 року серія 1-СР № 133336 (а.с.14).

Мати позивача -ОСОБА_9 померла 24.05.2010 року, що підтверджується копією свідоцтва про смерть від 25.05.2010 року серія 1-СР № 146771 (а.с.15).

Згідно даних державного акту серії ЧР №17-12-217 від 14.03.1997 року ОСОБА_10 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 0,25, що розташована у с. Сагунівка Черкаського району Черкаської області і призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку (а.с.18).

Згідно даних довідки КП «ЧООБТІ» від 21.09.2016 року станом на 01.01.2013 р. домоволодіння № 43 по вул. Черкаській у с. Сагунівка зареєстровано за ОСОБА_8 (а.с.19).

Черкаським районним судом Черкаської області за клопотанням позивача витребовувались копії спадкових справ, які було заведено після смерті ОСОБА_8, від Першої Черкаської державної нотаріальної контори та після смерті ОСОБА_9 від Черкаської районної державної нотаріальної контори.

Згідно відомостей, наданих Першою черкаською державною нотаріальною конторою після смерті ОСОБА_8 із заявами про прийняття спадщини звернулись його дружина ОСОБА_9, доньки ОСОБА_6 та ОСОБА_7

Із даних довідки об'єднання співвласників багатоквартирного будинку від 03.09.2016 р. № 265 вбачається, що ОСОБА_8 на день смерті був зареєстрований за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2.

Згідно даних заповіту від 27.02.2009 року, посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_11, ОСОБА_8 заповів усе своє майно, що буде йому належати на день смерті дочці- Олексенко Г.І.

Згідно даних державного акту на право власності на земельну ділянку від 26.07.2004 року ОСОБА_8 є власником земельної ділянки площею 0,98 га, що знаходиться на території Сагунівської сільської ради Черкаського району Черкаської області, кадастровий номер 7124985500:02:002:0296.

Згідно відомостей, наданих Черкаською районною державною нотаріальною конторою після смерті ОСОБА_9 із заявами про прийняття спадщини звернулись її доньки ОСОБА_6 та ОСОБА_7, свідоцтва про право на спадщину не видавались.

У довідці, виданій виконкомом Сагунівської сільської ради Черкаського району від 25.10.2010 р. за № 146 на час відкриття спадщини померла ОСОБА_9 у будинку за адресою вул. Черкаська 43 с. Сагунівка була зареєстрована одна, інших членів сім'ї в даному будинку не зареєстровано та не проживає.

Згідно з заявою ОСОБА_7 від 21.09.2016 року до Першої Черкаської державної нотаріальної контори, відповідач просить видати їй свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 5/6 часток земельної ділянки площею 0,98 га, що знаходиться на території Сагунівської сільської ради Черкаського району Черкаської області, окрім неї спадкоємцем є ОСОБА_9 як дружина померлого, яка спадщину прийняла, але не оформила своїх спадкових прав і померла.

21.09.2016 року ОСОБА_7 видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 5/6 частин земельної ділянки площею 0,983 га, що знаходиться на території Сагунівської сільської ради Черкаського району Черкаської області кадастровий номер 7124985500:02:002:0296 після смерті ОСОБА_8

Згідно даних свідоцтва № 447 від 24.04.1989 року про право особистої власності на жилий будинок ОСОБА_8 є власником будинку за адресою вул. Черкаська 43 с. Сагунівка Черкаського району Черкаської області.

Як вбачається із листа - роз'яснення Черкаської районної державної нотаріальної контори від 05.10.2016 року, виданого як відповідь на заяву представника ОСОБА_6, нотаріусом роз'яснено, що свідоцтво на спадщину не може бути видано у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів, тому нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_9

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов`язків від фізичної особи, яка померла до інших осіб.

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, хто його пережив, та батьки.

Після смерті ОСОБА_9 із заявами про прийняття спадщини до нотаріальної контори звернутись дві дочки: позивач ОСОБА_6 та відповідач ОСОБА_7, які прийняли спадщину відповідно до вимог закону протягом шести місяців.

Колегія суддів вважає, що при ухваленнні рішення суд першої інстанції не з`ясував та не прийняв до уваги той факт, що ОСОБА_6 у передбаченому законодавством порядку зверталася до Черкаської районної державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини померлої ОСОБА_9, як спадкоємець першої черги.

На підтвердження вищезазначеного 05.10.2016 року в.о. завідувача Черкаської районної державної нотаріальної контори - ОСОБА_12, було надіслано роз`яснення, в якому було зазначено про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку з ненаданням правовстановлюючих документів на спадкове майно ОСОБА_9 (а.с.20).

Фактична відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно та імперативні приписи нормативних документів позбавили державного нотаріуса Черкаської районної державної нотаріальної контори можливості видати свідоцтво про право на спадщину за законом позивачу ОСОБА_6

Також, нотаріусом було роз`яснено, що позивач має право звернутися до суду з позовом про визнання за ним права власності на успадковане майно.

Частиною 1. ст. 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Згідно з ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними в п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування , вказано, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленному цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. Особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження в разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину.

Статтею 55 Конституції України установлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений закономи України.

За ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції допустив порушення вимог матеріального та процесуального права, безпідставно відмовивши у задоволенні позову ОСОБА_6 про визнання права власності у порядку спадкування за законом після смерті матері.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції допустився помилки, оскільки при вирішенні справи на зазначені положення закону належної уваги не звернув, не перевірив доводів сторін щодо даної обставини та ухвалив передчасне рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, яке не відповідає вимогам закону, а тому підлягає скасуванню колегією суддів відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Виходячи з положень ч. 4 ст. 60 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Колегія суддів вважає доводи апелянта обґрунтованими , такими що спростовують висновки суду першої інстанції , а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_6 з вищевикладених підстав.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

У відповідності до вимог ст.88 ЦПК України необхідно стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 судові витрати, які складаються з коштів по оплаті судового збору за подання позовної заяви в розмірі 1653 грн. та за подачу апеляційної скарги в розмірі 1819 грн., загальна сума, якої становить 3472 грн. 63 коп.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - задовольнити.

Рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 08 серпня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, третя особа Черкаська районна державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування - скасувати , ухвалити нове рішення.

Позовні вимоги ОСОБА_6 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_6 право власності на 7/24 частин житлового будинку з надвірними спорудами, що розташований по вул. Черкаській, 43 в селі Сагунівка, Черкаського району, Черкаської області, у порядку спадкування за законом після ОСОБА_9 , померлої 24 травня 2010 року.

Визнати за ОСОБА_6 право власності на 1/12 частину земельної ділянки площею 0,25 га, що знаходиться за адресою: Черкаська область, Черкаський район, с. Сагунівка, вул. Черкаська, 43 у порядку спадкування за законом після ОСОБА_9, померлої 24 травня 2010 року.

Визнати за ОСОБА_6 право власності на 1/12 частину земельної ділянки площею 0,983 га, кадастровий номер 7124985500:02:002:0296, яка знаходиться за адресою: Черкаська область, Черкаський район, с. Сагунівка у порядку спадкування за законом після ОСОБА_9, померлої 24 травня 2010 року.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 судові витрати, які складаються з коштів по оплаті судового збору за подання позовної заяви в розмірі 1653 грн. та за подачу апеляційної скарги в розмірі 1819 грн., загальна сума, якої становить 3472 грн. 63 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене у касаційному порядку протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.

Головуючий :

Судді :