Рішення

від 22.11.2016 по справі 757/7936/15-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/7936/15-ц

Категорія 56

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2016 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Гладун Х.А.

при секретарі Василевській А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Лізингова компанія Автофінанс про захист прав споживача та стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить розірвати договір фінансового лізингу № 009736 від 31.03.2014 р.; стягнути на його користь в примусовому порядку сплачені ним за вказаним договором кошти в сумі 82080 грн., 250,00 грн. - сплачену банку комісію за прийом платежів; 3078,00 грн. - неустойки, моральну шкоду у розмірі 5000, 00 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що на підставі оспорюваного договору Відповідач (Лізингодавець) взяв на себе зобов'язання придбати у власність предмет лізингу (автомобіль Geely Emgrand EC-7 1,8 comfort АТ, вартістю 102600,00 грн.) та передати його у користування Позивачу (Лізингоодержувачу) на строк та на умовах, передбачених договором.

На виконання взятих на себе за договором зобов'язань, Позивач в день укладення договору сплатив Відповідачу грошові кошти у розмірі 82080,00 грн., за перерахування яких банку сплачено комісію згідно тарифів банку в сумі 250,00 грн.

Однак, Відповідач в порушення положень укладено договору та норм чинного законодавства не виконав взяті на себе зобов'язання з передачі предмету Лізингу у строк 120 робочих днів, тобто до 24.09.2014 р., з моменту перерахування йому коштів

В зв'язку з порушенням такого зобов'язання, на підставі п. 5 ст. 10 Закону України Про захист прав споживачів ставить питання про стягнення з Відповідача на його користь неустойку в розмірі 3% річних загальної вартості предмета лізингу.

Крім того, Позивач вважає, що Відповідачем його було введено в оману, зокрема, в порушення п.14.11 договору фінансового лізингу Позивача не було повідомлено про нову юридичну адресу, новий телефон Відповідача, що призвело до тяжких душевних страждань Позивача.

Через невиконання Відповідачем умов договору Позивач почувається ошуканою. Постійні переживання спричиняють погіршення стану здоров'я Позивача, викликають образу та роздратованість. Такий душевний стан Позивача впливає на родинні відносини: чоловік Позивача почувається знервованим, у них постійно виникають сварки, які негативно впливають на виховання малолітньої дитини. Позивач змушений витрачати час на захист своїх прав, через що змінився звичайний спосіб його життя. Спричинену протиправними діями Відповідача моральну шкоду Позивачу просить стягнути на свою користь з Відповідача.

Позивач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Представник позивача до суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності, одночасно зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленими. Подав письмові заперечення, що долучені до матеріалів справи, в яких зазначив, що Позивач не виконав свого обов'язку в частині оплати комісії за передачу предмета лізингу, а тому, відсутні підстави для передачі Позивачу в користування предмету лізингу. Оскільки Відповідачем не порушено строків виконання зобов'язання за договором, вимоги щодо сплати неустойки є безпідставними. Вказує, що правовідносини, які виникли між сторонами регламентуються спеціальними нормами законодавства: Законом України Про фінансовий лізинг та нормами ЦК України, а тому посилання Позивача на правову підставу стягнення неустойки за Законом України Про захист прав споживачів є безпідставними. Крім того, вважає безпідставними твердження щодо введення Позивача в оману через неповідомлення інформації про зміну місцезнаходження та контактних номерів та телефонів, оскільки Відповідач, з метою інформування своїх клієнтів про зміну місцезнаходження, розмістив відповідну інформацію на власному веб-сайті в мережі інтернет. Щодо вимог про відшкодування Відповідачем Позивачу моральної шкоди, то такі вимоги та розмір морального відшкодування Позивачем належним чином не обґрунтовані.

Суд, з'ясувавши обставини справи, перевіривши їх доказами шляхом дослідження, приходить до наступного.

Відповідно до ч.3 ст. 10, ч.1 ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що 31.03.2014 між Сторонами укладено договір фінансового лізингу № 009736, за умовами якого Відповідач зобов'язався придбати та передати на умовах фінансового лізингу у користування предмет лізингу - автомобіль Geely Emgrand EC-7 1,8 comfort АТ, а Позивач зобов'язався прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі та інші платежі згідно з умовами договору.

Відповідно до Додатків №№ 1, 2 до вказаного договору вартість предмету лізингу становить 102600,00 грн., авансовий платіж - 82080,00 грн., комісія за передачу - 3075,00 грн.

Пунктами 1.7, 4.1 Договору лізингу сторонами визначено, що лізингодавець передає Предмет Лізингу Лізингоодержувачу не пізніше 120 (сто двадцять) робочих днів з дати отримання авансового платежу на свій (Лізингодавця) поточний рахунок та Комісії за передачу Предмета Лізингу.

Згідно п. 4.8. лізингоодержувач не сплачує лізингові платежі з моменту сплати авансового платежу у повному обсязі до моменту підписання акту прийому - передачі предмета лізингу.

Судовим розглядом встановлено, що Відповідач не виконує взяті на себе зобов'язання, відповідно до договору фінансового лізингу № 009736 від 31.03.2014 року.

У відповідності до вимог ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

За змістом ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його не виконанням або виконання порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Законом України Про фінансовий лізинг визначено фінансовий лізинг як вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ст. 2 Закону України Про фінансовий лізинг відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

Згідно ст. 11 Закону України Про фінансовий лізинг лізингоодержувач має право вимагати розірвання договору лізингу або відмовитися від нього у передбачених законом і та договором лізингу випадках.

За вимогами ст. 16 Закону України Про фінансовий лізинг , сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Лізингові платежі можуть включати: а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; в) компенсацію відсотків за кредитом; г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

Відповідно до ст. 7 Закону України Про фінансовий лізинг лізингоодержувач має право відмовитися від договору лізингу в односторонньому порядку, письмово повідомивши про це лізингодавця, у разі якщо прострочення передачі предмета лізингу становить більше 30 днів, за умови, що договором лізингу не передбачено іншого строку.

Лізингоодержувач має право вимагати відшкодування збитків, у тому числі повернення платежів, що були сплачені лізингодавцю до такої відмови.

Відповідно до п.5 ст.10 Закону України Про захист прав споживачів у разі коли продавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення, а саме: 102600 грн. (вартість предмета лізингу ) * 3% = 3078,00 грн.

Згідно п. 14.11 Договору фінансового лізингу сторони зобов'язуються протягом 10 календарних днів з моменту настання відповідної події повідомляти один одного щодо зміни їхнього місцезнаходження, поштових і банківських реквізитів, номерів телефонів і факсів, зміни посадових або уповноважених осіб Сторін даного договору, а також про всі інші зміни, які здатні вплинути на реалізацію й виконання зобов'язань за умовами даного договору.

Дане зобов'язання Відповідачем не виконано.

Позивач не був повідомлений в обумовленому Договором порядку про зміну місцезнаходження відповідача, що суперечить як умовам даного договору, так і п.3 ст. 17 ЗУ Про захист прав споживачів в якому зазначено , що продавець (виконавець) зобов'язаний надати споживачеві достовірну і повну інформацію про найменування, належність та режим роботи свого підприємства. Положення статті 15-1 Закону України Про захист від недобросовісної конкуренції стосуються введення в оману щодо власної діяльності відповідного суб'єкта господарювання.

Поширенням інформації, що вводить в оману, є повідомлення суб'єктом господарювання, безпосередньо або через іншу особу, одній, кільком особам або зазначеному колу осіб, у тому числі в рекламі, неповних, неточних, неправдивих відомостей , зокрема внаслідок обраного способу їх викладення, замовчування окремих фактів чи нечіткості формулювань, що вплинули або можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання (замовлення) чи реалізації (продажу, поставки, виконання, надання) товарів, робіт, послуг цього суб'єкта господарювання. Інформацією, що вводить в оману, є, зокрема, відомості, які:

- містять неповні, неточні або неправдиві дані про походження товару, виробника, продавця, спосіб виготовлення, джерела та спосіб придбання, реалізації, кількість, споживчі властивості, якість, комплектність, придатність до застосування, стандарти, характеристики, особливості реалізації товарів, робіт, послуг, ціну і знижки на них, а також про істотні умови договору;

- містять неповні, неточні або неправдиві дані про фінансовий стан чи господарську діяльність суб'єкта господарювання;

- приписують повноваження та права, яких не мають, або відносини, в яких не перебувають;

- містять посилання на обсяги виробництва, придбання, продажу чи поставки товарів, виконання робіт, надання послуг, яких фактично не було на день поширення інформації.

Згідно ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Встановлені під час судового розгляду обставини свідчать про те, що позивач сплативши авансовий платіж в розмірі 82080,00 грн., не отримав від Відповідача протягом наступних 120 днів пропозиції щодо укладення акту прийому-передачі, сплати комісії за передачу предмета лізингу, та відповідно докладеного опису предмета лізингу та його узгодження. Відсутність вказаних дій з боку Відповідача, свідчить про те, що Відповідач порушив умови договору, оскільки не здійснював жодних дій спрямованих на реалізацію умов договору в частині передачі предмета лізингу. Враховуючи зазначене слід визнати безпідставним посилання Відповідача на несплату Позивачем комісії за передачу предмета лізингу, оскільки вказаного предмету лізингу Відповідачем не було надано для узгодження.

З огляду на встановлене слід дійти переконання про обґрунтованість вимог Позивача про наявність підстав для розірвання договору, та повернення сплачених грошових коштів, та одночасного стягнення 3% в порядку п. 5 ст.10 Закону України Про захист прав споживачів , оскільки Відповідач не здійснив жодної дії, спрямованої на його реалізацію, що в свою чергу значною мірою позбавляє Позивача того, на що він розраховував при укладенні договору.

При цьому вимоги Позивача про відшкодування моральної шкоди задоволенню не підлягають.

Так, згідно ст.4 Закону України Про захист прав споживачів споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на: 5) відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону;

В даному випадку недоліків продукції (дефекту в продукції) встановлено не було, що свідчить про відсутність підстав для відшкодування моральної шкоди.

Комісія за прийом платежів Позивачем дійсно була проведена, при цьому вказані операції проводяться банківськими установами відповідно до встановлених ними правил та норм чинного законодавства.

Керуючись ст.ст. 15,16, 628, 651, 799,806 ЦК України, ст. 10 Закону України Про захист прав споживачів , ст.ст. 2, 7,11,16 Закону України Про фінансовий лізинг , ст.ст. 8, 10, 60, 88, 208, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Лізингова компанія Автофінанс про захист прав споживача та стягнення коштів -задовольнити частково.

Розірвати договір Фінансового лізингу № 009736 з додатками від 30.03.2014 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Лізингова компанія Автофінанс на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 82080,00 грн., неустойку в розмірі 3078,00 грн.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Лізингова компанія Автофінанс в дохід держави судовий збір в розмірі 851,58 грн.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, що брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення ,- в той же строк з дня отримання копії рішення.

Суддя Х.А. Гладун