Ухвала

від 26.09.2017 по справі 761/1384/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Унікальний № 761/1384/17 Головуючий в 1 інстанції - Піхур О.В.

Апеляційне провадження № 22-ц/796/10117/2017 Доповідач - Желепа О.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого Желепи О.В.

суддів Іванченка М.М., Рубан С.М.

при секретарі Дука В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 26 липня 2017 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Київський інститут проблем управління імені Горшеніна про захист честі, гідності та ділової репутації, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва з позовом до ТзОВ Київський інститут проблем управління імені Горшеніна про захист честі, гідності і ділової репутації.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що 06.01.2015 року о 13:01 видання www.lb.uaоприлюднило статтю під назвою: ІНФОРМАЦІЯ_1 в мережі інтернет на сайті: ІНФОРМАЦІЯ_2. В зазначеній статті розміщено недостовірну інформацію, що порушує честь, гідність та репутацію позивача, зокрема, відповідач наводить інформацію, де зазначає, що ОСОБА_3 та заступник голови Донецької обласної державної адміністрації ОСОБА_2 в 2007 році здійснили рейдерське захоплення ЗАТ Донбасстранстрой та його нерухоме майно. Внаслідок публічного розповсюдження відповідачем статті, недостовірна інформація, стала доступною необмеженому колу осіб - користувачам мережі Інтернет.

Після ознайомлення з текстом спірної статті, позивач листом від 20.08.2015 року звернувся до відповідача та попросив опублікувати на сторінці веб-сайту в розділі Політика спростування під заголовком СПРОСТУВАННЯ і відкликати (вилучити) недостовірні відомості з статті. Відповідач листом від 16.09.2015 року за №16/09/15 відмовився задовольнити вимоги позивача, вказавши, що редакція не має можливості здійснити спростування і відкликати уривки із статті Донецкие 2.0. Центрэнерго возглавил известный рейдер , пояснивши, що такий спосіб захисту не передбачений ст. 277 ЦК України.

В жовтні 2015 року позивач, з метою пошуку способу досудового врегулювання суперечки, листом від 13.10.2015 року запропонував відповідачу видалити з тексту статті Донецкие 2.0. Центрэнерго возглавил известный рейдер уривки, де згадується ОСОБА_2. Однак це звернення не було задоволено. Позивач вважає, що розповсюдження такого недостовірного факту порушує його особисті немайнові права, принижує його гідність, честь та ділову репутацію. Викладене вказує на порушення відповідачем законодавства у сфері цивільно-правового регулювання особистих немайнових відносин та прав і інтересів позивача.

Тому, позивач просив суд визнати недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_2 інформацію опубліковану 06.01.2015 о 13:01 хв., в мережі Інтернет в розділі сайту www.lb.ua Політика в статті Донецкие 2.0. Центрэнерго возглавил известный рейдер , зокрема про те, що в 2007 році ОСОБА_2 здійснив рейдерське захоплення ЗАТ Донбастрансбуд та його нерухомого майна та зобов'язати TOB Київський інститут проблем управління імені Горшеніна (код ЄДРПОУ 33446856) вилучити з розміщеної на сайті www.lb.ua статті Донецкие 2.0. Центрэнерго возглавил известный рейдер , будь-яку інформацію про позивача та відшкодувати судові витрати.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 26 липня 2017 року позов ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Київський інститут проблем управління імені Горшеніна про захист честі, гідності і ділової репутації задоволено частково.

Визнано недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_2 інформацію опубліковану 06.01.2015 о 13:01, в мережі інтернет в розділі сайту www.lb.ua Політика в статті Донецкие 2.0. Центрэнерго возглавил известный рейдор , зокрема про те, що в 2007 році ОСОБА_2 здійснив рейдерське захоплення ЗАТ Донбастрансбуд та його нерухомого майна.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду, ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу в якій просив його скасувати в частині відмови в вилученні спірної інформації та задовольнити позов в повному обсязі .

В скарзі посилався на те, що рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема вказував, що є безпідставним висновок суду щодо неможливості вилучити інформацію через не подачу позову ОСОБА_3, оскільки захист прав та інтересів позивача не може залежати від реалізації своїх прав іншими особами. Матеріальний і процесуальний закон таких обмежень в праві на доступ до суду не містять. Також є безпідставним посилання суду на те, що позивач не заявляв вимоги про визнання недостовірною іншої викладеної в статті інформації про позивача, оскільки представник уточнив зміст заявлених вимог та просив постановити рішення щодо зобов'язання вилучити лише спірну інформацію, щодо якої заявлено позовну вимогу. Вказаний аспект справи обговорювався в судовому засіданні, однак в спірному рішенні доводи позивача не відображені та відповідно не заперечені, що порушує процесуальну (процедурну) справедливість. Суд для захисту прав та інтересів позивача міг постановити рішення яким зобов'язати відповідача вилучити лише визнану судом недостовірну інформацію, як це передбачено ч.4 ст.32 Конституції України.

В судовому засіданні апеляційного суду представники позивача доводи скарги підтримали.

Представник відповідача доводи скарги заперечувала.

Заслухавши доповідь судді Желепи О.В., пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст.10 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод кожна людина має право на свободу висловлювання своєї думки. Це право включає свободу дотримуватись своєї думки і свободу отримувати і розповсюджувати інформацію і ідеї без будь-якого втручання з боку державних органів незалежно від державних кордонів.

Здійснення цих свобод, що покладає обов'язки та відповідальність, може бути піддано таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, які встановлені законом і є необхідними у демократичному суспільстві в інтересах державної безпеки, територіальної цілісності або громадського спокою, з метою запобігання заворушенням і злочинам, для охорони здоров'я і моральності, захисту репутації або прав інших осіб, запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або забезпечення авторитету і неупередженості правосуддя.

Відповідно до ст. 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в іншій спосіб - на свій вибір.

Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд вважав встановленими такі обставини.

Інформація, яка розміщена 06.01.2015 року о 13:01, в мережі інтернет на сайті, який належить відповідачу - www.lb.ua , в статті Донецкие 2.0. Центрэнерго возглавил известный рейдор , зокрема про те, що в 2007 році ОСОБА_2 здійснив рейдерське захоплення ЗАТ Донбастрансбуд та його нерухомого майна - є недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію позивача.

Позивач 20.08.2015 року звертався до відповідача із заявою про опублікування на сторінці веб-сайту в розділі Політика спростування під заголовком СПРОСТУВАННЯ і відкликати із статті вищенаведений уривок (а.с. 16-18).

Відповідач листом від 16.09.2015 року за №16/09/15 відмовився задовольнити вимоги позивача, вказавши, що редакція не має можливості здійснити спростування і відкликання уривку із статті Донецкие 2.0. Центрэнерго возглавил известный рейдер , пояснивши, що такий спосіб захисту не передбачений ст. 277 ЦК України і ст. 30 Закону України Про інформацію (а.с. 19).

В жовтні 2015 року позивач, з метою пошуку способу досудового врегулювання суперечки, листом від 13.10.2015 року запропонував відповідачу видалити з тексту статті Донецкие 2.0. Центрэнерго возглавил известный рейдер уривки, де згадується ОСОБА_2 (а.с. 20-21).

Однак це звернення не було задоволено.

Відмовляючи в задоволенні вимог про зобов'язання ТОВ Київський інститут проблем управління імені Горшеніна (код ЄДРПОУ 33446856) вилучити з розміщеної на сайті www.lb.ua статті Донецкие 2.0. Центрэнерго возглавил известный рейдер , будь-яку інформацію про позивача, суд виходив з того, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не відповідає вимогам Закону .

Вищенаведені обставини справи, які суд вважав встановленими є доведеними, висновок суду про необґрунтованість заявлених вимог в частині зобов'язання відповідача вилучити із статті будь-яку інформацію, щодо позивача відповідають цим обставинам справи та вимогам закону.

Згідно ч.4 ст. 32 Конституції України, кожному гарантується судовий захист права спростувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації.

Положеннями ч. 1 ст. 297 ЦК України передбачено, що кожен має право на повагу до його гідності та честі.

Гідність та честь фізичної особи є недоторканими. Фізична особа має право звернутися до суду із позовом про захист її гідності та честі.

Вибір способу захисту особистого немайнового права, зокрема права на повагу до гідності та честі, права на недоторканість ділової репутації, належить позивачеві.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Відповідно до висновків Європейського Суду які були викладені в п. 64 рішення від 05.05.2011 року по справі Редакція газети Правоє дело та Штекель проти України , відповідно до яких Суд вказує, що беручи до уваги роль, яку відіграє Інтернет у контексті професійної діяльності засобів масової інформації, та його важливість для загального здійснення права на свободу вираження поглядів (Рішення від 10.03.2009 у справі Таймз Ньюспеперс проти Сполученого Королівства), Суд вважає, що відсутність на національному рівні достатньої законодавчої бази, яка б дозволяла б журналістам використовувати отриману з Інтрену інформацію без остраху наразитися на санкції, серйозно перешкоджає пресі відігравати свою роль сторожового пса суспільства (Рішення від 26.11.1991 у справі Обзервер і Гардіан проти Сполученого Королівства). На думку Суду, повне виключення такої інформації зі сфери застосування законодавчих гарантій журналістських свобод може саме по собі спричинити неправомірне втручання у свободу преси, гарантовану статтею 10 Конвенції.

Доводи апеляційної скарги, про те, що право позивача вимагати вилучення будь-якої інформації про позивача визначене в ст. 32 Конституції України, колегія суддів не приймає, так як Конституція України закріплює загальні засади здійснення захисту прав.

При цьому вказана норма передбачає лише право вимагати вилучення недостовірної інформації.

Проте з урахуванням того, що стаття, яка була поширена на інтернет сайті, який належить відповідачу, викладена в такий спосіб, що одночасно подана інформація, як про позивача так і про інших осіб, недостовірність, якої не була предметом даного судового розгляду, задоволення позову шляхом зобов'язання відповідача вилучити, лише інформацію про позивача є неможливим, так, як в такому разі відповідач має змінити зміст, поширеної на його сайті статті, що не передбачено Законом. Задоволення позову в такий спосіб призведе до зобов'язання відповідача вчиняти дії, які останній не зобов'язаний робити, що є прямим порушенням ст. 19 Конституції України.

При цьому, колегія суддів роз'яснює, що права позивача можуть бути захищені в інший спосіб, шляхом зобов'язання відповідача розмістити на тому ж сайті резолютивну частину даного рішення суду, в якій інформацію, щодо позивача, визнано недостовірною, що відповідно є належним та допустимим способом захисту, виходячи і з вимог Закону і з вимог практики Європейського Суду, та не буде втручанням в свободу преси .

Доводи апеляційної скарги з приводу уточнення позивачем позовних вимог, відмову в задоволенні яких суд не обґрунтував в рішенні, спростовуються матеріалами справи, в яких така заява відсутня.

Рішення в частині задоволених позовних вимог не оскаржувалось, і відповідно не переглядалось апеляційним судом в даному провадженні.

Таким чином, суд першої інстанції повно встановив обставини, що мають значення для даної справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Суд при винесенні рішення правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому колегія суддів відхиляє апеляційну скаргу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 26 липня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення однак може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий Судді: