Ухвала

від 27.09.2017 по справі 815/4943/17

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/4943/17

УХВАЛА

27 вересня 2017 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Вовченко О.А., розглянувши матеріали адміністративного позову публічного акціонерного товариства Дельта Банк до управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради, третя особа: Ліквідатор приватного підприємства Кібаре-Лідер арбітражний керуючий Колмикова Тетяна Олександрівна про визнання нечинним та скасування запису шляхом внесення відомостей,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов публічного акціонерного товариства Дельта Банк до управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради, третя особа: Ліквідатор приватного підприємства Кібаре-Лідер арбітражний керуючий Колмикова Тетяна Олександрівна, в якому позивач просить суд визнати нечинним та скасувати запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 20 березня 2017 року № 15561170013000276 про державну реєстрацію припинення юридичної особи - Приватного підприємства „Кабаре-Лідер" (м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 5, корп. 1. кв. 108: код ЄДРПОУ 32783075) шляхом внесення державним реєстратором Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради відомостей про скасування даного запису.

Відповідно до п.п.3,5,6 ч.1 ст.107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу; подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Ознайомившись зі змістом адміністративного позову, суд дійшов висновку, що він не відповідає вимогам ст.106 КАС України.

Відповідно до п.п.3,4,6 ч.1 ст.107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства; чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно п. 4 ч. 1 ст.106 КАС України, у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а у разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Відповідно до ч. 4 ст. 105 КАС України адміністративний позов може містити вимоги про: 1) скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень; 2) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії; 3) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю; 5) виконання зупиненої чи невчиненої дії; 6) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 7) примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.

Водночас, ч.1 та ч.2 ст.162 КАС України визначено, що при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про: 1) визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; 2) зобов'язання відповідача вчинити певні дії; 3) зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача коштів; 5) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 6) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 7) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; 8) визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.

Зміст адміністративного позову - це адресоване адміністративному суду прохання позивача процесуально-правового характеру задовольнити його вимогу до відповідача. Частина четверта статті 105 КАС України визначає формулювання позовних вимог, що можуть становити зміст адміністративного позову. За суттю, це бажаний для позивача спосіб захисту адміністративним судом прав, свобод чи інтересів, які він вважає порушеними.

Згідно п.10.2 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.03.2013 року №7 Про судове рішення в адміністративній справі , із змісту статті 162 КАС України випливає, що в разі задоволення позову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень суд повинен зазначити про це в судовому рішенні та одночасно застосувати один із встановлених законом способів захисту порушеного права позивача: про скасування або визнання нечинними рішення чи окремих його положень. При цьому суди повинні мати на увазі, що одночасне застосування обох способів захисту порушеного права - визнання спірного акта нечинним та скасування такого акта - є помилковим. Скасування акта суб'єкта владних повноважень як способу захисту порушеного права позивача застосовується тоді, коли спірний акт не породжує жодних правових наслідків від моменту прийняття такого акта. Визнання ж акта суб'єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта. Суд визначає, що рішення суб'єкта владних повноважень є нечинним, тобто втрачає чинність з певного моменту лише на майбутнє, якщо на підставі цього рішення виникли правовідносини, які доцільно зберегти. При цьому суди повинні виходити з того, що вимоги про визнання акта владного органу недійсним або неправомірним тощо є різними словесними формами вираження одного й того самого способу захисту порушеного права позивача, а саме визнання акта протиправним.

Однак, в порушення вищевказаних вимог законодавства, в прохальній частині адміністративного позову публічного акціонерного товариства Дельта Банк позивач просить суд визнати нечинним та скасувати запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 20 березня 2017 року № 15561170013000276 про державну реєстрацію припинення юридичної особи - Приватного підприємства „Кабаре-Лідер" (м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 5, корп. 1. кв. 108: код ЄДРПОУ 32783075), однак, запис не є рішенням в розумінні приписів КАС України.

Таким чином позивачу необхідно надати до суду адміністративний позов з викладом позовних вимог у відповідності до ст.105 КАС України.

Статтею 53 КАС України передбачено, що треті особи поділяються на два види: треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору та треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача.

У позовній заяві Ліквідатор приватного підприємства Кібаре-Лідер арбітражний керуючий Колмикова Тетяна Олександрівна зазначена в якості третьої особи, однак без визначення на боці кого (позивача чи відповідача) та з якими вимогами (з самостійними вимогами чи без самостійних вимог).

Відповідно до абз.2 ч.1 ст. 106 КАС України у позовній заяві зазначаються ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є, однак в адміністративному позові не зазначено номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти позивача та представника позивача.

Згідно зі ст.108 КАС України суддя, встановивши, що адміністративний позов подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає за необхідне залишити адміністративний позов без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків.

Виявлені недоліки повинні бути усунені, шляхом надання до суду адміністративного позову (з копіями для учасників поцесу) складеного у відповідності до вимог КАС України.

Керуючись ст.ст. 105, 106, 108, 109 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов позову публічного акціонерного товариства Дельта Банк до управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради, третя особа: Ліквідатор приватного підприємства Кібаре-Лідер арбітражний керуючий Колмикова Тетяна Олександрівна про визнання нечинним та скасування запису шляхом внесення відомостей - залишити без руху.

Встановити позивачу 5-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.

У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута заявникові.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання в п'ятиденний строк з дня оголошення та (або) отримання копії ухвали апеляційної скарги.

Суддя О.А. Вовченко