Ухвала

від 27.09.2017 по справі 814/179/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 вересня 2017 р.м.ОдесаСправа № 814/179/17

Категорія: 8.3 Головуючий в 1 інстанції: Біоносенко В. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді -ОСОБА_1, судді -ОСОБА_2, судді -ОСОБА_3

(у зв'язку з неприбуттям у судове засідання сторін, справа

розглядається в порядку п.2 ч.1 ст.197 КАС України )

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

В січні 2017 року ОСОБА_4 (надалі - позивач) звернулась до суду з позовом до Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області (надалі - відповідач, Южноукраїнська ОДПІ), в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення №4-13 від 26.07.2016 року про визначення податкового зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб в сумі 25000,00 грн..

В обґрунтування позовних вимог було зазначено, що належний позивачу легковий автомобіль Toyota Camry, об'ємом двигуна 3456 см3, 2012 року випуску не є об'єктом оподаткування транспортним податком, оскільки відповідно до інформації з сайту Мінекономіки середньоринкова вартість цього автомобіля менше 1033500,00 грн., тобто мньше ніж 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, а тому відповідачем необґрунтовано нарахований спірним рішенням транспортний податок з фізичних осіб.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 24.04.2017 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, Южноукраїнська ОДПІ подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати, та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст.ст.34-39 КАС України, в судове засідання не з'явились, враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч.4 ст.196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін. Згідно ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивач є власником легкового автомобіля седан-в Toyota Camry, об'ємом двигуна 3456 см3, 2012 року випуску.

27.07.2016 року уповноваженою особою Южноукраїнської ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення №4-13-13 про визначення позивачу податкового зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб в сумі 25000,00 грн..

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що середньоринкова вартість легкового автомобіля позивача не перевищує 750 розмірів мінімальної заробітної плати, а тому належний позивачу легковий автомобіль не є об'єктом оподаткування транспортним податком.

Колегія суддів погоджується з цими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до пп.267.1.1 п. 267.1 ст.267 Податкового кодексу України (в редакції дійсній на час виникнення спірних правовідносин) Платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.

Згідно пп.267.2.1 п.267.2 ст.267 ПК України (в редакції дійсній на час виникнення спірних правовідносин) об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті.

Відповідно до п.267.4 ст.267 ПК України ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Таким чином, враховуючи, що на 1 січня 2016 року мінімальна заробітна плата була встановлена в розмірі 1378,00 грн., об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 1033500,00 грн..

Методика визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів затверджена постановою Кабінету Міністрів України №66 від 18.02.2016 року (надалі - Методика №66), а визначити таку вартість можна за допомогою Інтернет ресурсу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.

Так, судом першої інстанції на сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (http://www.me.gov.ua/Vehicles/CalculatePrice?lang=uk-UA) було здійснено розрахунок середньоринкової вартості автомобіля Toyota Camry, об'ємом двигуна 3456 см3, 2012 року випуску, згідно з яким що середньоринкова вартість зазначеного вище автомобіля з пробігом 1 км дорівнює 492069,53 грн..

В апеляційній скарзі апелянт жодним чином не спростовує правильність визначення судом середньоринкової вартості вказаного автомобіля.

Доводи апеляційної скарги стосуються виключно обставин, пов'язаних з прийняттям та введенням в дію положень ст.267 ПК України щодо оподаткування транспортним податком у 2016 році, однак постанова суду першої інстанції обґрунтована зовсім іншими підставами.

Колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що оскільки середньоринкова вартість легкового автомобіля позивача менше ніж 750 розмірів мінімальної заробітної плати, а тому належний позивачу автомобіль Toyota Camry, об'ємом двигуна 3456 см3, 2012 року випуску не може бути об'єктом оподаткування в розумінні п.267.2.1 ст.267 ПК України.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою суду першої інстанції від 22.02.2017 року було витребувано у відповідача докази того, що середньоринкова вартість автомобіля позивача, визначена за Методикою №66, більше ніж 1033500,00 грн.. Однак відповідач не надав суду першої інстанції жодних доказів на підтвердження вищезазначеного.

Також відповідач не надав таких доказів і суду апеляційної інстанції під час оскарження постанови суду першої інстанції, та не навів в апеляційній скарзі будь яких доводів на підтвердження того, що на час винесення спірного податкового повідомлення-рішення були відомості про середньоринкову вартість автомобіля позивача більше ніж 1033500,00 грн., тобто більше ніж 750 розмірів мінімальної заробітної плати.

За таких підстав, колегія суддів приходить до висновку, що спірне податкове повідомлення-рішення №4-13 від 26.07.2016 року про визначення податкового зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб в сумі 25000,00 грн. є необґрунтованим та підлягає скасуванню.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.195, ст.197, п.1 ч.1 ст.199, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ч.5 ст.254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області - залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2017 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя:ОСОБА_1 Суддя: Суддя: ОСОБА_3 ОСОБА_2