Рішення

від 27.09.2017 по справі 925/885/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" вересня 2017 р. Справа № 925/885/17

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Чевгуза О.В., з секретарем судового засідання Голосінською Н.М., за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1 - представник за довіреністю,

від відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні господарського суду Черкаської області у місті Черкаси справу

за позовом Підприємства споживчої кооперації Миронівський ринок Київської регіональної спілки споживчої кооперації, м. Миронівка, Київська область

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Корсунь-Шевченківський, Черкаська область

про зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Підприємством споживчої кооперації Миронівський ринок Київської регіональної спілки споживчої кооперації подано до Господарського суду Черкаської області позов про зобов'язання фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 повернути передане торгове місце НОМЕР_2 згідно договору НОМЕР_3 про надання місця для торгівлі на Миронівському ринку, загальною площею 10 кв.м. на промисловому ринку за адресою: АДРЕСА_1. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між позивачем та відповідачем було укладено договір про надання місця для торгівлі на Миронівському ринку Київської регіональної споживспілки, згідно умовами якого відповідач отримав у користування торгове місце НОМЕР_2, загальною площею 10 кв.м. на промисловому ринку для розташування власного металевого контейнера та здійснення роздрібної торгівлі строком з 01.01.2014 до 31.12.2014. Строк дії договору продовжувався до 31.12.2016 року.

Після закінчення строку дії договору відповідач на вимогу позивача торгове місце не повернув та продовжує користуватися торговим місцем без згоди позивача. Оскільки відповідач вимогу орендодавця не виконав, торгове місце не повернув, позивач просить суд зобов'язати відповідача повернути орендоване майно в судовому порядку.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 18 липня 2017 року порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 25 липня 2017 року. Ухвалою від 25 липня 2017 року розгляд справи було відкладено на 05 вересня 2017 року у зв'язку з неявкою представника відповідача та запропоновано відповідачу подати відзив на позов з документальним та правовим обґрунтуванням заперечень.

Відповідач в судове засідання 05 вересня 2017 року не з'явився, відзив на позов не подав про причини неявки суд не повідомив. За клопотанням позивача розгляд справи було відкладено для можливого врегулювання спору мирним шляхом, розгляд справи було відкладено на 26 вересня 2017 року.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав, у судове засідання не з'явився, не повідомивши про причини неявки, хоча був належним чином повідомлений про день та час судового засідання, ухвали суду про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи направлені на адресу, яка зазначена позивачем у позовній заяві та у витязі із ЄДРПОУ. У справі є доказ отримання ухвал суду за місцем реєстрації відповідача.

Суд вважає можливим розглядати справу за відсутності представника відповідача, оскільки неявка представника відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи, а направляти свого представника у судове засідання чи заперечувати проти позову є правом сторони, а не обов'язком.

На підставі ст.75 ГПК України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні 27.09.2017 оголошена вступна та резолютивна частини рішення суду відповідно до статті 85 ГПК України.

Оцінивши докази у справі в їх сукупності, заслухавши пояснення та доводи представника позивача, суд встановив наступне.

02 січня 2014 року Підприємство споживчої кооперації Миронівський ринок Київської регіональної спілки споживчої кооперації (як Підприємство) та фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (як Підприємець) уклали договір про надання місця для торгівлі на Миронівському ринку Київської регіональної спілки споживчої кооперації, далі - договір, відповідно до умов якого Підприємство надає, а Підприємець отримує торгове місце НОМЕР_2, загальною площею 10 кв.м. на промисловому ринку за адресою: АДРЕСА_1 (надалі торгове місце). На торговому місці розміщується металевий контейнер Підприємця, який є його власністю. (пункт 1.1).

Торгове місце надається для здійснення роздрібної торгівлі та передається Підприємцю за актом приймання-передачі протягом трьох днів з моменту укладення договору (пункти 2.1-2.2)

Даний договір підписаний сторонами.

Пунктами 3.1, 3.2 договору передбачено, що торгове місце передано на термін з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2014 року. Якщо жодна сторона в термін одного місця до закінчення дії даного договору не заявить про намір його розірвати, договір продовжується та той же самий строк і на тих самих умовах, що були ним передбачені.

За умовою пункту 4.1 договору плата встановлюється в розмірі 552 грн. за місяць. Плата за торгове місце сплачується до 15 числа поточного місяця, незалежно від того, здійснює підприємець торговельну діяльність чи ні.

Відповідно до пункту 7.1 договору по закінченню дії договору Підприємець зобов'язаний протягом 5 днів повернути торгове місце Підприємству або переукласти договір.

За твердженнями позивача строк дії договору було продовжено на 2015-2016 роки.

01 грудня 2016 року позивачем направлено на адресу відповідача повідомлення про припинення 31.12.2016 укладеного договору. У повідомленні позивач вимагав звільнити торгове місце НОМЕР_2 протягом 5 днів з моменту припинення договору, тобто до 05.01.2017.

Оскільки, у визначені договором строки відповідач не повернув позивачу торгове місце, останній 27.01.2017 направив відповідачу повторну вимогу про повернення торгового місця.

Позивач стверджує, що Підприємством споживчої кооперації Миронівський ринок Київської регіональної спілки споживчої кооперації у грудні 2016 року розпочато переговорний процес по укладенню нового договору та 28.12.2016 направлено відповідачу пропозицію про укладення з 02.01.2017 нового договору про надання місця для торгівлі. Вказана пропозиція містила змінені, порівняно з договором від 02.01.2014 НОМЕР_3, суттєві умови договору, необхідність узгодження яких і стала підставою для укладення нових договорів. Відповідач склав протокол розбіжностей та направив підписаний проект договору №12 разом з протокол розбіжностей на адресу позивача (а.с. 72-78).

При розгляді та опрацюванні позивачем протоколу розбіжностей було встановлено, що викладені у ньому умови є неприйнятними для власника торгових місць, а відтак сторони не змогли досягти згоди щодо всіх істотних умов договору.

04 лютого 2017 року позивач направив на адресу відповідача повідомлення №99 про те, що договір №12 про надання місця для торгівлі на Миронівському ринку Київської регіональної спілки споживчої кооперації є неукладеним та просив повернути торгове місце.

У січні, березні, квітні, травні 2017 року на банківський рахунок позивача від відповідача надходили кошти, що підтверджує факт використання торгового місця відповідачем. Враховуючи, що господарські відносини між позивачем та відповідачем відсутні та не ґрунтуються на укладених договорах, позивач направив на адресу відповідача повідомлення від 10.02.2017 №106, від 04.04.2017 №168, від 05.05.2017 НОМЕР_3, від 14.06.2017 №224 про необхідність з'явитися в бухгалтерію позивача для отримання помилково сплачених коштів (а.с. 81-84).

За доводами позивача у зв'язку із закінченням 31 грудня 2016 року строку дії договору та у зв'язку з тим, що в установлений договором строк відповідач торгове місце не повернув, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими до задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів.

Майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів (ст. 179 Господарського кодексу України) і сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору (ст. 627 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 173 ГК України зобов'язання, що виникає між суб'єктами господарювання, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, є господарським зобов'язанням.

Згідно з ч. 1 ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

За своїм правовим змістом договір № 196 про надання місця для торгівлі від 02.01.2014 є договором найму (оренди), його положення відповідають вимогам ст. 283 ГК України та ст. 759 ЦК України, якими встановлено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, визначили строк його дії та виконували договір.

Відповідно до ст. 764 ЦК України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Частиною 1 ст. 785 ЦК України визначено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана.

Аналогічні положення містяться також у п. 7.1 договору, відповідно до якого після закінчення строку дії договору, Підприємець зобов'язаний протягом 5 днів після закінчення дії договору та передано Підприємству у стані, в якому було надано підприємцю з урахуванням нормального зносу.

Факт користування підприємцем торговим місцем за договором від 02.01.2014 відповідач суду не заперечив та не надав підписаний сторонами акт приймання-передачі про звільнення цього торгового місця. Крім того, про оренду торгового місця свідчать також і відсутність у сторін взаємних претензій.

Позивач 01.12.2016 направив відповідачу лист-повідомлення №647 (а.с. 13-15) про припинення дії договору між сторонами 31.12.2016 і про відсутність наміру продовжувати цей договір та просив повернути торгове місце в термін до 05.01.2017.

Вимогу аналогічного змісту №20 (а.с. 16-18) позивачем було направлено на адресу відповідача також і 27.01.2017, що підтверджується поштовими квитанціями та описом вкладення (а.с. 14,15,17,18).

28 грудня 2016 року Підприємство споживчої кооперації Миронівський ринок Київської регіональної спілки споживчої кооперації направило відповідачу пропозицію про укладення з 02.01.2017 нового договору про надання місця для торгівлі. Відповідач склав протокол розбіжностей та направив підписаний проект договору №12 разом з протокол розбіжностей на адресу позивача (а.с.72-78).

Сторони не змогли досягти згоди щодо всіх істотних умов договору оскільки, викладені відповідачем умови були неприйнятними для власника торгових місць тому 04 лютого 2017 року позивач направив на адресу відповідача повідомлення №99 про те, що договір №12 про надання місця для торгівлі на Миронівському ринку Київської регіональної спілки споживчої кооперації є неукладеним та просив повернути торгове місце (а.с. 79-80).

Заперечень проти неотримання вказаних листів-попереджень про припинення дії договору оренди із запереченнями позивача проти його поновлення, відповідач суду не надав.

Загальні принципи господарювання (ст. 6 ГК України) виходять із свободи підприємницької діяльності та заборони незаконного втручання органів державної влади у господарські відносини. Частиною другою статті 14 Цивільного кодексу України встановлено, що особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї. За таких обставин, сторонами не було досягнуто згоди щодо продовження строку дії договорів на новий строк, відтак дія договорів припинилася 31.12.2016 у зв'язку із закінченням строку, на який вони були укладені.

Відповідно до частини 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Згідно пунктів 6.1, 7.1 договору по закінченню терміну дії договору підприємець зобов'язаний протягом 5 днів повернути торгове місце підприємству або переукласти договір; підприємець має право демонтувати свій металевий контейнер у разі припинення дії договору і не продовження його на новий строк чи переукладення, не пошкоджуючи при цьому майна підприємства та інших підприємців.

Відповідач торгове місце позивачу в строк до 05.01.2017, а ні станом на день розгляду справи не повернув. Доказів того, що між сторонами було укладено новий договір, суду не надано.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки позивач, як орендодавець, заперечив проти продовження із відповідачем дії договору оренди після 31.12.2016 і відповідач не надав суду доказів, що такі заперечення протягом місяця після закінчення дії договору відсутні, то відповідач повинен повернути займане торгове місце за договором від 02.01.2014.

Відповідач не надав у справу жодних доказів правомірності продовження після 31.12.2016 користування торговим місцем за договором від 02.01.2014.

З огляду на викладене, суд вважає, що вимога позивача про повернення переданого торгового місця НОМЕР_2 згідно договору про надання місця для торгівлі на Миронівському ринку НОМЕР_3, загальною площею 10 кв.м. на промисловому ринку за адресою: АДРЕСА_1, звільнивши його від металевого контейнера - є законною та обґрунтованою, підтвердженою належними доказами, а отже такою, що підлягає до задоволення.

На підставі ст. 49 ГПК України, при задоволенні позову, з відповідача на користь позивача слід стягнути 1600 грн. на відшкодування сплаченого судового збору.

Керуючись ст. 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Зобов'язати фізичну особу - підприємця ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1; АДРЕСА_2) повернути підприємству споживчої кооперації Миронівський ринок Київської регіональної спілки споживчої кооперації (08800, Київська обл., м. Миронівка, вул. 40-річчя Перемоги, буд.2, ідентифікаційний код 01560824) торгове місце НОМЕР_2 загальною площею 10 кв.м. на промисловому ринку підприємства споживчої кооперації Миронівський ринок Київської регіональної спілки споживчої кооперації за адресою АДРЕСА_1, звільнивши його від металевого контейнера.

Стягнути 1600 грн. витрат по сплаті судового збору з фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1; АДРЕСА_2) на користь підприємства споживчої кооперації Миронівський ринок Київської регіональної спілки споживчої кооперації (код ЄДРПОУ 01560824; вул. 40-річчя Перемоги, буд.2, м. Миронівка, Київська область, 08800).

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 29 вересня 2017 року

Суддя О.В. Чевгуз