Постанова

від 16.05.2017 по справі 804/3841/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2017 р. Справа № 804/3841/16

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 при секретарі за участю: представника позивача представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до товариства з обмеженою відповідальністю Вега про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до товариства з обмеженою відповідальністю Вега про стягнення заборгованості у розмірі 42 204,86 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що внаслідок несплати у визначені законодавством строки грошових зобов'язань відповідач має податковий борг з орендної плати з фізичних осіб у сумі 42 204,86 грн., проте фізична особа добровільно не сплачує заборгованість, а тому вона підлягає стягненню в судовому порядку.

Відповідач позов не визнав, надав до суду письмові заперечення на адміністративний позов, в обґрунтування яких зазначено, що відповідачем порушено строки звренення до суду, а також податкові повідомлення-рішення прийняті з порушенням процедур передбачених Податковим кодексом України, у зв'язку з чим позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача проти задоволенні позовні вимог заперечив, з підстав викладених у запереченнях.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю Вега перебуває на обліку у Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області як платник податків.

Податковий борг товариства з обмеженою відповідальністю Вега виник внаслідок несплати грошових зобов'язань, нарахованих згідно податкових повідомлень-рішень №0000351504 від 29.03.2013 року у сумі 13 303,18 грн., №0003922204 від 27.10.2014 року у сумі 340,00 грн., що з урахуванням часткової сплати становить 322,77 грн., №003902204 від 27.10.2014 року у сумі 18 488,70 грн., №0004902204 від 10.12.2014 року у сумі 9 920,21 грн., №000961203 від 13.04.2016 року.

Отже, матеріалами справи підтверджується, що станом на час звернення до суду за відповідачем обліковується податковий борг з орендної плати з фізичних осіб на загальну суму 42 204,86 грн.

Вирішуючи заявлений спір по суті, суд виходить з наступного.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

У відповідності до пункту 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Абзацом першим пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України визначено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу України платниками земельного податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Абзацом першим пункту 286.5 статті 286 Податкового кодексу України встановлено, що нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.

4 лютого 2016 року податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №2299-1701, яке направлено відповідачу засобами поштового зв'язку, однак відділенням поштового зв'язку повернуто конверт у зв'язку з неврученням.

Згідно з приписами пункту 287.5 статті 287 Податкового кодексу України податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до абзацу 1 пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податковим органом було сформовано податкову вимогу форми Ю №1409-22 від 07.10.2015 року, яку направлено на адресу відповідача засобами поштового зв'язку та отримано відповідачем 23 жовтня 2015 року.

Матеріали справи не містять доказів оскарження податкових повідомлень-рішень та вимоги ні в адміністративному, ні в судовому порядку або про втрату ними юридичної сили.

Щодо заперечень відповідача про пропущення строку звернення з вимогою про стягнення податкового боргу у сумі 13 303,18 грн. за податковим повідомленням-рішенням від 29.03.2013 року №0000351504, суд зазначає, що

Згідно з пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

За приписами пункту 102.4 статті 102 Податкового кодексу України у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Суд звертає увагу, що податкове повідомлення-рішення від 29.03.2013 року №0000351504 вручено платнику 24.04.2013 року.

Поряд із цим, судом встановлено, що позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до податкового органу про скасування вищевказаного повідомлення-рішення.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.10.2013 року у справі №804/6239/13-а у задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальність виробничого підприємства ВЕГА було відмовлено, яка була залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.12.2014 року.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26.01.2016 року касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальність виробничого підприємства ВЕГА залишено без задоволення, а Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.10.2013 року та Ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.12.2014 року - без змін.

Таким чином, грошове зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням від 29.03.2013 року №0000351504 узгоджено 18 грудня 2014 року, у зв'язку з чим суд зазначає, що строк звернення до суду (1095 днів) Державною податковою інспекцією у Центральному районі м.Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області не було пропущено

Суд також відхиляє посилання відповідача щодо неотримання ним податкового повідомлення-рішення від 13.04.2016 року №0000961203, оскільки матеріали справи містять докази отримання відповідачем вказаного повідомлення-рішення.

Щодо зауважень відповідача про порушення проведення процедури перевірок, суд звертає увагу, що предметом розгляду справи є стягнення узгодженого податкового боргу, у зв'язку з чим суд не може встановлювати у межах даного провадження правомірність винесення податкових повідомлень-рішень та до суду не надано доказів про скасування вищезазначених повідомлень-рішень.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Частина 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України закріплює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Дослідивши зібрані по справі докази та враховуючи те, що заявлену до стягнення суму у встановлені строки відповідач не сплатив, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, доказів її погашення або оскарження станом на день розгляду справи не надано, а судом самостійно на виконання вимоги статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України не виявлено, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат у справі, суд зазначає, що відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 11, 70-72, 86, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Центральному районі м.Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до товариства з обмеженою відповідальністю Вега про стягнення заборгованості - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути кошти з рахунків у банках, обслуговуючих товариство з обмеженою відповідальністю Вега (код ЄДРПОУ 13450259) на користь державного бюджету (р/р 33212812700007 в ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, код бюджетної класифікації платежу: 18010600, отримувач: УДКС України у Центральному районі м.Дніпра) в рахунок погашення податкового боргу з податку з орендної плати за землю з юридичних осіб у сумі 42 204,86 грн. (сорок дві тисячі двісті чотири гривні вісімдесят шість копійок).

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний ткст постанови складений 17 травня 2017 року

Суддя ОСОБА_1