Рішення

від 26.09.2017 по справі 914/1566/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.09.2017р. Справа № 914/1566/17

За позовною заявою: ОСОБА_1 міського комунального підприємства «Львівтелоенерго» , м. Львів

до відповідача: ОСОБА_1 швейного підприємства «Силует» Українського товариства глухих, м. Львів

про стягнення заборгованості за договором №426 Л від 01.09.2011р..

Суддя Ділай У.І.

Секретар Климишин Ю.О.

За участі представників:

Від позивача: ОСОБА_2 - представник (довіреність б/н від 27.12.2016р.)

Від відповідача: не з'явився.

Права і обов'язки передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України роз'яснено. Заяв про відвід судді не подавалось. Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу не надходило.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини.

Розглядається справа за позовом ОСОБА_1 міського комунального підприємства «Львівтелоенерго» , до відповідача ОСОБА_1 швейного підприємства «Силует» Українського товариства глухих, про стягнення заборгованості за договором №426 Л від 01.09.2011р.

Ухвалою суду від 31.07.2017р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 19.09.2017р.

Ухвалою від 19.09.2017р. розгляд справи відкладено на 26.09.2017р., у зв'язку із неявкою представників сторін.

У судовому засіданні 26.09.2017р. представник позивача повідомив про сплату відповідачем основної суми боргу, а також подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Відповідач в судове засідання 26.09.2017р. повторно явку повноважного представника не забезпечив, причин неявки не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи рекомендованим листом.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходження відповідача зазначено: 79014, м. Львів, вул. Личаківська, 130. На таку ж адресу скеровувались судом ухвали у даній справі.

В матеріалах справи наявна картка повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали про порушення провадження від 31.07.2017р.), згідно якої відповідачу вручено поштовий конверт 18.08.2017р.

Отже, господарським судом виконані всі можливі заходи щодо сповіщення відповідача про час та місце судового засідання.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідач не скористався своїм правом подання відзиву на позовну заяву та надання доказів в порядку статті 33 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що норми статті 38 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.

У зв'язку з тим, що відповідач не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні, подання відзиву на позов та доказів, а матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін і неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України - за наявними у ній матеріалами.

У відповідності до ст. 69 ГПК України, спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. Строк вирішення спору завершується 26.09.2017р. Оскільки, за час розгляду справи сторонами не було подано клопотання про продовження строку його вирішення, в суду відсутні підстави для подальшого відкладення розгляду справи поза межами двохмісячного строку, встановленого для вирішення спору.

В процесі розгляду матеріалів справи суд

встановив:

01.09.2011р. між сторонами у справі укладено Договір №426/Л про постачання теплової енергії в гарячій воді, відповідно до умов якого позивач взяв на себе зобов'язання постачати відповідачу теплову енергію для опалення та здійснювати гаряче водопостачаня в потрібних йому обсягах, а відповідач зобов'язався отримувати та оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Відповідно до п. 10.1. договору термін його дії встановлено до 01.10.2012р., а в п.10.4 сторони передбачили, що договір вважається пролонгованим на кожен наступний рік, якщо не менше ніж за шістдесят календарних днів до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

На виконання умов договору позивач постачав відповідачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах. Проте, відповідач порушив умови договору, взятих зобов'язань щодо оплати теплової енергії належно не виконано.

Спір виник внаслідок того, що відповідач в порушенням умов договору не оплатив позивачу за поставлену теплову енергію. Відтак, ЛМКП «Львівтелоенерго» звернулося до господарського суду Львівської області з позовною заявою про стягнення з відповідача 18 386,03грн. основного боргу.

Крім того, позивач нарахував відповідачу відповідно до положень ст. 625 ЦК України 817,37грн. 3% річних та 3495,67грн. інфляційних втрат, а також, керуючись п. 7.2.3. договору, 614,05грн. пені.

Після порушення провадження господарським судом Львівської області відповідач оплатив 18 386,03грн. основного боргу.

При прийнятті рішення суд виходив із наступного.

Згідно із ст. 509 ЦК України, зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Як встановлено судом спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі договору №426/Л про постачання теплової енергії в гарячій воді від 01.09.2011р., на виконання умов якого відповідачу постачалась теплова енергія в гарячій воді.

У відповідності до ст. 526 ЦК України, 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У п. 3.2.2. Договору №426/Л про постачання теплової енергії в гарячій воді від 01.09.2011р. передбачено обов'язок відповідача виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, передбачені договором.

У ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, а у відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно із матеріалами справи, жодних зауважень зі сторони відповідача до позивача до обсягів та нарахованої вартості поставленої теплової енергії немає. Заперечень щодо належного, якісного, своєчасного постачання теплової енергії відповідач суду не надав. Після порушення провадження господарським судом Львівської області відповідач оплатив 18 386,03грн. основного боргу, відтак, в цій частині провадження слід припинити, у зв'язку із відсутністю предмету спору.

Перевіривши поданий позивачем розрахунок, підстави та правильність нарахування 3% річних та інфляційних втрат, відповідно до вимог ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, за якою боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, судом встановлено, що позивач просить правомірно стягнути з відповідача 817,37грн. 3% річних та 3495,67грн. інфляційних втрат.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача 614,05грн. пені, суд зазначає наступне.

У п. 7.2.3 договору сторони узгодили, що за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію відповідач сплачує позивачу пеню.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності із ч. 2 ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно із вимогами ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 7.2.3. Договору та ст.ст. 1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань , перевіривши поданий позивачем розрахунок, підстави та правильність нарахування суд встановив, що позивач правомірно просить стягнути з відповідача 614,05грн. пені.

Оскільки спір виник через неправомірні дії відповідача, судовий збір покладається на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 28, 33, 34, 44, 48, 49, 75, 82-84, 116 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задоволити частково.

2.Стягнути з ОСОБА_1 швейного підприємства «Силует» Українського товариства глухих (79014, м. Львів, вул. Личаківська, 130; ідентифікаційний код 03972666) на користь ОСОБА_1 міського комунального підприємства «Львівтелоенерго» (79040, м. Львів, вул. Д. Апостола, 1; ідентифікаційний код 05506460) 614,05грн. пені, 817,37грн. 3% річних, 3495,67грн. інфляційних втрат та 296,00грн. судового збору.

3.В частині стягнення 18 386,03грн. основного боргу провадження припинити.

4.Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Повне рішення складено 29.09.2017р.

Суддя Ділай У.І.