Ухвала

від 27.09.2017 по справі 190/685/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/6662/17 Справа № 190/685/17 Головуючий у 1 й інстанції - Митошоп В. М. Доповідач - Деркач Н.М.

Категорія 39

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2017 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого - Деркач Н.М.,

суддів - Каратаєвої Л.О., Пищиди М.М.,

при секретарі - Попазовій Н.С.,

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення П*ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 14 серпня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа Територіальна громада Саївської сільської ради П*ятихатського району Дніпропетровської області про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини за законом,-

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з даним позовом, в обгрунтування якого зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла його мати, ОСОБА_4. Після її смерті залишилося спадкове майно - земельна ділянка площею 6,24 га, що розташована на території Саївської сільської ради П'ятихатського району Дніпропетровської області. За життя мати склала заповіт, яким заповіла вказану земельну ділянку ОСОБА_3 Позивач являється єдиним спадкоємцем після смерті матері. У зв'язку з втратою близької людини вчасно не зміг звернутися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. 25.05.2017 року звернувся до другої Нікопольської державної нотаріальної контори із заявою про видачу на його ім'я свідоцтва про право на спадщину за законом, але постановою державного нотаріуса від 26.05.2017 року йому відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, у зв'язку з пропуском 6-ти місячного строку.

На підстав наведеного позивач просив суд визнати поважними причини пропуску ним строку для прийняття спадщини після смерті матері та визначити йому з дня вступу рішення суду в законну силу додатковий строк терміном в 3 місяці для подачі ним заяви про прийняття спадщини.

Рішенням П*ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 14 серпня 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач висловив незгоду з рішенням суду першої інстанції.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 є сином ОСОБА_4, яка була зареєстрована та проживала АДРЕСА_1, разом з нею проживали ОСОБА_5 - донька, та ОСОБА_3 - онук.(а.с.7,79)

Згідно копії листа Саївської сільської ради П*ятихатського району Дніпропетровської області від 01.12.2016 року №806, матері позивача, ОСОБА_4, належала земельна ділянка (пай) № 195 площею 6,24 га кадастровий номер НОМЕР_1 на території колишнього КСП ім.Ватутіна, яка була передана нею в оренду ТОВ Дія терміном на 5 років. (а.с. 11)

За життя ОСОБА_4 склала заповіт, який був посвідчений 27.08.2009 року приватним нотаріусом Томаківського районного нотаріального округу Дніпропетровської області та зареєстрований у реєстрі за № 1578.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року мати позивача ОСОБА_4 померла.

Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4 було відкрито спадкову справу № 149/2011, в якій зберігається заява спадкоємця ОСОБА_3 про прийняття спадщини за заповітом від 21.06.2011 року №377 та заява спадкоємиці №404 від 25.07.2011 року про відмову від спадщини.

24.05.2012 року Томаківською державною нотаріальною конторою Дніпропетровської області видано свідоцтво про право на спадщину спадкоємцю за заповітом ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 6.240 га., яка розташована на території Саївської сільської ради П"ятихатського району Дніпропетровської області. (а.с. 18)

Станом на 01.12.2016 року власником земельної ділянки є відповідач ОСОБА_3.

Звертаючись до суду з даним позовом, ОСОБА_2 посилався на те, що постановою державного нотаріуса Другої Нікопольської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області від 26.05.2017 року йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті матері, ОСОБА_4, померлої - ІНФОРМАЦІЯ_1 року, оскільки ним пропущено строк для прийняття спадщини, та померлою було залишено заповіт на іншу особу, який 27.08.2009 року посвідчений приватним нотаріусом Томаківського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Корнієнком Ю.В., та зареєстрований в реєстрі за № 1578. Однак позивач зазначив, що причини пропуску строку для прийняття спадщини є поважними.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з відсутності правових підстав для їх задоволення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її

померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (стст.1220, 1222, 1270 ЦК).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч.1 ст.1269 ЦК).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові ВС від 26.09.2012 (справа №6-85цс12), від 04.11.2015 року (справа № 6-1486цс15).

Як вбачається з матеріалів справи, мати позивача - спадкодавець ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, після чого відкрилася спадщина.

До нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті матері позивач ОСОБА_2 звернувся 25.05.2017 року, тобто з пропуском строку, встановленого законом. (а.с.18)

На підтвердження поважності причин пропуску строку на прийняття спадщини позивачем надано медичні довідки від 18.08.2011 року, 08.10.2011 року, 20.06.2012 року та 08.07.2013 року, копії виписок з амбулаторної карти ОСОБА_2 від 26.12.2016 року, 31.12.2016 року і 03.01.2017 року, з яких вбачається, що позивач звертався до лікарні зі скаргами на стан здоров*я, отримував консультації, призначення та не перебував на стаціонарному лікуванні. (а.с.12-14, 16-17).

Як встановлено з виписки з історії хвороби ОСОБА_2, останній перебував на стаціонарному лікуванні у Міській клінічній лікарні № 10 м.Києва з 16.07.2013 року по 23.07.2013 року. (а.с.15)

Наведені вище обставини не можуть бути підставою для задоволення позову ОСОБА_2, оскільки не підтверджують причин пропуску строку на прийняття спадщини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. У зв'язку з чим висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 є правильним.

Доводи апеляційної скарги позивача відносно неправомірності дій відповідача ОСОБА_3 при прийнятті спадщини після смерті ОСОБА_4 не можуть бути підставою для скасування законного та обґрунтованого рішення суду, оскільки висновків суду не спростовують.

Також безпідставними є посилання позивача в апеляційній скарзі на несправедливість умов заповіту, складеного за життя його матір'ю, оскільки такі вимоги не були предметом розгляду у даній справі.

Крім того не можуть бути підставою для задоволення апеляційної скарги посилання ОСОБА_2 на наявність у відповідача адвоката, оскільки положеннями Конституції України, ЦПК України та ст.15 ЦК України передбачено право особи на захист своїх прав та інтересів.

Колегією суддів були досліджені доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 відносно того, що він хворів та не мав матеріальної можливості своєчасно звернутися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_4, однак вони не свідчать про наявність у позивача об'єктивних, непереборних, істотних труднощів на вчинення цих дій.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що вирішуючи спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі з'ясував права і обов'язки сторін, обставини справи, перевірив доводи сторін та дав їм належну правову оцінку, постановив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами. Суд оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, обґрунтовані висновки щодо яких виклав в мотивувальній частині судового рішення.

При ухваленні судового рішення також правильно застосовані норми матеріального права у спірних правовідносинах.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального закону. Підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 209, 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення П*ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 14 серпня 2017 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з цього часу.

Судді: Н.М.Деркач

Л.О.Каратаєва

М.М.Пищида