Постанова

від 26.09.2017 по справі 922/898/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2017 року Справа № 922/898/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Демидової А.М. (доповідач у справі), суддів:Владимиренко С.В., Шевчук С.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт" на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 24.05.2017 у справі№ 922/898/15 господарського суду Харківської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт" до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Лутугинський завод будівельних матеріалів" (відповідач-1); 2. Приватного акціонерного товариства "Завод "Техностандарт" (відповідач-2) простягнення коштів, за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт" про заміну у виконавчому провадженні сторони її правонаступником , за участю представників: від позивачаКравченко В.П. від відповідача-1не з'явився від відповідача-2не з'явився від ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Харківської області від 28.04.2015 у справі № 922/898/15 стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лутугинський завод будівельних матеріалів" (далі - ТОВ "Лутугинський завод будівельних матеріалів") та Приватного товариства "Завод "Техностандарт" (далі - ПрАТ "Завод "Техностандарт") на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (далі - ПАТ "Райффайзен Банк Аваль") заборгованість за генеральною угодою на здійснення кредитних ресурсів № 010/04-02/806/Г від 25.07.2007 у розмірі: 12 460 000,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 1 206 142,45 грн. - заборгованість за відсотками; 58 006,15 грн. - пеня по відсотках; 131 172,00 грн. - неустойка за відсутність договорів страхування заставного майна; 87 448,00 грн. - неустойка за ненадання фінансової звітності та судовий збір у розмірі 73 080,00 грн.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 25.08.2015, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 24.11.2015, було частково скасовано рішення господарського суду Харківської області від 28.04.2015 у справі № 922/898/15 та викладено резолютивну частину рішення господарського суду Харківської області від 28.04.2015 у даній справі у редакції, відповідно до якої вирішено стягнути з ТОВ "Лутугинський завод будівельних матеріалів" на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" заборгованість за генеральною угодою про надання кредитних ресурсів № 010/04-02/606/Г від 25.07.2007 з врахуванням кредитних договорів № 010/01-04-1/1021 від 28.05.2013, № 010/01-04-1/1022 від 28.05.2013, № 010/01-04-1/1023 від 28.05.2013, № 010/01-04-1/1044 від 04.07.2013 у розмірі: 12 460 000,00 грн. - по кредиту; 1 206 142,45 грн. - по відсотках за користування кредитом, 64 658,29 грн. - витрати зі сплати судового збору.

На виконання вказаної постанови Донецького апеляційного господарського суду господарським судом Харківської області було видано відповідний наказ від 11.09.2015.

31.01.2017 до господарського суду Харківської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт" (далі - ТОВ "ФК "Форінт") про заміну у виконавчому провадженні сторони (стягувача) її правонаступником, у якій заявник просив суд здійснити процесуальне правонаступництво позивача - ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на ТОВ "ФК "Форінт"; замінити стягувача згідно з наказом № 922/898/15 від 11.09.2015, виданим господарським судом Харківської області про стягнення грошових коштів з ТОВ "Лутугинський завод будівельних матеріалів", з ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" його правонаступником - ТОВ "ФК "Форінт", з наданням йому статусу сторони виконавчого провадження.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 27.02.2017 у справі № 922/898/15 (суддя Лаврова Л.С.) задоволено заяву ТОВ "ФК "Форінт" про заміну у виконавчому проваджені сторони (стягувача) її правонаступником (вх. 3198 від 31.01.2017). Ухвалено здійснити процесуальне правонаступництво позивача у справі № 922/898/15 - ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на ТОВ "ФК "Форінт". Замінено стягувача згідно з наказом господарського суду Харківської області від 11.09.2015 у справі № 922/898/15 про стягнення грошових коштів з ТОВ "Лутугинський завод будівельних матеріалів", з ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на ТОВ "ФК "Форінт", з наданням йому статусу сторони виконавчого провадження.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 24.05.2017 (колегія суддів у складі: Шутенко І.А. - головуючий, Крестьянінов О.О., Плахов О.В.) ухвалу господарського суду Харківської області від 27.02.2017 у справі № 922/898/15 змінено; викладено резолютивну частину ухвали господарського суду Харківської області від 27.02.2017 у даній справі у редакції, відповідно до якої заяву ТОВ "ФК "Форінт" задоволено частково; замінено сторону у справі - ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на ТОВ "ФК "Форінт"; у решті заяви відмовлено.

Не погоджуючись із постановою Харківського апеляційного господарського суду від 24.05.2017 у справі № 922/898/15, ТОВ "ФК "Форінт" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд скасувати зазначену постанову, а ухвалу господарського суду Харківської області від 27.02.2017 у даній справі залишити без змін.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 11.09.2017 колегією суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого (доповідач у справі), Владимиренко С.В., Шевчук С.Р. прийнято зазначену касаційну скаргу ТОВ "ФК "Форінт" до касаційного провадження та призначено її розгляд у судовому засіданні на 26.09.2017 о 10 год. 20 хв.

Учасники судового процесу, згідно з приписами ст. 111 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак відповідач-1, відповідач-2 та ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" передбаченим законом правом на участь у розгляді скарги касаційною інстанцією не скористались.

Заслухавши представника ТОВ "ФК "Форінт", дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

В обґрунтування поданої заяви про заміну у виконавчому провадженні сторони (стягувача) її правонаступником ТОВ "ФК "Форінт" послалося на те, що відповідно до укладеного 08.12.2016 між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та Публічним акціонерним товариством "Вектор Банк" (далі - ПАТ "Вектор Банк") договору факторингу (п.п. 2.1, 2.2) ПАТ "Вектор Банк" зобов'язалось передати ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" загальну суму фінансування, а ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" зобов'язувалось відступити ПАТ "Вектор Банк" права вимоги до Боржників (портфельне відступлення прав вимоги) за кредитними договорами згідно з реєстром відступлених прав. Заявник зазначив, що права вимоги були відступлені як за основними зобов'язаннями, так і за забезпечувальними, а саме були укладені договір відступлення прав за іпотечними договорами, договори відступлення прав за договорами застави та договір відступлення прав за договорами поруки. Також заявник вказав, що згідно з укладеним 08.12.2016 між ПАТ "Вектор Банк" та ТОВ "ФК "Форінт" договором факторингу (п.п. 2.1, 2.2) ТОВ "ФК "Форінт" зобов'язалось передати ПАТ "Вектор Банк" загальну суму фінансування, а ПАТ "Вектор Банк" зобов'язалось відступити ТОВ "ФК "Форінт" права вимоги до Боржників (портфельне відступлення прав вимоги) за кредитними договорами згідно з реєстром відступлених прав. Заявник зазначив, що права вимоги були відступлені як за основними зобов'язаннями, так і за забезпечувальними, а саме були укладені договір відступлення прав за іпотечними договорами, договори відступлення прав за договорами застави та договір відступлення прав за договорами поруки. Згідно з реєстром відступлених прав за договором факторингу від 08.12.2016, який є невід'ємною частиною договору, заявнику (ТОВ "ФК "Форінт") було відступлено заборгованість ТОВ "Лутугинський завод будівельних матеріалів" за генеральною кредитною угодою, в рамках якої були укладені кредитні договори № 010/01-04-1/1021 від 28.05.2013, № 010/01-04-1/1022 від 28.05.2013, № 010/01-04-1/1023 від 28.05.2013 та № 010/01-04-1/1044 від 04.07.2013.

Як було встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 25.07.2007 між ВAT "Райффайзен Банк Аваль" та ТОВ "Лутугинський завод будівельних матеріалів" було укладено генеральну угоду про надання кредитних ресурсів № 010/04-02/606/Г з додатковими угодами.

08.12.2016 між ПAT "Райффайзен Банк Аваль" та ПАТ "Вектор Банк" було укладено договір факторингу (далі - Договір факторингу-1), відповідно до умов якого (п.п. 2.1, 2.2) ПАТ "Вектор Банк" зобов'язалось передати ПAT "Райффайзен Банк Аваль" загальну суму фінансування, а ПAT "Райффайзен Банк Аваль" зобов'язалось відступити ПАТ "Ветор Банк" права вимоги до Боржників (портфельне відступлення прав вимоги) за кредитними договорами згідно з реєстром відступлених прав.

08.12.2016 між ПАТ "Вектор Банк" та ТОВ "ФК "Форінт" було укладено договір факторингу (далі - Договір факторингу-2), відповідно до умов якого (п.п. 2.1, 2.2) ТОВ "ФК "Форінт" зобов'язалось передати ПАТ "Вектор Банк" загальну суму фінансування, а ПАТ "Вектор Банк" зобов'язалось відступити ТОВ "ФК "Форінт" права вимоги до Боржників (портфельне відступлення прав вимоги) за кредитними договорами згідно з реєстром відступлених прав. Згідно з реєстром, ТОВ "ФК "Форінт" було відступлено заборгованість ТОВ "Лутугинський завод будівельних матеріалів" за генеральною кредитною угодою, в рамках якої були укладені кредитні договори № 010/01-04-1/1021 від 28.05.2013, № 010/01-04-1/1022 від 28.05.2013, № 010/01-04-1/1023 від 28.05.2013 та № 010/01-04-1/1044 від 04.07.2013.

За умовами п. 3.1 Договору факторингу-2 фактор зобов'язався сплатити клієнту загальну суму фінансування протягом трьох робочих днів з дати укладення Договору.

На виконання умов Договору факторингу-2 ТОВ "ФК "Форінт" здійснило розрахунок у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням від 08.12.2016.

На підставі викладеного, керуючись положеннями ст.ст. 512, 514 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 25 ГПК України та ч. 5 ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження", місцевий господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви ТОВ "ФК "Форінт" про заміну у виконавчому провадженні сторони (стягувача) її правонаступником.

Господарський суд апеляційної інстанції, у свою чергу, погодився з висновками місцевого господарського суду щодо наявності правових підстав для задоволення заяви ТОВ "ФК "Форінт" в частині заміни сторони у справі № 922/898/15, а саме позивача - ПAT "Райффайзен Банк Аваль" його правонаступником - ТОВ "ФК "Форінт".

При цьому, апеляційний господарський суд вказав про те, що оскільки ТОВ "ФК "Форінт" не є стягувачем за наказом господарського суду Харківської області від 11.09.2015 у справі № 922/898/15, заявник позбавлений можливості звернутись до органів Державної виконавчої служби, зокрема, із заявою про відкриття виконавчого провадження. Разом з тим, господарським судом апеляційної інстанції враховано обов'язок суду здійснити всі дії, спрямовані на створення умов для забезпечення реального виконання судового рішення, враховуючи що права правонаступника (нового кредитора) - ТОВ "ФК "Форінт" повинні бути захищені судом, в тому числі шляхом забезпечення реалізації права на примусове виконання рішення суду шляхом звернення до органів ДВС із заявою про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання наказу господарського суду Харківської області від 11.09.2015 № 922/898/15.

Водночас, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення вказаної заяви ТОВ "ФК "Форінт" в частині заміни стягувача згідно з наказом від 11.09.2015 № 922/898/15, виданим господарським судом Харківської області, у зв'язку з чим змінив ухвалу господарського суду першої інстанції від 27.02.2017, відмовивши у задоволенні заяви ТОВ "ФК "Форінт" у цій частині.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 25 ГПК України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову заміни сторони чи третьої особи її правонаступником господарський суд виносить ухвалу.

Процесуальне правонаступництво в розумінні статті 25 ГПК України допускається на будь-якій стадії судового процесу, включаючи стадію виконання судового рішення, і здійснюється господарським судом без виклику сторін у справі, якщо їх явка не зумовлена необхідністю з'ясування судом певних обставин, але з повідомленням сторін, оскільки інше суперечило б приписам частини другої статті 22 ГПК України стосовно прав сторін у судовому процесі (пп. 1.4 п. 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Як визначено у ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно зі ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження" стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

У рішенні Конституційного Суду України від 31.05.2011 № 4-рп/2011 вказано, що виконавчими документами є виконавчі листи, які видаються судами за кожним судовим рішенням, що набрало законної сили, та ухвали судів у цивільних та інших справах. Відповідно до цих положень на виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи, відкривається виконавче провадження. Сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ, а боржником - фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом. Статусу стягувача і боржника сторони набувають після відкриття виконавчого провадження у разі виконання рішення суду, яким закінчується судовий розгляд справи.

З урахуванням викладеного, апеляційний господарський суд дійшов обґрунтованих висновків про те, що необхідною умовою для задоволення заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні є наявність відкритого виконавчого провадження, яке перебуває на виконанні у відповідному органі Державної виконавчої служби, та розпочинається з винесення державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження. Зокрема, статусу стягувача особа, в інтересах якої видано виконавчий документ, набуває саме з моменту виникнення у неї прав як учасника виконавчого провадження - після відкриття виконавчого провадження.

У той же час, господарським судом апеляційної інстанції встановлено, що наказ, виданий господарським судом Харківської області 11.09.2015, про примусове виконання постанови Донецького апеляційного господарського суду від 28.08.2015, не перебуває на виконанні в органах Державної виконавчої служби, і державним виконавцем не вчиняються дії, які були б спрямовані на примусове виконання судового рішення у даній справі. Як вказав апеляційний господарський суд, вказаний факт підтвердили в судовому засіданні Харківського апеляційного господарського суду представники заявника - ТОВ "ФК "Форінт", ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ТОВ "Лутигинський завод будівельних матеріалів".

За таких обставин, з огляду на те, що чинним законодавством передбачена можливість заміни стягувача на його правонаступника на стадії виконавчого провадження у порядку, передбаченому ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження", лише за наявності відкритого виконавчого провадження, і відсутність виконавчого провадження встановлена судом, апеляційний господарський суд, на відміну від суду першої інстанції, дійшов вірного висновку про необґрунтованість заяви ТОВ "ФК "Форінт" в частині заміни стягувача згідно з наказом № 922/898/15 від 11.09.2015 з ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" його правонаступником ТОВ "ФК "Форінт" з наданням йому статусу сторони виконавчого провадження, та правомірно відмовив у задоволенні заяви у вказаній частині вимог.

Обсяг обов'язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Відхиляючи скаргу, касаційний суд, у принципі, має право просто підтвердити правильність підстав, на яких ґрунтувалося рішення суду нижчої інстанції (див. рішення у справі "Гарсія Руїс проти Іспанії" [ВП], заява № 30544/96).

Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень. Такі рішення можуть бути скасовані лише у виняткових обставинах, а не тільки з метою одержання іншого рішення у справі (вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 13.04.2016 у справі № 908/4804/14).

Твердження скаржника про порушення господарським судом апеляційної інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваної постанови не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акта колегія суддів не вбачає.

Відповідно до ч. 1 ст. 111 7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 111 9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 , 111 13 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт" залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 24.05.2017 у справі № 922/898/15 залишити без змін.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді С.В. Владимиренко

С.Р. Шевчук