Постанова

від 28.09.2017 по справі 826/12164/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 вересня 2017 року № 826/12164/17

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Вєкуа Н.Г., розглянувши в порядку письмового провадження подання

Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві доТовариства з обмеженою відповідальністю "Магнуссон Україна" про стягнення заборгованості у розмірі 470 690,93 грн. , В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшло подання Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Магнуссон Україна" про стягнення заборгованості у розмірі 470 690,93 грн.

В обґрунтування подання Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві зазначило, що відповідач як платник податків зобов'язаний сплачувати їх своєчасно та в повному обсязі.

За відповідачем рахується податковий борг з податку на додану вартість в сумі 470 690,93 грн.

Так як відповідач в порушення вимог закону добровільно не сплатив узгоджену суму податкового зобов'язання у встановлені строки, тому податковий борг необхідно стягнути з відповідача примусово в сумі 470 690,93 грн.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги подання підтримав повністю.

Представники відповідача в судовому засіданні проти заявленого подання заперечували просили суд відкласти розгляд подання для надання відповідачу часу для можливості підготувати та подати заперечення.

В судовому засіданні відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України ухвалено про вирішення справи в порядку письмового провадження та надано сторонам час до 29.09.2017 року до 09 год.00 хв. для подачі додаткових доказів та заперечень.

29.09.2017 року представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Магнуссон Україна" через канцелярію суду подано заперечення по справі, а представником Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві довідку про стан заборгованості станом на 28.09.2017 року.

Дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку про те, що подання підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Магнуссон Україна" знаходиться на обліку в Державній податковій інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, як платник податків.

Частиною 1.1 статті 1 Податкового кодексу України передбачено, що він регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з п.п.16.1.3, п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, а також сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.п.36.1-36.3 ст.36 Податкового кодексу України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно наданої позивачем інформації про податковий борг, сума боргу відповідача з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів станом на 28.09.2017 року становить 414 390,93 грн., який виник на підставі поданої податкової декларації від 20.07.2017 року №9140936733, уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань від 01.02.2017 року №9142667723 та №9142664589 від 01.12.2016 року.

Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України визначено, що, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Визначення податкової декларації, порядок її складення і подання до органів державної податкової служби, внесення змін до податкової звітності регулюється главою 2 розділу 2 Податкового кодексу України.

Так згідно пункту 49.1 статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Строки подання податкових декларацій за базові звітні (податкові) періоди встановлені пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України, а саме: податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, та за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

У той же час у відповідності до п. 50.1. ст. 50 ПК України у разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Згідно пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України податкові зобов'язання самостійно визначені відповідачем як платником податків у вищезазначених податкових деклараціях оскарженню не підлягають, тобто вважаються узгодженими з дати подання податкових декларацій.

Протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації (пункт 57.1 статті 57 Податкового кодексу України).

Виходячи із вказаних норм Податкового кодексу України суд дійшов висновку, що відповідач протягом 10 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця повинен сплатити узгоджені суми податкових зобов'язань з вказаних податків, згідно поданих декларацій, але не зробив цього.

Податковим боргом відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визнається сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

У зв'язку з тим, що відповідачем не було сплачено узгоджену суму самостійно визначеного податкового зобов'язання в повному обсязі у строки встановлені Податковим кодексом України, такі податкові зобов'язання є податковим боргом.

Відповідно до пунктів 59.1, 59.4, 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання (п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України).

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України).

Із матеріалів справи вбачається, що 25.07.2017 року відповідачем виставлено податкову вимогу №51548-17 на загальну суму 1 715 283,86 грн. Також контролюючим органом прийнято рішення №51548-17 про опис майна у податкову заставу.

Як вбачається з матеріалів справи, борг за податковою вимогою в повному обсязі до теперішнього часу не сплачений та не погашений у встановленому порядку, доказів оскарження вимоги про сплату боргу відповідачем не надано.

Відповідно до п. 95.1 - п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Згідно пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Також відповідно до пункту 95.4 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Відповідно до ст. 183-3 КАС України провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів, зокрема, щодо стягнення коштів за податковим боргом. Подання подається до суду першої інстанції протягом двадцяти чотирьох годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом. На обчислення строків, установлених цією статтею, не поширюються правила статті 103 цього Кодексу. Строки, встановлені цією статтею, обчислюються годинами і закінчуються із закінченням години, на яку припадає таке закінчення. Строки, визначені цим підпунктом, не включають добові години, що припадають на вихідні та святкові дні.

На підставі викладеного, за наявності встановлених обставин та письмових доказів у справі, матеріалами справи підтверджено, що обставина, яка зумовила звернення до суду з даним поданням, є несплата платником самостійно визначених податкових зобов'язань у встановлений строк, а також беручи до уваги дотримання передбаченого строку для звернення із поданням, суд дійшов висновку щодо часткового задоволення подання.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який прийняв постанову, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в постанові звернути до негайного виконання постанову прийняту у справах, визначених статтею 183-3 цього Кодексу.

Враховуючи заяву податкового органу щодо звернення судового рішення до негайного виконання та те, що дана справа розглядається з особливостями, встановленими ст. 183-3 КАС України, суд дійшов висновку про можливість звернення даної постанови до негайного виконання.

Згідно з ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

Подання Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Магнуссон Україна" (код ЄДРПОУ 34730994) на користь Державного бюджету України податковий борг в сумі 414 390,93 грн. (чотириста чотирнадцять тисяч триста дев'яносто гривень 93 копійки).

В задоволенні решти подання відмовити.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Н.Г. Вєкуа