Рішення

від 21.09.2017 по справі 906/842/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "21" вересня 2017 р. Справа № 906/842/16

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Маріщенко Л.О.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідачів: 1) не з'явився

2) Шукліна О.В. - дов. від 30.01.2017

3) Журавель Т.С. - дов. від 29.05.2017

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Державного підприємства "Словечанське лісове господарство" (с.Словечне Овруцького району Житомирської області)

до 1) Житомирської торгово-промислової палати (м. Житомир)

2) Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (м. Київ)

3) Торгово-промислова палата України (м. Київ)

про зобов'язання вчинити певні дії

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про зобов'язання першого відповідача на підставі заяві позивача вчинити фактичні дії згідно Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (непереборної сили) для підтвердження настання та існування їх при виконанні зобов'язань щодо оплати за договором №2168/1165-2012 про надання послуг з організації перевезень вантажів у власних напіввагонах від 28.12.2012 і пов'язаним та укладеним у рамках виконання за ним зобов'язанням. Визнати відсутнім у відповідача ПАТ "Українська залізниця" права на отримання оплати згідно вказаного договору у зв'язку із настанням та існуванням форс-мажорних обставин.

Позовні вимоги мотивовано тим, що Житомирська торгово-промислова палата в порушення Регламенту не вчинила дій для підтвердження настання форс-мажорних обставин при виконанні зобов'язань за договором №2168/1165-2012 про надання послуг з організації перевезень вантажів у власних напіввагонах від 28.12.2012 і пов'язаним та укладеним у рамках виконання за ним зобов'язанням щодо оплати позивачем відповідачеві-2.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 17.11.2016 провадження у справі зупинено до вирішення справи №806/1290/16.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 04.07.2017 провадження у справі було поновлено, застосовано ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997.

Ухвалою суду від 25.07.2017 за письмовим клопотанням представника позивача про залучення іншого відповідача - Торгово - промислову палата України, оскільки саме дана організація засвідчує форс-мажорні обставини за договірним зобов'язанням, залучено до участі у справі в якості відповідача 3 - Торгово - промислову палату України ( м. Київ)

Представник першого відповідача в судове засідання не прибув, однак подав відзив на позов згідно якого проти позовних вимог заперечив (а.с. 97-100). Також, подано клопотання про відшкодування витрат на правову допомогу в сумі 2500,00 грн, які просить стягнути з позивача у разі постановлення рішення суду на корить відповідача.

Представник другого відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечила в повному обсязі, з підстав викладених у відзиві від 11.10.2016 та додаткових поясненнях від 24.07.2017 (т.1 а.с.62-67, т.2 а.с. 77-78).

Представник третього відповідача в судовому засіданні повністю заперечила позовні вимоги, вказала, що позивач не звертався до Торгово-промислової палати України з заявою про визнання форс-мажорних обставин, відтак позов є передчасним.

Позивач свого представника в судове засідання не направив, клопотанням від 21.09.2017 представник позивача просив відкласти розгляд справи у зв'язку з відсутністю можливості явки в судове засідання саме цим представником. Доказів неможливості прибуття в судове засідання суду не подано.

Відповідно п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Враховуючи, що позивач не був позбавлений права направити в судове засідання іншого представника, приймаючи до уваги, що явка представників сторін у судове засідання обов'язковою не визнавалась, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення позивача своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Проте, позивач своїм правом на участь у засіданні суду та наданні додаткових письмових або усних пояснень не скористався, а тому, беручи до уваги те, що неявка в засідання суду представника позивача, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами згідно із ст. 75 ГПК України.

Враховуючи викладене, клопотання представника ДП "Словечанське лісове господарство" Якименка М.М. про відкладення розгляду справи суд відхиляє.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 28.12.2012 (в редакції додаткової угоди №4 від 01.12.2015) між Державним підприємством "Словечанський лісгосп" (замовник) та Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" (виконавець) укладено договір №2168/1165-2012 про надання послуг з організації перевезень вантажів у власних на піввагонах, відповідно до якого виконавець зобов`язується за плату і за рахунок замовника виконати або організувати виконання визначених цим договором послуг, пов`язаних з організацією внутрішніх та міжнародних перевезень вантажів у власних напіввагонах (п.1.1. договору) (а.с. 14-17 т.1).

Згідно п. 2.1 договору, сторони зобов`язані виконувати всі умови цього договору та мають право на взаємне отримання інформації, необхідної для виконання ними своїх обов`язків за цим договором.

Пунктом 2.2.13 договору встановлений обов`язок замовника інформувати виконавця про всі обставини, які перешкоджають відправленню та просуванню вагонів з причин, які не залежать від виконавця.

Замовник повинен надати виконавцю відомості і документи, визначені цим договором, необхідні для виконання зобов`язань та оплати наданих послуг (п. 2.2.18 договору).

Розділом 5 договору "Обставини непереборної сили" сторони передбачили, що сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором у разі виникнення обставин непереборної сили (форс-мажор), які не існували під час укладення цього договору та виникли поза волею сторін, зокрема: надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами цього договору, обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, антитерористичними операціями, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха та інші випадки передбачені чинним законодавством України. Сторони можуть додатково домовитись про обставини, що визнаються ними як обставини непереборної сили (форс-мажор), шляхом підписання додаткової угоди до договору, яка має бути виконана у письмовій формі та підписана уповноваженими представниками сторін і скріплена печатками(п.5.1. договору).

Згідно п. 5.2. договору, сторона, що не може виконати зобов`язання за цим договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна протягом 10 календарних днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі з подальшим надання підтверджуючих документів.

Пунктами 5.3, 5.4 договору, сторони передбачили, що доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідні документи, які видаються Торгово-промисловою палатою України або країни, території якої мали місце обставин непереборної сили. Виникнення обставин непереборної сили не є підставою для відмови сторони від сплати за послуги, надані до виникнення вказаних обставин.

Якщо спірні питання, що виникли в зв`язку з виконанням умов цього договору, не можуть бути вирішені шляхом переговорів, вони передаються за встановленою підвідомчістю та підсудністю такого спору на розгляд суду в порядку та у строки, передбаченому чинним законодавством України (п.6.2. договору).

Згідно п.п. 9.1, 9.2, договір набирає чинності з дати підписання та діє до 31.12.2016 року, а в частині проведення розрахунків за надані послуги, пов`язані з перевезенням вантажів - до повного здійснення розрахунків. Якщо жодна із сторін не звернулася письмово за один місяць до закінчення дії договору з пропозицією до інших сторін про припинення його дії, то цей договір вважається пролонгованим на кожний наступний календарний рік. Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, які мали місце під час дії цього договору.

Матеріалами встановлено, що п.п. 2.1., 2.2 розпорядження голови Закарпатської обласної державної адміністрації №236 від 13.05.2016 запропоновано Закарпатській митниці Державної фіскальної служби України, Закарпатському обласному управлінню лісового та мисливського господарства під час митного оформлення документів на експорт деревини паливної (код УКТ ЗЕД 4401) керуватися вимогами державних стандартів ДСТУ - 3243-88 та ДСТУ 3071-95, а саме: "Розміри дров обмежені довжиною 1 метр з максимальним відхиленням по довжині від - 0,05 до + 0,10 м, можуть бути в корі, так і без кору. Дрова довжиною 1 м. і менше та товщиною від 16 до 26 см повинні бути розколоті на дві частини товщиною від 28 до 40 см - на чотири частини, товщиною 42 см і більше - кількість частин, при якому найбільша лінія розколу по торцю любої частини не має перевищувати 22 см.". У випадку, якщо експортована продукція під час митного оформлення викликає сумніви щодо її відповідності ДСТУ - 3243-88, працівникам митниці необхідно отримати офіційний експертний висновок Закарпатської торгово-промислової палати (а.с. 18 т.1)

Господарським судом встановлено, що листом від 20.05.2016 Закарпатська митниця ДФС України повідомила позивача ДП "Словечанський лісове господарство" про те, що з метою організації належного контролю за експортом лісоматеріалів, відповідно до Закону України від 08.08.2015 №2860-ІV "Про особливості державного регулювання діяльності суб`єктів підприємницької діяльності, пов`язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів", розпорядження голови Закарпатської ОДА від 13.05.2016 №236 проводяться заходи направлені на недопущення вивезення за межі митної території України лісоматеріалів з порушенням чинного митного законодавства в митному режимі "експорт" товарів за товарними позиціями 4401, 4403 згідно УКТ ЗЕД (а.с. 19 т.1). Пунктами 1.3, 1.5 даного листа вказаний перелік виняткових випадків, коли окремі вагони, локомотиви, інші елементи рухомого складу можуть бути виключені зі складу поїзда для проведення митного контролю, наказ Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №602 "Про визначення переліку виняткових випадків, коли окремі вагони, локомотиви, інші елементи рухомого складу можуть бути виключені зі складу поїзда для проведення митного контролю" в зоні діяльності митного посту "Залізничний" було призупинено пропуск 107 залізничних вагонів ДП "Словечанський лісове господарство". Рішення про пропуск вагонів з товаром ДП "Словечанський лісове господарство" за межі митної території України або про надання карток відмови у пропуску буде прийнято після завершення відповідних перевірок.

Матеріалами справи встановлено, що в подальшому, позивач звернувся до Житомирської торгово-промислової палати із заявою про підтвердження форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) №294 від 14.07.2016 з проханням терміново видати відповідний документ - сертифікат (висновок, довідку, підтвердження) про дію форс-мажорних обставин в період з 11 травня 2016 р. по сьогоднішній день, що засвідчуватиме непереборний вплив на виконання ДП "Словечанський лісове господарство" зобов`язань з ПАТ "Укрзалізниця" за договором таким чином, що унеможливлює його виконання державним підприємством (а.с. 13 т.1).

В обґрунтування даної заяви позивач зазначив, що на даний момент, через протиправні дії Закарпатської митниці ДФС має місце затримка з 11 травня 2016 р. по сьогоднішній день рухомого складу залізниці з експортною деревиною (дрова), а саме: - вагонів №№ 66727538, 67852608, 67869982, 65296261, 67395525 на залізничній станції митного переходу "Батиево".

Однак, жодної відповіді від Житомирської торгово-промислової палати на дану заяву позивач на момент подання позовної заяви не отримав.

Отже, позивач звернувся до суду, мотивуючи позовні вимоги тим, що відповідач 1 повинен вчинити за результатами розгляду вищезгаданої заяви ряд дій, а саме: протягом семи робочих днів розглянути заяву та як наслідок видати сертифікат, або залишити без розгляду заяву від 14.07.2016, з повідомленням про позивача, або вжити заходів для передання заяви від 14.07.2016 ТПП України чи іншій регіональній ТПП, жодних інших дій відповідач 1 не вправі був вчиняти, а тому просить зобов'язати відповідача 1 видати позивачеві сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини не переробної сили) в судовому порядку.

Крім того, постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2017 по справі № 806/1290/16 за позовом Державного підприємства "Словечанське лісове господарство" до Закарпатської обласної державної адміністрації, Закарпатської митниці ДФС, Житомирської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування розпорядження від 13.05.2016 №236, визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, стягнення заподіяної шкоди в сумі 84960,00грн, визнано протиправними дії Закарпатської митниці ДФС по затримці вагонів №№ 66727538, 67852608, 67869982, 65296261 і 67395525 з деревиною паливною Державного підприємства "Словечанське лісове господарство". Також, визнано протиправною бездіяльність Закарпатської митниці ДФС по не здійсненню пропуску рухомого складу вагонів залізниці №№ 66727538, 67852608, 67869982, 65296261 і 67395525 з товаром "Деревина паливна у вигляді колод, неокорена, порода - сосна, довжиною 2м., діаметром 8-40см" Державного підприємства "Словечанське лісове господарство" за митними деклараціями типу ЕК10АА №101110009/2016/001334 від 12.05.2016, 101110009/2016/001320 від 11.05.2016, 101110009/2016/001421 від 19.05.2016, 101110009/2016/001409 від 18.05.2016.

Дослідивши матеріали справи господарський суд доходить висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Відповідно до ч.1 ст. 1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата є недержавною неприбутковою самоврядною організацією, яка об'єднує юридичних осіб, які створені і діють відповідно до законодавства України, та громадян України, зареєстрованих як підприємці, та їх об'єднання.

Згідно ч. 3 ст. 14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб.

Статтею 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" визначено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю.

Порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) встановлено Регламентом (нова редакція) засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженим Рішенням Президії ТПП України від 18.12.2014 № 44(5) (із змінами та доповненнями, внесеними Рішенням Президії ТПП України від 26 квітня 2016 року № 11(6)).

Пунктом 4.1 Регламенту, передбачено, що торгово-промислова палата України відповідно до ст. 14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" здійснює засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з усіх питань договірних відносин, інших питань, а також зобов'язань/обов'язків, передбачених законодавчими, відомчими нормативними актами та актами органів місцевого самоврядування, крім договірних відносин, в яких сторонами уповноваженим органом із засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) визначено безпосередньо регіональну ТПП.

Згідно з п. 6.3, 6.3.1 Регламенту, заява за встановленою ТПП України формою про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) (Додатки №№ 1, 2, 3, 4 до Регламенту) подається за підписом керівника підприємства, організації та з відбитком печатки підприємства, або за його дорученням - довіреною особою. У заяві, зокрема, зазначається, які саме зобов'язання за договором, контрактом, угодою та/або законом, нормативним актом не можуть бути виконані у встановлений термін внаслідок настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) з посиланням і наданням доказів таких обставин, початок їх виникнення і термін дії, які на думку заявника унеможливили виконання цих зобов'язань у встановлений договором, контрактом, угодою та/або законом, нормативним актом термін та інші відповідні відомості. У заяві зазначаються також телефонні номери для зв'язку, електронна адреса, спосіб отримання сертифіката (особисто, через уповноважену особу, кур'єрською чи звичайною поштою тощо).

За визначенням, наведеним в п. 3.3 Регламенту, сертифікат (в певних договорах, законодавчих і нормативних актах згадується також як висновок, довідка, підтвердження) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) - документ, за затвердженими Президією ТПП України відповідними формами, який засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чиним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом.

Відповідно до ч. 2 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Пунктом 3.1 Регламенту передбачено, що форс-мажорними можуть бути визнані ті обставини, які не зазначені у вищенаведеному переліку, проте відповідають критеріям форс-мажорних згідно з положеннями п. 6.9 цього Регламенту, не суперечать законодавству України і узгоджені сторонами у договорі, контракті, угоді як такі, що звільняють їх від цивільно-правової відповідальності.

Торгово-промислова палата України відповідно до ст. 14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" здійснює засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з усіх питань договірних відносин, інших питань, а також зобов'язань/обов'язків, передбачених законодавчими, відомчими нормативними актами та актами органів місцевого самоврядування, крім договірних відносин, в яких сторонами уповноваженим органом із засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) визначено безпосередньо регіональну ТПП (п. 4.1 Регламенту).

Згідно з п. 6.2 Регламенту, форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/ обов'язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин. До кожної окремої заяви додається окремий комплект документів.

Відповідно до п. 6.3 Регламенту, заява за встановленою ТПП України формою про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) (Додатки №№ 1, 2, 3, 4 до Регламенту) подається за підписом керівника підприємства, організації та з відбитком печатки підприємства, або за його дорученням - довіреною особою. Заява фізичної особи подається за її підписом особисто або за її дорученням - довіреною особою.

У заяві, зокрема, зазначається, які саме зобов'язання за договором, контрактом, угодою та/або законом, нормативним актом не можуть бути виконані у встановлений термін внаслідок настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) з посиланням і наданням доказів таких обставин, початок їх виникнення і термін дії, які на думку заявника унеможливили виконання цих зобов'язань у встановлений договором, контрактом, угодою та/або законом, нормативним актом термін та інші відповідні відомості. У заяві зазначаються також телефонні номери для зв'язку, електронна адреса, спосіб отримання сертифіката (особисто, через уповноважену особу, кур'єрською чи звичайною поштою тощо) (п. 6.3.1 Регламенту) .

За вимогами п.п. 6.4, 6.4.1 Регламенту, для засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) встановлюються наступні вимоги: Суб'єкти господарювання та фізичні особи (громадяни України, іноземці, особи без громадянства) за договірними зобов'язаннями надають разом із заповненою заявою встановленої форми документи, передбачені в цій формі заяви (Додаток № 1 до Регламенту).

Господарським судом за результатами дослідження змісту та форми заяви позивача про підтвердження форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) №294 від 14.07.2016, встановлена що дана не відповідає вимогам передбачених п. 6.4.1. Регламенту.

Поряд з цим, п.4.2 Регламенту, ТПП України уповноважує регіональні ТПП засвідчувати форс-мажорні обставини з усіх питань, що належать до компетенції ТПП України, за винятком засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), що стосуються зобов'язань за:

- умовами зовнішньоторговельних угод і міжнародних договорів України;

- умовами зовнішньоекономічних договорів, контрактів, типових договорів, угод, в яких безпосередньо передбачено віднесення такої функції до компетенції ТПП України;

- умовами договорів, контрактів, типових договорів, угод між резидентами України, в яких безпосередньо передбачено віднесення такої функції до компетенції ТПП України.

Пунктом 5.3 договору від 28.12.2012 (в редакції додаткової угоди №4 від 01.12.2015) між Державним підприємством "Словечанське лісове господарство" та Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" укладено договір №2168/1165-2012 про надання послуг з організації перевезень вантажів у власних на піввагонах, сторони передбачили, що доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідні документи, які видаються Торгово-промисловою палатою України або країни, території якої мали місце обставин непереборної сили.

Пунктом 6.5. Регламенту встановлено, що тягар доказування настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) покладений на заявника. Заявник несе відповідальність за повне та належне оформлення встановленої форми заяви для відповідної категорії заявників, достовірність викладених фактів, наданих документів, доказів, даних, вірність завірених ним копій згідно з чиним законодавством України. Неналежне та неповне оформлення встановленої форми заяви для відповідної категорії заявників та\або ненадання документів, передбачених у цій заяві, є підставою для залишення заяви без розгляду з повідомленням про це заявника письмово.

За змістом ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Нормами ст.ст. 20 ГК України, 16 ЦК України встановлено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, згідно з якими кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права та серед переліку наведених статей відсутній такий спосіб захисту права, як зобов'язання видати сертифікат про форс-мажорні обставини, відсутній механізм виконання такого рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (в тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Зазначене право на звернення до суду може бути реалізоване у визначеному процесуальним законом порядку, оскільки воно зумовлене дотриманням процесуальної форми, передбаченої для цього чинним законодавством, а також встановленими ним передумовами для звернення до суду.

Позивач звернувся до суду з позовом про зобов'язання відповідача 1 видати позивачеві сертифікат про засвідчення форс-мажорних обставин згідно договору №2168/1165-2012 про надання послуг з організації перевезень вантажів у власних на піввагонах.

Як вже встановлено вище, торгово-промислова палата є недержавною неприбутковою самоврядною організацією, яка об'єднує юридичних осіб, які створені і діють відповідно до законодавства України, та громадян України, зареєстрованих як підприємці, та їх об'єднання.

Детально порядок видачі сертифікатів визначено Регламентом засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії ТПП України від 18.12.2014 44(5) (з змінами).

Отже, господарський суд приходить до висновку, що висновок ТПП не є актом державного органу, такий висновок лише одним із видів доказів, який не має наперед визначеної сили.

Просячи суд зобов'язати Житомирську торгово-промислову палату видати сертифікат про засвідчення форс-мажорних обставин згідно договору №2168/1165-2012 про надання послуг з організації перевезень вантажів у власних на піввагонах, позивач вимагає від суду фактично підмінити зазначений орган, що є неприпустимим, оскільки вирішення цього питання не відноситься до компетенції суду.

Разом з тим, господарський суд приходить до висновку, що до компетенції суду не входить зобов'язання відповідача 1 видати сертифікат про форс-мажорні обставини, оскільки відповідно до чинного законодавства України суд не має права перебирати на себе повноваження, віднесені до компетенції Торгово-промислової палати України. Суд може за наявності достатніх правових підстав визнати неправомірними дії відповідача або визнати неправомірним необґрунтоване зволікання з розглядом питання, однак не може перебирати на себе функцію органу, яка не покладена на суд законом.

Листом Житомирської торгово-промислової палати від 18.07.2016 №13-05/14/588 яким на заяву позивача №13-05-14/596 від 22.07.2016 проінформовано ДП "Словечанське лісове господарство" про відсутність в штаті Житомирської торгово-промислової палати сертифікованого фахівця, який був уповноважений та мав право видавати сертифікати про дію форс-мажорних обставин та запропоновано звернутися за отримання даного сертифікату до Торгово-промислової палати України (а.с. 101 т.2).

Щодо вимоги про визнання відсутнім у Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" у зв'язку із форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) права на отримання оплати згідно договору №2168/1165-2012 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги від 28.12.2012 і пов'язаним та укладеним у рамках виконання за ним зобов'язанням, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.1.1 Договору №2168/1165-2012 від 28.12.2012, виконавець (відповідач 2) зобов`язується за плату і за рахунок замовника (позивача) виконати або організувати виконання визначених цим договором послуг, пов`язаних з організацією внутрішніх та міжнародних перевезень вантажів у власних напіввагонах.

Згідно п. 2.2.5 даного договору, передбачений обов`язок замовника (позивача) здійснювати попередню оплату за послуги, пов`язані з організацією перевезень вантажів, що замовлені замовником, шляхом перерахування коштів у сумах, що відповідають обсягу замовлених послуг (з урахуванням режиму роботи банківських установ, але не менше ніж середньодобове нарахування протягом 3 діб, що склалося за поточний місяць) на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання виконавця №26038300148905 у ТВВБ №10026/01 філії - Головного управління по м.Києву та Київській області АТ Ощадбанк , МФО 322669, код за ЄДРПОУ №40123465 та забезпечувати своєчасне надходження коштів на зазначений рахунок виконавця.

Частинами 1, 7 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Пунктами 5.3, 5.4 договору, сторони передбачили, що доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідні документи, які видаються Торгово-промисловою палатою України або країни, території якої мали місце обставин непереборної сили. Виникнення обставин непереборної сили не є підставою для відмови сторони від сплати за послуги, надані до виникнення вказаних обставин.

Отже, господарський суд встановив, що у разі відсутності підтвердження Торгово-промисловою палатою України форс-мажорних обставин, залізниця не позбавлена права стягувати належні їй платежі передбачені договором.

Згідно ст. 908 ЦК України та ч. 5 ст. 307 ГК України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 119 Статуту залізниць України встановлено, що за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності, стягується плата також з вантажовідправників, вантажоодержувачів у разі затримки вагонів (контейнерів), пов'язаної з митним оформленням.

Пунктом 5.11 роз`яснення № 04-5/601 від 29.05.2002 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" (із змінами) встановлено, що підстави звільнення вантажовласника від плати за користування вагонами передбачені у статті 121 Статуту залізниць України та в пункті 16 Правил користування вагонами і контейнерами; затримку вагонів, пов'язану з митним оформленням, до цих підстав не віднесено.

Норми ст.ст. 614, 617 ЦК України кореспондуються із нормами ст. 218 ГК України, згідно з якими учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Враховуючи вищевикладене нормативне обґрунтування, господарський суд приходить до висновку про відсутність правових підстав про визнання відсутнім права ПАТ "Укрзалізниця" на отримання оплати згідно договору №2168/1165-2012 від 28.12.2012.

При відмові в позові, судові витрати покладаються на позивача.

Вирішуючи питання про відшкодування відповідачу понесених судових витрат на оплату послуг адвоката в розмірі 2500,00 грн, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.44 ГПК України, судові витрати складаються, зокрема, з оплати послуг адвоката.

Відповідно до ч.5 ст.49 ГПК України, при відмові в позові витрати, пов'язані з оплатою послуг адвоката, покладаються на позивача.

Таким чином, для відшкодування стороні витрат по оплаті послуг адвоката є факти надання правової допомоги саме адвокатом, здійснення оплати на підставі відповідного договору, підтверджені відповідними платіжними документами.

Частина 3 ст. 48 ГПК передбачає, що витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються в порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру" (далі - Закон).

Статтею 12 Закону передбачено, що оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

Однак законом не встановлено, в якому обсязі відшкодовуються, як судові витрати, витрати на оплату праці адвоката.

Відповідно до Правил "Адвокатської етики", затверджених звітно-виборним з'їздом адвокатів України 09.06.2017 ст.28 встановлено порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання), розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

В обґрунтування вимоги про відшкодування витрат по оплаті послуг адвоката відповідачем надано договір №35 від 04.09.2017 укладений між Адвокатським бюро "Аліна Сіра та Партнери" та Житомирською торгово-промисловою палатою, ордер від 04.09.2017 № 35, рахунок-фактуру № 21 від 05.09.2017 на суму 12500,00 грн, виписку банку про проведення оплати на суму 12500,00 грн, посвідчення адвоката № 119 , яке видане на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 441 28.01.2011.

Господарський суд вважає, що заявлена до відшкодування позивачем сума судових витрат на оплату послуг адвоката понесених відповідачем в розмірі 2500,00 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає стягненню на користь відповідача.

Крім того, статтею 68 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що питання про скасування забезпечення позову вирішується господарським судом, що розглядає справу, із зазначенням про це в рішенні чи ухвалі.

Згідно з п. 10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" враховуючи, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, господарський суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення. Питання про скасування заходів до забезпечення позову може бути розглянуто господарським судом без виклику сторін та інших учасників судового процесу.

Тобто, за загальним правилом, вжиті ухвалою господарського суду заходи до забезпечення позову можуть бути скасовані на підставі приписів статті 68 Господарського процесуального кодексу України у випадку, зокрема, якщо відпала потреба у забезпечення позову.

Враховуючи вищевикладене господарський суд скасовує заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою господарського суду від 17.11.2016 у справі №906/842/16.

Керуючись ст. 32-34, 43, 49, 68, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. У позові відмовити.

2. Стягнути з Державного підприємства "Словечанське лісове господарство" (11122, Житомирська область, Овруцький район, с. Словечне, вул. Сабурова, 13, код 00991953) на користь Житомирської торгово-промислової палати (10002, м. Житомир, вул. Гагаріна, 24, код 02944685) 2500,00 грн судових витрат на оплату послуг адвоката.

3. Скасувати заходи забезпечення позову, вжитих ухвалою господарського суду від 17.11.2016 у справі №906/842/16.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 02.10.17

Суддя Маріщенко Л.О.

Друк:

1 - у справу,

2 - позивачу (рек. з повід.),

3- першому відповідачу (рек. з повід.)