Рішення

від 25.09.2017 по справі 914/1552/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.09.2017р. Справа № 914/1552/17

За позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю Індустріальна паливна компанія, м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Індустріальний бізнес - парк, м. Львів

про розірвання договору купівлі продажу майна від 11 липня 2014 року.

за зустрічною позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю Індустріальний бізнес - парк, м. Львів

до відповідача за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Індустріальна паливна компанія, м. Львів

про визнання права власності на майно

Суддя Ділай У.І.

Секретар Климишин Ю.О.

За участі представників сторін:

Від позивача за первісним позовом: ОСОБА_1 представник (довіреність б/н від 25.09.2017р.)

Від відповідача за первісним позовом: ОСОБА_2 - директор

Права і обовязки передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України розяснено. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Індустріальна паливна компанія, до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Індустріальний бізнес - парк про розірвання договору купівлі продажу майна від 11 липня 2014 року; за зустрічною позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю Індустріальний бізнес - парк, до відповідача за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Індустріальна паливна компанія, про визнання права власності на майно

Ухвалою суду від 31.07.2017р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 19.09.2017р.

18.09.2017р. через канцелярію суду поступила зустрічна позовна заява. Ухвалою суду від 18.09.2017р. до спільного розгляду з первісним позовом прийнято зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Індустріальний бізнес - парк, до відповідача за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Індустріальна паливна компанія, про визнання права власності на майно.

Представник позивача за первісним позовом не зявився в судове засідання 19.09.2017р., вимог ухвали суду не виконав, причин неявки в судове засідання не повідомив.

Представник відповідача за первісним позовом в судовому засіданні 19.09.2017р. підтримав зустрічні позовні вимоги, проти первісного позову заперечив.

Ухвалою від 19.09.2017р. розгляд справи відкладено на 26.09.2017р.

Представник позивача в судовому засіданні 26.09.2017р. подав відзив на зустрічний позов, відповідно до якого повідомив, що ТзОВ Індустріальна паливна компанія втратило інтерес у виконанні ТзОВ Індустріальний бізнес - парк зобовязань, відтак, просив відмовити у задоволенні зустрічного позову та задоволити первісний позов.

В судовому засіданні 26.09.2017р. представник відповідача подав відзив, яким повідомив, що 25 липня 2017 року ТзОВ «Індустріальний Бізнес-Парк» здійснило оплату згідно договору купівлі-продажу майна від 11.07.2017р. в сумі 86 235.20 грн. в звязку із чим просив відмовити в задоволенні первісного позову.

В процесі розгляду матеріалів справи суд -

встановив:

11 липня 2014 року між сторонами укладено договір купівлі-продажу майна, відповідно до умов якого позивач продав, а відповідач купив: будка, відкос залізобетонний, площадка асфальтобетонна, огорожа. Вартість майна становить 86325,20грн.

Відповідно до пункту 2.2 договору, оплата вартості Майна відбувається шляхом перерахування Покупцем грошових коштів на поточний рахунок Продавця протягом 10 календарних днів з моменту підписання Акту приймання - передачі.

Як зазначено в первісній позовній заяві ТзОВ Індустріальна паливна компанія, всупереч вищезазначеним умовам Договору, відповідачем не здійснена оплата вартості вищенаведеного майна а відтак порушені істотні умови договору купівлі - продажу від 11 липня 2014 року

Спір виник внаслідок того, що ТзОВ Індустріальний бізнес - парк не виконало зобов'язань щодо своєчасної оплати вартості майна, ТзОВ Індустріальна паливна компанія звернулося до господарського суду Львівської області з позовною заявою про розірвання договору купівлі продажу майна від 11 липня 2014 року.

ТзОВ Індустріальний бізнес - парк подало зустрічний позов про визнання права власності на вищевказане майно.

В обґрунтуванні зустрічних позовних вимог зазначено, що згідно п 1.4. Договору від 11.07.2014р. - право власності на Майно переходить до Покупця з моменту підписання вказаного Договору.

Відповідно до пункту 1.5 Договору Продавець - ТОВ «Індустріальна паливна компанія» зобов'язалася протягом 1-го дня з моменту підписання вказаного договору передати майно за Актом приймання-передачі майна, який підписується Сторонами. Однак, свого обов'язку за Договором Відповідач за зустрічним позовом: ТОВ «Індустріальна паливна компанія» не виконав та не оформив Акту приймання-передачі.

За твердженням ТзОВ Індустріальний бізнес - парк строк оплати за п.2.2 Договору не настав.

25 травня 2017 року ТзОВ Індустріальний бізнес - парк скеровано лист - вимогу №25/05 про підписання Акту приймання-передачі майна. Однак, відповідач відмовив у підписанні Акту приймання-передачі та заперечив право власності на останнє.

11.07.2017р. ТзОВ Індустріальний бізнес - парк сплатив - ТОВ «Індустріальна паливна компанія» суму заборгованості за спірним договором в розмірі 86325,20грн.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Як встановлено судом спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі Договору купівлі-продажу майна від 11.07.2014р., у звязку з чим набули взаємних прав і обовязків.

За приписами ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до вимог ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом за умовами договору, відповідач за первісним позовом: ТзОВ Індустріальний бізнес - парк зобовязаний оплатити вартість майна.

За умовами п. 2.2 договору, відчужуване майно належить продавцю на праві приватної власності та знаходиться на балансі підприємства.

Право власності на майно переходить до покупця з моменту підписання вказаного договору (п. 1.4 договору).

Відповідач оплату заборгованості здійснив 11.07.2017р. на загальну суму 86325,20грн. про, що не заперечив позивач за первісним позовом: ТОВ «Індустріальна паливна компанія».

Водночас, позивач за первісним позовом: ТОВ «Індустріальна паливна компанія» покликається на положення ч. 2 ст. 651 ЦК України, відповідно до якої договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

При цьому, позивач зазначив, що на даний час для ТОВ «Індустріальна паливна компанія» виконання ТзОВ Індустріальний бізнес - парк зобовязань за договором втратило інтерес.

Натомість, позивачем за первісним позовом: ТОВ «Індустріальна паливна компанія» не надано належних та допустимих доказів в підтвердження наявності обставин істотного порушення договору, відтак, посилання на ст. 651 ЦК України, суд вважає безпідставними.

Згідно пояснень позивача за первісним позовом, акт приймання-передачі майна сторонами не підписаний, оскільки, покупець не оплатив товар.

Суд звертає увагу на положення п. 1.5 спірного договору, згідно із яким, продавець зобовязується протягом 1-го дня з моменту підписання вказаного договору, передати майно за актом приймання-передачі майна, який підписується сторонами.

Відповідно до пункту 2.2 договору, оплата вартості Майна відбувається шляхом перерахування Покупцем грошових коштів на поточний рахунок Продавця протягом 10 календарних днів з моменту підписання Акту приймання - передачі.

За вказаних обставин, у відповідача за первісним позовом ще не виник обовязок оплати придбаного майна, оскільки, ТОВ «Індустріальна паливна компанія», в порушення п. 1.5 договору, не передало останнє за актом приймання-передачі.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені особою, до якої пред'явлений позов, тобто, законодавець пов'язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених суб'єктивних прав або законних інтересів позивача.

Відповідно до п. 3.12 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18, підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відтак, зважаючи на вищенаведене, суд прийшов до висновку відмовити в задоволенні первісного позову у звязку із не доведенням позивачем: ТОВ «Індустріальна паливна компанія» порушення його субєктивного права саме зі сторони відповідача.

Щодо вимоги зустрічного позову про визнання права власності на майно суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

За правилами ст. 392 ЦК України позов про визнання права власності може бути пред'явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує її право власності.

Статтею 328 зазначеного Кодексу передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Оскільки, відповідно до ст. 328 ЦК України набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов'язує виникнення в особи суб'єктивного права власності на певні об'єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен установити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об'єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному ст. 392 цього Кодексу (постанова Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 10 лютого 2016 р. у справі N 6-2124цс15).

Право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 334 ЦК України).

Право власності на майно переходить до покупця з моменту підписання спірного договору (п. 1.4 договору).

Зважаючи на вищенаведене право ТзОВ Індустріальний бізнес - парк не порушено.

Таким чином, суд прийшов до висновку відмовити у задоволенні зустрічного позову.

Судовий збір покладається на сторін.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 28, 33, 34, 44, 48, 49, 75, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.В задоволенні первісного позову відмовити.

2.В задоволенні зустрічного позову відмовити.

Повний текст складено 02.10.2017р.

Суддя Ділай У.І.