Постанова

від 25.09.2017 по справі 911/1770/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" вересня 2017 р. Справа№ 911/1770/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Власова Ю.Л.

Буравльова С.І.

за участю представників:

позивача: Вячина Д.В., довіреність б/н від 14.03.2017,

відповідача: Коваль О.П., довіреність б/н від 04.09.2017.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю м'ясопереробного заводу "Баварія"

на рішення Господарського суду Київської області

від 28.07.2017

у справі № 911/1770/17 (суддя Горбасенко П.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мультівак Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю м'ясопереробного заводу "Баварія"

про стягнення 226 086,67 грн

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мультівак Україна" звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю м'ясопереробного заводу "Баварія" про стягнення 226 086,67 грн заборгованості, з яких: 138 941,54 грн боргу за поставлений за договором поставки та надання послуг з додрукарської підготовки № 25/2015 від 14.07.2015 товар, 71 457,89 грн вартості замовленого, узгодженого та не прийнятого відповідачем товару, 10 655,21 грн пені та 5 032,03 грн інфляційних втрат, зобов'язання відповідача прийняти товар.

Рішенням Господарського суду Київської області від 28.07.2017 у справі № 911/1770/17 позовні вимоги задоволені частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю м'ясопереробного заводу "Баварія" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мультівак Україна" 138 941 грн 54 коп. боргу за поставлений за договором поставки та надання послуг з додрукарської підготовки № 25/2015 від 14.07.2015 товар, 71 457 грн 89 коп. вартості замовленого, узгодженого та не прийнятого відповідачем згідно договору поставки та надання послуг з додрукарської підготовки № 25/2015 від 14.07.2015, узгодженого у Специфікації № 1/2016 від 22.01.2016, товару, 10 655 грн 20 коп. пені, 5 032 03 коп. інфляційних втрат, 4 991 грн 30 коп. судового збору. Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю м'ясопереробний завод "Баварія" прийняти від Товариства з обмеженою відповідальністю "Мультівак Україна" товар згідно договору поставки та надання послуг з додрукарської підготовки № 25/2015 від 14.07.2015, узгоджений у Специфікації № 1/2016 від 22.01.2016 на суму 71 457 грн 89 коп. У задоволенні позовної вимоги про стягнення 0 (нуль гривень) 01 коп. пені відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю м'ясопереробний завод "Баварія" подало апеляційну скаргу, в якій просило суд скасувати рішення Господарського суду Київської області від 28.07.2017 у справі № 911/1770/17 частково та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні вимог про стягнення 71 457,89 грн не прийнятого відповідачем товару та вимог про зобов'язання прийняти товар на суму 71 457,89 грн.

Позивач у письмовому відзиві на апеляційну скаргу просив суд залишити без змін рішення Господарського суду Київської області від 28.07.2017 у справі № 911/1770/17, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, розглянувши матеріали апеляційної скарги, дослідивши наявні докази у справі, заслухавши пояснення, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню. При цьому судова колегія бере до уваги наступне.

14.07.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мультівак Україна" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю м'ясопереробного заводу "Баварія" (Споживач) укладено договір поставки та надання послуг з додрукарської підготовки № 25/2015 від 14.07.2015, згідно якого постачальник зобов'язався поставити і передати у власність покупця у зумовлені строки пакувальні матеріали: плівки полімерні прозорі, плівки полімерні з друком, які мають індивідуально-визначені ознаки, надалі товар, визначений у Специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору, та вказаний у видаткових накладних; надавати послуги з до друкарської підготовки, а покупець - прийняти товар, послуги з додрукарської підготовки та здійснити оплату за них у повному обсязі на умовах договору.

Згідно п.п. 2.1, 2.2 договору товар за договором поставляється партіями згідно з замовленнями покупця на підставі узгоджених, підписаних сторонами Специфікацій. Кількість, ціна та асортимент товару, що підлягають поставці в рамках окремої партії, визначаються в замовленнях покупця і видаткових накладних.

Відповідно до п. 3.1, 3.3 договору ціна товару та ціна послуг з додрукарської підготовки є вільною, договірною, погоджуються сторонами в Специфікаціях, вказується у видаткових накладних та актах здачі-приймання робіт (надання послуг). На підставі частини 2 статті 524 Цивільного кодексу України сторони погодили додатково до визначення ціни товару і послуг з додрукарської підготовки в гривні, додатково визначити ціну товару і послуг з додрукарської підготовки в гривні, додатково визначити ціну товару і послуг з додрукарської підготовки в грошовому еквіваленті іноземної валюти - Євро (надалі - грошовий еквівалент іноземної валюти).

Строки виготовлення товару за кожною узгодженою сторонами Специфікацією, строки прийняття такого товару покупцем визначаються у кожній Специфікації окремо (п. 4.2. договору).

Пунктом 5.3 договору визначено, що оплата за поставлений товар здійснюється покупцем у розмірі 100 % від суми поставленого товару зазначеного в рахунках на оплату, виставлених постачальником для сплати, не пізніше 21 календарного дня з дати поставки товару.

Згідно п. 5.5 договору датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

У разі невиконання покупцем п. 6. Відповідної Специфікації до договору більше ніж на 15 календарних днів, покупець повинен повністю оплатити вартість товару, зазначеного в Специфікації і невибраного товару, протягом 5 календарних днів з дня отримання від постачальника письмової вимоги про сплату та приймання товару, прийняти такий товар протягом 10 календарних днів з дати отримання вимоги (п. 7.5. договору).

Відповідно до п. 11.1 договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2016, але в будь-якому разі договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань, що виникли з договору.

03.07.2015 між сторонами укладено Специфікацію № 1/2015, за умовами якої сторони на підставі частини 2 статті 524 Цивільного кодексу України погодили додатково до визначення ціни товару в гривні, визначити ціну товару в грошовому еквіваленті іноземної валюти - Євро.

Позивач на виконання договору поставки та надання послуг з додрукарської підготовки № 25/2015 від 14.07.2015 поставив відповідачу узгоджений в Специфікації № 1/2015 від 03.07.2017 товар на загальну суму 107883,51 грн, а саме: на підставі видаткових накладних № 1653 від 30.11.2015 на суму 36 999,83 грн та № 1778 від 23.12.2015 на суму 70 883,68 грн, який прийнято представниками останнього на підставі довіреностей № 187 від 30.11.0215 та № 221 від 22.12.2015.

Відповідач сплатив позивачу 30184,30 грн боргу за отриманий на підставі видаткових накладних № 1653 від 30.11.2015 та № 1778 від 23.12.2015 товар, що підтверджується банківськими виписками, внаслідок чого борг відповідача перед позивачем за поставлений на підставі видаткових накладних № 1653 від 30.11.2015 та № 1778 від 23.12.2015 згідно договору товар склав 67 699,21 грн.

22.01.2016 між сторонами укладено Специфікацію № 1/2016, за умовами якої позивач взяв на себе зобов'язання поставити товар, узгоджений в Специфікації, а відповідач зобов'язався прийняти товар до 13.05.2016, а саме: плівка з друком МУЛЬТІТОП 60р "Баварія" Білоцерківм'ясо, шириною 420 мм з фотоміткою 298 мм в кількості 1000 м.пог. в кількості 24, ціна за одиницю 5 425,72 грн з ПДВ, 202 Євро.

На виконання договору поставки та надання послуг з додрукарської підготовки № 25/2015 від 14.07.2015 та Специфікації № 1/2016 від 22.01.2016 позивач замовив для відповідача плівку з друком МУЛЬТІТОП 60р "Баварія" Білоцерківм'ясо, шириною 420 мм з фотоміткою. Вказані пакувальні матеріали (плівки) узгоджені в Специфікації мають індивідуально-визначені ознаки, не можуть бути передані іншим замовникам.

Відповідач частково прийняв товар, узгоджений в Специфікації № 1/2016 у кількості 12,56 тис. пог. метрів на суму 71 242,33 грн. Товар був відвантажений позивачем і переданий відповідачу на підставі видаткової накладної № 721 від 02.06.2016 на суму 71 242,33 грн, який був отриманий представником останнього на підставі довіреності № 130 від 01.06.2016 .

Відповідач в порушення п. 5.3 договору не розрахувався з позивачем за отриманий на підставі видаткової накладної № 721 від 02.06.2016 згідно договору поставки та надання послуг з додрукарської підготовки № 25/2015 від 14.07.2015 товар, внаслідок чого сукупний борг відповідача перед позивачем за поставлений на підставі договору поставки та надання послуг з додрукарської підготовки № 25/2015 від 14.07.2015 товар на момент прийняття судового рішення склав 138 941,54 грн (67 699,21 грн + 71 242,33 грн), що підтверджується банківськими виписками (а.с. 30, 71), картками рахунками та оборотно-сальдовими відомостями (а.с. 31-33, 69-70).

17.03.2017 позивач направив за місцезнаходженням відповідача претензією 01/2017 (вих. № 33 від 16.03.2017) з вимогою про сплату грошових коштів за поставлений і невибраний товар, прийом замовленого і узгодженого в специфікації товару, що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 17.03.2017 та фіскальним чеком від 17.03.2017 .

Відповідач документи не отримав, документи були повернуті позивачу за закінчення строку зберігання, що підтверджується довідкою поштового відділення (а.с. 47).

Як вбачається з наявних матеріалів, відповідач в порушення п. 7.5. договору та Специфікації № 1/2016 від 22.01.2016 не отримав від позивача спірний товар.

Між сторонами у даній справі виникли правовідносини поставки.

Згідно ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 689 ЦК України покупець зобов'язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Покупець зобов'язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу. Якщо ціну встановлено залежно від ваги товару, вона визначається за вагою нетто, якщо інше не встановлено договором купівлі-продажу. Якщо договором купівлі-продажу встановлено, що ціна товару підлягає зміні залежно від показників, що зумовлюють ціну товару (собівартість, затрати тощо), але при цьому не визначено способу її перегляду, ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладення договору і на момент передання товару. Якщо продавець прострочив виконання обов'язку щодо передання товару, ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладення договору і на день передання товару, встановлений у договорі, а якщо такий день не встановлений договором, - на день, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Положення цієї частини про визначення ціни товару застосовуються, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання.

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом (ст. 533 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд встановив, що позивач на виконання договору поставки та надання послуг з додрукарської підготовки № 25/2015 від 14.07.2015 поставив відповідачу узгоджений в Специфікації № 1/2015 від 03.07.2017 товар на загальну суму 107 883,51 грн, а саме: на підставі видаткових накладних № 1653 від 30.11.2015 на суму 36 999,83 грн та № 1778 від 23.12.2015 на суму 70 883,68 грн, який прийнято представниками останнього на підставі довіреностей № 187 від 30.11.0215 та № 221 від 22.12.2015; відповідач сплатив позивачу 30 184,30 грн боргу за отриманий на підставі видаткових накладних № 1653 від 30.11.2015 та № 1778 від 23.12.2015 товар, що підтверджується банківською випискою, внаслідок чого борг відповідача перед позивачем за поставлений на підставі видаткових накладних № 1653 від 30.11.2015 та № 1778 від 23.12.2015 згідно договору товар склав 67 699,21 грн (107 883,51 грн - 30 184,30 грн); позивач на виконання договору та Специфікації № 1/2016 від 22.01.2016 поставив відповідачу на підставі видаткової накладної № 721 від 02.06.2016 товар на суму 71 242,33 грн, який був отриманий представником останнього на підставі довіреності № 130 від 01.06.2016; відповідач в порушення п. 5.3. договору не розрахувався з позивачем за отриманий на підставі видаткової накладної № 721 від 02.06.2016 згідно договору поставки та надання послуг з додрукарської підготовки № 25/2015 від 14.07.2015 товар, внаслідок чого сукупний борг відповідача перед позивачем за поставлений на підставі договору поставки та надання послуг з додрукарської підготовки № 25/2015 від 14.07.2015 товар на момент прийняття судового рішення склав 138 941,54 грн (67 699,21 грн + 71 242,33 грн), що підтверджується банківськими виписками, картками рахунками та оборотно-сальдовими відомостями.

Враховуючи те, що борг відповідача перед позивачем складає 138 941,54 грн, вимога позивача про стягнення з відповідача 138 941,54 грн боргу за поставлений товар за договором поставки та надання послуг з додрукарської підготовки № 25/2015 від 14.07.2015 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язання за договором поставки та надання послуг з додрукарської підготовки № 25/2015 від 14.07.2015, позивачем за період з 24.06.2017 по 21.12.2017 нараховано загалом 10 655,21 грн пені, зокрема: 2 248,22 грн за період з 24.06.2016 по 28.07.2016 на суму боргу 71 242,33 грн, 2 956,75 грн за період з 29.07.2016 по 15.09.2016 на суму боргу 71 242,33 грн, 2 452,60 грн за період з 16.09.2016 по 27.10.2016 на суму боргу 71 242,33 грн та 2 997,63 грн за період з 28.10.2017 по 21.12.2016 на суму боргу 71 242,33 грн.

Частинами першою і третьою ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.

Відповідно до статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У випадку порушення покупцем грошових зобов'язань за договором, зазначених в розділ 5 договору та п. 7.6. договору, покупець за вимогою постачальника сплачує йому суму бору з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення виконання грошових зобов'язань, а також пеню, що нараховується на суму заборгованості за кожен день прострочення платежу за подвійною обліковою ставкою НБУ, що діяла на момент прострочення зобов'язань (п. 7.3 договору).

Враховуючи положення вищезазначених норм, а також періоди нарахування пені, що вказані позивачем в поданому ним розрахунку пені, арифметично вірний розмір пені, нарахованої за період з 24.06.2017 по 21.12.2017 складає загалом 10 655,20 грн, зокрема: 2 248,22 грн за період з 24.06.2016 по 28.07.2016 на суму боргу 71 242,33 грн, 2 956,75 грн за період з 29.07.2016 по 15.09.2016 на суму боргу 71 242,33 грн, 2 452,60 грн за період з 16.09.2016 по 27.10.2016 на суму боргу 71 242,33 грн та 2 997,63 грн за період з 28.10.2017 по 21.12.2016 на суму боргу 71 242,33 грн. Відтак, вимога про стягнення 10 655,21 грн підлягає частковому задоволенню у розмірі 10 655,20 грн пені.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором поставки та надання послуг з додрукарської підготовки № 25/2015 від 14.07.2015, позивачем за період з липня 2016 року по грудень 2016 року нараховано 5 032,03 грн інфляційних втрат.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, а також періоди нарахування інфляційних втрат, що вказані позивачем в поданих розрахунках інфляційних втрат, арифметично вірний розмір інфляційних втрат, нарахованих за період з липня 2016 року по грудень 2016 року становить загалом 5 032,03 грн інфляційних втрат. Відтак, вимога про стягнення 5 032,03 грн інфляційних втрат підлягає задоволенню повністю.

Також позивачем заявлено вимоги про стягнення 71 457,89 грн вартості замовленого, узгодженого та не прийнятого відповідачем товару, зобов'язання відповідача прийняти товар.

17.03.2017 позивач направив за місцезнаходженням відповідача претензією 01/2017 (вих. № 33 від 16.03.2017) з вимогою про сплату грошових коштів за поставлений і невибраний товар, прийом замовленого і узгодженого в специфікації товару, що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 17.03.2017 та фіскальним чеком від 17.03.2017.

Відповідач направлені позивачем документи не отримав, документи були повернуті позивачу за закінчення строку зберігання, що підтверджується довідкою поштового відділення.

Станом на момент прийняття судового рішення загальна кількість не прийнятого відповідачем товару складає 12 тис. погонних метрів, вартість якого у грошовому еквіваленті іноземної валюти складає 2 424 Євро, що за курсом НБУ станом на 06.06.2017 (29,479328 грн/Євро) складає 71 457,89 грн.

Апелянтом належними та допустимими доказами не доведено суду факт неналежного виконання позивачем зобов'язань з поставки залишкового товару, що стало підставою для відмови від прийняття та оплати залишкового товару.

Як вбачається з наявних матеріалів, відповідач в порушення п. 7.5. договору поставки та надання послуг з додрукарської підготовки № 25/2015 від 14.07.2015 та Специфікації № 1/2016 від 22.01.2016 не отримав від позивача замовлений для відповідача товар на суму 71 458,89 грн.

Відтак, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 71 457,89 грн вартості замовленого, узгодженого та не прийнятого відповідачем товару, зобов'язання відповідача прийняти від позивача товар згідно договору поставки та надання послуг з додрукарської підготовки № 25/2015 від 14.07.2015, узгоджений у Специфікації № 1/2016 від 22.01.2016 на суму 71 457,89 грн.

За таких обставин, що позовні вимоги про стягнення 138 941,54 грн боргу за поставлений за договором поставки та надання послуг з додрукарської підготовки № 25/2015 від 14.07.2015 товар, 71 457,89 грн вартості замовленого, узгодженого та не прийнятого відповідачем згідно договору поставки та надання послуг з додрукарської підготовки № 25/2015 від 14.07.2015, узгодженого у Специфікації № 1/2016 від 22.01.2016, 10 655,20 грн пені та 5 032,03 грн інфляційних втрат, зобов'язання відповідача прийняти від позивача товар згідно договору поставки та надання послуг з додрукарської підготовки № 25/2015 від 14.07.2015, узгоджений у Специфікації № 1/2016 від 22.01.2016 на суму 71 457,89 грн є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню.

Беручи до уваги наведене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Київської області від 28.07.2017 у справі № 911/1770/17 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю м'ясопереробного заводу "Баварія" - без задоволення.

Враховуючи вимоги ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за перегляд рішення в апеляційній інстанції покладається на апелянта.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, п.1 ч. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю м'ясопереробного заводу "Баварія" на рішення Господарського суду Київської області від 28.07.2017 у справі № 911/1770/17 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Київської області від 28.07.2017 у справі № 911/1770/17 залишити без змін.

Матеріали справи № 911/1770/17 повернути до Господарського суду Київської області.

Головуючий суддя В.В. Андрієнко

Судді Ю.Л. Власов

С.І. Буравльов