Ухвала

від 27.09.2017 по справі 816/412/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2017 р.Справа № 816/412/17Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Жигилія С.П.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Перцової Т.С.

за участю секретаря судового засідання Ващук Ю.О.

представників сторін: позивача - ОСОБА_1, відповідача - Гонжак К.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 20.04.2017р. по справі № 816/412/17

за позовом ОСОБА_3

до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області

про визнання протиправною та скасування відмови, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_3 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_3) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (далі по тексту - відповідач, ГУ Держгеокадастру у Полтавській області), в якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати відмову в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства площею 16,9700 га на території Халтуринської сільської ради Карлівського району Полтавської області, кадастровий номер НОМЕР_2;

- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області винести наказ про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства площею 16,9700 га на території Халтуринської сільської ради Карлівського району Полтавської області, кадастровий номер НОМЕР_2.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 20.04.2017 року по справі № 816/412/17 адміністративний позов ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання протиправною та скасування відмови, зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправною та скасовано відмову Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, оформлену листом від 06.03.2017 № 2160/6-17, в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду із цільовим призначенням для ведення фермерського господарства площею 16,9700 га, розташованої на території Халтуринської сільської ради Карлівського району Полтавської області, кадастровий номер НОМЕР_2.

Зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області повторно розглянути з урахуванням висновків суду клопотання ОСОБА_3 від 20.02.2017 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду із цільовим призначенням для ведення фермерського господарства площею 16,9700 га, розташованої на території Халтуринської сільської ради Карлівського району Полтавської області, кадастровий номер НОМЕР_2.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (код ЄДРПОУ 39767930) витрати зі сплати судового збору на користь ОСОБА_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) в загальному розмірі 640,0 грн. (шістсот сорок гривень нуль копійок).

Відповідач, не погодившись із вказаною постановою, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, просив суд апеляційної інстанції скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 20.04.2017 року по справі № 816/412/17 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник відповідача в обґрунтування вимог апеляційної скарги та у судовому засіданні, зокрема, посилаючись на положення ст. ст.43, 46, ч.4 ст.122, ч. 13 ст.123 Земельного кодексу України, зазначає, що земельна ділянка площею 16,9700 га, кадастровий номер НОМЕР_2 відноситься до земель природоохоронного значення, про що двічі було повідомлено позивача. Вказує, що у відповідача відсутні повноваження щодо розпорядження землями природно - заповідного фонду. Крім того, стверджує, що чинним законодавством України не визначено, у якій саме формі має бути надана відмова у затвердженні проекту землеустрою.

Представник позивача у судовому засіданні, з викладених підстав, просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Зокрема зазначив, що відповідачем не надано обґрунтованої відмови у затвердженні проекту землеустрою у формі, передбаченій чинним законодавством, а також не зазначено підстав для такої відмови. Зауважував, що Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області не розглянуто клопотання позивача про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства по суті та за результатами розгляду останнього не прийнято вмотивованого рішення.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників позивача та відповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, що Наказом ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 24.03.2015 року № 1204-СГ ОСОБА_3 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовною площею 16,97 га для ведення фермерського господарства в оренду на території Халтуринської сільської ради Карлівського району Полтавської області.

Так, ТОВ "Агроземінформ" на замовлення ОСОБА_3 розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду площею 16,9700 га, кадастровий номер НОМЕР_2 (а.с. 10-59).

Підставою для розроблення проекту землеустрою став наказ Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 24.03.2015 року № 1204-СГ «Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства в оренду» (а.с. 18).

У грудні 2016 року ОСОБА_3 звернувся до ГУ Держгеокадастру у Полтавській області з клопотанням про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства площею 16,9700 га на території Халтуринської сільської ради Карлівського району Полтавської області, кадастровий номер НОМЕР_2.

За результатами розгляду клопотання ГУ Держгеокадастру у Полтавській області позивачу надано відповідь, оформлену листом від 23.12.2016 року № 11253/6-16, відповідно до якого, за інформацією наданою відділом Держгеокадастру у Карлівському районі Полтавської області, земельна ділянка площею 16,97 га пасовищ з кадастровим номером НОМЕР_2, згідно Проекту роздержавлення і приватизації земель КСП "Вакулиха" Халтуринської сільської ради Карлівського району Полтавської області визначена як землі природоохоронного значення (а.с. 6).

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Агроземінформ" (розробник проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки) з метою перевірки належності запитуваної земельної ділянки до земель природоохоронного призначення звернулось із запитом до Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської обласної державної адміністрації, на який отримало відповідь від 07.02.2017 року № 666/03-03-06 (а.с. 9), з якої вбачається, що у межах земельної ділянки площею 16,97 га, яка розташовується на території Халтуринської сільської ради Карлівського району Полтавської області і планується до відведення гр. ОСОБА_3 для ведення фермерського господарства, станом на 07.02.2017 року, природні об'єкти, що мають особливу наукову цінність і перебувають на обліку в Департаменті відсутні. В межах існуючих та перспективних до заповідання територій та об'єктів природно - заповідного фонду зазначена земельна ділянка не входить. Зазначено, що норми у статті 19 Земельного кодексу України не визначають окремо такої категорії земель як землі природоохоронного значення, а тому, зважаючи на вищезазначене та проаналізувавши інформацію щодо кадастру територій та об'єктів природно - заповідного фонду, Департамент вважає, що запитувана земельна ділянка не може відноситься до земель природоохоронного значення.

20.02.2017 року ОСОБА_3 повторно звернувся до ГУ Держгеокадастру у Полтавській області з клопотанням про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності в оренду із цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, розташованої в адміністративних межах Халтуринської сільської ради Карлівського району Полтавської області, площею 16,97 га, кадастровий номер НОМЕР_2, де також просив визначити строк дії договору терміном на 7 років та орендної плати у розмірі 12% з урахуванням індексації (а.с. 7).

До клопотання позивачем, зокрема, додано лист Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської обласної державної адміністрації від 07.02.2017 року № 666/03-03-06 (а.с. 9).

Листом від 06.03.2017 року ГУ Держгеокадастру у Полтавській області, за результатом розгляду вказаного клопотання, повідомлено ОСОБА_3, що у поданому клопотанні не зазначено істотних умов передачі земельної ділянки в оренду, що встановлюються за згодою сторін відповідно до статей 19, 21 Закону України "Про оренду землі". А також зазначено, що за інформацією, наданою відділом Держгеокадастру у Карлівському районі Полтавської області, земельна ділянка площею 16,97 га пасовищ з кадастровим номером НОМЕР_2, згідно Проекту роздержавлення і приватизації земель КСП "Вакулиха" Халтуринської сільської ради Карлівського району Полтавської області визначена як землі природоохоронного значення (а.с. 8).

Не погодившись з такою відмовою суб'єкта владних повноважень, позивач звернувся до суду з даним позовом про визнання протиправною та скасування відмови, зобов'язання вчинити певні дії.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції, з наступних підстав.

Пунктом "а" частини третьої статті 22 Земельного кодексу України визначено, що землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Відповідно до статті 122 Земельного кодексу України, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Відповідно до статті 123 Земельного кодексу України, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення вказаних органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання).

Відповідно до частини четвертої статті 123 Земельного кодексу України, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 неодноразово звертався до ГУ Держгеокадастру у Полтавській області з клопотаннями про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства площею 16,9700 га на території Халтуринської сільської ради Карлівського району Полтавської області, кадастровий номер НОМЕР_2.

Відповідно до висновку від 20.05.2016 року № 10/41-16 Відділом Держгеокадастру у Карлівському районі Полтавської області погоджено проект землеустрою щодо відведення зазначеної земельної ділянки в оренду ОСОБА_3.

Відповідність вищевказаного проекту землеустрою нормам чинного законодавства підтверджено також висновком державної експертизи землевпорядної документації від 28.10.2016 року № 985-16, складеного Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру (а.с. 51-52).

Частиною шостою статті 123 Земельного кодексу України встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.

Відповідно до частини десятої статті 123 Земельного кодексу України, рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються, зокрема, затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Частиною 13 статті 123 Земельного кодексу України визначено, що підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Як вбачається з оскаржуваної відповіді Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 06.03.2017 року № 2160/6-17, в клопотанні від 20.02.2017 року позивачем не зазначено істотних умов передачі земельної ділянки в оренду, що встановлюються за згодою сторін відповідно до статей 19,21 Закону України "Про оренду землі". Крім того, за інформацією, наданою відділом Держгеокадастру у Карлівському районі Полтавської області, земельна ділянка площею 16,97 га пасовищ з кадастровим номером НОМЕР_2, згідно Проекту роздержавлення і приватизації земель КСП "Вакулиха" Халтуринської сільської ради Карлівського району Полтавської області визначена як землі природоохоронного значення.

Колегія суддів відхиляє доводи відповідача про відсутність у клопотанні від 20.02.2017 року істотних умов передачі земельної ділянки в оренду, що встановлюються за згодою сторін відповідно до статей 19, 21 Закону України "Про оренду землі", оскільки подане клопотання містить предмет договору, строк, на який пропонується укласти угоду, а також розмір орендної плати.

Крім того, колегія суддів зауважує, що оцінці ГУ Держгеокадастром у Полтавській області підлягав поданий позивачем проект землеустрою, а не клопотання останнього.

Щодо тверджень відповідача про належність спірної земельної ділянки до земель природоохоронного значення колегія суддів зазначає наступне..

Як вбачається з пояснень представника відповідача, вищевикладені висновки зроблені останнім виходячи з експлікації сільськогосподарських угідь (запитувана позивачем земельна ділянка позначена як землі природоохоронного призначення), що входила до складу проекту роздержавлення і приватизації земель КСП "Вакулиха", розробленого Полтавською філією інституту землеустрою. Даний проект був схвалений та затверджений відповідно рішенням 17 сесії 23 скликання Халтуринської сільської ради Карлівського району Полтавської області від 14.11.2000 року та рішенням 14 сесії 23 скликання Карлівської районної ради від 25.12.2000 року (а.с. 102-107).

Однак, колегія суддів зауважує, що в проекті землеустрою, наданому позивачем, міститься копія довідки Відділу Держгеокадастру у Карлівському районі від 01.04.2016 року № 34-2/-0.41908/15-16 з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями на території Халтуринської сільської ради (за даними форми 6-зем станом на 01.01.2016 року), де зазначено, що земельна ділянка орієнтованою площею 16,9700 га сільськогосподарського призначення (пасовища) на території Халтуринської сільської ради Карлівського району Полтавської області, що планується до відведення для надання в оренду гр. ОСОБА_3 для ведення фермерського господарства згідно статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддя по формі 6-зем віднесена до земель запасу.

У цьому ж проекті міститься висновок державної експертизи землевпорядної документації від 28.10.2016 року № 985-16 Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, в якому зазначено, що земельна ділянка частково включає в себе агровиробничу групу ґрунтів 54е, яка віднесена до особливо цінних ґрунтів відповідно до переліку, затвердженого наказом Держкомзему України від 06.10.2003 року № 245.

Так, згідно з Переліком особливо цінних груп ґрунтів, до групи ґрунтів 54е відносяться чорноземи типові важкосуглинкові середньо гумусні.

Відповідно до частини 1 статті 150 Земельного кодексу України, до особливо цінних земель відносяться: а) у складі земель сільськогосподарського призначення: чорноземи нееродовані несолонцюваті на лесових породах; лучно-чорноземні незасолені несолонцюваті суглинкові ґрунти; темно-сірі опідзолені ґрунти та чорноземи опідзолені на лесах і глеюваті; бурі гірсько-лісові та дерново-буроземні глибокі і середньо глибокі ґрунти; дерново-підзолисті суглинкові ґрунти; коричневі ґрунти Південного узбережжя Криму, дернові глибокі ґрунти Закарпаття; б) торфовища з глибиною залягання торфу більше одного метра і осушені незалежно від глибини; в) землі, надані в постійне користування НВАО "Масандра" та підприємствам, що входять до його складу; землі дослідних полів науково-дослідних установ і навчальних закладів; г) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, землі історико-культурного призначення.

Як вбачається з копії матеріалів обстеження сільськогосподарських угідь спірної земельної ділянки, ґрунти відносяться до коду 56е - чорноземи типові і чорноземи сильнореградовані середньорозмиті, важкосуглинкові і легкоглинисті, тобто не відносяться до категорії особливо цінних земель, передбачених п. а ч. 1 ст. 150 Земельного кодексу України.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що відповідно до положень статті 150 Земельного кодексу України та наказу Державного комітету України по земельних ресурсах від 06.10.2003 року № 245 "Про затвердження переліку особливо цінних ґрунтів" ґрунти спірної земельної ділянки не відносяться до особливо цінних земель.

Також слід зауважити, що Департаментом екології та природних ресурсів Полтавської обласної державної адміністрації у листі від 07.02.2017 року № 666/03-03-06 (а.с. 9) вказано, що у межах земельної ділянки площею 16,97 га, яка розташовується на території Халтуринської сільської ради Карлівського району Полтавської області і планується до відведення гр. ОСОБА_3 для ведення фермерського господарства, станом на 07.02.2017 року, природні об'єкти, що мають особливу наукову цінність і перебувають на обліку в Департаменті відсутні. В межах існуючих та перспективних до заповідання територій та об'єктів природно - заповідного фонду зазначена земельна ділянка не входить. Зазначено, що норми у статті 19 Земельного кодексу України не визначають окремо такої категорії земель як землі природоохоронного значення, а тому, зважаючи на вищезазначене та проаналізувавши інформацію щодо кадастру територій та об'єктів природно - заповідного фонду, Департамент вважає, що запитувана земельна ділянка не може відноситься до земель природоохоронного значення.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до ч. 5 ст. 111 Земельного кодексу України, відомості про обмеження у використанні земель зазначаються у схемах землеустрою і техніко-економічних обґрунтуваннях використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектах землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об'єктів, проектах землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, проектах землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічній документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Відомості про такі обмеження вносяться до Державного земельного кадастру.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про спірну земельну ділянку від 08.12.2016 року, спірна земельна ділянка відноситься до земель сільськогосподарського призначення, та в Державному земельному кадастрі відсутні відомості про обмеження відповідно до вимог ст. 111 ЗК України.

Відповідь Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 06.03.2017 року № 2160/6-17 не містить посилань на інші підстави для відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства площею 16,9700 га на території Халтуринської сільської ради Карлівського району Полтавської області, кадастровий номер НОМЕР_2.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відмова Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, викладена у листі від 06.03.2017 року № 2160/6-17, у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства площею 16,9700 га на території Халтуринської сільської ради Карлівського району Полтавської області, кадастровий номер НОМЕР_2, є протиправною і підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч.2 ст.11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Так, повноваження відповідача щодо вирішення клопотання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є дискреційними, а завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є - здійснення правосуддя. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення.

Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Аналізуючи наведені норми, а також враховуючи те, що клопотання позивача по суті не вирішено уповноваженим органом, колегія суддів вважає, що в даному випадку суд вправі зобов'язати відповідний орган розглянути зазначене питання.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, згідно зі статтею 19 Конституції України, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 162 КАС України у поєднанні із ч.2 ст. 11 КАС України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що належним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача є зобов'язання відповідача повторно розглянути, з урахуванням висновків суду, клопотання ОСОБА_3 від 20.02.2017 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду із цільовим призначенням для ведення фермерського господарства площею 16,9700 га, розташованої на території Халтуринської сільської ради Карлівського району Полтавської області, кадастровий номер НОМЕР_2.

У відповідності до ст. 159 КАС України, судове рішення повинне бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 20.04.2017 року по справі № 816/412/17 відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області колегією суддів не встановлено.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справа та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 20.04.2017р. по справі № 816/412/17 в частині задоволення адміністративного позову ОСОБА_3 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Жигилій С.П.Судді Дюкарєва С.В. Перцова Т.С. Повний текст ухвали виготовлений 03.10.2017 р.