Ухвала

від 27.09.2017 по справі 816/785/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2017 р.Справа № 816/785/17Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Жигилія С.П.

Суддів: Перцової Т.С. , Дюкарєвої С.В.

за участю секретаря судового засідання Ващук Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 04.07.2017р. по справі № 816/785/17

за позовом Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до Комунального підприємства "Редакція міської газети "Громадська думка"

про стягнення адміністративно-господарських санкцій,

ВСТАНОВИЛА:

Полтавське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі по тексту позивач) звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Комунального підприємства "Редакція міської газети "Громадська думка" (далі по тексту відповідач, КП "Редакція міської газети "Громадська думка"), в якому просить суд стягнути з Комунального підприємства "Редакція міської газети "Громадська думка" (код ЄДРПОУ 22528105) на користь держави в особі Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (код ЄДРПОУ 13937406, 36014, м. Полтава, вул. Зигіна, буд.1) адміністративно-господарські санкції у розмірі 34044,45 грн. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 408,60 грн. на р/р 31214230700006 в ГУДКСУ в Полтавській області, МФО 831019, код 37802029, одержувач УДКСУ у м. Горішніх Плавнях.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 04.07.2017 року по справі № 816/785/17 у задоволенні адміністративного позову - відмовлено.

Позивач, не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 04.07.2017 року по справі № 816/785/17 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

В апеляційній скарзі представник позивача зазначив, що відповідачем не виконано вимоги Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" щодо забезпечення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, у зв'язку із чим відповідач зобов'язаний сплатити суму адміністративно - господарських санкцій в розмірі 34044,45 грн. та пені в розмірі 408,60 грн.. Оскільки відповідачем вказані санкції в добровільному порядку до Державного бюджету України не перераховано, вважає, що останні підлягають стягненню в судовому порядку разом із нарахованою за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій сумою пені. Просив розгляд справи провести без участі представника позивача

Представник відповідача, у надісланих до суду письмових запереченнях на апеляційну скаргу, з викладених підстав, просив суд апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції залишити без змін, розгляд справи провести без участі представника відповідача.

Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не прибули, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Згідно з ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем було виконано вимоги Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" щодо прийняття заходів для працевлаштування інвалідів, а відтак застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць вважає необґрунтованим.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів" від 21 березня 1991 року № 875-XII (далі по тексту - Закон № 875-ХІІ), підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 1 статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Частинами 2, 3 статті 19 вищезазначеного Закону регламентовано, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Згідно частин 5, 9 статті 19 Закону № 875-ХІІ, виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

Відповідно до п.1.1 Інструкції щодо заповнення форми N 10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів", затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10 лютого 2007 року N 42 (далі - Інструкція №42), форма N 10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів", що заповнюється за рік, поширюється на всі підприємства, установи і організації, у тому числі підприємства громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, у яких працює за основним місцем роботи від 8 і більше осіб.

Судовим розглядом встановлено, що згідно поданої державної звітності "Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів" (форма № 10-ПІ) за 2016 рік середньооблікова чисельність штатних працівників відповідача Комунального підприємства "Редакція міської газети "Громадська думка", становила 9 осіб, з них: середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (осіб) - 0 осіб, а кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (осіб) - 1 особа.

Відповідно до п. 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 70 від 31.01.2007 року, інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Наказом Державного комітету статистики № 420 від 19.12.2005 року та наказом Міністерства соціальної політики України № 316 від 31.05.2013 року затверджена форма статистичної звітності №3-ПН „Звіт про наявність вакансій", яка подається підприємствами, установами та організаціями щомісячно на адресу державної служби зайнятості.

Статтею 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" встановлено, що забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Згідно ч.3 ст.18-1 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендації МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Наведене свідчить про те, що обов'язок підприємства щодо створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком підбирати і працевлаштовувати інвалідів на створені робочі місця.

Такий обов'язок покладається на органи працевлаштування, що перелічені в частині першій ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

Однак на підприємство покладається обов'язок створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів та інформувати про таку кількість створених робочих місць органи працевлаштування інвалідів.

Судовим розглядом встановлено, що до Комунального підприємства "Редакція міської газети "Громадська думка" на посаду "прибиральник службових приміщень" було прийнято на роботу ОСОБА_1 з 03.08.2015 року, що підтверджується наказом про прийняття на роботу від 31.07.2015 року за № 23-к (а.с. 30) та яка, відповідно довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії за № 865052, є інвалідом третьої групи (а.с. 31) та в квітні 2016 року ОСОБА_1 не було продовжено дії довідки до акту огляду медико-соціальної експертної комісії щодо встановлення інвалідності.

З матеріалів справи вбачається, що у 2016 році, починаючи з квітня, відповідач своєчасно подавав звіти за формою №3-ПН про наявність вільних робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, до Горішньоплавнівського міського центру зайнятості. Крім того, інвалідам надавалась інформація про відкриті вакантні робочі місця, а направлення на працевлаштування громадянам видавались спеціалістами центру зайнятості тільки в разі, якщо робота на посадах для осіб з інвалідністю була підходящою, що підтверджується листом Горішньоплавнівського міського центру зайнятості вих. № 03-10/215 від 13.04.2017 (а.с. 17).

Отже, відповідачем вжито усіх передбачених частиною 3 статті 18 Закону № 875 заходів, спрямованих на запобігання порушення прав інвалідів на працевлаштування.

Статтею 19 Закону № 875-ХІІ передбачено, що керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативів робочих місць для працевлаштування інвалідів, неподання Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів несуть відповідальність у встановленому законом порядку.

Статтею 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Проте позивач, посилаючись на порушення з боку відповідача норм законодавства про працевлаштування осіб з інвалідністю, протягом судового розгляду не надав доказів того, що останнім не створено робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю або ним відмовлено у працевлаштуванні осіб з інвалідністю з необґрунтованих причин.

Сам факт не працевлаштування інвалідів у визначеній законом кількості, не є достатньою підставою для застосування санкцій.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для притягнення до відповідальності відповідача та накладення на нього адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць, оскільки ним були виконані всі передбачені Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" заходи для працевлаштування інвалідів, а саме - щомісячно протягом 2016 року подавались звіти форми №3-ПН про наявність вакансій до державної служби зайнятості.

Доводи позивача в апеляційній скарзі про те, що на відповідача покладається обовязок по створенню, виділенню та самостійному працевлаштуванню інвалідів, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки законодавством України передбачений лише обовязок щодо створення робочих місць для інвалідів, їх атестування та інформування про кількість створених робочих місць.

У відповідності до ст. 159 КАС України, судове рішення повинне бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 04.07.2017 року по справі № 816/785/17 відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів колегією суддів не встановлено.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справа та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 04.07.2017р. по справі № 816/785/17 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя ОСОБА_2Судді ОСОБА_3 ОСОБА_4 Повний текст ухвали виготовлений 03.10.2017 р.