Рішення

від 26.09.2017 по справі 910/13206/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.09.2017Справа №910/13206/17 Господарський суд міста Києва у складі судді Демидова В.О., за участю секретаря судового засідання Мельник К.П.,

розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/13206/17

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Феу-Дагаз , м. Чорноморськ Одеської області,

до товариства з обмеженою відповідальністю Альтер Газ , м. Київ,

про стягнення 721 836,28 грн.,

за участю представників:

позивача - Шевченко К.С. (довіреність від 01.08.2017 №б/н);

відповідача - не з'явився.

Товариство з обмеженою відповідальністю Феу-Дагаз (далі - ТОВ Феу-Дагаз ) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю Альтер Газ (далі - ТОВ Альтер Газ ): 666 474,72 грн. основного боргу, який утворився у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки від 03.02.2017 №03021705 (далі - Договір); 35 872,17 грн. пені; 15 184,72 грн. втрат від інфляції; 4 304, 67 грн. 3% річних, а всього 721 836,28 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.08.2017 порушено провадження у справі; розгляд справи призначено на 31.08.2017.

Судове засідання призначене на 31.08.2017 не відбулося у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю судді Демидова В.О.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.09.2017 розгляд справи призначено на 26.09.2017.

Позивач 26.09.2017 подав суду документи, підготовлені на виконання вимог ухвал суду.

Представник позивача у судовому засіданні 26.09.2017 надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень; відзиву на позовну заяву суду не подав.

У підпункті 3.9.2 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції зазначено, що, розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи в судовому засіданні 26.09.2017 без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами (стаття 75 Господарського процесуального кодексу України, далі - ГПК України).

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду справи по суті, проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

03.02.2017 ТОВ Феу-Дагаз (постачальник) і ТОВ Альтер Газ (покупець) укладено Договір, за умовами якого:

- постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених Договором, поставити та передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити на умовах Договору продукцію - скраплений газ (далі - товар) з характеристиками згідно із специфікацією (пункт 1.1 Договору);

- найменування, кількість товару, ціна, асортимент, строк постачання та інші суттєві умови Договору, визначаються специфікацією за згодою сторін, яка є його невід'ємною частиною (пункт 1.2 Договору);

- специфікація до Договору оформлюється сторонами на кожну окрему партію товару, у вигляді додатка до Договору, який є невід'ємною частиною Договору, та містить положення щодо найменування товару, одиниці виміру, кількості, ціни за одиницю товару та суми, а також щодо базису поставки, місця поставки (відвантаження) товару та кінцевого терміну поставки товару, та інші умови, обумовлені положеннями Договору (пункт 1.3 Договору);

- покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар у кількості, за ціною, в строки та на умовах поставки відповідно до умов Договору на підставі видаткових накладних, які є невід'ємними частинами Договору та формуються на основі специфікацій (пункт 1.6 Договору);

- покупець зобов'язується своєчасно та в повному обсязі проводи оплату за поставлений товар (підпункт 2.1.1 пункту 2.1 Договору);

- покупець зобов'язується оплатити 100% вартості продукції, зазначеної в рахунку-фактурі на оплату, протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту здійснення фактичної передачі (поставки) окремої партії товару; вартість доставки враховується у ціну товару (пункт 5.3 Договору);

- у випадку несвоєчасних розрахунків за Договором покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення платежу (пункт 6.2 Договору);

- за порушення строку оплати товару, поставленого згідно з кожною окремою видатковою накладною, покупець на вимогу постачальника зобов'язується сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми боргу (пункт 6.4 Договору);

- Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2017, а в частині невиконання зобов'язань - до їх повного виконання (пункт 9.1 Договору).

Частинами першою і другою статті 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

На виконання вимог Договору позивач впродовж квітня 2017 року здійснив поставку скрапленого газу відповідачу на загальну суму 666 474,72 грн., що підтверджується підписаними сторонами і скріпленими їх печатками видатковими накладеними, а саме: від 05.04.2017 №771 на суму 36 996,93 грн.; від 07.04.2017 №788 на суму 154 615 грн.; від 08.04.2017 №799 на суму 83 460 грн.; від 08.04.2017 №800 на суму 69 550,01 грн.; від 08.04.2017 №801 на суму 83 502,79 грн.; від 12.04.2017 №834 на суму 80 850 грн.; від 13.04.2017 № 835 на суму 70 349,99 грн.; від 14.04.2017 №843 на суму 87 150 грн.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Листами від 30.05.2017 №24/05 і №25/05 відповідач повідомив позивача про те, що: у зв'язку із ситуацією, яка виникла на ринку зрідженого газу в м. Києві, відповідач не здійснює свою діяльність належним чином впродовж тривалого часу; як наслідок з об'єктивних причин виникла заборгованість з оплати зрідженого газу за Договором; у будь-якому разі ТОВ Альтер Газ гарантувала здійснення оплат за Договором частками; крім того, відповідач зобов'язався сплатити заборгованість не пізніше 31.08.2017 за таким графіком: червень 2017 року - 222 642,6 грн.; липень 2017 року - 222 642,6 грн.; серпень 2017 року - 222 642,6 грн.

05.07.2017 позивачем було надіслано відповідачу лист-вимогу від 05.07.2017 №050701, в якій ТОВ Феу-Дагаз просило сплати 666 474,72 грн. основного боргу, 35 872,17 грн. пені, 15 184,72 грн. втрат від інфляції і 4 304,67 грн. 3% річних в місячний термін з моменту отримання даного листа-вимоги, та зазначило про те, що запропонований відповідачем графік погашення заборгованості не є економічно вигідним для господарської діяльності ТОВ Феу-Дагаз .

Надіслання листа-вимоги підтверджується наявними в матеріалах справи копіями фіскального чеку від 05.07.2017 та опису вкладення у цінний лист.

Відповідач відповіді на лист-вимогу не надіслав, наявний перед позивачем борг у сумі 666 474,72 грн. не сплатив, у зв'язку з чим позовні вимоги ТОВ Феу-Дагаз в частині стягнення вказаної суми є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім основної суми боргу позивач просить стягнути з відповідача 15 184,72 грн. втрат від інфляції і 4 304, 67 грн. 3% річних за період з 05.04.2017 по 03.07.2017.

За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

У пункті 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" зазначено, що інфляційні нарахування на суму боргу здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Відповідно до листа Верховного Суду України від 03.04.1997 №62-97р при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць; тому умовно слід вважати, що сума, яка внесена за період з 01 по 15 число відповідного місяця, наприклад травня, індексується за період з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця - червня.

Пунктом 5.3 Договору передбачено, що покупець зобов'язується оплатити 100% вартості продукції, зазначеної в рахунку-фактурі на оплату, протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту здійснення фактичної передачі (поставки) окремої партії товару; вартість доставки враховується у ціну товару.

Перевіривши здійснені позивачем розрахунки суми втрат від інфляції і 3% річних та періоди їх нарахування, господарський суд міста Києва дійшов висновку про те, що вони неправильні.

Отже, за перерахунком суду суми втрат від інфляції і 3% річних та періоди їх нарахування становлять:

з 13.04.2017 (оскільки 12.04.2017 останній банківський день для оплати відповідачем 36 996,93 грн. боргу за видатковою накладною від 05.04.2017) по 03.07.2017 (дата, визначена позивачем у розрахунку) сума втрат від інфляції становить - 1 423,30 грн.; 3% річних - 249,35 грн.;

з 15.04.2017 (оскільки 14.04.2017 останній банківський день для оплати відповідачем 391 127,80 грн. боргу за видатковими накладними від 07.04.2017 №788, від 08.04.2017 №799, №800 і №801) по 03.07.2017 сума втрат від інфляції становить - 15 047,03 грн.; 3% річних - 2 571,80 грн.;

з 20.04.2017 (оскільки 19.04.2017 останній банківський день для оплати відповідачем 80 850 грн. боргу за видатковою накладною від 12.04.2017 №834) по 03.07.2017 сума втрат від інфляції становить - 2 361,47 грн.; 3% річних - 498,39 грн.;

з 21.04.2017 (оскільки 20.04.2017 останні банківський день для оплати відповідачем 70 349,99 грн. боргу за видатковою накладною від 13.04.2017 №835) по 03.07.2017 сума втрат від інфляції становить - 2 054,78 грн.; 3% річних - 427,88 грн.;

з 22.04.2017 (оскільки 21.04.2017 останні банківський день для оплати відповідачем 87 150 грн. боргу за видатковою накладною від 14.04.2017 №843) по 03.07.2017 сума втрат від інфляції становить - 2 545,48 грн.; 3% річних - 522,90 грн.

Таким чином, за перерахунок суду суми втрат від інфляції становить 23 432,06 грн., а 3% річних - 4 270,32 грн.

Пунктом 2 частини першої статті 83 ГПК України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Враховуючи викладене, у зв'язку з тим, що клопотання в порядку, передбаченому вказаним пунктом частини першої статті 83 ГПК України, до позовної заяви не додано та в судовому засіданні представником позивача не подано, у суду відсутні підстави для виходу за межі позовних вимог в частині вимог про стягнення втрат від інфляції, а тому стягненню з відповідача підлягає 15 184,72 грн. втрат від інфляції за розрахунком позивача і 4 270,32 грн. 3% річних за розрахунком суду; у стягненні ж 34,35 грн. 3% річних слід відмовити.

Що ж до стягнення 35 872,17 грн. пені за період з 05.04.2017 по 03.07.2017, то слід зазначити таке.

У частині першій статті 546 ЦК України зазначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 343 ГК України і статтею 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 6.2 Договору передбачено, що у випадку несвоєчасних розрахунків за Договором покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення платежу.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок суми пені і період їх нарахування, суд дійшов висновку про те, що він неправильний.

За перерахунком суду сума пені і періоди її нарахування становлять:

з 13.04.2017 (оскільки 12.04.2017 останній банківський день для оплати відповідачем 36 996, 93 грн. боргу за видатковою накладною від 05.04.2017) по 03.07.2017 (дата, визначена позивачем у розрахунку) - 2 123,52 грн.;

з 15.04.2017 (оскільки 14.04.2017 останній банківський день для оплати відповідачем 391 127,80 грн. боргу за видатковими накладними від 07.04.2017 №788, від 08.04.2017 №799, №800 і №801) по 03.07.2017 - 21 871,01 грн.;

з 20.04.2017 (оскільки 19.04.2017 останній банківський день для оплати відповідачем 80 850 грн. боргу за видатковою накладною від 12.04.2017 №834) по 03.07.2017 - 4 233 грн.;

з 21.04.2017 (оскільки 20.04.2017 останні банківський день для оплати відповідачем 70 349, 99 грн. боргу за видатковою накладною від 13.04.2017 №835) по 03.07.2017 - 3 633,14 грн.;

з 22.04.2017 (оскільки 21.04.2017 останні банківський день для оплати відповідачем 87 150 грн. боргу за видатковою накладною від 14.04.2017 №843) по 03.07.2017 - 4 438,68 грн.

Таким чином, за розрахунком суду сума пені становить 36 299,35 грн.

Разом з тим, оскільки позивачем не подано суду клопотання щодо виходу за межі позовних вимог в частині стягнення суми пені, то стягненню з відповідача підлягає 35 872,17 грн. пені за розрахунком позивача.

За приписами статті 49 ГПК України витрати зі сплати судового збору слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 43, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Альтер Газ (04108, м. Київ, просп. Свободи, буд. 2Г літ. А; ідентифікаційний код 39592941) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання даного рішення суду, на користь товариства з обмеженою відповідальністю Феу-Дагаз (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6; ідентифікаційний код 20077720): 666 474 (шістсот шістдесят шість тисяч чотириста сімдесят чотири) грн. 72 коп. основного боргу; 15 184 (п'ятнадцять тисяч сто вісімдесят чотири) грн. 72 коп. втрат від інфляції; 4 270 (чотири тисячі двісті сімдесят) грн. 32 коп. 3% річних; 35 872 (тридцять п'ять тисяч вісімсот сімдесят дві) грн. 17 коп. пені і 10 827 (десять тисяч вісімсот двадцять сім) грн. 03 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 02.10.2017.

Суддя В.О. Демидов