Рішення

від 26.09.2017 по справі 920/696/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.09.2017 Справа № 920/696/17

За позовом Комунального підприємства Міськводоканал Сумської міської ради, м. Суми

до відповідача Приватного підприємства Акрополь , м. Суми

про стягнення 11488 грн. 01 коп.

Суддя Котельницька В.Л.

Представники сторін :

від позивача - Дудник Н.В. (довіреність № 22/22 від 03.01.2017),

від відповідача - не прибув.

За участю секретаря судового засідання - Пономаренко Т.М.

Суть спору: позивач відповідно до вимог позову, поданого до господарського суду, просить суд стягнути з відповідача на свою користь 11488 грн. 01 коп. заборгованості за самовільне безоблікове водокористування, а також покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, проти вимог позивача заперечує, вважає їх недоведеними та безпідставними. Також відповідачем у відзиві заявлено про застосування позовної давності, оскільки, на думку відповідача, до вимог про стягнення штрафних санкцій діючим законодавством встановлено скорочену позовну давність.

Представник позивача подав до суду заяву № 22/6567 від 26.09.2017 про зменшення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача на свою користь 5760 грн. 65 коп. заборгованості за самовільне безоблікове водокористування та судові витрати по справі.

У дане судове засідання представник відповідача не прибув, про причини неявки суд не повідомив, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Суд відповідно до положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними у ній матеріалами за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши подані докази, суд

ВСТАНОВИВ :

Як вбачається з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців основним видом діяльності позивача є забір, очищення та постачання води; каналізація, відведення й очищення стічних вод.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Сумської міської ради № 322 від 20.05.2011 Про визначення виробників та виконавців послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення в місті Суми КП Міськводоканал Сумської міської ради (позивач у справі) визнаний виробником/виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення у м. Суми.

10.11.2011 між сторонами у справі був укладений договір на водопостачання та прийом стічних вод з підприємствами, установами, організаціями № 2457.

Відповідно до п. 1.1 даного договору виробник (позивач) зобов'язався забезпечувати споживача (відповідача) питною водою та приймати стічні води згідно межі розподілу балансової належності водопровідних і каналізаційних мереж, а споживач, у свою чергу, зобов'язався своєчасно оплачувати надані йому послуги з водопостачання та водовідведення за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором.

Згідно з п. 7.6. договору розрахунковими об'єктами за даним договором є приміщення за адресою: АДРЕСА_1, АДРЕСА_4.

Додатковою угодою № 1 від 18.07.2017 до договору № 2457 від 10.11.2011 про внесення змін до договору на водопостачання та прийом стічних вод з підприємствами, установами, організаціями сторони виклали у новій редакції п. 7.6 договору № 2457, визначивши наступний перелік розрахункових об'єктів: АДРЕСА_1, АДРЕСА_2, АДРЕСА_4. Разом з тим, у пункті 4 даної додаткової угоди сторони погодили, що її умови застосовуються до відносин, які виникли між сторонами до її укладання з 10.11.2011.

Суд зазначає, що можливість досягнення сторонами домовленості відносно того, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення, не суперечить приписам ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України, а відтак, положення пункту 4 додаткової угоди № 1 від 18.07.2017 є правомірними.

Пунктами 3.1.1, 3.1.3. договору № 2457 закріплено право позивача вимагати від споживача дотримання нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг; проводити обстеження водопровідних та каналізаційних систем споживача, приладів та пристроїв на них, контролювати раціональне водоспоживання, тощо та складати акти за результатами цих обстежень.

Пунктом 3.4.10. договору встановлений обов'язок споживача забезпечити доступ представників виробника до водопровідних пристроїв та обладнання. Для проведення обстеження водопровідних та каналізаційних мереж, які належать споживачу, забезпечити присутність відповідальної особи споживача. Про результати обстеження складається відповідний акт, який підписується обома сторонами.

Умовами п. 3.4.18 договору також визначений такий обов'язок відповідача як дотримання вимог нормативно-правових актів у сфері надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до умов п. 5.10. укладеного договору відповідальною особою за водопостачання а водовідведення, цілісність пломб та справну роботу пристроїв водомірних вузлів споживач призначає гр. ОСОБА_3

Як встановлено у ході розгляду справи, 10.03.2016 представниками КП Міськводоканал Сумської міської ради, за участі власника приміщення ОСОБА_3, під час зняття показників лічильників, встановлених у приміщенні за адресою: АДРЕСА_3, встановлено порушення цілісності опломбування водомірного вузла, а саме зірвано пломбу № 5010072. При останньому плановому знятті показників 09.02.2016 вузол був опломбований належним чином. 10.03.2016 після виявлених порушень лічильник було переопломбовано, шифр пломби 16819616.

Вказані порушення зафіксовані в акті обстеження системи водопостачання та водовідведення від 10.03.2016.

Згідно з висновком акту обстеження, за самовільний зрив пломби та безоблікове водоспоживання споживача повідомлено про виставлення рахунку згідно з п. 3.3., п. 3.4., 5.18 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27.06.2008 (далі - Правила № 190). Даний акт підписано в двосторонньому порядку уповноваженими представниками сторін, що підтверджується копією акту обстеження системи водопостачання та водовідведення від 10.03.2016.

Розділ 5 договору № 2457 від 10.11.2011 містить положення про відповідальність сторін за порушення умов укладеного договору та вимог діючого законодавства у сфері житлово-комунальних послуг.

Відповідно до п. 5.13. Правил № 190 споживач повинен забезпечувати захист приміщень, де розташовані вузли обліку, від ґрунтових, талих і дощових вод та інших шкідливих впливів, утримувати зазначені приміщення в належному стані; не допускати доступу сторонніх осіб і забезпечувати доступ представників виробника за службовими посвідченнями до засобів обліку, водопровідних пристроїв та обладнання.

Відповідно до п. 5.9 договору № 2457 споживач відповідає за цілісність та збереження водолічильників, пломб і деталей запірної арматури та іншого обладнання водомірного вузла незалежно від місця його знаходження.

Відповідно до п. 5.7 договору № 2457 у разі безоблікового водокористування виробник виконує розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек та дією її повним перерізом протягом 24 годин за добу. Розрахунковий період при безобліковому водокористуванні встановлюється з дня початку такого користування. Якщо термін початку безоблікового водокористування виявити неможливо, розрахунковий період становить один місяць. Наявність витоку оформлюється актом згідно п. 10.1. Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України.

Таким чином, за порушення, зафіксоване в акті обстеження системи водопостачання та водовідведення від 10.03.2016, позивачем згідно п. 3.3, п. 3.4. Правил № 190 та Таблиці для гідравлічного розрахунку стальних, чавунних, азбестоцементних, пластмасових водопровідних труб ОСОБА_4 здійснено розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби вводу протягом 24 годин за добу. Оскільки, термін початку безоблікового водокористування встановити виявилось неможливим, розрахунковий період склав один місяць.

Листом № 24/3813 від 23.03.2016 відповідачу надано рахунок № 2457 від 21.03.2016 з вимогою сплатити за самовільне безоблікове водокористування суму в розмірі 11488 грн. 01 коп.

Розрахунок здійснений з урахуванням тарифу, встановленого на централізоване водопостачання згідно Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2720 від 05.11.2015.

Згідно з п. 4.1, п. 4.2. договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Кінцевий розрахунок за послуги з водопостачання та водовідведення споживач проводить до 5-го числа наступного місяця.

За умовами п. 4.13. договору у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг, зазначених у розрахунковому документі, споживач зобов'язаний у десятиденний термін з дня направлення виробником розрахункового документу письмово повідомити про це виробника та у цей же термін направити представника з обґрунтовуючими документами для проведення звіряння та підписання акту. В іншому випадку відмова споживача оплатити розрахунковий документ виробника вважається безпідставною (п.4.13 договору).

Матеріали справи свідчать, що рахунок № 2457 від 21.03.2016 був отриманий представником відповідача 29.03.2016, однак, на момент розгляду справи обов'язок щодо сплати суми заборгованості за самовільне безоблікове водокористування відповідачем не виконано.

31.05.2016 позивачем було направлено на адресу відповідача лист-вимогу №24/6490 про необхідність виконання договірного зобов'язання.

У зв'язку з несплатою відповідачем наявної заборгованості, позивач звернувся до господарського суду з позовом про примусове стягнення з відповідача зазначених коштів.

Суд зазначає про наявність правових підстав для задоволення поданого позову, виходячи з наступного.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з ч. 1 ст. 13, ч. 1, 2 ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Відповідно до ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди вирішують спори у порядку позовного провадження.

Згідно з ст. 20 Господарського кодексу України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Надання послуг з водопостачання та водовідведення відбувається у відповідності до положень Закону України Про житлово-комунальні послуги , Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005, Правилами приймання стічних вод у систему каналізації м. Суми, затвердженими рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради № 596 від 10.12.2007, Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27.06.2008 та іншими нормативно-правовими актами.

Отже, у спірних правовідносинах сторони керуються відповідним переліком нормативно-правових актів, Інструкцій, Правил тощо, які на час розгляду справи є чинними.

Правовідносини сторін врегульовано положеннями Цивільного та Господарського кодексів України про надання послуг.

Відповідно до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

З огляду на статтю 509 Цивільного кодексу України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно пунктів 3.1.-3.4. Правил № 190 користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються на основі показів засобів обліку. Водокористування вважається безобліковим, якщо споживач самовільно приєднався до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення або самовільно користується ними. У разі безоблікового водокористування виробник виконує розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек та дією її повним перерізом протягом 24 годин за добу. Розрахунковий період при безобліковому водокористуванні встановлюється з дня початку такого користування. Якщо термін початку безоблікового водокористування виявити неможливо, розрахунковий період становить один місяць.

Згідно з пунктом 5.13. Правил № 190 споживач забезпечує захист приміщень, де розташовані вузли обліку, від ґрунтових, талих і дощових вод та інших шкідливих впливів, утримує зазначені приміщення в належному стані; не допускає доступу сторонніх осіб і забезпечує доступ представників виробника за службовими посвідченнями до засобів обліку, водопровідних пристроїв та обладнання.

Відповідно до пункту 5.22 Правил № 190 у разі зняття показів засобів обліку представник виробника зобов'язаний перевіряти цілісність пломб на засобах обліку, гідрантах, запірній арматурі та інших водопровідних пристроях, що перебувають у віданні споживача, а також пересвідчитись у відсутності витоку води у мережі споживача.

Пунктами 5.17.-5.18. Правил № 190 встановлено, що у разі порушення цілісності пломб на засобах обліку, а також на їх з'єднувальних частинах, накладених представником виробника, виявлення фактів штучного впливу на роботу засобів обліку виробник має право вимагати від споживача проведення позачергової їх повірки до закінчення встановленого для них міжповірочного інтервалу з метою контролю правильності їх показів. У таких випадках позачергова повірка засобів обліку виконується за рахунок споживача. Споживач відповідає за цілісність та збереження засобів обліку, пломб і деталей пломбування, встановлених представниками територіальних органів Держспоживстандарту та виробником в місцях з'єднань засобів обліку, запірної арматури, манометра та іншого обладнання вузла обліку незалежно від місця його розташування. Знімати засоби обліку, здійснювати будь-які заміни їх частин або зміни положення на водомірному вузлі, де їх встановлено, знімати пломби, накладені органами Держспоживстандарту або виробником, має право лише виробник або споживач за дозволом виробника. У разі самовільних дій споживач сплачує витрату води згідно з пунктами 3.3, 3.4 цих Правил.

Таким чином, матеріалами справи підтверджений факт безоблікового споживання води відповідачем, оскільки відповідні порушення, встановлені у ході обстеження його системи водопостачання та водовідведення визнані відповідачем шляхом підписання складеного за наслідком такого обстеження акту від 10.03.2016 та не спростовані ним. Тому суд вважає правомірним нарахування відповідачеві коштів за самовільне безоблікове водокористування, оскільки такі нарахування здійснені у встановленому законодавством порядку та з урахуванням всіх необхідних показників.

Заперечення відповідача стосовно відсутності повноважень у гр. ОСОБА_3 на підписання акту обстеження систем водопостачання та водовідведення від 10.03.2016 суд відхиляє, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 5.21. Правил № 190 зняття показів засобів обліку здійснюється представником виробника у присутності споживача або самим споживачем. Виробник перевіряє правильність зняття споживачем показів засобів обліку води та надання ним відомостей про обсяги і показники якості скинутих стічних вод. Якщо перевіркою будуть встановлені розбіжності між показами засобів обліку та поданими споживачем відомостями, виробник проводить перерахунок кількості поданої питної води і обсягів скинутих стічних вод за період від попередньої перевірки до моменту виявлення розбіжності згідно з показниками засобів обліку. Цей перерахунок здійснюється за умови, якщо виробником не було виявлено фактів штучного втручання в роботу засобів обліку, їх виходу з ладу або пошкодження пломб. Порядок та терміни зняття показів засобів обліку визначаються відповідно до договору.

З матеріалів справи вбачається, що сам відповідач у підписаному ним договорі № 2457 від 10.11.2011 визначив гр. ОСОБА_3 відповідальною особою за водопостачання та водовідведення, цілісність пломб та справну роботу пристроїв водомірних вузлів.

Також суд вважає помилковою позицію відповідача про застосування до спірних відносин позовної давності.

Так, відповідач помилково вважає, що до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, слід застосувати наслідки спливу позовної давності, оскільки у даному спорі заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу, а законодавством до таких вимог встановлено скорочений строк позовної давності.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

До вимог про стягнення неустойки згідно положень п. 1 ч. 2 ст. 258 зазначеного Кодексу застосовується спеціальна позовна давність в один рік.

За приписами ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Як вже зазначалось вище, відповідно до п. 5.18. Правил № 190 споживач відповідає за цілісність та збереження засобів обліку, пломб і деталей пломбування, встановлених представниками територіальних органів Держспоживстандарту та виробником в місцях з'єднань засобів обліку, запірної арматури, манометра та іншого обладнання вузла обліку незалежно від місця його розташування. Знімати засоби обліку, здійснювати будь-які заміни їх частин або зміни положення на водомірному вузлі, де їх встановлено, знімати пломби, накладені органами Держспоживстандарту або виробником, має право лише виробник або споживач за дозволом виробника. У разі самовільних дій споживач сплачує витрату води згідно з пунктами 3.3, 3.4 цих Правил.

В акті обстеження систем водопостачання та водовідведення від 10.03.2016 зафіксований факт безоблікового водокористування, відтак відповідач повинен сплатити позивачеві кошти, нараховані як плату за воду, використану без застосування приладів обліку, що аж ніяк не є неустойкою (штрафом, пенею) у розумінні цивільного законодавства України, а тому до вимоги про стягнення даної заборгованості застосовується загальний (трирічний) строк позовної давності.

Згідно ст. ст. 216, 217, 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Разом з тим, суд зауважує, що позивач протягом судового розгляду справи уточнив позовні вимоги шляхом зменшення суми позовних вимог, зазначивши, що ним помилково при розрахунку суми заборгованості були використані дані щодо діаметру труби вводу Ду 20 мм, у той час в акті обстеження систем водопостачання та водовідведення зазначений діаметр труби вводу Ду 15 мм. Таким чином, позивачем був здійснений перерахунок заявленої до стягнення суми заборгованості та визначено суму 5760 грн. 65 коп.

Судом був здійснений перерахунок уточнених суми позовних вимог у порядку, визначеному пунктами 3.3, 3.4 Правил № 190 із застосуванням всіх необхідних вихідних даних. За наслідками здійсненого перерахунку суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та про стягнення з відповідача на користь позивача 5754 грн. 24 коп.

Беручи до уваги обставини, встановлені судом у ході розгляду справи, враховуючи положення діючого законодавства у сфері надання житлово-комунальних послуг, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог шляхом примусового стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за самовільне безоблікове водокористування в сумі 5754 грн. 24 коп., оскільки відповідачем не було подано доказів добровільної сплати зазначеної заборгованості.

Згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, понесені позивачем, підлягають відшкодуванню йому за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства Акрополь (40024, м. Суми, вул. Прокоф'єва, 30/68; код ЄДРПОУ 31931035) на користь Комунального підприємства Міськводоканал Сумської міської ради (40009, м. Суми, вул. Білопільський шлях, буд. 9; код ЄДРПОУ 03352455) 5754 грн. 24 коп. заборгованості за самовільне безоблікове водокористування, а також 1598 грн. 22 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині позову - відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складене 02.10.2017.

Суддя В.Л.Котельницька