Рішення

від 25.09.2017 по справі 922/2766/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" вересня 2017 р.Справа № 922/2766/16

Господарський суд Харківської області у складі:

головуючий суддя Калініченко Н.В.

судді: Бринцев О.В. , Мамалуй О.О.

при секретарі судового засідання Каюков Ю.В.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Фармстандарт-Біолік", м. Харків до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАБ-Імпекс", м. Київ 3-і особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні першого відповідача, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бовбалан Н.Р.; приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Барамія Н.Г., м. Київ; , 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Офіс Лайн", м. Київ про визнання недійсним договору та витребування майна за участю представників:

позивача - Живушко О.С., за дов. № 81 від 24.07.2017 року

решта учасників судового процесу в дане судове засідання не з'явилася

за відсутності клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснювалась

ВСТАНОВИЛА:

В провадженні господарського суду Харківської області перебувала справа № 922/2766/16 за позовом публічного акціонерного товариства "Фармстандарт-Біолік", до першого відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю "ВАБ-Імпекс", другого відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю "Офіс Лайн", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні першого відповідача, приватні нотаріуси Київського міського нотаріального округу Бовбалан Н.Р. та Барамія Н.Г. про: витребування з володіння першого відповідача нежитлові будівлі літ. "Б-2", загальною площею 744,3 кв.м. та літ. "Н-1", загальною площею 17,6 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Карла Маркса, 17; визнання недійсним договору іпотеки від 23 січня 2015 року, укладеного між першим та другим відповідачами, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бовбалан Н.Р. і зареєстровано в реєстрі за номером 283.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15 травня 2017 року провадження у справі № 922/2677/16 припинено. 07 червня 2017 року, постановою Харківського апеляційного господарського суду, задоволено апеляційну скаргу ПАТ "Фармстандарт-Біолік"; ухвалу господарського суду Харківської області від 15 травня 2017 у справі № 922/2766/16 скасовано, справу передано на розгляд господарського суду Харківської області. Автоматизованою системою документообігу господарського суду Харківської області 19 червня 2017 року справу № 922/2766/16 призначено до розгляду судді Калініченко Н.В. 21 червня 2017 року, ухвалою господарського суду Харківської області, призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 10 липня 2017 року. 10 липня 2017 року, ухвалою господарського суду Харківської області, прийнято до розгляду заяву публічного акціонерного товариства "Фармстандарт-Біолік" (вх. № 22128 від 07 липня 2017 року) про зміну підстав позову, подальший розгляд справи здійснюється з її урахуванням. Ухвалою господарського суду Харківської області від 14 серпня 2017 року, для розгляду справи № 922/2766/16, призначено судову колегію. Протоколом автоматичного визначення колегії суддів від 14 серпня 2017 року, для розгляду справи № 922/2766/16 було призначено колегію у складі: головуючий суддя - Калініченко Н.В., судді Бринцев О.В., Мамалуй О.О. Відповідно до ч. 4 п. 3.8. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 р., зокрема, у разі зміни складу суду (в тому числі з одноосібного на колегіальний, навіть якщо до складу колегії суддів входить суддя, який раніше одноособово розглядав дану справу), перебіг строку вирішення спору починається спочатку. Розгляд справи неодноразово відкладався, востаннє ухвалою суду від 06 вересня 2017 року до 25 вересня 2017 року. Судом, долучено до матеріалів справи документи, які надійшли через канцелярію суду від позивача, а саме заяви щодо відзивів відповідачів (вх. № 29873 та вх. № 29872 від 15 вересня 2017 року).

В призначене судове засідання 25 вересня 2017 року з'явився представник позивача, який позовні вимоги підтримав в повному обсязі в редакції заяви про зміну підстав позову (вх. № 22128 від 07 липня 2017 року). Решта учасників судового процесу своїх уповноважених представників в дане судове засідання не направили, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовими повідомленнями про вручення поштового відправлення (т.с. 5, арк. спр. 23-26).

Як визначено у п. п. 3.9. та 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року, розпочинаючи судовий розгляд суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Необхідно мати на увазі, що розгляд справи за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду, є безумовною підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. Так, процесуальні документи у даній справі (ухвала суду про призначення справи до розгляду та ухвали про відкладення розгляду справи) направлялася всім учасникам судового процесу, що підтверджуються штампом канцелярії на зворотній стороні відповідної ухвали. Таким чином, суд вважає, що сторони повідомлені належним чином про час і місце розгляду справи, але не з'явилися у засідання суду, водночас судом вжито всі заходи для їх належного повідомлення про час та місце розгляду справи. Згідно з частиною другою статті 4-3 ГПК та статтею 33 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Якщо подані сторонами та іншими учасниками судового процесу докази є недостатніми, господарський суд може за їх клопотанням чи за власною ініціативою витребувати в порядку підготовки справи до розгляду необхідні для цього письмові і речові докази, інші матеріали ( пункт 3, 4, 6, 8 і 11 статті 65 ГПК України), притому не лише від учасників судового процесу, а й від інших підприємств, установ, організацій, державних органів. При цьому, суд має створити належні умови всім учасникам судового процесу для виконання ними вказаного обов'язку по доведенню своєї правової позиції. Згідно ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Так, наявні в матеріалах справи ухвали суду про призначення справи до розгляду та про відкладення розгляду справи свідчать, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, витребувано в порядку підготовки справи до розгляду необхідні для цього докази.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Харківської області від 16 січня 2017 року по справі № 922/2925/15 позов ПАТ "Фармстандарт - Біолік" до ТОВ "ВАБ - Імпекс" про витребування майна з чужого незаконного володіння - задоволено, витребувано з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАБ -Імпекс" (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 21, ід. код 25201053) нежитлові будівлі літ. "Б-2", загальною площею 744,3 кв.м., та літ. "Н-1", загальною площею 17,6 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Харків, вулиця Карла Маркса, 17. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 27 березня 2017 року по справі № 922/2925/15 рішення господарського суду Харківської області від 16 січня 2017 року залишено без змін. На виконання рішення господарського суду Харківської області від 16 січня 2017 по справі № 922/2925/15 ПАТ "Фармстандарт - Біолік" 02 квітня 2017 року звернулось до КП "Бюро технічної інвентаризації Дергачівської районної ради" з заявою про реєстрацію за підприємством права власності на нерухоме майно: нежитлові будівлі літ. "Б-2", загальною площею 744,3 кв.м., та літ. "Н-1", загальною площею 17,6 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Харків, вулиця Карла Маркса, 17. Згідно витягу № 85727372, № 85738264 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, власником вищевказаних об'єктів нерухомості внесено ПАТ "Фармстандарт - Біолік" (код ЄДРПОУ 01973452). Підстава виникнення права власності: рішення суду, серія та номер: 642/5853/13-ц, виданий 21 січня 2014 року, видавник: Ленінський районний суд м. Харкова: рішення суду, серія та номер: 922/2925/15, виданий 16 січня 2017 року, видавник: Господарський суд Харківської області. Разом з тим у витязі № 85738264 державним реєстратором у розділі: Актуальна інформація про об'єкт нерухомого майна зазначена адреса: Харківська обл., м. Харків, вулиця Благовіщенська, будинок 17 (колишня назва: вулиця Карла Маркса, будинок 17), т.с. 3, арк. спр. 34-35.

Згідно інформаційної довідки № 8701298 від 15 травня 2017 року з Державного реєстру прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, розділ: актуальна інформація про державну реєстрацію обтяжень зазначено, що за номером запису про обтяження 8477284, внесеного державним реєстратором - приватним нотаріусом Бовбалан Надія Ростиславівна, Київський міський нотаріальний округ, м. Київ, 23 січня 2015 року, значиться заборона на нерухоме майно. Підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 18819188 від 23.01.2015 14:59:31, приватний нотаріус Бовбалан Надія Ростиславівна, Київський міський нотаріальний округ, м. Київ. Підстава виникнення обтяження: договір іпотеки, серія та номер: 283, виданий 23 січня 2015 року, видавник: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бовбалан Н.Р. (т.с. 3, арк. спр. 31).

Таким чином, власником майна, а саме нежитлових будівель літ. "Б-2", загальною площею 744,3 кв.м., та літ. "Н-1", загальною площею 17,6 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Харків, вулиця Карла Маркса, 17 (вулиця Благовіщенська, будинок 17) є Публічне акціонерне товариство "Фармстандарт - Біолік" (код ЄДРПОУ 01973452).

Як вказує позивач у своїй позовній заяві (в редакції заяви вх. № 22128 від 07 липня 2017 року) предметом договору іпотеки, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Офіс Лайн" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВАБ-Імпекс", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бовбалан Н.Р. і зареєстрованого в реєстрі за № 283, є майно (нежитлові будівелі літ. "Б-2", загальною площею 744,3 кв.м., та літ. "Н-1", загальною площею 17,6 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Харків, вулиця Карла Маркса, 17 (на даний час вулиця Благовіщенська, будинок 17)), що не було власністю іпотекодавця (Товариства з обмеженою відповідальністю "Ваб-Імпекс"). Вказані вище обставини, на думку позивача, свідчать про те, що даний договір в момент його укладення не відповідав положенням ч.ч. 1, 2 ст. 5 Закону України "Про іпотеку", ч. 1 ст. 317, ч.ч. 1, 2 ст. 319, ч.ч. 1, 2 ст. 321, ч. 1 ст. 216 ЦК України. Крім того, наявність обтяжень на об'єкти нерухомого майна, що виникло на підставі оспорюваного договору, безпідставно перешкоджає власникові цього мана, а саме, позивачу у практичній реалізації правомочності щодо розпорядження вказаним майном, з огляду на що, виникає необхідність зняття обтяження з нерухомого майна.

Надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Статтею 203 ЦК України передбачено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Відповідно до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Судом встановлено, що договір іпотеки від 23 січня 2015 року було укладено між відповідачами відносно нерухомого майна, яке вибуло не з волі власника цього майна, цей факт був встановлений рішенням Ленінського суду міста Харкова у справі № 642/5853/13-ц, яке є чинним та було чинним і на момент укладення спірного правочину.

Згідно із частиною 3 статті 215 ЦК України, вимога про визнання правочину недійсним може бути заявлена як однією із сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину. Водночас, статтею 216 ЦК України передбачено загальні наслідки недійсності правочину - недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, а згідно зі статтею 236 ЦК України такий правочин є недійсним з моменту його вчинення та не породжує тих юридичних наслідків, задля яких укладався, у тому числі не породжує переходу права власності до набувача. Виходячи зі змісту частини 1 статті 216 ЦК України, наслідком недійсності правочину є застосування двосторонньої реституції незалежно від добросовісності сторін правочину. Разом із тим, згідно з частиною 3 статті 216 ЦК України, загальні наслідки недійсності правочину застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів. ЦК України передбачено засади захисту права власності. Зокрема, статтею 387 ЦК України власнику надано право витребувати майно із чужого незаконного володіння. Відповідно до частини 1 статті 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Оскільки добросовісне набуття, у розумінні статті 388 ЦК України, можливе лише тоді, коли майно придбано не безпосередньо у власника, а в особи, яка не мала права відчужувати це майно, наслідком правочину, укладеного з таким порушенням, є не двостороння реституція, а повернення майна із незаконного володіння. Права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захисту шляхом задоволення позову до добросовісного набувача із використанням правового механізму, передбаченого статтями 215, 216 ЦК України. У разі встановлення наявності речово-правових відносин, до таких відносин не застосовується зобов'язальний спосіб захисту. У зобов'язальних відносинах захист прав особи, яка вважає себе власником майна, можливий лише шляхом задоволення віндикаційного позову, якщо є підстави, передбачені статтею 388 ЦК України, які дають право витребувати майно у добросовісного набувача. У випадку якщо особа, яка вважає себе власником майна, не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв'язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб, то відповідно до статті 392 ЦК України права такої особи підлягають захисту шляхом пред'явлення позову про визнання права власності на належне цій особі майно. Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 29 квітня 2015 року у справі № 3-62гс15, приписи якої є обов'язковими для застосування з огляду на вимоги ст. 111-28 ГПК України.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивачем неправильно обрано спосіб захисту свого порушеного права, з огляду на що позовні вимоги позивача в частині визнання недійсним договору іпотеки від 23 січня 2015 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Офіс Лайн" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ваб-Імпекс", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бовбалан Н.Р. і зареєстрованого в реєстрі за номером 283, не підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача про витребування з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Ваб-Імпекс" нежитлових будівель літ. "Б-2", загальною площею 744,3 кв.м., та літ. "Н-1", загальною площею 17,6 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Харків, вулиця Карла Маркса, 17 (на даний час, вул. Благовіщенська), суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, зокрема, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

У пункті 4.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" роз'яснено, що припинення провадження у справі на підставі пункту 2 частини другої статті 80 ГПК можливе за умов, якщо рішення господарського суду або іншого органу, який вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, набрало законної сили, не змінено і не скасовано у відповідній частині в передбаченому законом порядку. За відсутності таких умов заінтересована особа вправі звернутися з позовом до господарського суду на загальних підставах. Отже, для застосування п. 2 ч. 2 ст. 80 ГПК України повинні бути в наявності одночасно такі обставини: 1) є рішення господарського суду між тими ж сторонами, 2) про той же предмет, 3) з тих же підстав. Так, з матеріалів справи вбачається, що позивач вже звертався до господарського суду Харківської області з позовною заявою (справа № 922/2925/15), в якій, зокрема, просив витребувати з незаконного володіння ТОВ "ВАБ-Імпекс" нежитлові будівлі літ. "Б-2", загальною площею 744,3 кв.м., та літ. "Н-1", загальною площею 17,6 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Харків, вулиця Карла Маркса, 17. Рішенням господарського суду Харківської області від 16 січня 2017 року у справі № 922/2925/15, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 27 березня 2017 року, задоволено позовні вимоги позивача про витребування майна з чужого незаконного володіння; витребувано з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАБ - Імпекс" (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 21, ід. код 25201053) нежитлові будівлі літ. "Б-2", загальною площею 744,3 кв.м., та літ. "Н-1", загальною площею 17,6 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Харків, вулиця Карла Маркса, 17. Таким чином, рішення господарського суду Харківської області від 16 січня 2017 року у справі № 922/2925/15, що набрало законної сили 27 березня 2017 року, станом на час розгляду даної справи змінено чи скасовано не було. Дослідивши рішення господарського суду Харківської області від 16 сінчя 2017 року у справі №922/2925/15, суд приходить до висновку, що підстава та предмет розгляду вказаної справи, в частині витребування з незаконного володіння ТОВ "Ваб-Імпекс" нежитлових будівель літ. "Б-2", загальною площею 744,3 кв.м., та літ. "Н-1", загальною площею 17,6 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Харків, вулиця Карла Маркса, 17 є тотожними з підставою та предметом розгляду даної справи, а саме, обставини, якими позивач обґрунтовує свою вимогу (підстава позову) щодо витребування з незаконного володіння спірних приміщень, оскільки позивач в обох справах посилався та те, що нежитлові будівлі літ. "Б-2", загальною площею 744,3 кв.м., та літ. "Н-1", загальною площею 17,6 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Харків, вулиця Карла Маркса, буд. 17, являються приватною власністю ПАТ "Фармстандарт-Біолік" та вибули з його володіння поза його волею, тому наступні набувачі майна не набули права власності на нерухоме майно.

Крім того, позивач у своїй позовній заяві (в редакції заяви про зміну підстав позову вх. № 22128 від 07 липня 2017 року) сам вказує на той факт, що майно, про витребування якого просить позивач, було витребувано та зареєстровано в передбаченому Законом порядку, зокрема, на підставі рішення господарського суду Харківської області від 16 січня 2017 року по справі № 922/2925/15 (абз. 5 арк. спр. 107, т.с. 3). Водночас, позивач у своїй заяві (в редакції заяви про зміну підстав позову вх. № 22128 від 07 липня 2017 року) не наводить жодних нових підстав, відмінних від підстав позову у справі № 922/2925/15, а фактично наводить обґрунтування необхідності зняття обтяжень з нерухомого майна, водночас даної позовної вимоги до суду не заявляє.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що господарський суд Харківської області під час розгляду справи № 922/2925/15 вже вирішив спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, що і спір по даній справі в частині витребування з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Ваб-Імпекс" нежитлових будівель літ. "Б-2", загальною площею 744,3 кв.м., та літ. "Н-1", загальною площею 17,6 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Харків, вулиця Карла Маркса, 17 (на даний час вул. Благовіщенська).

За таких обставин, провадження у даній справі в частині витребування з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Ваб-Імпекс" нежитлових будівель літ. "Б-2", загальною площею 744,3 кв.м., та літ. "Н-1", загальною площею 17,6 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Харків, вулиця Карла Маркса, 17, підлягає припиненню на підставі п. 2 ч. 2 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по розгляду даної справи, суд покладає на позивача в частині відмови в задоволенні позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1, 4, 4-2, 4-3, 12, 22, 33-34, 43, 44, 49, п. 2 ч. 2 ст. 80, ст.ст. 82-85, 111-28 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

В задоволені позову в частині позовних вимог про визнання недійсним договору іпотеки від 23 січня 2015 року, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "ВАБ-Імпекс" та товариством з обмеженою відповідальністю "Офіс Лайн", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бовбалан Н.Р. і зареєстровано в реєстрі за номером 283., відмовити.

Провадження у справі № 922/2766/16 в частині витребування з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАБ-Імпекс" нежитлових будівель літ. "Б-2", загальною площею 744,3 кв.м., та літ. "Н-1", загальною площею 17,6 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Харків, вулиця Карла Маркса, 17 - припинити, на підставі п. 2 ч. 2 ст. 80 ГПК України.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено 02.10.2017 р.

Головуючий суддя Суддя Суддя Н.В. Калініченко О.В. Бринцев О.О. Мамалуй

справа № 922/2766/16