Ухвала

від 25.09.2017 по справі 146/458/16-ц

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

Ухвала

іменем україни

25 вересня 2017 рокум. Київ Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

ЛеванчукаА.О., Маляренка А.В., Ступак О.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Горишківської сільської ради, державного реєстратора юридичних осіб, фізичних осіб та громадських організацій сектору державної реєстрації Томашпільської районної державної адміністрації, третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області, про визнання права власності на селянське фермерське господарство Оберіг , права на постійне користування земельною ділянкою для ведення селянського фермерського господарства Оберіг та визнання права засновника селянського фермерського господарства Оберіг , за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Вінницької області від 18 квітня 2017 року,

в с т а н о в и л а:

У квітні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду із вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року у с. Горишківка Томашпільського району Вінницької області помер його батько ОСОБА_5 Після смерті батька відкрилася спадщина, частину якої він прийняв, отримавши 7 вересня 2012 року в державній нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину за законом. Разом із цим, за життя ОСОБА_5 24 грудня 1999 року отримав у постійне користування 50 га землі для ведення селянського (фермерського) господарства, яке було зареєстровано 23 лютого 2000 року і отримало назву Оберіг . У видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на право власності на фермерське господарство та на право постійного користування земельною ділянкою нотаріусом йому було відмовлено.

У зв'язку з цим ОСОБА_4 просив визнати за ним в порядку спадкування за законом право постійного користування земельною ділянкою для ведення фермерського господарства площею 50 га, яка розташована на території Горишківської сільської ради Томашпільського району Вінницької області, а також право власності на селянське (фермерське) господарство Оберіг , визнавши за ним право засновника селянського (фермерського) господарства Оберіг і зобов'язати державного реєстратора внести відповідні зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Рішенням Томашпільського районного суду Вінницької області від 18 травня 2016 року позов ОСОБА_4 задоволено. Визнано за ОСОБА_4 право власності у порядку спадкування за законом на селянське (фермерське) господарство Оберіг , засновником якого був батько позивача ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року у с. Горишківка Томашпільського району Вінницької області. Визнано за ОСОБА_4 право у порядку спадкування за законом на постійне користування земельною ділянкою для ведення селянського (фермерського) господарства Оберіг загальною площею 50 га, розташованою на території Горишківської сільської ради Томашпільського району Вінницької області та належало спадкодавцю ОСОБА_5 на праві постійного користування для створення селянського (фермерського) господарства на підставі рішення 8 сесії 23 скликання Томашпільської районної ради Вінницької області від 24 грудня 1999 року. Визнано за ОСОБА_4 право засновника селянського (фермерського) господарства Оберіг , у порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року у с. Горишківка Томашпільського району Вінницької області. Зобов'язано державного реєстратора юридичних, фізичних осіб та громадських організацій сектору державної реєстрації Томашпільської районної державної адміністрації внести відповідні зміни в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - селянське (фермерське) господарство Оберіг . Вирішено питання про судові витрати.

Рішенням апеляційного суду Вінницької області від 18 квітня 2017 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення у справі про відмову у задоволенні позову ОСОБА_4 Вирішено питання про судові витрати.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення, ухвалене судом апеляційної інстанції, і залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII Про судоустрій і статус суддів Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

Вивчивши матеріали справи, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши матеріали справи та доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції вважає, що, ухвалюючи оскаржуване у справі судове рішення, суд апеляційної інстанції з дотриманням вимог ст. ст. 213, 214, 303, 316 ЦПК України правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню та дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позову ОСОБА_4, виходячи із того, що право його батька ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, на постійне користування спірною земельною ділянкою, наданою йому для ведення селянського (фермерського) господарства припинилося з його смертю, і це право не входить до складу спадщини.

Такий висновок суду апеляційної інстанції відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 5 жовтня 2016 року у справі № 6-2329цс16.

Наведені в касаційній скарзі доводи заявника є необґрунтованими і правильність вищезазначених висновків суду не спростовують та не дають підстав для висновку про порушення судом норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. За таких обставин рішення апеляційного суду слід залишити без змін.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, рішення апеляційного суду Вінницької області від 18 квітня 2017 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

А.О. Леванчук А.В. Маляренко О.В. Ступак

Колегія суддів: