Ухвала

від 28.08.2017 по справі 199/2362/14-ц

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

Ухвала

Іменем України

28 серпня 2017 рокум. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Ткачука О.С.,

суддів: Висоцької В.С.,

Кафідової О.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль до товариства з обмеженою відповідальністю Автомост , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль на рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 01 лютого 2017 року,

в с т а н о в и л а :

У березні 2014 року публічне акціонерне товариство Райффайзен Банк Аваль (далі - ПАТ Райффайзен Банк Аваль ) звернулося до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що 18 вересня 2008 року між ним та товариством з обмеженою відповідальністю АС-Автотрейдер (далі - ТОВ АС-Автотрейдер ) була укладена генеральна кредитна угода № 01/15-20/33 з додатковими угодами, із загальним лімітом заборгованості у сумі 619 200 доларів США, 14 січня 2009 року укладено наступні кредитні договори: № 012/15-20/33/1 на суму 364 380 доларів США; № 012/15-20/33/2 на суму 208 390 доларів США; № 012/15-20/33/3 на суму 364 380 доларів США; № 012/15-20/33/4 на суму 157 249,54 грн.; № 012/15-20/33/5 на суму 250 300 грн. На забезпечення виконання зобов'язань за генеральною кредитною угодою та кредитних договорів банк 21 жовтня 2011 року уклав окремі договори поруки із ОСОБА_4 та ОСОБА_3, а 28 жовтня 2010 року - із товариством з обмеженою відповідальністю Автомост (далі - ТОВ Автомост ). У результаті неналежного виконання умов кредитних договорів утворилися заборгованості на загальну суму 6 222 288,31 грн., яку позичальник та його поручителі, незважаючи на вимоги, не погасили.

Враховуючи викладене, позивач просив стягнути солідарно з ТОВ Автомост , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заборгованість за генеральною кредитною угодою № 01/15-20/33 від 18 вересня 2008 року у розмірі 6 222 288,31 грн.

Заочним рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 14 серпня 2014 року позов ПАТ РайффайзенБанк Аваль задоволено. Стягнуто солідарно з ТОВ Автомост , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ПАТ Райффайзен Банк Аваль в особі Дніпропетровської обласної дирекції заборгованість за генеральною кредитною угодою № 01/15-20/33 від 18 вересня 2008 року в розмірі 6 222 288,31 грн., а саме: заборгованість за кредитним договором № 012/15-20/33/4 у розмірі 70 324,90 грн., з яких 65 399,01 грн. - сума заборгованості за відсотками, 4 652,89 грн. - нарахована пеня за несвоєчасне погашення основної заборгованості за кредитом, 4 273 грн. - пеня за несвоєчасне погашення нарахованих відсотків; заборгованість за кредитним договором № 012/15-20/33/5 у розмірі 102 448,17 грн., яка складається: 95 169,48 грн. - сума заборгованості за відсотками, 1 060,57 грн. - нарахована пеня за несвоєчасне погашення основної заборгованості за кредитом, 6 218,12 грн. - пеня за несвоєчасне погашення нарахованих відсотків; заборгованість за кредитним договором № 010/42-1/306 у розмірі 4 699 827,14 грн., з яких 3 284 220 грн. - основна заборгованість за кредитом, 1 135 598,01 грн. - сума заборгованості за відсотками, 3 234,84 грн. - нарахована пеня за несвоєчасне погашення основної заборгованості за кредитом, 2 652,51 грн. - пеня за несвоєчасне погашення нарахованих відсотків; заборгованість за кредитним договором № 010/42-1/307 у розмірі 1 320 212,76 грн., з яких 269 814,32 грн. - основна заборгованість за кредитом; 33 965,83 грн. - сума заборгованості за відсотками, 3 234,84 грн. - нарахована пеня за несвоєчасне погашення основної заборгованості за кредитом, 2 652,51 грн. - пеня за несвоєчасне погашення нарахованих відсотків; заборгованість за кредитним договором № 010/42-1/308 у розмірі 29 475,34 грн., з яких 27 296,67 грн. - сума заборгованості за відсотками, 395,18 грн. - нарахована пеня за несвоєчасне погашення основної заборгованості за кредитом, 1 783,49 грн. - пеня за несвоєчасне погашення нарахованих відсотків, а також судові витрати по справі в розмірі 3 654 грн., а всього 6 225 942,31 грн.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 01 лютого 2017 року рішення районного суду скасовано й ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ПАТ Райффайзен Банк Аваль до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості відмовлено. Провадження у справі за позовом ПАТ РайффайзенБанк Аваль до ТОВ Автомост про стягнення заборгованості закрито.

У касаційній скарзі ПАТ Райффайзен Банк Аваль просить скасувати рішення апеляційного суду, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, й залишити рішення суду першої інстанції в силі.

Відповідно до п. 6 розд. XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII Про судоустрій і статус суддів Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що рішення апеляційного суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Судами встановлено, що 18 вересня 2008 року між ПАТ Райффайзен Банк Аваль та ТОВ АС-Автотрейдер була укладена генеральна кредитна угода № 01/15-20/33 з додатковими угодами, із загальним лімітом заборгованості у сумі 619 200 доларів США, 14 січня 2009 року між ними укладені наступні кредитні договори: № 012/15-20/33/1 на суму 364 380 доларів США; № 012/15-20/33/2 на суму 208 390 доларів США; № 012/15-20/33/3 на суму 364 380 доларів США; № 012/15-20/33/4 на суму 157 249,54 грн.; № 012/15-20/33/5 на суму 250 300 грн.

На забезпечення виконання зобов'язань за генеральною кредитною угодою та кредитних договорів банк 21 жовтня 2011 року уклав окремі договори поруки із ОСОБА_4 та ОСОБА_3, а 28 жовтня 2010 року - із товариством з обмеженою відповідальністю Автомост (далі - ТОВ Автомост ).

Пред'являючи позов, ПАТ Райффайзен Банк Аваль посилалось на те, що у результаті неналежного виконання умов кредитних договорів утворилися заборгованості на загальну суму 6 222 288,31 грн., яку позичальник та його поручителі, незважаючи на вимоги, не погасили.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 1050 ЦК України у разі, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків.

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого у договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

У зв'язку з порушенням боржником виконання зобов'язання за кредитним договором банк відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України і умов кредитних договорів використав право достроково стягнути заборгованість за кредитними договорами, надіславши 10 липня 2012 року повідомлення-вимогу в якому просив повернути кредити в повному розмірі з нарахованими на них відсотками (т. 2 а.с. 10-11).

Отже, пред'явивши вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом та сплати відсотків за користування кредитом, кредитор відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобов'язання й був зобов'язаний пред'явити позов до поручителя протягом шести місяців, починаючи від цієї дати.

Таким чином, у разі зміни кредитором на підставі ч. 2 ст. 1050 ЦК України строку виконання основного зобов'язання передбачений ч. 4 ст. 559 ЦК України шестимісячний строк підлягає обрахуванню від цієї дати.

Указаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 21 січня 2015 року № 6-190цс14 і відповідно до ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковим для всіх судів України.

Апеляційний суд на підставі поданих сторонами доказів, які належним чином оцінені (ст. 212 ЦПК України), дійшов обгрнутованого висновку про пропуск позивачем строку пред'явлення позову до поручителів, оскільки із вимогою про погашення кредитів банк звернувся до поручителів 10 липня 2012 року, а із позовом до суду - лише у березні 2014 року, тобто після спливу шестимісячного строку, встановленого ч. 4 ст. 559 ЦК України,

Доводи касаційної скарги про те, що вимога банку від 10 липня 2012 року не містила вимоги про дострокове стягнення заборгованості взагалі спростовується її текстом, в якому, зокрема, вказані суми непогашеного на день вимоги тіла кредиту за кредитними договорами та вимога сплатити ці кошти протягом 30-ти днів з моменту отримання повідомлення.

Інші доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, що знаходяться поза межами повноважень касаційного суду (ст. 335 ЦПК України), висновків апеляційного суду не спростовують і на законність рішення не впливають.

Ураховуючи викладене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити рішення апеляційного суду без змін.

Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль відхилити.

Рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 01 лютого 2017 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий О.С. Ткачук

Судді: В.С. Висоцька

О.В.Кафідова