Ухвала

від 27.09.2017 по справі 581/242/16-ц

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

Ухвала

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючогоЛуспеника Д.Д., суддів:Гулька Б.І.,Журавель В.І., Хопти С.Ф., Штелик С.П., розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до товариства з обмеженою відповідальністю Лізингова компанія Ваш Авто про захист прав споживача та стягнення коштів за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення апеляційного суду Сумської області від 21 липня 2016 року,

в с т а н о в и л а :

У березні 2016 року ОСОБА_6 звернувся до суду із указаним позовом, мотивуючи позовні вимоги тим, що 26 лютого 2016 року він підписав з товариством з обмеженою відповідальністю Лізингова компанія Ваш Авто (далі - ТОВ Лізингова компанія ВАШ АВТО ) договір фінансового лізингу, за умовами якого відповідач зобов'язався придбати у власність трактор МТЗ і передати йому у користування в строк та на умовах цього договору, а він повинен був сплатити відповідачу грошові кошти в сумі 49 тис. грн, які він вважав частковою оплатою вартості транспортного засобу. Проте, як з'ясувалося, вказані кошти є адміністративним платежем, винагородою лізингодавцю за організаційні заходи, пов'язані з підготовкою та укладенням договору.

Крім того, зміст договору фінансового лізингу та додатків № 1 і № 2 до нього не містять повної та достовірної інформації про фінансові послуги, що надаються ТОВ Лізингова компанія ВАШ АВТО , зокрема в них не вказано про індивідуальні ознаки трактора (колір), що передавався в лізинг, строк лізингу, розмір щомісячних лізингових платежів, що свідчить про недосягнення сторонами згоди з усіх істотних умов договору, внаслідок чого він не є укладеним, враховуючи й ту обставину, що вони не підписали і додаток № 3 до договору.

Посилаючись на те, що договір фінансового лізингу є неукладеним , ОСОБА_6 просив стягнути з відповідача на свою користь сплачені за цим договором кошти в сумі 49 тис. грн як безпідставно отримані.

Рішенням Липоводолинського районного суду Сумської області від 26 травня 2016 року позов ОСОБА_6 задоволено. Стягнуто з ТОВ Лізингова компанія ВАШ АВТО на користь ОСОБА_6 49 тис. грн. Вирішено питання про судові витрати.

Рішенням апеляційного суду Сумської області від 21 липня 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано, у задоволенні позову ОСОБА_6 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Відповідно до п. 6 розділу ХІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VІІІ Про судоустрій і статус суддів Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Судами встановлено, що 26 лютого 2016 року між ОСОБА_6 та ТОВ Лізингова компанія ВАШ АВТО укладено договір фінансового лізингу з двома додатками до нього, а також додатковий договір до договору фінансового лізингу, за умовами якого ТОВ Лізингова компанія ВАШ АВТО зобов'язалося придбати у власність трактор МТЗ модель 82.1.26, який вказаний у п. 1.1 договору та зазначений у специфікації, що є додатком № 2 до договору, вартістю 17 818доларів 18 центів США (що згідно з обмінним курсом долара США до української гривні на день укладення договору становить 490тис. грн), та передати його у користування позивачу (лізингоодержувачу), який у свою чергу зобов'язався сплачувати у встановлений термін і у повному обсязі певні лізингові та інші платежі відповідно до умов договору. Договір фінансового лізингу передбачав право позивача ОСОБА_6 отримати трактор у власність за умови повної сплати всіх платежів, передбачених даним договором, та інших витрат, які зазнав чи міг зазнати лізингодавець у зв'язку з переходом права власності щодо предмета лізингу (п.п.3.1.1, 3.3.2, 3.3.3, 11.3 договору).

Суд першої інстанції визнав договір фінансового лізингу від 26 лютого 2016 року неукладеним, мотивуючи свої висновки тим, що сторони не дійшли згоди з його істотних умов, а саме: в ньому не визначено предмет договору, який має бути з індивідуальними ознаками, та не встановлена ціна, хоча та, яка визначена у додатках № 1 та № 2 до договору фінансового лізингу, різниться від тієї, яка вказана у заяві ОСОБА_6 про видачу йому транспортного засобу. До того ж, ціна у додатках до договору вказана у доларах США, в той час як у заяві про видачу транспортного засобу - у гривні. Також суд послався на те, що сторони не узгодили розмір лізингових платежів та не підписали додаток № 3 до договору як його обов'язкову умову.За наявності вказаних обставин суд застосував наслідки, передбачені нормами ст.1212 ЦК України, що регулюють зобов'язання з набуття майна без достатньої правової підстави.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд виходив із того, що згідно п. п. 1.1, 1.2 підписаного сторонами договору фінансового лізингу предметом домовленості є транспортний засіб марки МТЗ, комплектація/модифікація - 82.1.26, об'єм/тип двигуна - 4,75, тип КПП - МТ, привід - 4*4. Специфікація предмета лізингу була самостійно та свідомо обрана лізингоодержувачем та в повній мірі відповідає його вимогам. Пунктом 8.2 договору фінансового лізингу передбачено, що вартість предмета лізингу на момент укладення договору за цим договором становить 17 818 доларів 18 центів США з урахуванням ПДВ згідно обмінного курсу долара США до української гривні, гривневий еквівалент вартості предмета лізингу становить 490 тис. грн. з ПДВ. Про аналогічне щодо ціни предмета договору йдеться і в додатку № 1 до договору, підписаного сторонами. Отже, підписавши спірний договір, сторони дійшли згоди щодо його предмета та ціни. Крім того, відповідно до п.2.2 вказаного договору, строк лізингу починається з моменту передачі предмета лізингу та підписання акту приймання-передачі предмета лізингу та закінчується через 60 календарних місяців з моменту підписання акту приймання-передачі предмета лізингу та в останньому місяці сплати лізингового платежу за додатком № 3 до цього договору, якщо інше не передбачено умовами даного договору. Згідно п.4.3 договору разом з підписаним актом приймання-передачі лізингодавець передає лізингоодержувачу графік сплати лізингових платежів (план відшкодування або додаток № 3 до даного договору), який сторони зобов'язані підписати до моменту підписання акту приймання-передачі предмета лізингу. Таким чином, обставини для підписання сторонами додатку № 3 до договору ще не настали, так як позивачу ще не переданий предмет лізингу.Щодо розміру щомісячних лізингових платежів, то про них йдеться у п.п.10.1 - 10.10 спірного договору, тобто, вказане питання сторонами узгоджено. Отже, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що спірний договір фінансового лізингу є неукладеним.

Повністю із висновками апеляційного суду погодитися не можна.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 34 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг діяльність з надання будь-яких фінансових послуг, що передбачають пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб може здійснюватись лише фінансовими установами після отримання відповідної ліцензії.

Послуга з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах є фінансовою послугою (п. 11-1 ст. 4 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг ).

Відповідно до ч. 1 ст. 227 ЦК України правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.

Судом не встановлено наявності ліцензії у відповідача для здійснення фінансових послуг щодо залучення фінансових активів від фізичних осіб, що свідчить про відсутність такого дозволу (ліцензії), та що суперечить вимогам законодавства.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 806 ЦК України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Також, виходячи з аналізу норм чинного законодавства за своєю правовою природою є змішаним договором та містить елементи договору оренди (найму) та договору купівлі-продажу транспортного засобу, що випливає зі змісту договору відповідно до ст. 628 ЦК України.

Згідно ст. 799 ЦК України договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі; договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України № 6-2766цс15 від 16 грудня 2015 року, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Договір фінансового лізингу від 26 лютого 2016 року , підписаний ОСОБА_6та ТОВ Лізингова компанія ВАШ АВТО , нотаріально посвідчено не було.

Вирішуючи спір, апеляційний суд не взяв до уваги вищезазначені порушення щодо відсутності ліцензії у відповідача для здійснення фінансової діяльності та нотаріального посвідчення спірного договору, у зв'язку з чим дійшов передчасного висновку про те, що між сторонами не виникли правовідносини з набуття майна без достатньої правової підстави.

З урахуванням викладеного, рішення апеляційного суду підлягає скасуванню із передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції за ст. 338 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Сумської області від 21 липня 2016 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий Д.Д. Луспеник

Судді: Б.І. Гулько

В.І. Журавель

С.Ф.Хопта

С.П. Штелик