Постанова

від 19.09.2017 по справі 804/5048/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2017 р. Справа № 804/5048/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіБондар М. В. при секретаріВиноградовій Т.В. за участю: представника позивача Починок В.В., представника відповідачаАтрошенко В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промфактор" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Промфактор (далі - ТОВ Промфактор , позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДФС у Дніпропетровській області, відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень:

- форми Р від 25.05.2017 року №0005791407, яким позивачу донараховано податок на прибуток за 2016 рік у сумі 162327 грн. і штрафні санкції 81163,50 грн. за їх несвоєчасну сплату;

- форми Р від 25.05.2017 року №0005781407, яким позивачу донараховано податок на додану вартість у сумі 180363 грн. за період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року та штрафні санкції 45090,75 грн.;

- форми ПС від 23.05.2017 року №0005601421, яким на позивача накладено штрафні (фінансові) санкції у розмірі 510 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що:

- позивач не погоджується з висновками, викладеними в акті, що стали підставою для складання оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, оскільки наявність господарської операції між ТОВ Промфактор та ТОВ Саніт Компані підтверджується належним чином оформленими первинними документами, які були надані відповідачу при проведенні перевірки, зокрема: договір поставки, видаткові накладні, рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні, завірену роздруківку регістру бухгалтерського обліку, акт на списання матеріальних цінностей, дорожні листи, платіжні доручення;

- якщо оцінювати надані до перевірки документи в сукупності, то недоліки видаткових накладних є незначними, та такими, що не роблять ці видаткові накладні недійсними;

- у товарно-транспортних накладних міститься інформація: хто, яким транспортним засобом, звідки, куди і який конкретно товар перевіз, хто є вантажовідправником, вантажоодержувачем, скільки товар коштує, посилання на конкретні видаткові накладні, у яких перелічений весь товар, підписи посадових осіб та печатки юридичних осіб, які існують і які легко ідентифікувати;

- сертифікати якості містять виключно інформацію стосовно відповідності товарів стандартам і технічним умовам, і за своїм змістом не можуть підтверджувати факт поставки товарів;

Представником позивача надавались додаткові письмові пояснення, в яких позивач обґрунтував мотиви вибору постачальника, обставини укладання та виконання договору поставки складальних комплектів для виробництва низьковольтного обладнання №15/03/16 від 15.03.2016 року з контрагентом ТОВ Саніт Компані .

Представник відповідача в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні позовних вимог, надала суду письмові заперечення, в обґрунтування яких зазначила, що у наданих до перевірки товарно-транспортних накладних встановлено відсутність окремих реквізитів, а тому вони не можуть вважатись належним первинним документом бухгалтерського обліку. Оригінали документів, що запитувались, які підтверджують факт перевезення товару автомобілем Ford Transit НОМЕР_2 в ході перевірки не надані. Також, під час проведення перевірки не надані сертифікати відповідності, сертифікати якості або паспорти на складальні комплекси та інші матеріали, у зв'язку з чим неможливо встановити походження товару. За даними Державного реєстру речових прав у ТОВ Саніт Компані відсутня у власності будівля за адресою здійснення діяльності, там знаходиться житловий будинок. Аналізом ланцюга постачання товару встановлено, що ТОВ Саніт Компані не є виробником товару, імпортних операцій не здійснювало.

Представники сторін в судовому засіданні підтримали обрані правові позиції.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, пункту 77.1, пункту 77.4 статті 77 Податкового кодексу України, відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Промфактор (код ЄДРПОУ 25019584) з питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року, про що складено акт від 18.04.2017 року №4035/04-36-14-03/25019584 (а.с.8-48).

Перевіркою встановлені порушення, зокрема:

- пункту 44.1 статті 44, статті 134 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим донараховано податок на прибуток за 2016 рік у сумі 162327 грн.;

- пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, пунктів 1,2 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підпунктів 2.1, 2.2, 2.4, 2.15, 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, у зв'язку з чим за період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року донараховано податок на додану вартість у сумі 180363 грн., в тому числі по періодах: за березень 2016 року на 113818 грн., за квітень 2016 року на 66545 грн.

Не погоджуючись з висновками акту перевірки від 18.04.2017 року №4035/04-36-14-03/25019584, позивач надав до ГУ ДФС у Дніпропетровській області письмові заперечення (а.с.49-52).

Згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.5 пункту 78.1, статті 78, пункту 82.1 статті 82 Податкового кодексу України, наказу ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 04.05.2017 року №2349-п Пр проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Промфактор відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Промфактор з питань, що стали предметом розгляду заперечень за період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року, про що складено акт перевірки від 22.05.2017 року №5318/04-36-14-03/25019584 (а.с.53-60).

У вказаному акті перевірки зазначено, що висновок по акту документальної планової виїзної перевірки від 18.04.2017 року №4035/04-83-14-03/25019584 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року залишається без змін.

На підставі вказаних актів перевірок відповідачем сформовано та направлено позивачу податкові повідомлення-рішення:

- від 25.05.2017 року форми Р №0005791407, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 243490,50 грн., в тому числі за податковим зобов'язанням в сумі 162327 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 81163,50 грн. (а.с.62);

- від 25.05.2017 року форми Р №0005781407, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 225453,75 грн., в тому числі за податковим зобов'язанням в сумі 180363 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 45090,75 грн. (а.с.63);

- від 23.05.2017 року форми ПС №0005601421, яким позивачу нарахована сума штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 510 грн. (а.с.64).

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку до Державної фіскальної служби України, рішеннями якої від 26.07.2017 року №16106/6/99-99-11-03-01-25 та від 24.07.2017 року №15913/6/99-99-11-01-01-25 скарги позивача залишені без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін (а.с.67, 72-74).

В основу прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень контролюючим органом покладено висновок про відсутність документального підтвердження фінансово-господарських взаємовідносин позивача з ТОВ Саніт Компані за березень 2016 року.

Судом встановлено, що ТОВ Промфактор (код ЄДРПОУ 25019584) перебуває на обліку в Криворізькій північній ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області як платник податків та зборів, основним видом економічної діяльності є - 27.12 Виробництво електророзподільної та контрольної апаратури (а.с.105-108).

Представником позивача надано суду копію договору поставки №15/03/16 від 15.03.2016 року, укладеного між ТОВ Промфактор (покупець) та ТОВ Саніт Компані (постачальник), згідно умов якого постачальник зобов'язується передати складальні комплекти для виробництва низьковольтного обладнання у власність постачальника (згідно договору), а останній прийняти товар та оплатити його. Відповідно пункту 1.2 договору ціна, асортимент товару, що поставляється, обумовлюються сторонами в рахунках-фактурах та видаткових накладних. Згідно з пунктом 1.3 договору загальна сума цього договору складає 1500000 грн. На підставі пункту 2.2 договору право власності на товар переходить від постачальника до покупця з моменту оформлення відповідних документів (рахунок-фактура, видаткова накладна, електронна податкова накладна). Відповідно до пункту 4.1 договору упаковка і маркування продукції повинні відповідати вимогам існуючих стандартів і технічних умов, іншим нормативним документам, що регламентують упаковку і маркування даного виду продукції, а також забезпечувати повною мірою її збереження при транспортуванні, з урахуванням перевантажень і збереження. Згідно з пунктом 5.1 договору покупець приймає товар від постачальника: за кількістю - відповідно даним, що містяться в видатковій накладній, за якістю - у відповідності з вимогами ДСТУ. Пунктом 8.1 визначено, що договір набуває чинності та вступає в дію в момент підписання його сторонами та діє до 31.12.2016 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (а.с.80-81).

На підтвердження виконання умов зазначеного договору, представником ТОВ Промфактор долучено до матеріалів справи копії наступних документів:

- від 22.03.2016 року видаткова накладна №64 та рахунок-фактура №64 на поставку складальних комплектів на загальну суму 682909,08 грн., в тому числі ПДВ 113818,18 грн. (а.с.82, 84);

- від 23.03.2016 року видаткова накладна №65 та рахунок-фактура №65 на поставку складальних комплектів, блоку дистанційного управління, приводів ручних, арматури сигнальної, котушки для пускача, розчіплювала незалежного, магнітних пускачів, бірки інформаційної, контактів, кабельних вводів, контактів сигнальних, додаткових, розмикаючих на загальну суму 399272,57 грн., в тому числі ПДВ 66545,43 грн. (а.с.83, 85).

Позивачем надані суду товарно-транспортні накладні, з яких вбачається, що постачання товару здійснювалось від вантажовідправника ТОВ Саніт Компані до замовника, вантажоодержувача - ТОВ Промфактор , перевізником ТОВ Промфактор , водіями ОСОБА_5 та ОСОБА_6 автомобілем Ford Transit, державний номер НОМЕР_2, з пункту навантаження - 01021, м. Київ, Кловський узвіз, буд. 14/24, пункт розвантаження - 50086, м. Кривий Ріг, вул. Л.Бородича, 7г:

- від 22.03.2016 року №4/1 на загальну суму 682909,08 грн., без зазначення маси товару, довіреності вантажоодержувача та інформації про навантажувально-розвантажувальні роботи (а.с.86);

- від 23.03.2016 року №5/1 на загальну суму 399272,57 грн., без зазначення маси товару, довіреності вантажоодержувача та інформації про навантажувально-розвантажувальні роботи (а.с.87).

Також, позивачем надані суду копії подорожніх листів службового легкового автомобіля Ford Transit, державний номер НОМЕР_2 від 22.03.2016 року та від 23.03.2016 року (а.с.97-98).

Оплата за товар здійснена наступними платіжними дорученнями: від 08.04.2016 року №1274 на суму 146100 грн., від 27.07.2016 року №1842 на суму 536809,08 грн., від 28.07.2016 року №1845 на суму 399272,57 грн. (а.с.88-90).

Копії податкових накладних суду не надані, однак, їх наявність та реєстрація в Єдиному державному реєстрі податкових накладних підтверджена актом перевірки від 18.04.2017 року №4035/04-36-14-03/25019584 на сторінках 22-27 (а.с.19-21).

Для вирішення спору по суті, суд перевіряє відповідність вимогам законодавства первинних документів, їх наявність, що вимагається нормативно-правовими актами та безпосередньо укладеними угодами.

Поряд з цим, окрім мінімально необхідних згідно податкового законодавства документів суд має перевірити й інші документи та обставини, які мають підтвердити реальність виконання спірної операції, що відображена в податковому обліку.

Оскільки виникнення спору обумовлено тим, що найбільш поширеним способом порушення норм податкового законодавства є штучне введення в операції реального сектору економіки інших суб'єктів господарювання з метою отримання податкових та інших переваг, надання таких переваг на користь третіх осіб, що призводить до порушень бюджетних інтересів держави та прямо пов'язано із діями таких суб'єктів господарювання, які в свою чергу знаходяться поза межами контролю податкових органів, та мають ознаки кримінальних правопорушень. Саме для недопущення вказаних порушень здійснено податковий контроль, з огляду на те, що при відсутності фактичної реалізації товарів податковий кредит формується шляхом маніпулювання податковою звітністю, це здійснюється із проведенням транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування витрат та податкового кредиту, з метою надання вигоди третій особі, та не мають реального товарного характеру.

Виходячи з практики недопущення відображення в податковому обліку таких операцій вирішальним є підтвердження реальності операцій іншими належними та допустимими доказами, ніж видаткова та податкова накладна.

Як зазначено в листі Вищого адміністративного суду України "Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України" № 742/11/13-11 від 02.06.2011р., з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість обов'язковому з'ясуванню підлягають, зокрема, обставини, що підтверджують рух активів у процесі здійснення господарської операції. При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Відповідно до частини 5 статті 203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 року №996-ХІV (далі - Закон №996) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з частиною 2 статті 3 Закону №996 бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Як зазначено в статті 9 Закону №996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, видаткові накладні, податкові накладні, акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Необхідною умовою для цього є факт придбання товарів (послуг) із метою їх використання в господарській діяльності. За відсутності факту придбання товарів (послуг) відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Визначальною має бути подія, підтверджена документально. При цьому, документи мають бути складені особою, діяльність якої, безумовно, здійснюється в межах правової відповідальності, яку можливо ідентифікувати, відповідальною за здійснення господарської операції та під час здійснення господарської операції.

В наданих суду та до перевірки контролюючому органу видаткових накладних та рахунках-фактурах відсутня інформація стосовно особи, яка відвантажила товар та виписала рахунок на адресу позивача від ТОВ Саніт Компані , оскільки міститься лише підпис без зазначення посади та прізвища відповідальної особи.

Частиною 2 статті 9 Закону №966 визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити, крім іншого, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, зазначення посади та інших даних, що дають змогу ідентифікувати особу, якими є прізвище відповідальної особи, є обов'язковими реквізитами видаткової накладної та рахунка-фактури, а їх відсутність свідчить про неналежне складання такого первинного документа.

Відсутність посад та прізвищ осіб, якими складені первинні документи, не дає суду можливості ідентифікувати особу, відповідальну за здійснення господарської операції в межах цивільного обороту.

В порушення пункту 2.1 договору поставки, згідно умов якого постачальник зобов'язується поставити покупцеві товар, поставка товару здійснена силами ТОВ Промфактор згідно товарно-транспортних накладних від 22.03.2016 року №4/1 та від 23.03.2016 року №5/1.

У вказаних товарно-транспортних накладних встановлено відсутність наступних реквізитів, а саме не заповнені наступні графи: кількість місць , маса брутто , відпуск за довіреністю вантажоодержувача , супроводжувальні документи на вантаж згідно видаткових накладних , здав водій/експедитор , прийняв (відповідальна особа вантажоодержувача) , розділ вантажно-розвантажувальні операції .

Наступні графи у досліджуваних товарно-транспортних накладних містять такі дефекти:

- бухгалтер (відповідальна особа вантажовідправника) : відсутні ПІБ та посада;

- відпуск дозволив : стоїть підпис без прізвища, та підпис належить експедитору ТОВ Промфактор , а не представнику ТОВ Саніт Компані ;

- здав (відповідальна особа вантажовідправника) : відсутні ПІБ та посада;

- прийняв водій/експедитор : відсутня посада та ПІБ.

Вказані факти унеможливлюють встановлення проведення навантажувально-розвантажувальних робіт, відповідальних осіб за перевезення товару чи фактично здійснювалась поставка товару на адресу ТОВ Промфактор .

Суд погоджується з твердженням представника позивача про те, що товарно-транспортна накладна є документом, який підтверджує факт перевезення вантажу, а не факт придбання товару покупцем у постачальника, однак, документи на перевезення товару підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей та зміну майнового стану позивача, що в свою чергу підтверджує реальність господарської операції.

Згідно з Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року №363 (далі - Правила №363), товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Відповідно до пункту 11.1 Правил №363 основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні.

Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні - сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів.

В порушення пунктів 4.1 та 5.1 договору поставки ТОВ Саніт Компані не надано сертифікатів якості та інших документів на підтвердження відповідності поставленого товару стандартам і технічним умовам, а також вимогам ДСТУ.

Відсутність відповідної документації є неналежним виконанням контрагентами умов договору, та свідчить про свідоме допущення ризику отримання товару неналежної якості позивачем від постачальника продукції, що ставить під сумнів реальність здійснення господарської операції.

Крім того, суд зазначає про тотожність підписів на видаткових накладних та товарно-транспортних накладних особи, яка відвантажила товар від ТОВ Саніт Компані на видаткових накладних та водія/експедитора, який отримав товар, на товарно-транспортних накладних ОСОБА_7, який працює менеджером відділу збуту ТОВ Промфактор , що підтверджується наказом від 23.03.2016 року №030/1 Про відрядження .

Судом встановлено та позивачем не спростовано, що в ході проведення планової перевірки відповідачем здійснено перевірку витрачання палива на відрядження до м. Києва, та встановлено відсутність списаних бухгалтерією ТОВ Промфактор дизпалива щодо відрядження до м. Києва на автомобілі Ford Transit, державний номер НОМЕР_2, протягом березня 2016 року

З наданого суду акту №ЦН-0000022 від 01.03.2016 року на списання матеріальних цінностей встановлено списання палива А-92 у кількості 70 л. та дизпалива у кількості 1022.660 шт. (а.с.96).

Згідно дослідженої під час перевірки оборотно-сальдової відомості по витраченню палива, наведеної в акті перевірки на стор. 6 (зворотній бік а.с.55), встановлено, що автомобіль Ford Transit витрачено палива по місту на 972 км. 102 л, та у зв'язку з відрядженням на 4338 км. 449,61 л до міст Херсон, Одеса, Новгородка, Дніпро.

Даний документ свідчить про відсутність поїздки на автомобілі Ford Transit, державний номер НОМЕР_2, до м. Києва працівників ТОВ Промфактор .

Крім того, під час перевірки перевірено авансові звіти, накази на відрядження, шляхові листи та встановлено знаходження автомобіля Ford Transit, державний номер НОМЕР_2 в інших містах, але не в Києві, а саме: на підставі наказу ТОВ Промфактор №027 від 21.03.2016 року Про відрядження наказано відрядити менеджера відділу збуту ОСОБА_8 та водія ОСОБА_9 до м. Херсон на машині Форд, номер НОМЕР_3, на 1 день (22.03.2016 року) з метою відвідування підприємств (а.с.182).

До вказаного наказу позивачем було внесено виправлення у непечатному вигляді шляхом закреслення автомобіля Форд, номер НОМЕР_3 та написання автомобіля Шкода НОМЕР_1 від руки невстановленою особою без зазначення виправленому вірити .

На підтвердження відрядження водіїв ОСОБА_5 та ОСОБА_6, та менеджера відділу збуту ОСОБА_7 до м. Києва на автомобілі Форд Транзит НОМЕР_2, представником позивача надано суду накази Про відрядження №028 та №030/1 (а.с.183-184).

На підтвердження перебування вказаних осіб на автомобілі Форд Транзит НОМЕР_2 у м. Києві 22-23 березня 2016 року, позивачем надані подорожні листи службових автомобілів Шкода НОМЕР_1, Форд НОМЕР_2 за березень 2016 року (а.с.143-181).

Проте, в запереченнях на акт документальної планової виїзної перевірки №4035/04-36-14-03/25019584 від 18.04.2017 року, що надавались відповідачу, позивачем зазначено, що наказ про відрядження ОСОБА_5, ОСОБА_6, та ОСОБА_7 до м. Києва за домовленістю з ними не оформлювався, відрядні не видавались, в якості компенсації їм було надано додаткові вихідні дні (звортн. бік а.с.50).

Відтак, судом встановлено, що вказані накази до перевірки не надавались та були надані лише в судове засідання, відсутність їх під час проведення перевірки підтверджена доводами позивача, наведеними в запереченнях до акту перевірки №4035/04-36-14-03/25019584 від 18.04.2017 року, а тому, суд ставить під сумнів їх існування у момент вчинення спірної господарської операції та проведення перевірки, та не приймає вказані накази та подорожні листи, як належний доказ перебування водіїв ОСОБА_5 та ОСОБА_6, та менеджера відділу збуту ОСОБА_7 у м. Києві 22-23 березня 2016 року, у зв'язку із сукупністю інших встановлених фактів на спростовання тверджень позивача.

Суд звертає увагу на те, що представником позивача не надано інформації стосовно наявності складських приміщень, де зберігався отриманий від ТОВ Саніт Компані товар, та не надано інформації стосовно подальшої реалізації або використання для власних потреб підприємства отриманого товару.

З огляду на формальність договору та складених на його виконання документів, на відсутність економічної складової, ділової мети, відсутність відповідальних осіб за здійснення господарської операції, недотримання порядку перевезення товарно-матеріальних цінностей, суд дійшов висновку про відсутність фактичного постачання товару ТОВ Саніт Компані на адресу позивача, а тому висновок контролюючого органу про заниження податку на додану вартість та податку на прибуток позивачем по взаємовідносинам з ТОВ Саніт Компані є правомірним.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно з пунктом 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток з джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

У зв'язку з викладеним, податкові повідомлення-рішення від 25.05.2017 року №0005791407 та №0005781407 не підлягають скасуванню.

В ході проведення перевірки ГУ ДФС у Дніпропетровській області складено акт від 15.05.2017 року №4984/04-36-14-03/25019584 Щодо ненадання документів, вказаних у запиті від 10.05.2017 року, у ході проведення позапланової перевірки за період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року з питань, що стали предметом розгляду заперечень по ТОВ Промфактор (а.с.61).

Вказаним актом перевірки встановлено, що позивачем не надано завірених копій та оригіналів документів, вказаних у листі від 10.05.2017 року, врученого підприємству 10.05.2017 року, а саме: шляхові листи, табелі робочого часу за березень 2016 року, накази на відрядження, авансові звіти на оплату добових ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7

Під час розгляду справи судом встановлено, що накази на відрядження вказаних осіб позивачем на момент здійснення господарської операції не складались, а були складені пізніше для надання в судове засідання, що підтверджено запереченнями до акту перевірки від 18.04.2017 року; табелі робочого часу за березень 2016 року та авансові звіти на оплату добових вказаним особам суду не надано, у зв'язку з чим в судовому засіданні підтверджено ненадання відповідачем документів при здійсненні податкового контролю.

На підставі пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 121.1 статті 121 Податкового кодексу України незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

Отже, податкове повідомлення-рішення від 23.05.2017 року №0005601421 винесено правомірно та скасуванню не підлягає.

З огляду на встановлені у справі обставини та застосовані правові норми, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

У зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, судові витрати присудженню на користь позивача не підлягають.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Промфактор" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, визначені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 25 вересня 2017 року.

Суддя М.В. Бондар