Постанова

від 27.09.2017 по справі 905/670/17

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

27.09.2017 справа №905/670/17

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий: судді за участю представників сторін: від позивача: від відповідача:Марченко О.А. Зубченко І.В., Попков Д.О. Не з'явився Не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Донецького національного медичного університету, м.Лиман Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 23 травня 2017 р. (повний текст складено та підписано 29.05.2017р.) у справі№ 905/670/17 (суддя О.В. Кротінова) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю фірма "Монблан", м.Волноваха Донецької області доДонецького національного медичного університету, м.Лиман Донецької області простягення 39 931,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Донецької області від 23.05.2017р. у справі №905/670/17 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Монблан", м.Волноваха Донецької області до Донецького національного медичного університету, м.Лиман Донецької області про стягнення заборгованості у розмірі 39 931,00 грн. - задоволені у повному обсязі.

Донецьким національним медичним університетом, м.Лиман Донецької області подана апеляційна скарга, відповідно до якої останній просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Зокрема, скаржник вважає, що суд першої інстанції прийняв рішення з порушенням вимог чинного законодавства та дійшов помилкового висновку щодо доведеності та обгрунтованості позовних вимог, оскільки на думку апелянта, до спірних правовідносин сторін поширюється дія ст.2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", якою встановлено мораторій на виконання кредитних та інших договірних зобов'язань, які виникли до переміщення на підконтрольну українській владі територію тимчасово переміщеними вищими навчальними закладами, у зв'язку з чим стягнення заборгованості - є безпідставним.

Представники сторін наданими їм правом не скористались, у судове засідання не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Зважаючи на достатність наданих сторонами доказів та керуючись статтею 75 Господарського процесуального кодексу України - справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII Господарського процесуального кодексу України. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і переглядає законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Позовні вимоги до Донецького національного медичного університету, м.Лиман Донецької області обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором на поставку паливо-мастильних матеріалів №82 від 11.04.2014р. Як зазначає позивач, за наведеним договором останній поставив відповідачу паливно-мастильні матеріали на загальну суму 105 016,50 грн., що підтверджує наявними у матеріалах справи копіями видаткових накладних та довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей. При цьому, вартість поставленого товару відповідач оплатив частково у розмірі 65 085,50грн., у зв'язку з чим зобов'язання відповідача на загальну суму 39 931,00грн., за твердженням позивача, є невиконаним.

Задовольняючи позовні вимоги до Донецького національного медичного університету, м.Лиман Донецької області суд першої інстанції виходив із доведеності факту неналежного виконання відповідачем його зобов'язань за договором на поставку паливо-мастильних матеріалів №82 від 11.04.2014р. щодо своєчасної оплати поставленого позивачем товару.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи заявника апеляційної скарги, повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, перевіривши повноту встановлених фактів, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду є законним і обґрунтованим з наступних підстав.

Так, 11.04.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Монблан", (Виконавець) та Донецьким національним медичним університетом ім. М. Горького (Замовник) укладено договір на поставку паливо-мастильних матеріалів №82, відповідно до якого у порядку та на умовах, визначених цим договором, Виконавець зобов'язується надати паливо-мастильні матеріали по талонам або "обліковій заправної відомості" у термін та на умовах, оговорених нижче, на усіх автозаправних станціях Виконавця розташованих за адресою: м. Донецьк, пр. Панфілова, 26; м. Донецьк, вул. М. Ульянової, 62г (ТОВ "Маріс-2006"); м. Донецьк, вул. Гірнича, 56а (р-н зал. вокзалу); м. Донецьк, вул. Петровського, 114а; траса Слов'янськ - Маріуполь, м. Волноваха, Криниця; м. Макіївка, вул. Магістральна, 22. (п.1.1. договору).

В свою чергу, відповідно до Наказу Міністерства охорони здоров'я України №1394 від 22.12.2016р., Донецький національний медичний університет ім. М. Горького перейменовано в Донецький національний медичний університет.

Внесення відповідних змін щодо назви відповідача також підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1002384087 від 24.03.2017р. (а.с. 52-55) та копією статуту (а.с.75-101), у зв'язку з чим належне найменування відповідача - Донецький національний медичний університет через зміну назви останнього.

Таким чином, сторонами за спірним договором є Товариство з обмеженою відповідальністю "Монблан" та Донецький національний медичний університет.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Дослідивши договір, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та своєю правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання статей 712 Цивільного кодексу України, 265 Господарського кодексу України.

В силу приписів ч.6 ст.265 Господарського кодексу України та ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до правовідносин постачання застосовуються норми Цивільного кодексу України про купівлю-продаж.

Відповідно до п.1.2. договору найменування паливо-мастильних матеріалів, загальна кількість і вартість паливо-мастильних матеріалів, що є предметом договору, визначаються в розрахунковій накладній, яка складається на момент оформлення.

У пунктах 3.1-3.5 договору визначено порядок розрахунків, до якого віднесено: вид розрахунків - безготівковий; форма розрахунків: перерахування коштів на розрахунковий рахунок Виконавця платіжним дорученням; розрахунки за поставлений товар здійснюються згідно розрахункових накладних на умовах відстрочки платежу від 5 банківських днів. У випадку затримки бюджетного фінансування, розрахунки за поставлені паливо-мастильні матеріали здійснюються протягом 7 банківських днів від дати одержання Замовником бюджетного фінансування закупівель на свій реєстраційний рахунок з резервного фонду.

Термін дії даного договору до 31.12.2014р. (п. 5.1. договору).

Договір на поставку паливо-мастильних матеріалів №82 від 11.04.2014р. підписаний сторонами без заперечень та скріплений печатками підприємств.

В специфікації №б/н б/д до договору №82 від 11.04.2014р. сторони погодили поставку бензину А-95 є, кількістю 10285 л., загальною вартістю 154275,00грн.; бензину А-92, кількістю 6000л., загальною вартістю 88200,00 грн.; бензину А-80/76, кількістю 5000 л., загальною вартістю 60000,00 грн.; дизельного пального, кількістю 5000л., загальною вартістю 72500,00 грн. та у загальному розмірі 374975,00 грн.

Як встановлено господарським судом, позивач на виконання умов договору на поставку паливо-мастильних матеріалів №82 від 11.04.2014р. поставив, а відповідач за видатковими накладними №38/05 від 12.05.2014р., №40/06 від 10.06.2014р., №64/07 від 15.07.2014р. отримав товар загальною вартістю 105016,50 грн.

Фактичне отримання відповідачем зазначеного вище товару підтверджується підписом представника відповідача на зазначених накладних в графі „отримав(ла)" та довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей МАЗ №469675/151 від 08.05.2014р., МАЗ №469720/196 від 06.06.2014р., МАЗ №469769/245 від 11.07.2014р., копії яких долучені до матеріалів справи, а отже - прийнятий відповідачем без заперечень. Крім того, факт отримання товару не спростовано відповідачем.

Господарським судом встановлено, що відповідно до копій банківських виписок, які містяться в матеріалах справи (а.с. 27-33), відповідачем частково сплачено суму заборгованості у розмірі 65 085,50грн. Внаслідок означеного борг за спірною поставкою складає 39 931,00 грн.

Наразі, видаткові накладні №38/05 від 12.05.2014р., №40/06 від 10.06.2014р., №64/07 від 15.07.2014р. не містять безпосереднього посилання на договір на поставку паливо-мастильних матеріалів №82 від 11.04.2014р., проте колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що свої зобов'язання за вказаними накладними позивач виконав у відповідності з умовами договору на поставку паливо-мастильних матеріалів №82 від 11.04.2014р., оскільки: по - перше, посилання на договір та на видаткові накладні №38/05 від 12.05.2014р., №40/06 від 10.06.2014р. містяться у банківських виписках, копії яких наявні в матеріалах справи, по - друге, вказаний у вищезазначених видаткових накладних товар цілком узгоджується із товаром, який отримано відповідачем відповідно до довіреностей на отримання ТМЦ, по - третє, поставка за зазначеними первинними документами здійснена у травні -липні 2014р., тобто під час дії договору на поставку паливо-мастильних матеріалів №82 від 11.04.2014р.

Найменування товару, вказаного у представлених суду рахунках, а також предмет поставки означений правочином, ідентичні виду товару, поставка якого здійснена за наведеними видатковими накладними. Також, матеріали справи не містять доказів існування будь-яких інших господарських договірних правовідносин, крім тих, що виникли за договором на поставку паливо-мастильних матеріалів №82 від 11.04.2014р. Протилежного суду не доведено.

Листом №139/12 від 04.12.2015р. позивач звернувся до відповідача з вимогою про сплату заборгованості.

У відповідь на вказаний лист, відповідач листом вих. №1769 від 18.12.2015р. повідомив позивача про втрату договору на поставку паливо-мастильних матеріалів №82 від 11.04.2014р. та підтверджуючих документів на виконання позивачем умов вказаного договору, у зв'язку з чим просив надіслати дублікати означених документів.

Листом №2/01 від 11.01.2016р. позивач надіслав копію договору на поставку паливо-мастильних матеріалів №82 від 11.04.2014р. та видаткових накладних.

Проте, станом на час звернення до суду заборгованість відповідачем не сплачена.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Зобов'язанням у свою чергу є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 Цивільного кодексу України).

Стаття 174 Господарського кодексу України передбачає, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Разом з тим, ст.530 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як зазначено вище, за умовами п.3.3 договору розрахунки за поставлений товар здійснюються згідно розрахункових накладних на умовах відстрочки платежу від 5 банківських днів. У випадку затримки бюджетного фінансування, розрахунки за поставлені паливо-мастильні матеріали здійснюються протягом 7 банківських днів від дати одержання Замовником бюджетного фінансування закупівель на свій реєстраційний рахунок з резервного фонду.

В свою чергу, відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 15.05.2012 у справі № 11/446, від 15.05.2012 у справі № 3-28гс12 та від 22.03.2017 у справі № 905/2358/16.

За приписами ст.692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Таким чином, позивач свої обов`язки за договором виконав належним чином, здійснивши поставку товару, що підтверджується матеріалами справи. Відповідач свої зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати товару не виконав, у зв`язку з чим на момент подання позовної заяви до суду за останнім утворилась заборгованість в розмірі 39 931,00 грн.

Виходячи з наведеного, оскільки відповідачем не надано доказів сплати заборгованості на суму 39 931,00 грн., Донецького національного медичного університету, м.Лиман Донецької області допущено порушення вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, щодо належного виконання договірних зобов'язань. Тому, позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 39 931,00 грн. судом першої інстанції задоволені обґрунтовано.

Доводи апеляційної скарги про необхідність застосування до спірних правовідносин положень Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" не приймаються колегією суддів з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі наказу Міністерства охорони здоров'я України №876 від 21.11.2014р. до завершення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей Донецький національний медичний університет ім.М.Горького тимчасово проводить свою діяльність на базі Краснолиманського медичного коледжу Донецького національного медичного університету імені М.Горького та розміщується за адресою: м.Лиман (м.Красний Лиман), вул.Привокзальна (вул.Кірова), б.27.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" (в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності вищих навчальних закладів, наукових установ, переміщених з тимчасово окупованої території та з населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження" № 1731-VIII від 03.11.2016) на виконання тимчасово переміщеними вищими навчальними закладами, тимчасово переміщеними науковими установами кредитних та інших договірних зобов'язань (крім договорів про надання освітніх послуг), які виникли до переміщення на підконтрольну українській владі територію у зв'язку із проведенням антитерористичної операції, запроваджується мораторій на період проведення антитерористичної операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про встановлення тимчасових заходів на період проведення антитерористичної операції" період проведення антитерористичної операції - це час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

При цьому, мораторій за своєю суттю є зупиненням на певний час виконання певного зобов'язання, щодо якого його встановлено, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цього зобов'язання, проте, не спростовує факту наявності самого зобов'язання.

Окрім того, право вимоги за спірним зобов'язанням, як оплата прийнятого товару за видатковою накладною №64/07 від 15.07.2014р. у сумі 39 931,00грн., виникло до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності вищих навчальних закладів, наукових установ, переміщених з тимчасово окупованої території та з населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження" № 1731-VIII від 03.11.2016р. і введенням їх в дію у частині встановлення мораторію.

Крім того, під час розгляду справи у суді першої інстанції, відповідачем вже надавались аналогічні заперечення, з підставами у відмові яких погоджується колегія суддів апеляційної інстанції.

Посилання апелянта на те, що працівник відповідача, який здійснював приймання товарно- матеріальних цінностей за спірним договором та видатковими накладними був звільнений на підставі с.6 ст.36 Кодексу Законів про працю, про що свідчить наказ ректора університету №7В від 26.01.2015р. не приймається колегією суддів до уваги, оскільки приймання товару, у тому числі й за спірною накладною №64/07 від 15.07.2014р., відбувалось у травні- липні 2014р., наказ про звільнення датовано 26.01.2015р., у зв'язку з чим підстави вважати отримання товару за спірною накладною неуповноваженою особою відповідача - відсутні. Протилежного суду не доведено, доказів скасування виданих відповідачем довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей суду не надано.

Доводи, наведені в апеляційній скарзі, не впливають на правильність висновків суду першої інстанції та спростовані вищевикладеними висновками судової колегії.

Враховуючи наведене, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Донецької області від 23.05.2017р. у справі №905/670/17 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає приписам ст.43 Господарського процесуального кодексу України, тому залишає зазначене рішення без змін, а апеляційну скаргу за наведеними в ній мотивами - без задоволення.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору по апеляційній скарзі покладаються на заявника скарги по справі.

Керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Донецького національного медичного університету, м.Лиман Донецької області - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 23 травня 2017 р. у справі № 905/670/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий Марченко О.А.

Судді: Зубченко І.В.

Попков Д.О.