Постанова

від 05.10.2017 по справі 815/2711/17

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/2711/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2017 року м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Балан Я.В. розглянувши у порядку письмового провадження за наявними матеріалами адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Вестмар до Одеської митниці ДФС, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання протиправними та скасувати картки відмови у митному оформленні (випуску) товарів; стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ Вестмар (код ЄДРПОУ 40566622) надмірно сплачені митні платежі (податок на додану вартість), -

ВСТАНОВИВ:

До суду з адміністративним позовом звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Вестмар до Одеської митниці ДФС, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про:

визнання протиправними та скасувати картки відмови у митному оформленні (випуску) товарів №50004000/2016/00175 від 29.08.2016р., №500040001/2016/00176 від 29.08.2016р.;

стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ Вестмар (код ЄДРПОУ 40566622) надмірно сплачені митні платежі (податок на додану вартість) у розмірі 36 749,38 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 30.07.2016р. між позивачем і компанією SHAOXING HIFASHIONG SMP AND EXP CO.,LTD , Китай (продавець) було укладено контракт №SH-300716, згідно п.1.1 якого продавець зобов'язується поставляти, а покупець приймати та оплачувати товар згідно інвойсів. 01.08.2016р. між ТОВ Вестмар (довіритель) та ПП Едвансс в особі директора ОСОБА_1 (повірений) було укладено договір доручення №5, відповідно умов якого повірений зобов'язувався від імені та за рахунок довірителя здійснювати операції, пов'язані з пред'явленням митному органу товарів, транспортних засобів та документів на них для митного оформлення. На підставі вказаного договору, ОСОБА_1 22.08.2016р. надано до митного посту Чорноморськ Одеської митниці ДФС митну декларацію типу ІМ 40 ДЕ №500040001/2016/007227 з метою розмитнення партії товару дитячі іграшки , що переміщувались від компанії KEEPWAY INDASTRIES LTD (Китай) до митної території України на адресу компанії ТОВ Вестмар . Товари були задекларовані за кодами УКТЗЕД НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4 (дитячі ігрові набори з батарейками Інструменти , Будівництво , Супермаркет , Гонщик , Лікар , конструктори в асортименті). Разом з декларацією для підтвердження переміщення товарів через митний кордон України та їх подальшого оформлення, ОСОБА_1 було подано коносамент №00116070434, інвойс №DG0160080 від 01.08.2016р., контракт №SH-300716 від 30.07.2016р. За результатами перевірки митної декларації та інших документів, наданих відповідно до Митного кодексу України ОСОБА_1, головним державним інспектором першого відділу аналітичного пошуку УБ з МП Одеської митниці ДФС ОСОБА_2 виявлено порушення митних правил, що виразились в невірному зазначені ваги товару, пред'явленого до митного оформлення, у зв'язку з чим відносно ОСОБА_1 складно протокол про порушення митних правил №1054/50000/16 від 29.08.2016р. за ознаками складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України. Окрім того, позивачу відмовлено у митному оформленні товарів, про що видано картку відмови у митному оформленні товарів №500040001/2016/00175 від 29.08.2016р., а згодом картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів №500040001/2016/00176 від 29.08.2016р. Так, відповідно до зазначених карток, декларанту було роз'яснено, що для здійснення митного оформлення товару необхідно подати нову митну декларацію з урахуванням протоколу про порушення митних правил №1054/50000/16 від 29.08.2016р. У зв'язку з тим, що кожний день простою транспортного засобу разом з вантажем у зоні митного контролю коштує позивачу значних затрат, 29.08.2016р. декларантом подано до Одеської митниці ДФС митну декларацію №500040001/2016/007450, відповідно до якої визначено митні платежі (податок на додану вартість) у сумі 114 235,08 грн. Також, позивач зазначає, що 01.11.2016р. відповідачем винесено постанову у справі про порушення митних правил №1054/50000/16, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що складає 110 248,14 грн. ОСОБА_1 не погоджуючись з зазначеною постановою оскаржив її у судовому порядку та постановою Малиновського районного суду від 19.01.2017р. по справі №521/18933/16-а постанову у справі про порушення митних правил №1054/50000/16 від 01.11.2016р. скасовано. У зв'язку з зазначеним, 22.03.2017р. позивачем було подано заяву про надання висновку про повернення з Державного бюджету України надмірно зарахованих митних платежів, однак 05.05.2017р. декларант отримав відповідь про неможливість надання висновку у зв'язку з тим, що на даний час не скасовані картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500040001/2016/00175 від 29.08.2016р., №500040001/2016/00176 від 29.08.2016р. та внесення змін до митної декларації №500040001/2016/007450 від 29.08.2016р., у зв'язку з чим позивач звернувся до суду.

26.09.2017р. представником позивача до суду подано клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження. (Т.2, а.с.28)

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав наведних у запереченнях на адміністративний позов. У яких зазначив, Одеською митицею ДФС під час здійснення митного оформлення товарів позивача будь-яких рішень щодо вартості товарів не приймалося та жодних дій, що призвели до надмірної сплати митних платежів з боку митниці не вчинено, митне оформлення товару позивача здійснено у відповідності до положень чинних нормативно-правових актів, а відтак позовні вимоги ТОВ Вестмар не підлягають задоволенню. (Т.1, а.с.189-191)

Враховуючи відсутність потреби заслухати свідка або експерта, та можливість вирішення справи на підставі наявних у ній доказів, суд вирішив за доцільне розглянути справу у порядку письмового провадження.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини якими обґрунтовуються вимоги позивача, докази, якими вони підтверджуються, судом встановлено наступне.

30.07.2016р. між позивачем і компанією SHAOXING HIFASHIONG SMP AND EXP CO.,LTD , Китай (продавець) було укладено контракт №SH-300716, згідно п.1.1 якого продавець зобов'язується поставляти, а покупець приймати та оплачувати товар згідно інвойсів. (Т.1, а.с.18-21)

01.08.2016р. між ТОВ Вестмар (довіритель) та ПП Едвансс в особі директора ОСОБА_1 (повірений) було укладено договір доручення №5, відповідно умов якого повірений зобов'язувався від імені та за рахунок довірителя здійснювати операції, пов'язані з пред'явленням митному органу товарів, транспортних засобів та документів на них для митного оформлення. Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 вказаного договору, документом, що підтверджує факт надання послуг є оформлена у митному відношенні вантажно митна декларація або акт виконаних робіт. (Т.1, а.с.22-23)

На підставі вказаного договору, ОСОБА_1 22.08.2016р. надано до митного посту Чорноморськ Одеської митниці ДФС митну декларацію типу ІМ 40 ДЕ №500040001/2016/007227 з метою розмитнення партії товару дитячі іграшки , що переміщувались від компанії KEEPWAY INDASTRIES LTD (Китай) до митної території України на адресу компанії ТОВ Вестмар . Товари були задекларовані за кодами УКТЗЕД НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4 (дитячі ігрові набори з баарейками Інструменти , Будівництво , Супермаркет , Гонщик , Лікар , конструктори в асортименті). (Т.1, а.с.30-33)

Разом з декларацією для підтвердження переміщення товарів через митний кордон України та їх подальшого оформлення, ОСОБА_1 було подано коносамент №00116070434, інвойс №DG0160080 від 01.08.2016р., контракт №SH-300716 від 30.07.2016р.

За результатами перевірки митної декларації та інших документів, наданих відповідно до Митного кодексу України ОСОБА_1, головним державним інспектором першого відділу аналітичного пошуку УБ з МП Одеської митниці ДФС ОСОБА_2 виявлено порушення митних правил, що виразились у невірному зазначені ваги товару, пред'явленого до митного оформлення, у зв'язку з чим відносно ОСОБА_3 складно протокол про порушення митних правил №1054/50000/16 від 29.08.2016р. за ознаками складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України.

Окрім того, старшим державним інспектором Кочіною Т.В. відмовлено у митному оформленні товарів, про що видано картку відмови у митному оформленні товарів №500040001/2016/00175 від 29.08.2016р., а згодом картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів №500040001/2016/00176 від 29.08.2016р. (Т.1, а.с.34-37) Відповідно до зазначених карток, декларанту було роз'яснено, що для здійснення митного оформлення товару необхідно подати нову митну декларацію з урахуванням протоколу про порушення митних правил №1054/50000/16 від 29.08.2016р.

У зв'язку з тим, що кожний день простою транспортного засобу разом з вантажем у зоні митного контролю коштує позивачу значних затрат, 29.08.2016р. декларантом подано до Одеської митниці ДФС митну декларацію №500040001/2016/007450, відповідно до якої визначено митні платежі (податок на додану вартість) у сумі 114 235,08 грн. (Т.1, а.с.154-157)

01.11.2016р. першим заступником начальника Одеської митниці ДФС ОСОБА_4 винесено постанову у справі про порушення митних правил №1054/50000/16, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що складає 110 248,14 грн. (Т.1, а.с.13-17)

При цьому, судом встановлено, що постановою Малиновського районного суду м.Одеси від 19.01.2017р. по справі №521/18933/16-а постанову першого заступника начальника Одеської митниці Державної фіскальної служби від 01 листопада 2016 року в справі про порушення митних правил № 1054/50000/16 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України - скасовано. Зазначеною постановою встановлено, що відомості щодо ваги товару, внесені позивачем до митної декларації відповідають відомостям, зазначеним в товаросупровідних документах, наданих одержувачем вантажу ТОВ ВЕСТМАР , відповідно до ч. 3 ст. 266 Митного кодексу України . Зазначена постанова набрала законної сили 07.02.2017р. (Т.1, а.с.158-160)

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2017р. по справі №521/18933/16-а постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 19.01.2017р. - залишено без змін. Зазначеним судовим рішенням встановлено, що при заповненні митної декларації, а саме графи 38 вага нетто митної декларації форми МД-2 зазначена позивачем вага відрізнялась від встановленої в подальшому митним органом. Пакувальним листом б/н до інвойсу № DGC0160080 від 01.08.2016р., що надався до митного органу під час оформлення митної декларації, загальна вага нетто товару становить 3064,53 кг, що в подальшому було відображено позивачем у митній декларації № 500040001/2016/007227. Позивачем надано митному органу документи, в яких зазначена вага товару без будь-якої упаковки. У постанові зазначено, що колегія суддів дійшла висновку, що позивач при заповненні митної декларації діяв у порядку встановленому чинним законодавство, а відтак у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України та на підставі цього, постанова Одеської митниці ДФС від 01.11.2016 року у справі про порушення митних правил №1054/50000/16 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України підлягає скасуванню. (Т.1, а.с.101-164)

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Крім того, згідно до приписів ч. 2 ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

З урахуванням постанови Малиновського районного суду м. Одеси від 19.01.2017р. по справі №521/18933/16-а та ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2017р., суд дійшов висновку щодо протиправності прийнятих Одеською митницею ДФС карток відмови у митному оформленні (випуску) товарів №50004000/2016/00175 від 29.08.2016р., №500040001/2016/00176 від 29.08.2016р.

На підставі вищезазначеного, суд вважає, що позовна вимога про скасування картки відмови Одеської митниці ДФС у митному оформленні (випуску) товарів №50004000/2016/00175 від 29.08.2016р., №500040001/2016/00176 від 29.08.2016р. підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог ТОВ Вестмар про стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ Вестмар (код ЄДРПОУ 40566622) надмірно сплачені митні платежі (податок на додану вартість) у розмірі 36 749,38 грн., суд зазначає наступне.

22.03.2017р. за №2714/10-29 до загального відділу приймання кореспонденції Одеської митниці ДФС позивачем подано заяву про надання висновку про повернення з Державного бюджету України надмірно зарахованих до бюджету митних платежів.

05.05.2017р. ТОВ Вестмар повідомлено про неможливість надання висновку у зв'язку з тим, що на даний час не скасовані картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500040001/2016/00175 від 29.08.2016р., №50004000/2016/00176 від 29.08.2016р. та внесення змін до митної декларації №500040001/2016/007450 від 29.08.2016р. (Т.1, а.с.165-166)

У відповідності до п. 27 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України , митні платежі: поняттям митні платежі , з-поміж іншого, охоплюється мито і податок на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції).

Підставою для нарахування згідно п. 1 ч. 1 ст. 50 Митного кодексу України митних платежів є митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України.

За змістом ст. 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу , яким також встановлюються методи визначення митної вартості зазначених товарів та умови їх застосування.

Зокрема, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та главою 8 розділу III Кодексу (ч. 1 ст. 52 Митного кодексу України ).

Одночасно за ч. 1 - 3 ст. 54 цього Кодексу органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення здійснюється контроль правильності визначення митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу .

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу .

У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу . Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів (ч. 7 ст. 55 МК України ).

Між тим, відповідно до ст. 24 Митного кодексу України , декларант має право оскаржити рішення митного органу, у тому числі щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів.

Згідно із п. 14.1.115 ч. 1 ст. 14 Податкового кодексу України (надалі - ПК України ), правила якого застосовуються до відносин, пов'язаних зі справлянням митних платежів, як надміру сплачені грошові зобов'язання розуміють суму коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

При цьому, як зазначає Верховний Суд України у своїй постанові від 25.11.2014р. за № 21-207а14, митне та податкове законодавство не містить переліку причин, через які може статися помилкова та/або надмірна сплата сум платежів. Оскільки визначення розміру (суми) митних платежів здійснюється шляхом дій над кількісними числовими показникам (одиницями) виміру, не виключено, що операції з ними з якихось причин можуть призвести до неправильного (хибного) розрахунку чи обчислення сум платежів. Важливо, що в основі таких дій не було умисних протиправних дій суб'єктів правовідносин, діяльність яких пов'язана із визначенням і справлянням митних платежів.

Порядок, умови та процедура повернення помилково та/або надміру сплачених платежів законодавчо врегульовані.

Зокрема, згідно із ч.ч. 1 - 4 ст. 301 чинного Митного кодексу України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України . У разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів орган доходів і зборів не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов'язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів. Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Якщо надмірна сплата сум митних платежів сталася внаслідок помилки з боку посадових осіб органу доходів і зборів, повернення надміру сплачених сум митних платежів здійснюється у першочерговому порядку.

Також, відповідно до ч. ч. 43.1 - 43.5 ст. 43 Податкового кодексів України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України , крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

При цьому, контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

За змістом пункту 2 Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково або надміру сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митним органом, затвердженого наказом Державної митної служби України № 618 від 20.07.2007р ., саме даний Порядок (надалі - Порядок № 618) на виконання вимог статті 43 ПК України визначає процедуру повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів.

Так, відповідно до положень абз. 1, 2 п. 1, п. 2, 3, 4 розділу III Порядок повернення платникам податків митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами Порядку № 618 для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою.

Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

Заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до відділу митних платежів митного органу (далі - Відділ) для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум.

Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.

Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - Висновок про повернення), форма якого наведена в додатку 1 до Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №1146 від 15.12.2015р. (далі - Порядок взаємодії), керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу. Порядок і форма складання документа, у якому відображатимуться результати перевірки, визначаються наказом ДМС України.

Такий висновок про повернення платникам податків помилково та/або надмірно плачених митних та інших платежів повинен бути прийнятий митним органом не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення 20-денного строку з дня подання платниками податків заяви (п. 7 розд. ІІІ Порядку № 618).

Відповідно до п. 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 787 від 03.09.2013р. , повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.

Подання подається до органу Казначейства за формою, передбаченою нормативно-правовими актами з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів, або в довільній формі на офіційному бланку установи за підписом керівника установи (його заступника відповідно до компетенції), скріпленим гербовою печаткою (у разі наявності) або печаткою з найменуванням та ідентифікаційним кодом установи (у разі наявності), з обов'язковим зазначенням такої інформації: обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб'єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), сума платежу, що підлягає поверненню, дата та номер документа на переказ, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

Взаємовідносини територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань за платежами, контроль за справлянням яких покладено на органи ДФС, з метою належного виконання положень статей 43 , 102 Податкового кодексу України , частини другої статті 45 та частини другої статті 78 Бюджетного кодексу України , регламентовані Порядком взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1146 від 15.12.2015 року (далі - Порядок взаємодії).

Так, відповідно до п. 5 Порядку взаємодії, повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються органом ДФС на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана до територіального органу ДФС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення.

Пунктом 6 вказаного Порядку визначено, що у заяві платник вказує суму і вид помилково та/або надміру сплаченого платежу та визначає напрям(и) перерахування коштів, що повертаються: 1) на поточний рахунок платника податку в установі банку; 2) на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДФС, незалежно від виду бюджету; 3) готівкою за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в установі банку; 4) готівкою з рахунків банків у разі відсутності у платника податків рахунку в установі банку; 5) поштовим переказом через підприємства поштового зв'язку; 6) для подальших розрахунків як авансові платежі (передоплата) або грошова застава: на небюджетний рахунок з обліку коштів забезпечення сплати майбутніх митних та інших платежів - рахунок 3734, відкритий на балансі Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві; банківський балансовий рахунок 2603, відкритий для органу ДФС у відповідному уповноваженому банку (у разі якщо кошти авансових платежів (передоплати), доплати тощо вносилися готівкою).

Відповідно до п. 7 Порядку взаємодії після реєстрації в органі ДФС заява платника про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань (крім грошових зобов'язань з митних та інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів) передається на розгляд до структурних підрозділів, що виконують функції з адміністрування відповідних податків і зборів та погашення заборгованостей. Не пізніше другого робочого дня, наступного за днем реєстрації, заява з відміткою вказаних підрозділів щодо правомірності повернення передається до структурного підрозділу, на який покладено функцію з підготовки висновку.

Заява платника про повернення помилково або надміру сплачених грошових зобов'язань з митних та інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, після реєстрації передається до структурного підрозділу митниці ДФС, на який покладено функцію з підготовки висновку.

Пунктом 8 Порядку взаємодії встановлено, що у разі якщо вказана у заяві платника сума (її частина) за даними інформаційних систем обліковується як помилково та/або надміру сплачена, орган ДФС готує: висновок на повернення такої суми (її частини) за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку; два примірники реєстру висновків за платежами, належними державному бюджету, за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку; три примірники реєстру висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку.

Контроль за прийняттям/передаванням висновків органи ДФС, місцеві фінансові органи, органи Казначейства здійснюють шляхом проставляння на відповідних примірниках Реєстрів відміток про надходження документів до установи у порядку, визначеному Типовою інструкцією з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України №1242 від 30 листопада 2011 року (із змінами та доповненнями).

За платежами, належними державному бюджету, орган ДФС у строк не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви передає висновки згідно з реєстром висновків за платежами, належними державному бюджету, для виконання відповідному органу Казначейства.

За платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, орган ДФС у строк не пізніше ніж за дев'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви передає висновки згідно з реєстром висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, для погодження відповідному місцевому фінансовому органу.

Відповідний місцевий фінансовий орган протягом двох робочих днів погоджує отримані висновки шляхом засвідчення підписом керівника місцевого фінансового органу, скріпленим гербовою печаткою, і не пізніше наступного робочого дня після погодження повертає їх згідно з реєстром висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, відповідному органу ДФС.

У разі припинення діяльності відповідних місцевих фінансових органів адміністративно-територіальних одиниць Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, орган ДФС передає висновки згідно з реєстром висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, для погодження відповідному органу, визначеному відповідно до частини першої статті 672 глави 11 розділу III Бюджетного кодексу України .

Відповідний орган, визначений відповідно до частини першої статті 672 глави 11 розділу III Бюджетного кодексу України , у строк протягом двох робочих днів погоджує отримані висновки шляхом засвідчення підписом керівника відповідного органу, скріпленим гербовою печаткою, і не пізніше наступного робочого дня після погодження повертає їх згідно з реєстром висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, відповідному органу ДФС.

Орган ДФС не пізніше наступного робочого дня від дати отримання висновку, погодженого місцевим фінансовим органом або відповідним органом, визначеним відповідно до частини першої статті 672 глави 11 розділу III Бюджетного кодексу України , передає його згідно з реєстром висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, відповідному органу Казначейства.

Таким чином, підставою для виплати органом Казначейства надмірно сплачених позивачем коштів є висновок органу ДФС про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів.

Згідно з ч. 2 ст. 45 Бюджетного кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

На підставі вищевикладеного, суд зазначає, що чинним законодавством відповідно до вимог ст. 301 МК України та ст. 43 ПК України визначений механізм повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу чи помилково та/або надмірно сплачених до бюджету.

Також, системний аналіз наведених норм права в контексті конкретних обставин справи дає підстави для такого висновку. У разі незгоди з рішенням чи дією митних органів з питань перевірки достовірності документів, що підтверджують визначення, призначення, заявлення, з'ясування достовірності, коригування та/чи інших дій щодо митної вартості, митного контролю і митного оформлення, декларант (суб'єкт господарювання, підприємство) може піддати ці дії чи рішення судовому контролю.

Якщо суд визнає рішення і дії митних органів із зазначених питань протиправними, зобов'яже вчинити певні дії відповідно до вимог митного законодавства і коли у рішенні суду буде констатована неправильність чи хибність рішень чи дій митних органів, які зумовили (призвели, потягли) помилкову та/або надмірну сплату сум митних платежів, ці платежі повертаються декларанту в порядку і на умовах, встановлених у статті 301 МК України , статті 43 ПК України та статті 45 Бюджетного кодексу України , з дотриманням процедури, врегульованої Порядком № 618 та Порядком взаємодії, на підставі його заяви та у місячний термін з дня прийняття висновку митним органом, що здійснював оформлення митної декларації, про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи. Цей порядок не передбачає повернення помилково та/або надміру сплачених обов'язкових платежів у спосіб судового стягнення безпосередньо (водночас) із здійсненням судового контролю над рішеннями, діями чи діяльністю митних органів з питань, пов'язаних з розмитненням і справлянням митних платежів.

Наведена вище правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 12.05.2015 року, від 27.04.2015 року, від 15.04.2014 року № 21-29а14, від 25.11.2014 року № 21-338а14, від 12.11.2014 року № 21-491а14, та в силу вимог статті 244-2 КАС України має бути врахована судами при постановленні судових рішень для забезпечення єдності судової практики.

Так, у судовому порядку визнано протиправність рішення митного органу, яке зумовило надмірну сплату сум митних платежів.

Однак, з урахуванням того, що для повернення надміру сплаченого позивачем суми мита та податку на додану вартість у розмірі 36 749,38 грн., необхідно подати відповідну заяву, яка повинна бути перевірена митним органом щодо вказаних у неї фактів та складення висновку про повернення з Державного бюджету України надмірно зарахованих до бюджету митних, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ Вестмар (код ЄДРПОУ 40566622) надмірно сплачені митні платежі (податок на додану вартість) у розмірі 36 749,38 грн. є передчасними, безпідставними та не ґрунтуються на приписах чинного законодавства, у зв'язку з чим суд відмовляє в їх задоволенні.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до положень ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

На підставі викладеного, суд вважає, що відповідач не довів правомірність прийняття картки відмови у митному оформленні (випуску) товарів №50004000/2016/00175 від 29.08.2016р., №500040001/2016/00176 від 29.08.2016р., а відтак позовна вимога підлягає задоволенню.

Стосовно решти позовних вимог, відповідач обґрунтував правомірність сплати позивачем митного платежу (податок на додану вартість) у розмірі 36 749,38 грн., відтак, суд вважає, що у задоволенні позовної вимоги про стягнення надмірно сплачених митних платежів (податок на додану вартість) у розмірі 36 749,38 грн. слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Відповідно до квитанції №352-25001С/1 від 12.05.2017р. позивачем сплачено судовий збір за подання адміністративного позову немайнового характеру у розмірі 3200,00 грн. (Т.1, а.с.4-5)

З урахуванням того, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Вестмар підлягають задоволенню частково, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Одеської митниці ДФС на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Вестмар (код ЄДРПОУ 40665622, адреса: 65020, м.Одеса, вул.Базарна, 71) витрати по сплаті судового збору (3200,00-1600,00) у розмірі 1 600,00 грн. (одна тисяча шістсот гривень).

Керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 94, 159 - 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Вестмар (код ЄДРПОУ 40665622, адреса: 65020, м.Одеса, вул.Базарна, 71) до Одеської митниці ДФС, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання протиправними та скасувати картки відмови у митному оформленні (випуску) товарів №50004000/2016/00175 від 29.08.2016р., №500040001/2016/00176 від 29.08.2016р.; стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ Вестмар (код ЄДРПОУ 40566622) надмірно сплачених митних платежів (податок на додану вартість) у розмірі 36 749,38 грн. (тридцять шість тисяч сімсот сорок девять грн. 38 коп.) - задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати картки відмови у митному оформленні (випуску) товарів №50004000/2016/00175 від 29.08.2016р., №500040001/2016/00176 від 29.08.2016р.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Одеської митниці ДФС на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Вестмар (код ЄДРПОУ 40665622, адреса: 65020, м. Одеса, вул. Базарна, 71) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 600,00 грн. (одна тисяча шістсот гривень).

Постанова суду може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Я.В. Балан