Постанова

від 12.08.2021 по справі 815/2711/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2021 року

м. Київ

справа № 815/2711/17

адміністративне провадження № К/9901/40990/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Пасічник С.С.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Одеської митниці ДФС на постанову Одеського окружного адміністративного суду 05 жовтня 2017 року (суддя Балан Я.В.) та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2018 року (головуючий суддя Крусян А.В., судді: Градовський Ю.М., Романішин В.Л.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вестмар" до Одеської митниці ДФС, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання протиправними та скасування карток відмови, стягнення надміру сплачених митних платежів,

В С Т А Н О В И В:

В травні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Вестмар" (далі - Товариство, позивач) звернулось до суду з позовом до Одеської митниці ДФС (далі - Митниця, відповідач), Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання протиправними та скасування карток відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів через митний кордон України від 29 серпня 2016 року №500040001/2016/00175, №500040001/2016/00176; стягнення з Державного бюджету України надмірно сплачених митних платежів в розмірі 36 749,38 грн.

Обґрунтовуючи позовну заяву, Товариство вказувало на те, що при митному оформленні імпортованого товару митному органу подавались всі необхідні та наявні у позивача товаросупровідні документи, відповідно до яких декларантом (ПП Едвансс ) і здійснювалось декларування товару (у тому числі щодо його ваги), а відтак складені Митницею картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів через митний кордон України є протиправними та підлягають скасуванню.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду 05 жовтня 2017 року, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2018 року, позовні вимоги задоволено частково: визнано протиправними та скасовано картки відмови у митному оформленні (випуску) товарів №50004000/2016/00175 та №500040001/2016/00176 від 29 серпня 2016 року; в решті позовних вимог відмовлено.

Приймаючи такі рішення, суди, дослідивши обставини даної справи, наявні у ній докази, а також прийняття Малиновським районним судом м.Одеси 19 січня 2017 року постанови у справі №521/18933/16-а, залишеної без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2017 року, прийшли до висновку, що розбіжності у задекларованій та фактичній вазі товару зумовлені особливостями його пакування; при цьому декларантом у митній декларації вагу товару відображено на підставі та у повній відповідності до товаросупровідних документів; водночас, суд першої інстанції вказав на передчасність позовної вимоги про повернення з Державного бюджету України надмірно сплачених митних платежів, з огляду на те, що позивач не звертався із заявою про таке повернення в порядку, встановленому законодавством.

Не погоджуючись з прийнятими судами рішеннями, Митниця звернулась до суду з касаційною скаргою, в якій просила їх скасувати і прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, зазначаючи про правомірність складених карток відмови з огляду на встановлені митним органом під час здійснення митного контролю розбіжностей між фактичною та задекларованою вагою імпортованих товарів.

При цьому зміст касаційної скарги свідчить, що відповідачем рішення судів попередніх інстанцій оскаржуються лише в частині задоволення позовних вимог, а відтак відповідно до статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) саме в цій частині вони й підлягають касаційному перегляду.

Позивач своїм правом на подання письмових заперечень (відзиву) на касаційну скаргу не скористався.

Переглянувши судові рішення та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд зазначає наступне.

Судами встановлено, що 30 липня 2016 року між Товариством (як покупцем) та Компанією SHAOXING HIFASHIONG SMP AND EXP CO.,LTD (як продавцем) укладено контракт №SH-300716, за змістом пункту 1.1 якого продавець зобов`язався поставити, а покупець - прийняти та оплатити товар згідно інвойсів.

01 серпня 2016 року між Товариством (як довірителем) та Приватним підприємством Едвансс (як повіреним) укладено договір доручення №5 про здійснення повіреним операцій, пов`язаних з пред`явленням від імені позивача митному органу товарів, транспортних засобів та документів на них для митного оформлення.

22 серпня 2016 року ПП Едвансс з метою розмитнення партії товару дитячі іграшки (дитячі ігрові набори з батарейками Інструменти , Будівництво , Супермаркет , Гонщик , Лікар , конструктори в асортименті), що переміщувалась на митну територію України для Товариства, подано Митниці митну декларацію №500040001/2016/007227.

Разом з декларацією для підтвердження переміщення товарів через митний кордон України та їх подальшого оформлення директором ПП Едвансс ОСОБА_1 було подано коносамент №00116070434, інвойс №DG0160080 від 01 серпня 2016 року, контракт №SH-300716 від 30 липня 2016 року.

За результатами перевірки митної декларації та наданих документів посадовою особою Митниці виявлено порушення митних правил, що виразилось у неправильному зазначенні ваги товару, пред`явленого до митного оформлення, у зв`язку із чим складено протокол про порушення митних правил №1054/50000/16 від 29 серпня 2016 року за ознаками складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України (далі - МК України), та відмовлено у митному оформленні товарів, про що видано картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів через митний кордон України від 29 серпня 2016 року №500040001/2016/00175 та №500040001/2016/00176, в яких роз`яснено, що для здійснення митного оформлення товару необхідно подати нову митну декларацію з урахуванням протоколу про порушення митних правил №1054/50000/16 від 29 серпня 2016 року.

29 серпня 2016 року декларантом подано до Митниці митну декларацію №500040001/2016/007450 зі збільшеним розміром митних платежів, після сплати яких товар випущено у вільний обіг на митну територію України.

01 листопада 2016 року постановою у справі про порушення митних правил №1054/50000/16 директора ПП Едвансс ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу розміром 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що складає 110 248,14 грн.

В подальшому, постановою Малиновського районного суду м.Одеси від 19 січня 2017 року у справі №521/18933/16-а, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2017 року, постанову Митниці від 01 листопада 2016 року у справі про порушення митних правил №1054/50000/16 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України, скасовано.

22 березня 2017 року Товариством подано до Митниці заяву за №2714/10-29 про надання висновку щодо повернення з Державного бюджету України надмірно сплачених митних платежів в сумі 36 749,38 грн., однак митний орган листом від 06 квітня 2017 року за №1356/10/15-70-10 повідомив Товариство про неможливість надання такого висновку у зв`язку з тим, що на даний час картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 29 серпня 2016 року №500040001/2016/00175 та №50004000/2016/00176 не скасовані й зміни до митної декларації №500040001/2016/007450 від 29 серпня 2016 року не внесені.

Не погоджуючись зі складеними Митницею картками відмови, Товариство звернулось до суду з позовом у даній справі.

В частині 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пунктів 20, 23, 24 частини 1 статті 4 МК України митна декларація - заява встановленої форми, в якій особою зазначено митну процедуру, що підлягає застосуванню до товарів, та передбачені законодавством відомості про товари, умови і способи їх переміщення через митний кордон України та щодо нарахування митних платежів, необхідних для застосування цієї процедури; митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

За змістом частин 1, 6 - 8 статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Перелік відомостей, що підлягають внесенню до митних декларацій, обмежується лише тими відомостями, які є необхідними для цілей справляння митних платежів, формування митної статистики, а також для забезпечення додержання вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється органами доходів і зборів на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів: 1) заявлений митний режим, тип декларації та відомості про особливості переміщення; 2) відомості про декларанта, уповноважену особу, яка склала декларацію, відправника, одержувача, перевізника товарів і сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або іншого документа, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), а в разі якщо зовнішньоекономічний договір (контракт) укладено на підставі посередницького договору, - також про іншу, крім сторони зовнішньоекономічного договору (контракту), сторону такого посередницького договору; 3) відомості про найменування країн відправлення та призначення; 4) відомості про транспортні засоби комерційного призначення, що використовуються для міжнародного перевезення товарів та/або їх перевезення митною територією України під митним контролем, та контейнери; 5) відомості про товари: а) найменування; б) звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар; в) торговельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах); г) код товару згідно з УКТ ЗЕД; ґ) найменування країни походження товарів (за наявності); д) опис упаковки (кількість, вид); е) кількість у кілограмах (вага брутто та вага нетто) та інших одиницях виміру; є) фактурна вартість товарів; ж) митна вартість товарів та метод її визначення; з) відомості про уповноважені банки декларанта; и) статистична вартість товарів; 6) відомості про нарахування митних та інших платежів, а також про застосування заходів гарантування їх сплати: а) ставки митних платежів; б) застосування пільг зі сплати митних платежів; в) суми митних платежів; г) офіційний курс валюти України до іноземної валюти, у якій складені рахунки, визначений відповідно до статті 3 1 цього Кодексу; ґ) спосіб і особливості нарахування та сплати митних платежів; д) спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати); 7) відомості про зовнішньоекономічний договір (контракт) або інший документ, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), та його основні умови; 8) відомості, що підтверджують дотримання встановлених законодавством заборон та обмежень щодо переміщення товарів через митний кордон України; 9) відомості про документи, передбачені частиною третьою статті 335 цього Кодексу; 10) довідковий номер декларації (за бажанням декларанта).

Згідно розділу ІІ Заповнення граф митних декларацій Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року №651 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 серпня 2012 року за №1372/21684 (далі - Порядок №651), у графі 38 "Вага нетто (кг)" зазначається в кілограмах вага товару, описаного в графі 31 МД, без будь-якої упаковки (якщо описом цієї графи не передбачено інше) згідно з товаросупровідними документами. Якщо у відомостях про вагу нетто, що містяться в товаросупровідних документах, є розбіжності, то відомості зазначаються згідно з одним з таких документів на вибір Декларанта або визначені за результатами зважування.

Для товару, що переміщується в первинній тарі (упаковці), що невіддільна від товару до його споживання без шкоди його споживчим властивостям, якщо маркуванням товару чи документами, необхідними для здійснення його митного контролю та митного оформлення, не визначено вагу товару без будь-якої упаковки, зазначається вага товару з урахуванням ваги такої первинної тари (упаковки).

Як встановили суди, згідно пакувального листа до інвойсу №DGC0160080 від 01 серпня 2016 року, який надавався до митного органу під час оформлення митної декларації, загальна вага нетто товару становила 3064,53 кг, й це відображено декларантом у митній декларації №500040001/2016/007227.

Разом з тим, за результатами зважування товару відповідач прийшов до висновку, що в декларації наведено неправдиві відомості щодо ваги товару, яка становить 4527,6 кг, тобто на 1463 більше, ніж заявлено; при цьому, суди з`ясували, що така різниця у вазі виникла у зв`язку із зважуванням останнього з врахуванням ваги первинної тари (упаковки).

В той же час, з огляду на приписи Порядку №651 у графі 38 "Вага нетто (кг)" вага товару вказується з урахуванням ваги первинної тари (упаковки) лише у випадку її невіддільності від товару до його споживання без шкоди споживчим властивостям.

Проте, дослідивши обставини справи, суди дійшли переконання, що Товариством здійснено декларування товару у відповідності до наявних у нього товаросупровідних документів й без урахування ваги первинної упаковки, яка є віддільною від товару.

Водночас, суди зважили й на те, що постановою Малиновського районного суду м.Одеси від 19 січня 2017 року у справі №521/18933/16-а, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2017 року, скасовано постанову Митниці від 01 листопада 2016 року у справі про порушення митних правил №1054/50000/16 про притягнення директора ПП Едвансс ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України, у зв`язку із тим, що під час декларування імпортованого товару на підставі наявних товаросупровідних документів декларантом не було допущено порушень у зв`язку із зазначенням в декларації ваги товару без віддільної від нього первинної тари (упаковки).

Враховуючи викладене вище в сукупності, суди попередніх інстанцій у справі, що розглядається, прийшли до висновку про наявність, в даному випадку, правових підстав для часткового задоволення позовних вимог та визнання протиправними і скасування карток відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів через митний кордон України від 29 серпня 2016 року №500040001/2016/00175, №500040001/2016/00176.

Доводи ж касаційної скарги не спростовують мотивів, покладених судами в основу оскаржуваних рішень, й не свідчать про неправильне застосування ними норм матеріального права або ж порушення процесуальних норм, а фактично зводяться лише до переоцінки встановлених судами обставин справи, що, в свою чергу, не відноситься до повноважень суду касаційної інстанції.

Відповідно до частин 1 та 4 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 327, 341, 345, 349, 350, 355 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Одеської митниці ДФС залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду 05 жовтня 2017 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

СуддіС.С. Пасічник І.А. Васильєва В.П. Юрченко