Постанова
від 27.09.2017 по справі 820/3169/17
ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

27 вересня 2017 р. № 820/3169/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Панченко О.В.

за участю секретаря судового засідання - Денисенко А.А.

за участю:

представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю компанія "МАГНЕТІК" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю компанія "МАГНЕТІК", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області форми "Р" №0001661401 від 14.07.2017 року;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області форми "Р" №0001671401 від 14.07.2017 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за кодом платежу 14060100 на загальну суму 284055,60 грн., з яких 227244,48 грн. за податковими зобов'язаннями та 56811,12 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що вважає оскаржувані в даній справі рішення відповідача про застосування фінансових санкцій незаконними, необґрунтованими та такими, що порушують права позивача.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, виходячи із доводів позовної заяви.

Відповідач, згідно наданих до суду письмових заперечень, позов не визнав та вказав, що оскаржувані в даній справі податкові повідомлення-рішення було прийнято з урахуванням приписів чинного законодавства та дійсних обставин справи.

В судовому засіданні представник відповідача позов також не визнав з підстав, викладених в наданих до суду письмових запереченнях.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів:

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що фахівцями податкового органу в квітні - травні 2017 року було проведено планову документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014р. по 31.12.2016р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014р. по 31.12.2016р.

За наслідками проведеної перевірки було складено акт від 15.06.2017р. № 4680/20-40-14-01-08/23456375 (а.с. 12-66), згідно висновків якого встановлено наступні порушення:

п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1, п. 138.4 ст. 138, п.п. 135.5.13 п. 135.5, п. 146.13, п. 146.14, п.п. 146.17.1 п. 146.17 ст. 146, п. 147.5 ст. 147 Податкового кодексу України, п. 7П(С) БО 16, внаслідок чого занижено податок на прибуток в 1,065 411 грн., в тому числі за 2014 рік в сумі 1 036 828 грн., 2016 рік - 28 583 грн.;

п.п. 14.1.36, п.п. 14.1.71 п. 14.1 ст. 14, п. 188.1, п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України - встановлено заниження ПДВ в сумі 270528 грн., в тому числі за березень 2014 року на суму 16748 грн., квітень 2014 року на суму 1544 грн., червень 2014 року на суму 175280 грн., липень 2014 року на суму 1292 грн., жовтень 2014 року на суму 622 грн., вересень 2016 року на суму 16170 грн., грудень 2016 року на суму 58872 грн., та зменшено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1+рядок 20.3 декларації 0110) (рядок 19 декларації 0121-0123, 0130) ( переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду) за грудень 2016 року на суму 884 грн.;

п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України та застосована згідно п. 120-1 ст. 120 Податкового кодексу України штрафна санкція в розмірі 10 % від суми ПДВ;

розділів 1-3 Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом ДПА України від 24.12.2010р. № 1020, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2011р. за № 46/18784, наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015р. № 4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.01.2015р. за № 111/26556, п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, а саме: не включення до зазначених податкових розрахунків сум, виплачених фізичним особам - підприємцям доходів за надані послуги та придбані ТМЦ протягом 2016 року.

На підставі розгляду зазначеного акту перевірки податковим органом було прийнято:

податкове повідомлення-рішення від 14.07.2017р. № НОМЕР_1 (а.с. 10), відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 1 331 763,75 грн., в тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 266352,75 грн.;

податкове повідомлення-рішення від 14.07.2017р. № НОМЕР_2 (а.с. 110, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в загальній сумі 315295,0 грн., в тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 63059,0 грн.

Не погодившись з вказаними рішеннями відповідача позивач оскаржив їх до суду.

Судом в даній справі встановлено та підтверджується матеріалами справи, що доходячи висновку про наявність виявлених перевіркою порушень, необхідність нарахування позивачу сум відповідних податків, а також застосування до позивача фінансових санкцій, відповідач виходив з того, що відповідно наданих до перевірки документів встановлено, що рішенням загальних зборів учасників ТОВ Компанія Магнетік (протокол від 18.04.2014 року № 18/04/14-В) ОСОБА_4, який володіє часткою вартістю 9 600 000 грн. (80 % статутного капіталу Товариства) та ОСОБА_5, яка володіє часткою вартістю 2 400 000 грн. (20 % статутного капіталу Товариства) прийнято рішення про необхідність, у зв'язку зі здійсненням реорганізації Товариства шляхом виділення (виділу) з Товариства двох створюваних нових юридичних осіб, здійснити перерозподіл статутного капіталу Товариства, перенаправивши частину статутного капіталу Товариства в розмірі 9 698 100 гривень на формування статутного капіталу двох створюваних внаслідок виділення (виділу) нових юридичних осіб.

Згідно п.4 протоколу ОСОБА_4 повідомив про необхідність в зв'язку із виділом з Товариства нових юридичних осіб передати належне та обліковане на рахунках (субрахунках (с.б.р) бухгалтерського обліку 10 (с.б.р 101,103,104). 13 (сб.р 131), 36 (с.б.р. 3612 ), 40 (с.б.р 401) майно Товариства та затвердити розподільчий баланс, який містить перелік згрупованого за рахунками бухгалтерського обліку 10 (с.б.р 101,103,104) 13 (сб.р 131), 36 (с.б.р. 36 12), 40 (с.б.р. 401) майна, що буде передано створюваним внаслідок виділення новим юридичним особам - ТОВ DCL ЕСТЕЙТ та ТОВ DCL Технолоджі .

Податковою перевіркою було встановлено, що актом прийому - передачі майна № 4-МЕ від 09.12.2014р. до статутного капіталу ТОВ DCL ЕСТЕЙТ передано земельну ділянку № 1 площею 0,7710 Га, кадастровий номер 6310137500:0001:025:0012, цільове призначення: експлуатація та обслуговування виробничих будівель та споруд, балансова вартість на 31.03.2014р. - 2445237,65 грн. за адресою: м. Харків, вул. Іскринська, 37, яка була придбана відповідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 28.09.2009р. № 24-09. Ціна продажу земельної ділянки склала - 2385220 грн. (без ПДВ).

При цьому податковою перевіркою було встановлено, що на момент передачі зазначеної земельної ділянки позивачем в 2009 році проведено нормативну грошову оцінку, про що Державним комітетом України із земельних ресурсів Головного управління Держкомзему у Харківській області видано витяг № 1527/09 від 19.06.2009р., відповідно до якого нормативна грошова оцінка становить 7 227 963 грн.

Таким чином податковий орган вважав, що позивачем, в порушення п. 135.1, пп. 135.5.13 пп. 135.5.13 п.135.5 ст.135, п.146.13, п.146.14, пп.146.17.1 п. 146.17 ст.146, п 147.5 ст. 147 Податкового кодексу України, в результаті операцій по відчуженню земельної ділянки в якості внеску до статутного фонду ТОВ DCL ЕСТЕЙТ було занижено доходи в сумі 4 782 725 грн. (7 227 963 грн. - 2 445 238 грн.)

Також податковий орган взяв до уваги, що позивачем в 2014 році до органів ДФС було подано податкову декларацію з плати за землю (реєстраційний № НОМЕР_3 від 20.01.2014р.), в додатку до якої Відомість про наявність земельних ділянок , а саме в графі 4 Нормативна грошова оцінка одиниці площі земельної ділянки з коефіцієнтом індексації зазначено 992,79 грн., яка розрахована для цілей визначення податку - плата за землю у відповідно п.289.2 ст.289 Податкового кодексу.

Проведеною перевіркою відображеного показника з 01.01.2014р. по 31.12.2014 р. в сумі 943 592 грн. встановлено заниження задекларованих позивачем показників у рядку 03 ІД Податкової декларацій „інші доходи" в сумі 4 782 725 грн.

Крім того, податковий орган згідно проведеної перевірки дійшов висновку, що позивач здійснював реалізацію деяких видів готової продукції за ціною нижче її виробничої собівартості, внаслідок чого, в порушення п. 135.1, 135.2, пп. 135.4. п. 135.4 ст135, п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України позивач допустив завищення витрат по рядку 05.1 Декларацій „Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)" у сумі 977 431 грн.

Враховуючи викладене, податковий орган вказав, що база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів, послуг, робіт не може бути нижче їх виробничої собівартості, визначеної відповідно до П(С)БО 16.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений Податковим кодексом термін.

Таким чином, при продажу самостійно проведених робіт, виготовлених послуг, вироблених товарів, реалізованих нижче їх собівартості база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів, послуг, робіт постачальник складає дві податкові накладні: одну - на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання, іншу - на суму, розраховану виходячи з перевищення звичайної ціни, яка не може бути нижче їх виробничої собівартості, визначеної відповідно до П(С)БО 16, над фактичною ціною.

Звичайна ціна на послуги не може бути нижчою фактичній собівартості за відсутністю економічних причин чи ділової мети щодо укладання збиткових договорів на надання послуг.

З огляду на вищенаведене, економічно обґрунтованою звичайною є фактична собівартість.

Таким чином податковий орган вважав наявним порушення п. 188.1 з урахуванням п. 14.1.71 Податкового Кодексу України внаслідок заниження бази оподаткування, що призвело до заниження ПДВ.

Податковою перевіркою також було встановлено, що в перевіряємому періоді позивач надавав в суборенду орендовані у ТОВ DCL ЕСТЕЙТ приміщення ТОВ Хартранскабель і ТОВ Промелектро - Харків . При цьому податковим органом було встановлено, що засновник підприємства позивача ОСОБА_4 в перевіряємому періоді був також ТОВ Промелектро - Харків (частка внеску до статутного фонду - 50 %), а засновник підприємства позивача в перевіряємому періоді була засновником ТОВ Промелектро - Харків , (частка внеску до статутного фонду - 25 %) та ТОВ Хартранскабель (частка внеску до статутного фонду - 100 %.)

Внаслідок вищезазначеного податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, що полягає у завищені собівартості реалізованих товарів , відображених у рядку 2050 фінансового звіту у сумі 158792 грн.

Проте суд з такими висновками контролюючого органу не погоджується з огляду на наступне.

Щодо висновку про заниження податку на прибуток за 2014 рік в сумі 1 036 828 грн. суд зауважує, що відповідно до ОСОБА_3 передачі земельної ділянки та документів №4-МЕ від 09.12.2014 року, ТОВ компанія Магнетік передало, а ТОВ ТОВ DCL ЕСТЕЙТ прийняло за розподільчим балансом земельну ділянку площею 0,7710 Га, яка розташована за адресою: м. Харків, вул. Іскринська, 37 (кадастровий номер 6310137500:01:025:0012). Передання здійснено за балансовою вартістю 2 426 000,00 грн.

Зазначена вартість відповідає приписам п. 146.13, п.п. 146.17.1 п.146.17 ст. 146, п. 147.5 ст. 147 Податкового кодексу України у редакції, що діяла на момент проведення операції, з урахуванням вимог статті 5 Закону України "Про оцінку земель".

Так, приписами ст. 5 Закону "Про оцінку земель" встановлено випадки, в яких застосовується нормативна грошова оцінка землі, а в яких випадках - експертна грошова оцінка земельних ділянок.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних, фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Відповідно до ст. 5 Закону України Про оцінку земель експертна грошова оцінка земельних ділянок та прав на них проводиться з метою визначення вартості об'єкта оцінки. Експертна грошова оцінка земельних ділянок використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок та прав на них, крім випадків, визначених цим Законом, а також іншими законами.

Таким чином для цивільно-правових угод застосовується саме експертна грошова оцінка земельних ділянок.

Відповідно до Висновку про ринкову вартість земельної ділянки для експлуатації та обслуговування виробничих будівель і споруд та ОСОБА_4 із Звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки ринкова вартість земельної ділянки площею 0,7710 Га, яка розташована за адресою: м. Харків, вул. Іскринська, 37 (кадастровий номер 6310137500:01:025:0012), становить 2 426 000,00 грн., мета оцінки та вид вартості: визначення ринкової вартості земельної ділянки для цілей купівлі - продажу; дата оцінки: 24.09.2014 р. з терміном дії звіту - один рік.

Відповідно до п.п. 146.17.1 п. 146.17 ст. 146 Податкового кодексу України до продажу або іншого відчуження основних засобів та нематеріальних активів прирівнюються операції із внесення таких основних засобів до статутного фонду іншої особи.

Згідно приписів п. 147.5 ст. 147 Податкового кодексу України дохід, отриманий внаслідок продажу або іншого відчуження землі, визнається згідно з договором купівлі-продажу або іншого відчуження, але не нижче звичайної ціни такої землі.

Відтак, по зазначеній господарській операції відсутнє порушення п. 135.1, пп. 135.5.13 п. 135.5, п. 146.13, п. 146.14, пп. 146.17.1 п. 146.17 ст. 146, п. 147.5 ст. 147 Податкового кодексу України, як відсутнє і заниження податку на прибуток.

Щодо висновків відповідача про заниження податку на прибуток за 2016р. в розмірі 28 583 грн. суд зазначає, що відповідно до 14.1.27. ст. 14 Податкового кодексу України витрати - суми, будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником);

Згідно п.п. 14.156, ст. 14, п. 135.1 , 135.2, 135.4, 135.4.1 ст. 135, 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами;

Доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті;

Доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань, та включає: дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо); особливості визначення доходів від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг для окремих категорій платників податків або доходів від окремих операцій встановлюються положеннями цього розділу; витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг

Відповідач згідно акту податкової перевірки стверджував, що позивачем завищено собівартість реалізованих товарів (послуги суборенди) у сумі 158 792 грн., однак позивачем до матеріалів справи надано копії договору оренди нерухомого майна №2 від 04 листопада 2014р. (а.с. 71-74), договір суборенди нерухомого майна №05/11/14 від 05 листопада 2014р. (а.с. 75-78) та договір суборенди нерухомого майна №01/02/16 від 01 лютого 2016р. (а.с. 80-83), з яких вбачається, що вартість продажу послуг суборенди є вищою за вартість придбання позивачем послуг оренди.

Це означає, що по зазначених господарських операціях наявний відповідний господарський ефект та відсутнє порушення п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, в зв'язку з чим висновок про заниження податку на прибуток за 2016 рік у сумі 28 583 грн. є безпідставним.

Щодо висновків податкового органу про порушення позивачем пп. 14.1.36 пп.14.1.71 п. 14.1 ст. 14, п. 188.1 ст. 188, п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, за якими встановлено заниження ПДВ в сумі 270528 грн. та зменшено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, п.. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу суд зазначає, що відповідно до 14.1.36. ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Як зазначено вище, згідно п. 14.1.56 ст. 14 Податкового кодексу України доходи - це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території "України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Збитки, про які зазначено в акті податкової перевірки, означають не відсутність доходу, а перевищення витрат над доходом. Таким чином, наявність збитків не означає відсутності господарської діяльності, а використання товарів у господарській діяльності, яка призвела до збитків, не є використанням товарів в операціях, що не є господарською діяльністю. Тому застосування до таких товарів норми п.п. г) п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу є безпідставним.

Крім того, відповідно до п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу,- за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися.

Податкові зобов'язання мають бути нараховані виходячи з бази оподаткування за конкретними товарами, а не на суму збитків. Проте згідно акту перевірки зазначено нарахування ПДВ саме на суму збитків, що є безпідставним.

Таким чином, висновки про заниження позивачем ПДВ у 2014 році на суму 195 486 грн. є також безпідставними.

Так само, щодо висновків податкового органу про заниження позивачем ПДВ за 2016 рік на суму 31758,48 грн., суд зауважує, що відповідно до акту податкової перевірки визначено, що різниця для визначення збиткових операцій від продажу послуг становить у третьому кварталі 2016р. -80848,61 грн.; четвертому кварталі 2016р. -77943,81 грн.

Продажем цих послуг є надання в суборенду нерухомого майна, яке орендує позивач.

Відповідно до п.п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:

- товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

- газу, який постачається для потреб населення.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

У випадках, передбачених статтею 189 цього Кодексу, база оподаткування визначається з урахуванням положень статті 189 цього Кодексу.

З урахуванням висновків суду, згідно яких вартість продажу послуг суборенди за договорами суборенди, укладеними позивачем, є вищою за вартість придбання позивачем послуг з оренди приміщень, можна дійти висновку, що по цим операціям відсутнє порушення п. 188.1 Податкового кодексу України, а висновок податкового органу про заниження ПДВ на суму 31 758,76 грн. є безпідставним.

Підсумовуючи наведене, суд зауважує, що відповідно до приписів ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даній справі відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, суду не надано доказів законності та обґрунтованості оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, в зв'язку з чим позовні вимоги про визнання їх протиправними та скасування є таким, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 11, 12, 160-163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю компанія "МАГНЕТІК" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області форми "Р" №0001661401 від 14.07.2017 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області форми "Р" №0001671401 від 14.07.2017 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю компанії "МАГНЕТІК" (податковий номер 23456375) з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за кодом платежу 14060100 на загальну суму 284055,60 грн., з яких 227244,48 грн. за податковими зобов'язаннями та 56811,12 грн. за штрафними (фінансовими) санкціми.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю компанія "МАГНЕТІК" (вул. Іскринська, буд. 37,Харків,61050, код ЄДРПОУ 23456375) судовий збір у розмірі 24237 (двадцять чотири тисячі двісті тридцять сім) грн. 29 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області (61057, Харків, вул. Пушкінська, 46, код ЄДРПОУ 39599198).

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. 3, ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлений 02 жовтня 2017 року.

Суддя О.В. Панченко

Дата ухвалення рішення27.09.2017
Оприлюднено05.10.2017
Номер документу69330589
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —820/3169/17

Ухвала від 29.01.2018

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Пасічник С.С.

Ухвала від 28.12.2017

Адміністративне

Верховний Суд

Пасічник С.С.

Ухвала від 07.12.2017

Адміністративне

Харківський апеляційний адміністративний суд

Мінаєва О.М.

Ухвала від 10.11.2017

Адміністративне

Харківський апеляційний адміністративний суд

Мінаєва О.М.

Ухвала від 10.11.2017

Адміністративне

Харківський апеляційний адміністративний суд

Мінаєва О.М.

Ухвала від 26.10.2017

Адміністративне

Харківський апеляційний адміністративний суд

Мінаєва О.М.

Постанова від 27.09.2017

Адміністративне

Харківський окружний адміністративний суд

Панченко О.В.

Ухвала від 01.08.2017

Адміністративне

Харківський окружний адміністративний суд

Панченко О.В.

Ухвала від 01.08.2017

Адміністративне

Харківський окружний адміністративний суд

Панченко О.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні