Постанова

від 28.09.2017 по справі 826/7311/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ 28 вересня 2017 року           16:10           № 826/7311/17 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О., за участю секретаря судового засідання Шевченко М.В.. розглянувши адміністративну справу за позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю «Текссол-С» до          Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про          визнання протиправними дій До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Текссол-С» (далі також – ТОВ «Текссол-С», позивач) з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі також – Офіс, відповідач) в якому просить визнати лист-запит відповідача за вих.№28640/10/28-10-42-02-11 від 25.05.2017 про надання пояснень та документальних підтверджень таким, що не містить підстави для його надіслання із зазначенням інформації, яка це підтверджує, в розумінні пункту 73.3 ст.73 Податкового кодексу України. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач не мав права посилатись на виявлені порушення податкового та іншого законодавства у господарській діяльності ТОВ «Текссол-С» без призначення та без проведення перевірки, а тому висновки викладені в зазначеному вище листі є неправомірними. Відповідач надав до суду письмові заперечення, згідно яких вважає позовні вимоги необґрунтованими, а оскаржувані дії податкового органу відповідають нормам діючого законодавства України. Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне. 25.05.2017 року відповідачем направлено на адресу позивача запит № 28640/10/28-10-42-02-11 щодо отримання податкової інформації у вигляді надання копій первинних документів та інших документів, що підтверджують фінансово-господарські відносини, вид, обсяг і якість операцій та розрахунків, що здійснювалися. Для з'ясування реальності та повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліку із відповідним відображенням у податкових деклараціях (розрахунках, звітах тощо) результатів операцій по господарських взаємовідносинах із ТОВ «Солтекс V» (код ЄДРПОУ 33591497) та ТОВ «N.A.S.S.A. ІНТЕРНЕЙШИНЕЛ ЛТД» (код ЄДРПОУ 19362800) за період з 01.04.2017 по 30.04.2017. В запиті визначено перелік документів, які необхідно надати. В якості підстави для надання запиту зазначено, що за результатами аналізу інформаційних систем ДФС, виявлено, що реалізована на ТОВ «Солтекс V» та ТОВ «N.A.S.S.A. ІНТЕРНЕЙШИНЕЛ ЛТД» номенклатура товарів третім особам по ланцюгу постачання не реалізовувалась та не експортувалась, що свідчить про маніпулювання податковою звітністю ТОВ «Текссол-С» технічного податкового кредиту для зазначених підприємств. Зазначена інформація витребовувалась для підтвердження реальності господарських операцій позивача з контрагентами. Вважаючи направлення запиту податкового органу безпідставним, позивач звернувся до суду з даним позовом. Оцінивши за правилами ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Главою 7 Податкового кодексу України регламентоване інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності органів державної податкової служби, що відповідно до ст. 71 цього Кодексу, інформаційно - аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій. Статтею 73 Податкового кодексу України регламентований порядок отримання контролюючими органами податкової інформації. Пунктом 73.3 статті 73 Податкового кодексу України передбачено право контролюючих органів на звернення до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження. Частиною третьою цього ж пункту серед підстав надсилання платнику податків письмового запиту наведено виявлення фактів, за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Згідно з пунктом 61.1 статті 61 Податкового кодексу України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Відповідно до частини першої статті 16 Закону України «Про інформацію» податкова інформація - це сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Згідно з пунктом 63.12 статті 63 Податкового кодексу України, інформація, що збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв'язку з обліком платників податків, вноситься до інформаційних баз даних і використовується з урахуванням обмежень, передбачених для податкової інформації з обмеженим доступом. Таким чином, за фактом виявлення розбіжностей за наслідками аналізу податкової інформації, що міститься у базах даних податкового органу, останній вправі надіслати платникові запит щодо такої інформації. Відповідно до положень п.п. 20.1.2, 20.1.4, 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право, зокрема, отримувати копії документів про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, проводити перевірки платників податків, запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, тощо. В свою чергу, платник податків, у відповідності до вимог пп.16.1.5 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, зобов'язаний подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов'язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання. Згідно із п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує, перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати, печатку контролюючого органу. У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит. Аналогічні положення містяться в п. 9-12 Порядку, в яких, зокрема, зазначається, що у запиті повинні міститися посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації, підстави для надіслання запиту, опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують. Як вбачається із запиту від 25.05.2017 № 28640/10/28-10-42-02-11, він містить посилання на підстави для направлення запиту, посилання на норми закону, відповідно до яких податковий орган має право на отримання такої інформації, опис інформації, яка запитувалася, перелік документів. Посилання представника позивача на те, що частковий аналіз по ланцюгу постачання товарів не може слугувати підставою, в розумінні п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України, для направлення запиту, судом відхиляється, оскільки заявляючи вимоги у такий спосіб позивач фактично просить визнати протиправними доводи (позицію) податкового органу з приводу аналізу встановлених результатів перевірки іншого суб'єкта господарювання. При цьому, позивач не врахував, що захисту підлягають порушенні або оспорюванні права особи. Між тим, самі висновки, які викладено в запиті, не призводять та не можуть призвести до порушення прав та охоронюваних інтересів особи. Таким чином, суд прийшов висновку, що факт направлення запиту та зазначення в ньому інформації щодо можливого недотримання ТОВ «Текссол-С» норм податкового законодавства, жодним чином не порушило прав та законних інтересів позивача, та не спричинило негативних наслідків для ТОВ «Текссол-С». Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Відповідно до ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову. Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо. За таких обставин суд приходить до переконання, що відповідач довів правомірність власних дій, а відтак, адміністративний позов задоволеним бути не може. Оскільки судове рішення ухвалене на користь суб'єкта владних повноважень, судові витрати, відповідно з частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні. Керуючись ст.ст. 86, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В: У позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Текссол-С» відмовити повністю. Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Суддя                                                                                                Р.О. Арсірій