Ухвала

від 03.10.2017 по справі 804/3205/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

"03" жовтня 2017 р.Справа № 804/3205/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Ясенової Т.І.

суддів: Суховарова А.В. Головко О.В.

за участю: секретаря судового засідання: Комар Н. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Фермерського господарства ОСОБА_1 Кириленко на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2017 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства Агрофірма Земля до Державного реєстратора Виконавчого комітету Богданівської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області ОСОБА_2, третя особа - Фермерське господарство ОСОБА_1 Кириленко про скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство Агрофірма Земля звернулось з позовом до Державного реєстратора Виконавчого комітету Богданівської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області ОСОБА_2, третя особа - Фермерське господарство ОСОБА_1 Кириленко , в якому просило скасувати рішення Державного реєстратора Виконавчого комітету Богданівської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області ОСОБА_2 від 10.01.2017 року за індексним номером33387709 щодо реєстрації права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1223581300:01:101:0472.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що державним реєстратором при проведенні державної реєстрації речового права за Договором оренди землі між Фермерським господарством ОСОБА_1 Кириленко та спадкоємцями ОСОБА_3 не перевірено, чи вже зареєстроване право оренди на дану земельну ділянку, внаслідок чого було неправомірно здійснено реєстрацію договору оренди земельної ділянки, щодо яких вже було здійснено реєстрацію права оренди.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2017 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Державного реєстратора Виконавчого комітету Богданівської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області ОСОБА_2 від 10.01.2017 року за індексним номером 33387709 щодо реєстрації права оренди земельної ділянки за кадастровим номером 1223581300:01:101:0472.

В апеляційній скарзі Фермерське господарство ОСОБА_1 Кириленко посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що судом не взято до уваги той факт, що реєстрація оренди землі проведена з двома власниками (орендодавцями) ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які мають по ? частині права власності на земельну ділянку. Право власності орендодавців виникло 15.11.2016 року, про що свідчать відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, де відсутні будь-які обмеження та інші відомості щодо укладеного раніше договору. Виникнення права в 2016 році не може бути перевіреним реєстрацією до 2013 року, тобто державний реєстратор провів реєстрацію відповідно до законодавства. Крім того, представником третьої особи до суду було подано клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду цивільної справи про розірвання договору спірної земельної ділянки. Однак судом відмовлено в задоволенні клопотання з незрозумілих причин. Про існування невідомого договору оренди з Приватним підприємством Агрофірма Земля власникам стало відомо лише після отримання адміністративного позову. До того часу ніхто не виконував ніяких робіт на земельній ділянці, за адресою вул. Жовтнева, 166 в селі Богданівка Павлоградського району Дніпропетровської області не існує Приватного підприємства Агрофірма Земля , воно не орендувало та не проводило жодних виплат по оренді.

Представник третьої особи у судовому засіданні підтримує доводи, викладені в апеляційній скарзі, наполягає на її задоволенні.

Представник позивача у судовому засіданні заперечує проти задоволення апеляційної скарги, вказує на безпідставність її доводів та законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, яке просить залишити без змін

Відповідачем подано заяву про розгляд справи за відсутності його представника.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача та третьої особи, дослідивши доводи апеляційної скарги, заперечення на апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Матеріалами справи підтверджено, що 01 листопада 2008 року між Приватним підприємством Агрофірма Земля (орендар) та ОСОБА_3 (орендодавець) укладено договір оренди земельної ділянки, згідно якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Богданівської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, площею 9,040 га, строком на десять років, який зареєстровано у ПРВ ДРФ ДП Центр ДЗК при Держкомземі України земельних ресурсах , про що у Державному реєстрі земель зроблено запис від 18.12.2009 року № 040912702184.

На підставі вказаного договору сторонами складено акт прийому-передачі зазначеної земельної ділянки згідно договору оренди від 01.11.2008 року.

Згідно Свідоцтва про право на спадщину за заповітом, земельну ділянку, належну ОСОБА_3, у листопаді 2016 року, успадкували ОСОБА_4 і ОСОБА_5 в розмірі ? частини земельної ділянки кожний.

01 грудня 2016 року між Фермерським господарством ОСОБА_1 Кириленко (орендар) та ОСОБА_5, ОСОБА_4 (орендодавцями) укладено договір оренди земельної ділянки, згідно якого орендодавці передають, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Богданівської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, площею 9,040 га, кадастровий номер земельної ділянки: 1223581300:01:101:0472.

За Фермерським господарством ОСОБА_1 Кириленко державним реєстратором Виконавчого комітету Богданівської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області було зареєстровано право оренди на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 9,040 га.

Не погодившись з рішеннями про державну реєстрацію земельної ділянки, позивач звернувся до суду з позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції встановив, що в порушення вимог законодавства державним реєстратором було повторно зареєстровано право оренди земельної ділянки (за - Фермерським господарством ОСОБА_1 Кириленко ) на ту ж саму ділянку, на яку вже було зареєстровано аналогічне право за Приватним підприємством Агрофірма Земля .

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Статтею 125 Земельного кодексу України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно пункту 2 частини 1 стаття 4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, зокрема право постійного користування та право оренди земельної ділянки.

Статтею 19 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень встановлено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі:

1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом, та актів прийому-передачі активів та/або зобов'язань неплатоспроможного банку приймаючому або перехідному банку, крім випадків, визначених законом;

2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону;

3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді;

4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом;

5) рішень судів, що набрали законної сили;

6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Згідно з пунктом 7 частини 2 статті 19 вказаного Закону державна реєстрація обтяжень здійснюється на підставі договорів, укладених у порядку, встановленому законом.

Частиною другою статті 9 зазначеного Закону зобов'язано державного реєстратора встановлювати відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

Відповідно до пункту 8-1 частини другої статті 9 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та зареєстровані в установленому порядку до 1 січня 2013 року, державний реєстратор запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент реєстрації законодавства проводили таку реєстрацію, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про нерухоме майно. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, до яких надійшов запит, зобов'язані безоплатно в установленому законодавством порядку протягом трьох робочих днів надати державному реєстратору відповідну інформацію, зокрема щодо зареєстрованих речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки.

Відповідно до наведених норм законодавства, державний реєстратор під час проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно зобов'язаний перевірити інформацію про наявність або відсутність вже зареєстрованих речових прав з метою недопущення одночасного існування їх подвійної державної реєстрації.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна.

Отже, подання для державної реєстрації права оренди на земельну ділянку документів, зокрема тих, які є невід'ємною частиною договору оренди цієї ділянки, на підставі яких заявлене право вже зареєстровано у Державному реєстрі прав за іншою особою, є передбаченою у статті 24 Закону № 1952-ІV підставою для відмови у державній реєстрації зазначеного права.

Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду України у справі № 814/3015/14 від 30.03.2016 року, одночасне існування державної реєстрації кількох право оренди на одну і ту ж земельну ділянку суперечить вимогам Закону № 1952-ІV, який спрямований на забезпечення визнання та захисту державою речових та інших прав, які підлягають державній реєстрації. Подання для державної реєстрації права оренди на земельну ділянку документів, зокрема тих, які є невід'ємною частиною договору оренди цієї ділянки, на підставі яких заявлене право вже зареєстровано у Державному реєстрі прав за іншою особою, є передбаченою у статті 24 Закону № 1952-ІV підставою для відмови у державній реєстрації.

Матеріалами справи підтверджено, що договір, укладений між Приватним підприємством Агрофірма Земля та ОСОБА_3 щодо зазначеної вище земельної ділянки зареєстровано у ПРВ ДРФ ДП Центр ДЗК при Держкомземі України земельних ресурсах , про що у Державному реєстрі земель зроблено запис від 18.12.2009 року № 040912702184.

Таким чином, приймаючи рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 33387709 від 10.01.2017 року щодо реєстрації права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1223581300:01:101:0472 державний реєстратор порушив пункт 8-1 частини другої статті 9 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та не вчинив жодних дій щодо перевірки наявності належним чином зареєстрованого договору на ту ж земельну ділянку, укладеного між Приватним підприємством Агрофірма Земля (орендар) та ОСОБА_3 (орендодавець).

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про протиправність оскаржуваного рішення про державну реєстрацію права оренди як такого, що вчинено відповідачем як суб'єктом владних повноважень без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, та без вчинення необхідного, встановлено законодавством, алгоритму дій, що передує прийняттю рішення.

Стосовно доводів апеляційної скарги про зупинення провадження з огляду на те, що в Павлоградському міськрайонному суді розглядається цивільна справа про розірвання (визнання недійсним) договору оренди спірної земельної ділянки колегія суддів зазначає наступне.

Розгляд цієї цивільної справи не може вплинути на прийняття судового рішення у даній адміністративній справі, оскільки на час вчинення державним реєстратором реєстраційних дій щодо реєстрації права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1223581300:01:101:0472 договір оренди, який є спірним у межах цивільної справи, сторонами достроково не розривався, його державна реєстрація не скасована та він був чинним.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи та правильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.ст.200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства ОСОБА_1 Кириленко - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2017 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі безпосередньо до суду касаційної інстанції, відповідно до статті 212 КАС України.

Головуючий: Т.І. Ясенова

Суддя: А.В. Суховаров

Суддя: О.В. Головко