Постанова

від 23.03.2010 по справі 2-а-213/10

БАЛАКЛІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-а-213/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.03.2010 року Суддя Балаклійського районного суду Харківської області Тімонова В.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у Балаклійському районі Харківської області про зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

10.02.2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом, в якому просив зобов'язати відповідача здійснити йому перерахунок і виплату пенсії відповідно до вимог ст.ст. 50, 54, 67 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи з 01 січня 2004 року по 06 вересня 2006 року, встановивши основну пенсію в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком та провести відповідні виплати;

зобов'язати відповідача здійснити йому перерахунок і виплату пенсії відповідно до вимог ст.ст. 50, 54, 67 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи починаючи з 07 вересня 2006 року, встановивши основну пенсію в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком та провести відповідні виплати;

зобов'язати відповідача з 01 вересня 2004 року підвищити йому розмір пенсії на 12 % man;tag3:12pt;">відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 13.07.2004 року № 894 та починаючи з 01 січня ;2006 року відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2005 року № 1293 Про збільшення розмірів пенсій деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи у 3,5 рази та провести відповідні виплати;

зобов'язати відповідача встановити підвищення до пенсії як інваліду війни ІІІ групи відповідно до ч.4 ст. 13 Закону України Про статус ветеранів війни,гарантії їх соціального захисту в розмірі 200 % мінімальної пенсії за віком, починаючи з 01 січня 2004 року по 06 вересня 2006 року та провести відповідні виплати;

зобов'язати відповідача встановити підвищення до пенсії як інваліду війни ІІ групи відповідно до ч.4 ст. 13 Закону України Про статус ветеранів війни,гарантії їх соціального захисту в розмірі 350 % мінімальної пенсії за віком, починаючи з 07 вересня 2006 року та провести відповідні виплати;

зобов'язати відповідача і в наступні роки проводити нарахування та виплату пенсії виключно із законодавчо встановлених розмірів мінімальної пенсії за віком на день фактичного виконання нарахування та виплат;

визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати йому пенсії виключно із законодавчо встановлених розмірів мінімальної пенсії за віком;

допустити негайне виконання постанови суду.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що він є інвалідом ІІ групи внаслідок захворювання, отриманого при при виконанні обов'язків військової служби під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Відповідно до ст.ст. 50, 54, 67 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильскої катастрофи він як інвалід ІІІ групи з 01 січня 2004 року по 06 вересня 2006 року має право на отримання державної пенсії в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, та з 07 вересня 2006 року як інвалід ІІ групи на отримання державної пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком Крім цього, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 894 від 13.07.2004 року, починаючи з 01 січня 2004 року він має право на збільшення розміру пенсії на 12 %, а починаючи з 01 січня 2006 року на збільшення розміру пенсії у 3,5 рази відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 1293 від 27.12.2005 року Про збільшення розмірів пенсій деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи . Також, як інвалід війни ІІІ ;групи відповідно до ч.4 ст. 13 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту з 01 січня 2004 року по 06 вересня 2006 року він має право на отримання підвищення до пенсії в розмірі 200 % мінімальної пенсії за віком, а з 07 вересня 2006 року - як інвалід ІІ групи - в розмірі 350 % мінімальної пенсії за віком.

У зв'язку з тим, що пенсія не виплачувалась йому у належному розмірі, в січні 2010 року він звернувся до Управління Пенсійного фонду України у Балаклійському районі Харківської області із заявою про здійснення йому перерахунку пенсії, в чому йому було відмовлено. Таким чином відповідачем було порушено його права, гарантовані Конституцією та законами України.

В судове засідання позивач не з'явився, надав заяву, в якій просив розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

В своїх письмових запереченнях відповідач просив відмовити в задоволенні позову.

В своїх заперечення, відповідач зазначив, що позивач дійсно перебуває на обліку в управлінні та отримує пенсію по ІІ групі інвалідності вналідок захворювання, отриманого при виконанні обов'язків військової служби під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Відповідач вважає, що порушень при призначенні позивачу пенсії з боку Управління не має. Розмір пенсії, яку отримує позивач, відповідає чинному законодавству. В ідповідач не погоджується із позивачем стосовно застосування для розрахунку пенсії по інвалідності та додаткової пенсії величини мінімальної пенсії за віком, оскільки пенсія позивачу була призначена згідно Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , а не згідно Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування .

Таким чином, розмір пенсії, яку отримує позивач, відповідає чинному законодавству. В ідповідач не погоджується із позивачем стосовно застосування для розрахунку пенсії по інвалідності та додаткової пенсії величини мінімальної пенсії за віком, оскільки в силу ст. 28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування мінімальний розмір пенсії, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті застосвується виключно для розмірів пенсій, призначених згідно із Законом України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування .

Також відповідач вказує на пропущення позивачем строку для звернення до адміністративного суду.

Враховуючи наявність відповідних заяв від позивача та відповідача суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи І категорії і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-інвалідів війни, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1 та є особою, яка постраждала внаслідок аварії на Чорнобильскій АЕС, що підтверджується довідкою серії ХАР-05 № 010443 від 07.09.2006 року, посвідченням НОМЕР_2 від 24.04.1997 року та вкладкою до посвідчення НОМЕР_3 від 05.06.1997 року. ( а.с. 9-11 )

До 06.09.2006 року позивач мав ІІІ групу інвалідності внаслідок захворювання, отриманого при виконанні обов'язків військової служби під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильскій АЕС.

Позивач одержує пенсію по інвалідності та додаткову пенсію, за шкоду заподіяну здоров'ю, на підставі Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи № 796-ХІІ від 28.02.1991 року.

09.01.2010 року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Балаклійському районі із заявою про здійснення цому перерахунку та виплати державної та додаткової пенсій у розмірах, встановлених статтями 50, 54, 67 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (а.с. 18 ).

28.01.2010 року Управління Пенсійного фонду у Балаклійському районі Харківської області відмовило позивачу у здійсненні перерахунку пенсії, вказуючи на відсутність підстав для такого перерахунку та правомірність визначення розміру пенсій (а.с. 19-23).

Судом встановлено, що пенсія позивачу Управлінням Пенсійного фонду України у Балаклійському районі Харківської області призначена відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 1 від 03.01.2002 року, де розрахункова величина мінімального розміру пенсії за віком визначена в розмірі 19,91 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи в редакції від 06.06.1996 року пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку зі втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.

Відповідно до вищенаведеної статті в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими:

по I групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком;

по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком;

по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком;

дітям-інвалідам - 3 мінімальних пенсій за віком.

gn="justify">Згідно зі ст. 50 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , особам, віднесеним до 1 категорії призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах:

інвалідам І групи - 100 % мінімальної пенсії за віком,

інвалідам ІІ групи - 75% мінімальної пенсії за віком,

інвалідам ІІІ групи - 50 % мінімальної пенсії за віком.

Таким чином, вихідним критерієм для обчислення основної та додаткової пенсії, особам, щодо яких встановлено зв'язок Чорнобильською катастрофою, визначено мнімальну пенсію за віком.

Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, визначається Кабінетом Міністрів України.

Також ст.54 вищезазначеного Закону передбачено, що обчислення і призначення вказаного виду пенсії провадиться відповідно до Закону України  Про пенсійне забезпечення (після внесення змін Законом України від 17.11.2005 № 3108-IV - відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ).

Відповідно до ст.28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

style="tag2:Times New Roman;tag3:12pt;">Згідно ч.3 ст. 67 Закону України Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи в редакції від 05.10.2006 року встановлено, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мініміму.

e="tag2:Times New Roman;tag3:12pt;">Згідно вимог частини 3 статті 46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та ;законами України основних соціальних гарантій, визначаються Законом України Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії .

За змістом абзацу 3 статті 1 цього Закону державні соціальні гарантії - це встановлені законами мінімальні розміри оплати праці, доходів громадян, пенсійного забезпечення, соціальної допомоги, розміри інших видів соціальних виплат, встановлені законами та іншими нормативно-правовими актами, які забезпечують рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму.

pan style="tag2:Times New Roman;tag3:12pt;">Відповідно до вимог Закону України Про прожитковий мінімум прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я, набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

n="justify">Згідно ч.1 ст. 2 Закону України "Про прожитковий мінімум", прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги сім'ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальних виплат, виходячи з вимог Конституції України та законів України.

Прожитковий мінімум встановлюється Кабінетом Міністрів України і щороку затверджується Верховною Радою України в Законі Про державний бюджет України на відповідний рік.

Відповідно до ст. 28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , який набрав чинності з 01.01.2004 року, мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Визначений статтею 28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування мінімальний розмір пенсії за віком, для визначення якого застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений Законом України Про Державний бюджет України на відповідний рік, є певним стандартом, в порівнянні з яким визначаються розміри інших видів соціальних виплат та допомоги.

Тобто мінімальний розмір пенсії за віком, для визначення якого застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, є відправною величиною, від якої проводиться розрахунок пенсій, зазначених в статті 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи .

Відповідно до ст. 1Закону України Про затвердження прожиткового мінімуму на 2004 рік від 11.05.2004 року, який набрав чинності 27.05.2004 року на 2004 рік затверджено прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, - 284,69 грн.

gn="justify">Згідно зі ст. 63 Закону України Про державний бюджет України на 2005 рік від 23.12.2004 року, на 2005 рік затверджено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність в розмірі 332 грн.

justify">Відповідно до ст.65 Закону України Про Державний бюджет на 2006 рік від 20.12.2005 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність, встановлено в розмірі: з 01.01.2006 року - 350 грн., з 01.04.2006 року - 359 грн., з 01.10.2006 року по 31.12.2006 року - 366 грн.

Статтею 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19.12.2006 року був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня - 380 грн., з 1 квітня - 387 грн., з 1 жовтня - 395 грн.

Зазначена стаття була змінена Законом України від 15.03.2007 року № 749-5 та існує в новій редакції з 28.03.2007 року, якою прожитковий мінімум для особи, яка втратила працездатність, визначений з 1 січня - 380 грн., з 1 квітня - 406 грн., з 1 жовтня - 411 грн. При цьому, зазначена стаття доповнена абзацом, яким передбачено встановити, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток, що складає відповідно 410,06 грн.; 415,11 грн.

Таким чином, позивачу, як інваліду ІІІ-ІІ групи, як особі, яка постраждала внаслідок Чоронобильської катастрофи, 1 категорії, нижній розмір державної та додаткової пенсії в 2004- 2007 р.р. повинен був розраховуватися, виходячи із наведених розмірів прожиткового мінімуму.

Незважаючи на це, розмір, з якого виходив відповідач при розрахунку пенсії позивачу, був нижчій, ніж прожитковий мінімум ( відповідно мінімальна пенсія за віком ), встановлений Законом України Про державний бюджет на 2005-2007 роки .

Законом України Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України від 27.12.2008 року було внесено зміни до Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи .

Відповідно до нової редакції вищезазначеного Закону з 01.01.2008 року вихідним критерієм для розрахунку пенсії по інвалідності та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю особам, щодо яких встановлено зв'язок із Чорнобильською катастрофою визначено прожитковий мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до змін, внесених до ч.3 та 4 ст. 54 Закону передбачено, що у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС по IIІ групі інвалідності - 180 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по ІІ групі інвалідності - 200 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

t-family:Times New Roman;tag3:12pt;"> Згідно нової редакції ст. 50 цього ж закону встановлено, що о собам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, інвалідам IIІ групи у розмірі - 15 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; інвалідам ІІ групи - 20 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 р. від 22.05.2008 року зміни внесені Законом України Про Державний України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України an align="justify" style="tag2:Times New Roman;tag3:12pt;">до ст.ст. 50, 54, 67 Закону України Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи визнано неконституційними.

Відповідно до ч.2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визначні неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, з 22 травня 2008 року нарахування та виплата позивачу пенсії повинна була здійснюватися, виходячи із мінімального розміру пенсії за віком, для визначення якого застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений Законом України Про Державний бюджет України на відповідний рік.

Статтею 58 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" від 26.12.2007 року на 2008 рік був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня - 470 грн., з 1 квітня - 481 грн., з 1 липня - 482 грн. з 1 жовтня - 498 грн.

Статтею 54 Закону України Про Державний бюджет України на 2009 рік на 2009 рік затверджено прожитковий мінімум на одну особу для тих, що відносяться до основних соціальних і демографічних груп населення в розмірах, що діяли у грудні 2008 року, тобто - 498 грн..

Законом України Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати від 20.10.2009 року з 01 листопада 2009 року встановлено прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність в розмірі 573 грн.

Таким чином, позивачу нижній розмір державної та додаткової пенсії повинен розраховуватися, виходячи із наведених розмірів прожиткового мінімуму.

Як вбачається із письмових пояснень Управління Пенсійного фонду України у Балаклійському районі, відповідач при нарахуванні та ;виплаті позивачу державної та додаткової пенсії керувався постановами Кабінету Міністрів України № 1 від 03.01.2002 року Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету , № 894 від 13.07.2004 року Про підвищення розмірів пенсій, призначених відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильскої катастрофи , № 1293 від 27.12.2005 року Про збільшення розмірів пенсій деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , № 530 від 28.05.2008 року Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян , та № 654 від 16.07.2008 року Про підвищення пенсійного забезпечення громадян ,

ont-family:Times New Roman;font-size:12pt;">Згідно з положенням ч. 4 ст. 9 КАС України, у разі невідповідності нормативно -правового акту Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України або іншому нормативно-правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами при нарахуванні та виплаті позивачу пенсії відповідач повинен був керуватися n>lign="justify" style="tag2:Times New Roman;tag3:12pt;">ст. 50, 54, 67 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і нормами відповідного Закону України про визначення мінімальної пенсії за віком на момент виплати, а не Постановами Кабінету Міністрів України, які істотно звужують обсяг прав позивача, встановлених законом.

Суд визнає безпідставним посилання відповідача на ч. 5 ст. 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , якою передбачено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначається Кабінетом Міністрів України. Надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим законом та іншими законами, якими встановлений розмір мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ст. 65 Закону України Про державний бюджет України на 2006 рік від 20.10.2005 року мінімальний розмір пенсії за віком з 01.01.2006 року становив 350 грн., з 01.04.2006 року - 359 грн., з 01.10.2006 року по 31.12.2006 року - 366 грн.

n align="justify" style="tag2:Times New Roman;tag3:12pt;"> Згідно ст. 62 Закону України Про державний бюджет України на 2007 рік від 19.12.2006 року мінімальний розмір пенсії за віком з 01.01.2007 року встановлено в розмірі 380 грн, з 01.04.2007 року - 406 грн., з 01.10.2007 року - 411 грн.

; Статтею 58 Закону України Про державний бюджет України на 2008 рік від 28.12.2007 року мінімальний розмір пенсії з 01.01.2008 року становив - 470 грн., з 01.04.2008 року - 481 грн., з 01.07.2008 року - 482 грн., з 01.10.2008 року - 498 грн.

tify" style="tag2:Times New Roman;tag3:12pt;"> Відповідно до ст. 54 Закону України Про державний бюджет України на 2009 рік від 26.12.2008 року мінімальний розмір пенсії з 01.01.2009 року становив - 498 грн.

;Згідно Закону України Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати з 01.11.2009 року становив 573 грн.

Тому саме ці розміри мінімальної пенсії за віком відповідач повинен був застосовувати при нарахуванні та виплаті позивачу пенсії по інвалідності та додаткової пенсії.

Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку, що розмір основної та додаткової пенсії, яку отримував позивач з 01 січня 2004 року, не відповідає Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи .

Таким чином, відповідачем було порушено законне право позивача на отримання основної пенсії та додаткової пенсії, за шкоду, заподіяну здоров'ю, в належному розмірі.

Виходячи з викладеного, суд вважає за необхідне прийняти рішення щодо зобов'язання відповідача - Управління Пенсійного фонду у Балаклійському районі здійнити перерахунок та виплату позивачу пенсії по інвалідності відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи як інваліду ІІІ групи, виходячи із розрахунку 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, та як інваліду ІІ групи - виходячи із розрахунку 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.

Що стосується періоду, за який необхідно здійснити перерахунок пенсії позивачу, то суд приходить до наступного.

s New Roman;tag3:12pt;">Виходячи з системного аналізу ст. ст. 50, 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , ify" style="tag2:Times New Roman;tag3:12pt;"> п.3 ч.ч. 2, 3 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що на вимоги позивача щодо здійснення перерахунку основної та додаткової пенсії строки позовної давності не поширюються та річний строк звернення до адміністративного суду не застосовується.

nt-family:Times New Roman;tag3:12pt;">Крім того, відповідно до ч.2 ст. 87 Закону України Про пенсійне забезпечення суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Таким чином, вимоги позивача повинні розглядатися без обмеження строку, за який вони заявлені.

Суд вважає, що позивач як інвалід ІІІ групи має право на перерахунок основної пенсії в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії в розмірі - 50 % мінімальної пенсії за віком за період з 01 січня 2004 року по 06 вересня 2006 року та як інвалід ІІ групи має право на перерахунок основної пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком за період з 07 вересня 2006 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року.

Наявність такого права у позивача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, це право гарантується Конституцією України. an>

style="tag2:Times New Roman;tag3:12pt;">Ч.2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд не може погодитися з розрахунком, проведеним відповідачем щодо обчислення пенсії позивача та з посиланнями відповідача на ст.ст. 50, 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи згідно з якою порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначається Кабінетом Міністрів України, як і не може погодитися з тим, що застосування до спірних правовідносин ст.28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування суперечить вимогам частини 3 цієї статті, згідно з якою мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 тієї ж статті застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим законом.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст.28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

З огляду на викладене, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача щодо застосування положення ч.3 ст.28 зазначеного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії, встановленої ст.46 Конституції України та права на отримання пенсії, передбаченої ст.ст.50, 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали "tag2:Times New Roman;tag3:12pt;">внаслідок Чорнобильської катастрофи .

:12pt;">Суд вважає за можливе застосувати саме частину 1 ст.28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , оскільки в даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком використовується не для визначення розміру будь-якої пенсії, а лише як коефіцієнт для визначення розміру пенсії, передбаченої Законом України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали "tag2:Times New Roman;tag3:12pt;">внаслідок Чорнобильської катастрофи , оскільки цей закон передбачає в якості критерію визначення розміру пенсії, що на думку суду, не суперечить вимогам частини 3 статті 28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування .

Що стосується позовних вимог щодо зобов'язання відповідача здійснити позивачу підвищення розміру пенсії на 12 % відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 13.07.2004 року № 894 починаючи з 01 вересня 2004 року та відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2005 року № 1293 у 3,5 рази, починаючи з 01 січня 2006 року та провести відповідні виплати, то зазначені вимоги не підлягають задоволення, оскільки згідно п.6 ч.1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно Законами України.

Таким чином застосуванню підлягає Закон України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , як нормативно-правовий акт, який має вищу юридичну силу ніж Постанови Кабінету Міністрів України № 894 та № 1293.

Враховуючи те, що відповідачем не надано суду доказів щодо вчинення будь-яких дій для забезпечення виконання покладеного на нього обов'язку щодо нарахування та виплати позивачу пенсії в належному розмірі, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Балаклійському районі, по не виконанню з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року приписів ст.ст.50, 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , яка призвела до порушення прав позивача на своєчасне нарахування та отримання пенсії по інвалідності та додаткової пенсії.

Стосовно позовних вимог щодо здійснення позивачу підвищення до пенсії як інваліду війни, суд приходить до висновку, що зазначені вимоги підлягають частковому задоволенню за таких підстав.

span>Частиною 4 ст. 13 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту , в редакції, що була чинною до 01.01.2006 року, передбачено, що інвалідам війни пенсії підвищуються у таких розмірах: інвалідам I групи - у розмірі 400 % мінімальної пенсії за віком, II групи - 350 % мінімальної пенсії за віком, III групи - 200 % мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ст.. 1Закону України Про затвердження прожиткового мінімуму на 2004 рік від 11.05.2004 року, який набрав чинності 27.05.2004 року на 2004 рік затверджено прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, - 284,69 грн.

Згідно зі ст. 63 Закону України Про державний бюджет України на 2005 рік від 23.12.2004 року, на 2005 рік затверджено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність в розмірі 332 грн.

Із письмових пояснень відповідача вбачається, що позивач отримував підвищення до пенсії з 01.01.2004 року по 31.12.2005 року в розмірі 39,82 грн, виходячи із розміру пенсії - 19,91 грн. ( 19,91Х200% )

Законом України Про внесення змін до Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту від 05.10.2005 року, який набрав чинності з 01.01.2006 року ч.4 ст. 13 Закону викладено в новій редакції: інвалідам війни пенсії або щомісячне грошове утримання, чи державна соціальна допомога, що випалчується замість пенсії, підвищується інвалідам І групи - у розмірі 50 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, інвалідам ІІ групи - у розмірі 40 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, інвалідам ІІІ групи - у розмірі 30 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність .

З 01.01.2006 року позивач отримув підвищення до пенсії у розмірі 30 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Таким чином, позивач, має право отримання на підвищення пенсії, як інвалід війни ІІІ групи, у розмірі 200 % мінімальної пенсії за віком за період з 01.01.2004 року по 01.01.2006 року, оскільки з 01.01.2006 року було встановлено новий розмір підвищення до пенсії.

Щодо захисту права позивача на отримання в майбутньому пенсії ( основної, додаткової, підвищень до пенсії ) виключно із законодавчо встановлених розмірів мінімальної пенсії за віком на день фактичного виконання нарахування виплат суд приходить до висновку, що зазначені вимоги не підлягають задоволенню за таких підстав.

З положень ст.2 КАС України вбачається, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод і інтересів фізичних осіб, прав і інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що судовому захисту підлягають лише порушені права, свободи і інтереси фізичних або права і інтереси юридичних осіб, а не можливість їх порушення в майбутньому.

У зв'язку з цим, суд вважає неможливим розглядати вимоги щодо зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчиняти дії в майбутньому у зв'язку з вірогідним настанням певних наслідків, оскільки у суду на час розгляду справи відсутні підстави для прийняття рішення стосовно законності таких дій, і тому суд відмовляє у задоволенні зазначеної вимоги.

Що стосується вимог допустити негайне виконання постанови, то суд не вбачає підстав для задоволення зазначених вимог.

amily:Times New Roman;tag3:12pt;">На підставі ;викладеного, керуючись ст.ст.9, 11, 12 , 18, 71, 128, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, an>align="justify" style="tag2:Times New Roman;tag3:12pt;">ст.ст.8, 19, 22, 75, 92, 152 Конституції України, ст.ст. 50, 54, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-ХІІ від 28.02.1991 року, ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІУ від 09.07.2003 року, ст. 2,13 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту , Законом України Про затвердження прожиткового мінімуму на 2004 рік від 11.05.2004 року, Законом України Про затвердження прожиткового мінімуму на 2005 рік від 19.10.2004 року, ст. 63 Закону України Про державний бюджет України на 2005 рік від 23.12.2004 року, ст. 65 Закону України Про державний бюджет України на 2006" від 20.12.2005 року, ст. 62 Закону України Про державний бюджет України на 2007 рік від 19.12.2006 року, ст 56 Закону України Про державний бюджет України на 2008 рік від 26.12.2007 року, ст. 54 Закону України 1;Про державний бюджет на 2009 рік від 26.12.2008 року, Законом України Про встановлення прожиткового мінімкмк та мінімальної заробітної плати від 20.10.2009 року. Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами від 11.02.2010 року, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Балаклійському районі Харківської області про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Балаклійському районі Харківської області по не виконанню з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року положень ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка призвела до порушення прав ОСОБА_1 на своєчасне нарахування та отримання державної та додаткової пенсії в належному розмірі.

Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в Балаклійському районі Харківської області провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії по ІІІ групі інвалідності та додаткової пенсії відповідно до ст.ст.50, 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з 01 січня 2004 року по 06 вересня 2006 року, виходячи із розрахунку 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком та провести їх виплату з урахуванням фактично виплачених сум пенсії.

Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в Балаклійському районі Харківської області провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії по ІІ групі інвалідності та додаткової пенсії відповідно до ст.ст.50, 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з 07 вересня 2006 року по 31 грудня 2007 року та починаючи з 22 травня 2008 року, виходячи із розрахунку 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, та провести їх виплату з урахуванням фактично виплачених сум пенсії.

Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в Балаклійському районі Харківської області провести ОСОБА_1 перерахунок надбавки до пенсії як інваліду війни ІІІ групи в розмірі 200 % мінімальної пенсії за віком відповідно до встановленого законом мінімального розміру пенсії за віком в сумі 284,69 грн. з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2004 року та з 01 січня 2005 року по 31 грудня 2005 року в сумі - 332 грн.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Відповідно до Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами від 11.02.2010 року постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Харківської області, в порядку визначеному ст. 294 ЦПК України.

Суддя: