Постанова

від 03.10.2017 по справі 922/2377/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2017 року Справа № 922/2377/16

Вищий господарський суд України в складі колегії:

Головуючого судді суддівКорсака В.А., Палія В.В., Львова Б.Ю. розглянувши матеріали касаційної скарги Приватної організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 12.06.2017 у справі № 922/2377/16 Господарського суду Харківської області за позовомПриватної організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" в інтересах: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Уміг Мьюзік", 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Мун Рекордс" до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Роял Тайм", 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Велмос" простягнення коштів в судовому засіданні взяли участь представники: - позивача-1не з'явився - позивача-2не з'явився - відповідача-1не з'явився - відповідача-2не з'явився - ОрганізаціїМолчанов П.В.

В С Т А Н О В И В :

У липні 2016 року Приватна організація "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" в інтересах: Товариства з обмеженою відповідальністю "Уміг Мьюзік", Товариства з обмеженою відповідальністю "Мун Рекордс" звернулась до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Роял Тайм", в якій просила суд стягнути з відповідача на користь позивачів 72 500 грн. компенсації за порушення майнових авторських прав.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 19.09.2016 (суддя Шарко Л.В.) у справі № 922/2377/16 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Роял Тайм" на користь Приватної організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "УМІГ Мьюзік" компенсацію за порушення майнових авторських прав за використані без дозволу об'єкти - музичні твори в розмірі 58 000,00 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Роял Тайм" на користь Приватної організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Мун Рекордс" компенсацію за порушення майнових авторських прав за використаний без дозволу об'єкт - музичний твір "Обними меня" в мінімальному розмірі - 14500,00 грн. Здійснено розподіл судових витрат.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 30.11.2016 до участі у даній справі залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Велмос", як іншого відповідача.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.06.2017 (головуючий Барабашова С.В., судді: Пелипенко Н.М., Пушай В.І.) рішення Господарського суду Харківської області від 19.09.2016 у даній справі скасовано. Прийнято нове рішення, яким стягнуто з ТОВ "Велмос" на користь Приватної організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" в інтересах: Товариства з обмеженою відповідальністю "Уміг Мьюзік" 58 000, 00 грн. компенсації за порушення майнових авторських прав. В задоволенні позову до ТОВ "Роял Тайм" відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою суду апеляційної інстанції, Приватна організація "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Уміг Мьюзік", Товариство з обмеженою відповідальністю "Мун Рекордс", Товариство з обмеженою відповідальністю "Роял Тайм", Товариство з обмеженою відповідальністю "Велмос" не скористались правом, наданим статтею 111 2 Господарського процесуального кодексу України, не надіслали свої відзиви на касаційну скаргу, що в силу положень зазначеної статті не перешкоджає перегляду судового акту, що оскаржується та не реалізували процесуальне право на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції, хоча про час та місце його проведення були повідомлені належним чином.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

У справі, яка переглядається, господарські суди встановили, що між Приватною організацією "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами", як Організацією, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Уміг Мьюзік", Товариством з обмеженою відповідальністю "Мун Рекордс", як Видавниками, були укладені два окремих договори про управління майновими авторськими правами, за умовами яких, видавник надає організації повноваження здійснювати колективне управління майновими правами на твори, а саме: дозволяти або забороняти від імені видавника використання творів, а також збирати винагороду (роялті) за їх використання. У разі виявлення порушень майнових прав, видавник надає організації необхідні повноваження для захисту прав та здійснення представництва інтересів правовласника в суді.

Станом на момент проведення контрольного прослуховування і виявлення факту порушення, ТОВ "Мун Рекордс" та ТОВ "Уміг Мьюзік" мали виключні майнові права щодо музичних творів на підставі відповідних угод про передачу авторських і суміжних прав та декларацій.

Причиною виникнення даного спору у даній справі є питання щодо правомірності публічного виконання спірних музичних творів у приміщенні ресторану "Alt Bier", наявності чи відсутності підстав для стягнення з ТОВ "Роял Тайм" компенсації за порушення виключних майнових авторських прав позивачів.

Задовольняючи позов та стягуючи компенсацію за порушення виключних майнових авторських прав з ТОВ "Роял Тайм", суд першої інстанції виходив з встановленого ним факту неправомірного використання останнім музичних творів, шляхом здійснення їх публічного виконання без дозволу правовласників.

Підставою для скасування зазначеного судового рішення судом апеляційної інстанції та стягнення відповідної компенсації з іншого відповідача - ТОВ "Велмос" стала заява останнього про визнання позову (ч.5 ст. 78 ГПК України) .

Колегія вважає за необхідне звернути увагу на процесуальні порушення, допущені судом апеляційної інстанції при прийнятті судового рішення.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 11.04.2017 разом з апеляційною скаргою ТОВ "Роял Тайм" надало суду апеляційної інстанції копію договору суборенди (найму) нежитлових приміщень № 04/01/2016 від 04.01.2016 та копію відповідного акту приймання-передачі приміщень, які прийняті та враховані судом при вирішенні судового спору (т.1., а.с.176-178).

Відповідно до частини першої статті 101 ГПК апеляційний суд переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами. Додаткові докази приймаються апеляційним судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

У вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з'ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об'єктивно оцінити поважність цих причин. У разі прийняття додаткових доказів у постанові апеляційної інстанції мають зазначатися підстави такого прийняття (пункт 9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 травня 2011 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України").

Прийнявши і розглянувши додаткові докази ТОВ "Роял Тайм", які не були подані суду першої інстанції, господарський суд апеляційної інстанції у постанові не зазначив підстави такого прийняття. У постанові також не наведено доводів заявника щодо неможливості подання цих доказів суду першої інстанції.

В той же час, з матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Роял Тайм" не брало участі у справі в ході її розгляду судом першої інстанції, однак належним чином повідомлялось судом про час і місце розгляду справи. Відповідні процесуальні документи надсилались судом на адресу ТОВ "Роял Тайм", яка була повідомлена суду сторонами та зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (т.1, а.с.69). В матеріалах справи наявні поштові відправлення рекомендованими листами на адресу ТОВ "Роял Тайм", із зазначенням належної поштової адреси відповідача та з довідками поштового відділення ф.20 про їх повернення за закінченням терміну зберігання (т.1., а.с.126, 201).

Крім того, колегія суддів вважає передчасним висновок суду апеляційної інстанції про задоволення позову з підстав подання заяви другим відповідачем - ТОВ "Велмос" про визнання позову, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

У разі визнання позову відповідачем господарський суд виносить рішення згідно з вимогами ст.ст. 82-87 ГПК України.

Не врахувавши вимог ч. 6 ст. 22 ГПК України, згідно якої господарський суд не приймає, зокрема визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, суд в основу обґрунтування наведених ним висновків поклав визнання позову другим відповідачем, не вживши необхідних заходів відповідно до вимог ст.ст. 38, 43 ГПК України для всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись Законом.

Судом не надано ніякої правової оцінки тій обставині, що відповідно до позовної заяви та інших поданих до матеріалів справи документів Організацією, остання посилається на те, що ТОВ "Роял Тайм" є порушником прав позивачів та наполягає на задоволенні свого позову саме за його рахунок, а не за рахунок іншого відповідача - ТОВ "Велмос", який визнав себе належним відповідачем у справі. При цьому, судом залишені поза увагою посилання Організації на те, що ані предмет, ані підстави позову у даній справі не змінювались, позовні вимоги до іншого відповідача - ТОВ "Велмос" не заявлились.

Водночас, обґрунтувавши прийняте рішення визнанням позову другим відповідачем - ТОВ "Велмос", суд не врахував вимог ч.5 ст.78 ГПК України, за якою у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних Законом інтересів інших осіб та, виходячи з цих вимог, не перевірив чи не суперечать його дії щодо визнання позову законодавству або чи не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб. Відповідних висновків повний текст оскаржуваної постанови не містить.

В пункті 3.12 своєї постанови від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" пленум Вищого господарського суду України роз'яснив, що суд, який вирішує спір, не зв'язаний заявами позивача про відмову від позову, зменшення розміру позовних вимог та відповідача - про визнання позову. На підставі ч. 6 ст. 22 ГПК у разі, якщо відповідні дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси (у тому числі юридичної чи фізичної особи, яка не є учасником даного судового процесу), спір підлягає вирішенню по суті згідно з вимогами чинного законодавства.

Таким чином, не врахувавши зазначених положень законодавства та роз'яснень пленуму, суд апеляційної інстанції дійшов передчасного висновку про задоволення позову за рахунок іншого відповідача - ТОВ "Велмос" на підставі його заяви про визнання позову.

Колегія також звертає увагу на те, що на підтвердження обставин використання ТОВ "Роял Тайм" музичних творів без дозволу правовласників Організацією до матеріалів справи подано сукупність доказів: копія акту фіксації № 29/01/16 від 29.01.2016, диск з відповідним відеозаписом, копії фіскальних чеків ТОВ "Роял Тайм" про сплату клієнтських рахунків від 29.01.2016 та від 09.09.2016 (т.1, а.с.49-50, 74).

Зазначені обставини судом апеляційної інстанції не перевірені, відповідні докази не досліджені і не оцінені за правилами ст. 43 ГПК України.

Разом з тим, оскаржувана постанова не містить мотивів вирішення доводів та аргументів Організації про те, що саме ТОВ "Роял Тайм", а не ТОВ "Велмос", яке визнало себе належним відповідачем у справі, є порушником прав позивачів, що суперечить положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка є частиною національного законодавства України, адже право на справедливий суд, передбачене нею, це зокрема, і право на обґрунтоване рішення. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватися публічний контроль здійснення правосуддя (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" від 27.09.2001).

Обов'язок суду мотивувати судове рішення також спрямований на втілення принципу верховенства права, а саме підтримання довіри громадян до суду: вмотивованість судового рішення демонструє сторонам те, що вони були почуті, забезпечує публічний контроль за здійсненням правосуддя (рішення ЄСПЛ у справі "Серявін та інші проти України"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищою інстанцією. Зрештою вимога щодо вмотивованості судового рішення є важливим елементом "належної" (справедливої) судової процедури, як вона трактується ЄСПЛ.

Розглядаючи спір, суд апеляційної інстанції у своїй постанові не зазначив чому подані Організацією докази (акт фіксації № 29/01/16 від 29.01.2016, диск з відеозаписом, фіскальні чеки від 29.01.2016 та від 09.09.2016) не є належними доказами у даній справі.

В той же час, висновок суду апеляційної інстанції про неналежність таких доказів лише через те, що ТОВ "Велмос" визнало позов, колегія вважає помилковим, оскільки визнання відповідачем позову саме по собі не може свідчити про належність або неналежність поданих іншою стороною доказів. Принцип належності доказів полягає в тому, що господарський суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи.

За таких обставин, колегія вважає, що судом апеляційної інстанцій зроблені висновки без дотримання усіх вимог діючого процесуального законодавства.

Пунктом 3 статті 111 9 ГПК України передбачено, що справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

За таких обставин, оскільки передбачені процесуальним законодавством повноваження касаційної інстанції не дають їй права виправити вказані порушення норм процесуального законодавства, колегія суддів вважає, що оскаржувана постанова апеляційної інстанції підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до Харківського апеляційного господарського суду.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.06.2017 у справі № 922/2377/16 скасувати.

Справу № 922/2377/16 направити до Харківського апеляційного господарського суду на новий розгляд.

Головуючий суддя В. А. Корсак

Судді В. В. Палій

Б. Ю. Львов