Постанова

від 03.10.2017 по справі 904/8094/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2017 року Справа № 904/8094/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Владимиренко С.В. - головуючого,

Демидової А.М.,

Шевчук С.Р.,

розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства

"Всеукраїнський акціонерний банк" в особі

уповноваженої особи Фонду гарантування

вкладів фізичних осіб на ліквідацію

ПАТ "ВіЕйБі Банк"

на постанову Дніпропетровського апеляційного

господарського суду від 12.06.2017 року

та ухвалу господарського суду Дніпропетровської

області від 18.04.2017 року

у справі № 904/8094/15

господарського суду Дніпропетровської області

за позовом Публічного акціонерного товариства

"Всеукраїнський акціонерний банк" в особі

уповноваженої особи Фонду гарантування

вкладів фізичних осіб на ліквідацію

ПАТ "ВіЕйБі Банк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю

"Ленд Сервіс"

за участю третьої особи, яка не заявляє

самостійних вимог на предмет спору Товариства з обмеженою відповідальністю

"Гранд Полімер Груп"

про стягнення кредитної заборгованості

у розмірі 141 555 411,60 грн.

шляхом набуття права власності

за участю представників:

позивача - не з'явились

відповідача - не з'явились

третьої особи - не з'явились

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський акціонерний Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіної М.А. звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ленд Сервіс", третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Гранд Полімер Груп", про стягнення кредитної заборгованості шляхом набуття права власності на автомобілі.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14.03.2016 року у справі №904/8094/15 позов задоволено; в рахунок часткового погашення боргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Полімер Груп" за кредитним договором № 135/К-мв від 22.08.2006 року, який склав 141 555 411,60 грн., звернуто стягнення на предмет застави шляхом визнання права власності за Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський Акціонерний Банк" на автомобілі, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Ленд Сервіс".

21.03.2017 року Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський акціонерний Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіної М.А. звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із заявою про зміну способу виконання рішення про звернення стягнення шляхом реалізації на електронних торгах.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2017 року (суддя Юзіков С.Г.), залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.06.2017 року (у складі колегії суддів: головуючого судді: Вечірка І.О., суддів Антоніка С.Г., Чимбар Л.О.), у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіної М.А. про зміну способу та порядку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.03.2016 року у справі № 904/8094/15 відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої та постановою апеляційної інстанцій, Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіної М.А. звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові акти попередніх інстанцій, посилаючись на те, що виконання вказаного рішення є неможливим, оскільки місцезнаходження транспортних засобів не відоме і стягувач позбавлений можливості провести державну реєстрацію автомобілів, в зв'язку з чим рішення потребує зміни способу його виконання, зокрема, звернення стягнення шляхом визнання права власності на стягнення шляхом реалізації на електронних торгах. При цьому банком надано докази звернень до Відділу примусового виконання рішень департаменту ДВС МЮ України із заявами про відкриття виконавчого провадження та отримані відповіді, а також докази направлення запитів до сервісного центру, докази направлення вимоги відповідачу.

Перевіривши у відкритому судовому засіданні доводи касаційної скарги та правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В силу статті 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно статті 121 цього ж Кодексу господарський суд має право за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

В заяві про зміну способу і порядку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.03.2016 року у справі № 904/8094/15 Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" Славкіної М.А. посилається на те, що господарським судом Дніпропетровської області прийнято рішення у даній справі, яким звернено стягнення на предмет застави шляхом визнання права власності на автомобілі, що не є можливим, оскільки місцезнаходження транспортних засобів не відоме і стягувач позбавлений можливості провести державну реєстрацію автомобілів, а тому виникла необхідність у зміні способу його виконання, зокрема, шляхом визнання права власності на стягнення шляхом реалізації на електронних торгах.

Відмовляючи у задоволенні заяви позивача про зміну способу та порядку виконання рішення господарського суду від 14.03.2016 року у справі № 904/8094/15, місцевий господарський суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, вказав на відсутність обставин, з якими процесуальний закон пов'язує можливість зміни способу виконання судового рішення.

В пунктах 7.1.3, 7.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" зазначено про те, що під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Наприклад, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті. Звернення стягнення на кошти за відсутності у боржника майна здійснюється у випадку, коли стягувачу присуджено майно, визначене родовими ознаками. За відсутності індивідуально визначеного майна, присудженого позивачу (за результатами розгляду віндикаційного позову), зміна способу виконання рішення шляхом звернення стягнення на кошти неможлива, оскільки в такому разі захист порушеного права власника майна повинен здійснюватися шляхом подання позову про стягнення збитків у вигляді вартості майна та доходів, які власник міг би одержати за весь час володіння таким майном. За відсутності у відповідача присудженого позивачеві майна в натурі, засвідченої державним виконавцем (наприклад, його постановою про повернення виконавчого документа з підстави відсутності майна), господарський суд може змінити спосіб виконання рішення і видати наказ про стягнення вартості цього майна. При цьому господарський суд повинен виходити з вартості майна, визначеної ним у рішенні про його передачу (повернення).

Як вірно зазначено судами попередніх інстанцій, у випадку задоволення заяви про зміну способу виконання судового рішення шляхом визнання права власності на звернення стягнення шляхом реалізації на електронних торгах, відбулася б зміна рішення по суті, а також зміна способу захисту, визначеного статтею 16 Цивільного кодексу України.

В силу статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно частини 1 статті 43 цього ж Кодексу господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Разом з тим, відмовляючи в задоволенні заяви позивача про зміну способу виконання рішення, суди попередніх інстанцій вірно виходили з відсутності належних доказів на підтвердження існування виняткових обставин, які спричиняють ускладнення або унеможливлюють виконання рішення відповідно до статті 121 Господарського процесуального кодексу України та, відповідно, відсутність підстав для скасування або зміни ухвали і постанови судів попередніх інстанцій.

Доводи касаційної скарги відхиляються судовою колегією, оскільки не підтверджені матеріалами справи та належними доказами в розумінні статті 34 Господарського процесуального кодексу України, зводяться до довільного тлумачення скаржником норм законодавства та не спростовують законних і обгрунтованих висновків місцевого та апеляційного господарських судів.

Таким чином, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини встановлені господарськими судами на підставі всебічного, повного й об'єктивного дослідження поданих сторонами доказів, висновки судів першої й апеляційної інстанцій відповідають цим обставинам, їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, ухвала суду першої та постанова апеляційної інстанцій відповідають матеріалам справи та вимогам закону, а тому дані судові акти слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.06.2017 року у справі №904/8094/15 залишити без змін.

Головуючий суддяС.В. Владимиренко СуддіА.М. Демидова С.Р. Шевчук