Рішення

від 04.10.2017 по справі 915/725/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2017 року Справа № 915/725/17

м. Миколаїв.

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль Ю.М.,

при секретарі Яйченя К.М.,

з участю представника відповідача - Павленко О.І., дов. від 25.01.2017 № 137/01/27-2017;

від позивача представник не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Доманівського районного центру зайнятості м. Миколаєва,

56401, вул. Свободи, 14, смт. Доманівка, Миколаївська область,

до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області,

54001, вул. Декабристів, 5, м. Миколаїв,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2,

56401, вул. Моріса Тореза, 97, смт. Доманівка, Доманівський район,

про стягнення незаконно виплаченої допомоги по безробіттю в сумі 10152 грн. 62 коп., -

В С Т А Н О В И В:

Доманівським районним центром зайнятості м. Миколаєва (далі - Доманівський РЦЗ) пред'явлено позов до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області (далі - Управління) про стягнення з останнього в порядку ч. 4 ст. 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" грошових коштів у загальній сумі 10152 грн. 62 коп. - суми допомоги по безробіттю, виплаченої Доманівським РЦЗ у період 22.12.2016-03.05.2017 громадянину ОСОБА_2, якого 19.12.2016 на підставі п. 4 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про національну поліцію" звільнено з посади старшого інспектора Доманівського відділення поліції Врадіївського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, а 03.05.2017 поновлено на роботі за рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 11.04.2017 у справі № 814/123/17, - як такого, що звільнено протиправно.

За цими вимогами ухвалою суду від 24.07.2017 порушено провадження в даній справі.

У відзиві від 03.08.2017 на позовну заяву Управління позов не визнало, вважаючи його передчасним, а отже безпідставним.

Ухвалою суду від 08.08.2017 залучено громадянина ОСОБА_2 до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Громадянин ОСОБА_2, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, та представник Доманівського РЦЗ в судове засідання не з'явилися, проте від позивача до суду надійшла заява від 03.10.2017 № 819 про розгляд справи за відсутності його представника. Ураховуючи викладене, суд визнає можливим розгляд справи за відсутності представника позивача та третьої особи.

Вислухавши представника відповідача, яка позовні вимоги не визнала повністю, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

Наказом Управління від 19.12.2016 № 353 о/с по особовому складу старшого інспектора Доманівського відділення поліції Врадіївського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області ОСОБА_2 звільнено зі служби в поліції з 19.12.2016 на підставі п. 4 ч.1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію", - у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.

З метою реалізації права на соціальний захист громадянин ОСОБА_2 звернувся до Доманівського РЦЗ з заявою від 22.12.2016 про надання (поновлення) статусу безробітного в порядку ч. 2 ст. 43 Закону України "Про зайнятість населення" (ас. 14). За твердженнями позивача, громадянин ОСОБА_2 у період 22.12.2016 - 03.05.2017 перебував на обліку в Доманівському РЦЗ як безробітний та отримував допомогу по безробіттю в порядку і розмірах, визначених законодавством. Викладене підтверджується копією сформованої позивачем персональної картки ОСОБА_2 (ас. 13) та довідкою Доманівського РЦЗ від 16.05.2017 № 893 (ас. 18), із змісту котрої також випливає, що за період 22.12.2016- 03.05.2017 ОСОБА_2 виплачено грошові кошти допомоги по безробіттю в сумі 10152 грн. 62 коп. Перерахування зазначеної суми ОСОБА_2 підтверджується поданими Доманівським РЦЗ розрахунками по персональній картці відповідача (а.с. 43-49) та додатком № 4 "Нарахування допомоги по безробіттю та платежі" до персональної картки ОСОБА_2 (а.с. 50-51).

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 11.04.2017 у справі № 814/123/17 визнано, зокрема, протиправним наказ Управління від 19.12.2016 № 353 о/с в частині звільнення ОСОБА_2, скасовано його, а ОСОБА_2 поновлено на раніше займаній посаді. Цю постанову в наведеній частині залишено без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.09.2017.

На виконання вищевказаних судових рішень наказом Управління від 03.05.2017 № 95 о/с ОСОБА_2 поновлено на посаді старшого інспектора Доманівського відділення поліції Врадіївського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Миколаївській області.

Доманівським РЦЗ з 03.05.2017 припинено реєстрацію ОСОБА_2 як безробітного і направлено Управлінню претензію від 18.05.2017 № 432 про перерахування Доманівському РЦЗ спірної суми допомоги по безробіттю, виплаченої громадянину ОСОБА_2 (ас. 16), отримання якої Управлінням підтверджується підписом його уповноваженої особи на повідомленні про вручення поштового відправлення з зазначеною претензією (ас. 17), проте претензія залишена без реагування.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття визначено Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

У відповідності до вказаного Закону, загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття є система прав, обов'язків та гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. Страховик - Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - Фонд). Страховий випадок - подія, через яку застраховані особи втратили заробітну плату (грошове забезпечення) або інші передбачені законодавством України доходи, внаслідок втрати роботи з незалежних від них обставин та зареєстровані в установленому порядку як безробітні, готові та здатні приступити до підходящої роботи і дійсно шукають роботу. Втрата роботи з незалежних від застрахованих осіб обставин - припинення трудового договору відповідно до статті 36 (пункти 1, 2, 3), статті 38 (у разі неможливості продовження роботи, а також невиконання роботодавцем законодавства про працю, умов колективного чи трудового договору), статті 39, статті 40 (пункти 1, 2, 5, 6) Кодексу законів про працю України, а також з аналогічних підстав, визначених іншими законами, а для військовослужбовців - звільнення зі служби з поважних причин без права на пенсію (у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, за станом здоров'я, у зв'язку із закінченням строку контракту, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, через сімейні обставини або з інших поважних причин відповідно до законодавства про військовий обов'язок і військову службу). Терміни "застрахована особа", "страхувальники" та "роботодавці" вживаються в Законі у значенні, наведеному у Законі України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (ст. 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття").

Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" наведено визначення, зокрема, застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок;

страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок;

роботодавці -підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами (ст. 4 Закону).

Згідно Закону України "Про зайнятість населення", безробіття - соціально-економічне явище, за якого частина осіб не має змоги реалізувати своє право на працю та отримання заробітної плати (винагороди) як джерела існування; безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи; зареєстрований безробітний - особа працездатного віку, яка зареєстрована в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, як безробітна і готова та здатна приступити до роботи; соціальний захист у разі настання безробіття - комплекс заходів, що передбачений загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття та законодавством про зайнятість населення (ст. 1 Закону). Кожен має право на соціальний захист у разі настання безробіття, що реалізується шляхом: участі в загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні на випадок безробіття, яке передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття; надання безоплатних соціальних послуг, зокрема, інформаційно-консультаційних та профорієнтаційних, професійної підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації з урахуванням попиту на ринку праці, сприяння у працевлаштуванні, зокрема, шляхом фінансової підтримки самозайнятості та реалізації підприємницької ініціативи відповідно до законодавства; надання особливих гарантій працівникам, які втратили роботу у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці; надання додаткової гарантії зайнятості окремим категоріям населення, які не здатні на рівних умовах конкурувати на ринку праці (ст. 9 Закону України "Про зайнятість населення").

Статусу безробітного може набути, зокрема, особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи. Статус безробітного надається у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування. Порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, визначається Кабінетом Міністрів України.

Зареєстровані безробітні мають право на безоплатне одержання від територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції: послуг з пошуку підходящої роботи та сприяння у працевлаштуванні, в тому числі на громадські та інші роботи тимчасового характеру; консультаційних, інформаційних та профорієнтаційних послуг з метою обрання або зміни виду діяльності (професії); інформації про свої права та обов'язки як безробітного; відомостей про себе, які містяться в Єдиній інформаційно-аналітичній системі; матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та цього Закону; збереження права на виплату допомоги по безробіттю на період участі у громадських та інших роботах тимчасового характеру (тривалістю до 180 днів, зокрема у разі заміщення тимчасово відсутнього працівника) у розмірах, встановлених до укладення ними строкового трудового договору на участь у таких роботах; оскарження, у тому числі до суду, дій або бездіяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, їх посадових осіб, що призвели до порушення прав щодо зайнятості особи.

Одним із видів матеріального забезпечення є, зокрема, допомога по безробіттю (ст. 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття").

Реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється у разі, зокрема, поновлення на роботі за рішенням суду, що набрало законної сили (ст.ст. 43-45 Закону України "Про зайнятість населення"). Викладене кореспондується з приписами п. 37 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 № 198.

Поновлення безробітного на роботі за рішенням суду, у відповідності до пп. 2 п. 1 ст. 31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", є підставою для припинення виплати допомоги по безробіттю.

Фонд має право, зокрема, стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду, а також незаконно виплачені безробітному суми матеріального забезпечення в разі неповідомлення роботодавцем Фонду про прийняття його на роботу (абз. 6 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття"). Викладене за своїм змістом узгоджується з приписам п. 4 ст. 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", згідно якого з роботодавця утримується сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Системний аналіз наведених вище норм права дає підстави для висновку про те, що обов'язок роботодавця відшкодувати Фонду вартість соціальних послуг, наданих безробітному, в разі поновлення його на роботі за рішенням суду, виникає у тому випадку, якщо невиконання власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю потягло за собою незаконне звільнення з роботи застрахованої особи, і саме через цю подію така особа втратила заробітну плату і була вимушена стати на облік як безробітна та отримувати страхові виплати, що має бути підтверджено відповідним рішенням суду, яке набрало законної сили в порядку, визначеному законодавством.

Кодексом адміністративного судочинства передбачено, що постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження (ч.ч. 1, 2 ст. 254 КАС України).

Таким чином, суд визнає доведеним, що Управління є роботодавцем у розумінні Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття"; що у період 22.12.2016-03.05.2017 громадянин ОСОБА_2 перебував у Доманівському РЦЗ на обліку як безробітний та отримав допомогу по безробіттю в сумі 10152 грн. 62 коп.; що постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 11.04.2017 у справі № 814/123/17, яка в зазначеній частині набрала законної сили в порядку, визначеному законодавством, громадянина ОСОБА_2 поновлено на посаді старшого інспектора як такого, що звільнено протиправно.

За таких обставин, вимоги про стягнення з Управління виплачених Доманівським РЦЗ ОСОБА_2 грошових коштів у сумі 10152 грн. 62 коп. є обґрунтованими і підлягають задоволенню повністю.

У відповідності до ст. 44 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Позивач, згідно з положеннями п. 18 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", звільнений від сплати судового збору за звернення з позовом як орган Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Господарським процесуальним законодавством визначено, що судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору (ч. 3 ст. 49 ГПК України).

Судом визнані обґрунтованими позовні вимоги в розмірі, який підлягають оплаті судовим збором у сумі 1600 грн., котра є мінімальною сумою судового збору, передбаченого пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір". Докази звільнення відповідача від сплати судового збору за даним позовом у справі відсутні.

Ураховуючи викладене, суд визнає, що з Управління належить стягнути в доход держави судовий збір у сумі 1600 грн.

Керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Доманівського районного центру зайнятості м. Миколаєва задовольнити повністю.

2. Стягнути з Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, 54001, вул. Декабристів, 5, м. Миколаїв, ідентифікаційний код 40108735, на користь Доманівського районного центру зайнятості м. Миколаєва, 56401, вул. Свободи, 14, смт. Доманівка, Миколаївська область, ідентифікаційний код 20894577, на р/р 37170001000475, Банк ГУ ДКСУ у Миколаївській області, МФО 826013, грошові кошти в сумі 10152 (десять тисяч сто п'ятдесят дві) грн. 62 коп. - допомогу по безробіттю, виплачену громадянину ОСОБА_2

3. Стягнути з Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, 54001, вул. Декабристів, 5, м. Миколаїв, ідентифікаційний код 40108735 до Державного бюджету України (отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код банку отримувача 820019, рахунок отримувача 31215256700001; код класифікації доходів бюджету 22030106; стягувач - Державна судова адміністрація України, вул. Липська, 18/5, м.Київ, 01601, ідентифікаційний код 26255795) судовий збір у сумі 1600 (одна тисяча шістсот) грн.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом 10 днів з дня підписання повного тексту рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення виготовлено 05.10.2017.

Суддя Ю.М. Коваль.