Постанова

від 03.10.2017 по справі 904/6742/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.10.2017 року Справа № 904/6742/17

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Березкіної О.В. (доповідач)

суддів Іванов О.Г., Чимбар Л.О.

при секретарі: Логвіненко І.Г.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 , довіреність №16677/08/09 від 30.12.2016 р.;

від відповідача: ОСОБА_2 адвокат, договір про надання правової допомоги б/н від 31.07.2017 р.;

від відповідача: ОСОБА_3, паспорт серія АН № 401706 від 15.12.1998 р.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Нікопольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14 серпня 2017року у справі № 904/6742/17

за позовом Нікопольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області, м. Никополь Дніпропетровська область

до Повного товариства Ломбард Золото ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3О. , м. Нікополь Дніпропетровська область

про стягнення 106 157,76 грн.

В судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частину постанови ( ст..ст.85,99,105 ГПК України).

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14 серпня 2017 року (суддя Назаренко Н.Г.) у задоволенні позовних вимог Нікопольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області - відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, позивач - Нікопольське об'єднане управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення господарського суду та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

В обґрунтування своєї скарги позивач посилається на те, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи та вважав встановленими обставини, які не були доведені.

Зокрема, апелянт посилається на те, що саме відповідач несе відповідальність за достовірність даних і документів, виданих для оформлення пенсій, а оскільки саме відповідач видав недостовірну довідку, на підставі якої був врахований страховий стаж для нарахування пенсії по втраті годувальника, то безпідставно сплачена сума підлягає стягненню з відповідача, як винної особи.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 5 вересня 2017 року у справі № 904/6742/17 прийнято до розгляду апеляційну скаргу колегією суддів у складі головуючого судді та доповідача: Березкіної О.В., суддями: Іванов О.Г., Чимбар Л.О. Розгляд справи призначено на 28 вересня 2017року.

28 вересня 2017 року в судовому засіданні було оголошено перерву до 03 жовтня 2017 року.

Представник апелянта в судове засідання не з'явився, просив розглядати справу без участі його представника.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14 серпня 2017 року залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі протоколу № 29512 від 31 січня 2005 року Управлінням пенсійного фонду України у м. Орджонікідзе заявнику ОСОБА_6 з 14 квітня 2004 року призначена пенсія по втраті годувальника - ОСОБА_7, померлого 13 квітня 2004 року, на утримання ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1

Відповідно до постанови КМУ від 21 грудня 2016 року № 988 Про деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України реорганізовано управління Пенсійного фонду України у м. Орджонікідзе шляхом приєднання до Нікопольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, та 30 березня 2017 року було припинено юридичну особу- управління пенсійного фонду України в м. Орджонікідзе.

Звертаючись до Повного товариства "Ломбард "Золото" ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3О.", із позовом про відшкодування 106 157,76 грн. переплати пенсії за період з квітня 2004 року по листопад 2016 року, позивач - Нікопольське об'єднане управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області посилався на те, що у зв'язку із наданням відповідачем недостовірних відомостей щодо роботи на його підприємстві ОСОБА_7 за період з 01 липня 1996 року по 30 серпня 1996року, виникла переплата пенсії за втратою годувальника, сплачена на користь ОСОБА_6 в період з 14 квітня 2004 року по 31 листопада 2016року у сумі 106 157,76 грн., яку позивач вважає як шкоду, завдану безпідставно наданою відповідачем довідкою.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, господарський суд першої інстанції виходив з того, що саме до компетенції позивача відноситься оцінка трудового стажу осіб, що звертаються за призначенням пенсії, як такого, що дає або не дає право на той чи інший вид соціального забезпечення (пенсію в разі втрати годувальника, пенсію за віком, по інвалідності, за вислугу років та т.і.), а тому позивач, заявляючи вимогу про відшкодування шкоди, не довів суду повного складу цивільного правопорушення у діях відповідача, необхідного для застосування такої міри відповідальності.

Проте, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

Згідно затвердженого рішення зборів ( учасників) Повного товариства Ломбард Золото ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3О. , воно є правонаступником Повного товариства Приват Кредит ( державну реєстрацію змін до установчих документів проведено 17.04.2009 року № 12301050008000416)

Відповідно до статті 8 Закону України "Про пенсійне забезпечення" виплата пенсій здійснюється з коштів Пенсійного фонду України.

Згідно ч. 2 ст. 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" довідки про заробітну плату видаються підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.

Як вбачається з матеріалів справи, 06 вересня 2016 року управлінням Пенсійного фонду України в м. Орджонікідзе, правонаступником якого є Нікопольське об'єднання управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області (далі - позивач, управління) взято на облік пенсійну справу по втраті годувальника ОСОБА_9 (ІНФОРМАЦІЯ_2). При перевірці документів, що підтверджують стаж роботи померлого годувальника, викликала сумнів довідка вих. № 3 від 28.01.2005 року (а.с. 11), яка видана Повним товариством «Приват Кредит» , правонаступником якого є Повне товариство "Ломбард "Золото" ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3О." (далі - відповідач) на ім'я ОСОБА_7 за період його роботи на посаді охоронця з 01 липня 1996року по 30 серпня 1996 року.

Згідно даної довідки, ОСОБА_7 працював в ПТ Приват кредит на посаді охоронця в період часу з 01 липня 1996року по 30 серпня 1996 року ( наказ про прийняття на роботу № 25 від 30.06.1996 року, наказ про звільнення з роботи № 28 від 30.08.1996 року).

Відповідно до статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Стаття 32 означеного закону ( в редакції станом на 27 січня 2005 року) передбачає страховий стаж, необхідний для призначення пенсії по інвалідності за наявності такого страхового стажу на час настання інвалідності:

до досягнення особою 23 років включно - 2 роки;

від 24 років до досягнення особою 26 років включно - 3 роки;

від 27 років до досягнення особою 31 року включно - 4 роки.

Тобто, для призначення пенсії у зв'язку із втратою годувальника - ОСОБА_7, він повинен був мати 4 роки страхового стажу.

Спеціалістами позивача направлено лист щодо проведення перевірки ПТ «Приват Кредит» до Нікопольського ОУПФУ Дніпропетровської області, так як в довідці відсутні підстави видачі довідки, що суперечить нормам чинного законодавства, а в трудовій книжці годувальника відсутні записи про прийняття та звільнення за вказаний період його роботи.

28 листопада 2016 року управлінням отримано акт зустрічної перевірки від 22 листопада 2016року № 252 щодо достовірності довідки від 28 січня 2005 року №3, згідно якого в книзі наказів ПТ «Приват Кредит» з 10 травня 1996 року по 10 лютого 2002 року відсутні дані про прийняття та звільнення ОСОБА_7. Інші документи, що підтверджують факт роботи на підприємстві відсутні. Акт підписаний керівником відповідача без заперечень та зауважень (а.с. 17-18).

Таким чином, дані, відображені підприємством у довідці № 3 від 28 січня 2005 року призвели до виплати пенсії за період з квітня 2004 року по листопад 2016 року у сумі 106 157,76 грн.

Стаття 11 Цивільного кодексу України встановлює, що підставою виникнення цивільних прав і обов'язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Так, для настання деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, а саме: 1) наявність шкоди; 2) протиправна поведінка заподіювача шкоди; 3) причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; 4) вина. Перераховані підстави визнаються загальними, оскільки їх наявність необхідна для всіх випадків відшкодування шкоди, якщо інше не передбачено законом.

Колегія суддів вважає наявним склад правопорушення, оскільки саме з винних дій відповідача, які виразились у наданні довідки про стаж роботи, яка не відповідала дійсності, позивачем був врахований страховий стаж, який надав право на нарахування пенсії по втраті годувальника, і за період з квітня 2004 року по листопад 2016 року була заподіяна шкода у вигляді безпідставно виплаченої пенсії у сумі 106 157,76 грн.

Відповідно до статті 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що з боку відповідача наявний склад порушення умов пенсійного законодавства, внаслідок чого завдано шкоди державі, від імені якої виступають органи Пенсійного фонду України, і висновки суду першої інстанції в цій частині не відповідають встановленим обставинам справи.

Висновки суду першої інстанції про те, що саме до компетенції позивача відноситься оцінка трудового стажу осіб, що звертаються за призначенням пенсії, що на думку суду, виключає вину відповідача, є безпідставними з огляду на наступне.

Відповідно до статті 81 Закону України Про пенсійне забезпечення , призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Положення про Пенсійний фонд України (яке діяло на час виникнення спірних правовідносин, в редакції станом на 5 березня 2004 року), затвердженого Указом Президента України від 1 березня 2001 року N 121/2001 та Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах, затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України № 8-2 від 30.04.2002 року ( в редакції на час виникнення спірних правовідносин), передбачені повноваження органів Пенсійного фонду України, серед яких призначення і виплата пенсій та інших виплат відповідно до чинного законодавства.

При цьому, жодним законодавчим актом не передбачений обов'язок Пенсійного Фонду перевіряти достовірність відомостей, зазначених у документах, які надаються для призначення пенсій.

Відповідно до статті 62 Закону України Про пенсійне забезпечення , основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Зазначеним Порядком передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Як вбачається з матеріалів справи, за відсутності запису у трудовій книжці, стаж роботи померлого годувальника - ОСОБА_7, про те, що він працював в ПТ Приват кредит на посаді охоронця в період часу з 01 липня 1996року по 30 серпня 1996 року ( наказ про прийняття на роботу № 25 від 30червня 1996 року, наказ про звільнення з роботи № 28 від 30 серпня 1996 року), підтверджений відповідною довідкою, виданою відповідачем, яка містить печатку підприємства та підписи повноважних осіб.

Тобто, позивачем була прийнята відповідна довідка, яка містила всі необхідні реквізити і тому, була врахована при розрахунку страхового стажу, необхідного для призначення пенсії у зв'язку із втратою годувальника.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів вважає, що саме відповідач надав довідку, яка містила недостовірні відомості, а тому саме він у відповідності до частини 2 статті 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення", повинен нести матеріальну відповідальність за заподіяну шкоду.

При цьому, заява відповідача про застосування строку позовної давності задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Частиною 1 ст. 261 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Як встановлено судом першої інстанцій, довідка N 3, що містила недостовірні відомості щодо страхового стажу померлого ОСОБА_6, була видана відповідачем 28 січня 2005 року.

Проте, порушення вимог пенсійного законодавства, які містила вказана довідка, були виявлені лише 28 листопада 2016 року, під час проведеної УПФУ в м. Орджонікідзе перевірки. Відтак, подана в червні 2017 року позовна заява у даній справі є поданою в межах строку позовної давності.

Посилання відповідача на те, що означена довідка не була підставою для нарахування пенсії по втраті годувальника з тих підстав, що пенсія нарахована з 14 квітня 2004 року, а довідка була надана 28 січня 2005 року, тобто, на думку відповідача, вона не була взята до уваги при розрахунку страхового стажу, є необґрунтованими .

Так, відповідно до ч.3 ст. 45 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , пенсія у зв'язку із втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті.

Тобто, дата прийняття рішення про виплату пенсії не повинна співпадати з датою початку її нарахування. Оскільки годувальник помер 13 квітня 2004 року, а звернення із заявою про призначення пенсії відбулось 28 січня 2005 року, тобто, у межах 12 місяців від дня смерті, то доводи відповідача про те, що означена довідка не вплинула на право отримання пенсії, є неспроможними.

Таким чином, оскільки, розглядаючи справу, суд першої інстанції дав неналежну правову оцінку отриманим доказам, зробив висновки, які не відповідають встановленим обставинам, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103,105 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Нікопольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області - задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14 серпня 2017року у справі № 904/6742/17 - скасувати.

Позовні вимоги Нікопольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області - задовольнити.

Стягнути з Повного товариства Ломбард Золото ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3О. , ( пр.Трубників, б.16, м. Нікополь, Дніпропетровська область, 53200, код ЄДРПОУ 21890145) на користь Нікопольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області ( пр.Трубників, буд.11-б, м. Нікополь, 53210, код ЄДРПОУ 37837355) - 106 157,76 грн. переплати пенсії.

Видачу відповідного наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає чинності з дня її оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дати її прийняття.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 05.10.2017року.

Головуючий суддя О.В. Березкіна

Суддя О.Г.Іванов

Суддя Л .О.Чимбар