Постанова

від 03.10.2017 по справі 911/534/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" жовтня 2017 р. Справа№ 911/534/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яковлєва М.Л.

суддів: Чорної Л.В.

Разіної Т.І.

секретар судового засідання - Кулачок О.А.

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 03.10.2017 по справі №911/534/17 (в матеріалах справи).

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Громадського об'єднання "Об'єднане садове товариство "Загальці-1"

на рішення Господарського суду Київської області від 03.07.2017

у справі №911/534/17 (суддя Шевчук Н.Г.)

за позовом Громадського об'єднання "Об'єднане садове товариство "Загальці-1"

до Громадського об'єднання "Зелений Гай"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: 1.Приватне акціонерне товариство "Бородянська спеціалізована пересувна механізована колона-15", 2. Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз"

про визнання майнового права.

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2017 року Громадське об'єднання "Об'єднане садове товариство "Загальці-1" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Бородянська спеціалізована пересувна механізована колона-15", в якому в редакції заяви про уточнення позовних вимог від 06.04.2017 (а.с.121-122 т.1) просить визнати за ним право власності на об'єкт будівництва, а саме: на газопровід високого тиску довжиною 40 метрів та ГГРП шафового типу ПГРШ 60-2-01-У1 з двома лініями редукування з регуляторами РДГ-50В, змонтованих на підставі договору генпідряду №4 від 16.03.2010, що знаходиться по вулиці Хутір Гай в селі Хутір Гай.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.04.2017 за згодою позивача здійснена заміна неналежного відповідача - Приватного акціонерного товариства "Бородянська спеціалізована пересувна механізована колона-15" на належного відповідача - Громадське об'єднання "Зелений Гай".

Рішенням Господарського суду Київської області від 03.07.2017 у справі №911/534/17 у позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду першої інстанції від 03.07.2017, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення суду скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на неповне з'ясування обставин господарським судом, що мають значення для справи; на неправильне застосування норм матеріального права.

Громадським об'єднанням "Зелений Гай" (далі-відповідач) подано до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду - без змін.

Приватним акціонерним товариством "Бородянська спеціалізована пересувна механізована колона-15" (далі-третя особа 1) також подано до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду - без змін.

Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" (далі-третя особа 2) подано до суду письмові пояснення, в яких просить розгляд справи проводити без участі його представника, а її вирішення залишити на розсуд суду.

15.09.2017 третьою особою 1 подано до суду заяву, в якій просить апеляційне провадження у даній справі припинити на підставі п.6 ч.1 ст.80 ГПК України. Розглянувши в судовому засіданні, яке відбулося 03.10.2017, дану заяву та вислухавши думку представників сторін, судова колегія вважає, що вона не підлягає задоволенню, оскільки ліквідація юридичної особи - сторони у справі, здійснена після прийняття рішення, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступників, не може бути підставою для застосування п.6 ч.1 ст.80 ГПК України.

Розглянувши доводи апеляційної скарги та відзивів, дослідивши матеріали справи та заслухавши представників сторін, судова колегія встановила наступне.

16.03.2010 між позивачем та відповідачем був укладений договір №4 на співпрацю (попередній), відповідно до якого відповідач доручає позивачу виступити замовником по будівництву газопроводу високого тиску та влаштування газорегуляторного пункту по газопостачанню с.Хутір Гай Загальцівської селищної ради (а.с.47-48 т.1).

Для виконання даного договору відповідач передає проектно-кошторисну документацію замовнику (позивачу) у власність за умови фінансування газопроводу середнього тиску по вулиці Хутір Гай в кількості 200 метрів. За виконані роботи по будівництву газопроводу відповідач дає дозвіл на приєднання запроектованого газопроводу до позивача.

Пунктом 4.1 договору сторони погодили, що власником результату робіт по договору є позивач (замовник).

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов договору відповідач 16.03.2010 по акту передав позивачу проектну документацію по будівництву підвідного газопроводу високого тиску, ГРП, середнього тиску вуличного газопроводу (а.с. 49 т.1).

Цим же актом сторони підтвердили, що власником результату робіт по договору є позивач (замовник).

В той же день, між позивачем, як замовником, та ПАТ "Бородянська СПМК-15" (у подальшому перейменована у ПАТ "Бородянська СПМК-15"), як підрядником, був укладений договір №4 генпідряду від 16.03.2010 (далі - Договір генпідряду), відповідно до якого підрядник зобов'язується виконати власними і залученими силами і засобами роботи щодо проектування, будівництва газових мереж та підключення житлових будинків до газу на "Об'єднаному садовому товаристві "Загальці-1" Бородянського району Київської області (а.с.36-45 т.1).

Згідно із п.3.1 Договору генпідряду початок виконання робіт - березень 2010 року, завершення - грудень 2010 року. Додатковими угодами №2 від 02.01.2010 і №3 від 02.01.2014 (а.с.44-45 т.1) змінювались строки виконання робіт і встановлено строк закінчення робіт - грудень 2014 року.

Пунктами 5.1-5.4 Договору генпідряду встановлено порядок здавання-приймання виконаних робіт по актах приймання-передачі.

Позивач стверджує, що передбачені Договором генпідряду роботи були виконані та оплачені, однак закінчений будівництвом об'єкт підрядником не був переданий замовнику (позивачу), а переданий фактично Громадському об'єднанню "Зелений Гай" (відповідачу).

Зазначене підтверджує як ПАТ "Бородянська СПМК-15", так і ГО "Зелений Гай".

Докази передачі результату виконаних по Договору генпідряду робіт підрядником (ПАТ "Бородянська СПМК-15") замовнику (позивачу) відсутні.

В зв'язку з чим позивач посилаючись на положення ст.392 Цивільного кодексу України звернувся до суду з позовом про визнання за ним права власності на спірний об'єкт будівництва.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивач у передбаченому законом порядку не набув право власності на заявлену частку у майні.

Згідно із ч.1 ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

У відповідності до ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзивів, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення суду, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - скасуванню з наступних підстав.

Внаслідок укладення Договору генпідряду між позивачем та третьою особою 1 згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ч.1 ст.875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Статтею 876 Цивільного кодексу України визначено, що власником об'єкта будівництва або результату інших будівельних робіт є замовник, якщо інше не передбачено договором.

Пунктом 6.1 Договору генпідряду сторони погодили, що власником результату робіт по Договору до їх здачі є підрядник (третя особа 1). Після здачі зазначених робіт підрядником, право власності на них переходить до замовника (позивача).

Як свідчать матеріали справи, роботи передбачені Договором генпідряду були виконані та оплачені, однак закінчений будівництвом об'єкт третьою особою 1 (підрядником) не був переданий позивачу (замовнику), а переданий фактично Громадському об'єднанню "Зелений Гай" (відповідачу).

Даний факт представниками сторін в судових засідання був визнаний, тому в силу положень ст.35 ГПК України обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом.

У відповідності до ст.1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно із ч.1 ст.2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами, зокрема, підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, відповідно до положень ст.16 Цивільного кодексу України є визнання права власності.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Як встановлено вище, позивачем було виконано умови Договору генпідряду. Тобто позивачем були вчинені дії, спрямовані на виникнення правових передумов, необхідних і достатніх для набуття права вимоги переходу права власності на об'єкт будівництва.

В той же час, зі своєї сторони третьою особою 1 (підрядником) роботи передбачені Договором генпідряду були виконані, однак закінчений будівництвом об'єкт не був переданий позивачу (замовнику), а переданий Громадському об'єднанню "Зелений Гай" (відповідачу).

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, 20.06.2017 позивачем було направлено третій особі 2 (Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз") лист №73 про надання наступної інформації:

- вказати власника ГРП (згідно документів ПАТ "Київоблгаз") в с. Хутір Гай, його потужність, яка організація обслуговує ГРП с. Хутір Гай, скільки об'єктів підключено до названого ГРП.

Також, до зазначеного листа було додано Технічні умови №185-4 від 26.03.10 на газопостачання ОСТ "Загальні-1" на території Дружнянської сільської ради, Бородянського ра-ну; Свідоцтво про державну реєстрацію ГО ОСТ Загальні-1 ; Викопіювання по земельній ділянки "Схема розміщення земельної ділянки" газопровіду до ГРП с. Загальні високого тиску.

У відповідь на зазначений лист третьою особою 2 надіслано позивачу лист №105 від 12.07.17 за підписом в.о. директора технічного Федорчук П.А., в якому зазначенно, що згідно до акту прийняття внутрішньої і зовнішньої мереж систем газопостачання від 01.07.2010 замовником по будівництву даного ШГРП виступило ГО "Зелений Г ай" (відповідач).

Згідно із ч.1 ст.334 Цивільного Кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як передбачено ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, при цьому, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права.

Відповідно до ст.41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно із ст.392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Таким чином, оскільки позивачем виконано умови Договору генпідряду, однак всупереч умовам останнього третьою особою 1 передано результати робіт особі яка не є стороною даного Договору, та оскільки третьою особою 2 своїми діями фактично не визнається право власності позивача, це право позивача підлягає захисту у судовому порядку.

Висновки суду першої інстанції про те, що спірне майно, а саме: газопровід високого тиску довжиною 40 метрів та ГГРП шафового типу ПГРШ 60-2-01-У1 з двома лініями редукування з регуляторами РЛГ-50В - є нерухомим майном та потребує державної реєстрації речових прав відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та ст.331 Цивільного кодексу України, судова колегія вважає помилковими, та такими, що були зроблені при неповному з'ясуванні обставин справи та неправильному застосуванні норм матеріального права, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.331 Цивільного кодексу України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

В той же час, у відповідності до ч.4 ст.5 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень не підлягають державній реєстрації речові права та їх обтяження на корисні копалини, рослини, а також на малі архітектурні форми, тимчасові, некапітальні споруди, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких можливе без їх знецінення та зміни призначення, а також окремо на споруди, що є приналежністю головної речі, або складовою частиною речі, зокрема на магістральні та промислові трубопроводи (у тому числі газорозподільні мережі), автомобільні дороги, електричні мережі, магістральні теплові мережі, мережі зв'язку, залізничні колії.

Крім того, представником позивача було направлено до реєстраційної служби адвокатський запит №50/17 від 31.08.2017, в якому просив надати наступну інформацію:

- чи підлягає державній реєстрації прав газопроводів високого тиску довжиною 40 метрів та ГРП шафового типу ПГРШ 60-2-01У1 з двома лініями редукування з регуляторами РДГ - 50В?

- чи являється газопровід високого тиску довжиною 40 метрів та ГРП шафового типу ПГРШ 60-2-01У1 з двома лініями редукування з регуляторами РДГ - 50В - нерухомим майном, чи реєструвалися рані подібні об'єкти як нерухоме майно?

На даний запит відділ державної реєстраційна листом №3-26/2296 від 14.09.17 повідомив наступне: Відповідно до ч.ч.1 та 4 ст.5 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень нерухомим майном щодо якого проводиться державна реєстрація права у державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Не підлягають державній реєстрації речові права та їх обтяження на корисні копалини, рослини, а також на малі архітектурні форми, тимчасові, некапітальні споруди, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких можливе без їх знецінення та зміни призначення, а також окремо на споруди, що є приналежністю головної речі, або складовою частиною речі, зокрема на магістральні та промислові трубопроводи (у тому числі газорозподільні мережі), автомобільні дороги, електричні мережі, магістральні теплові мережі, мережі зв'язку, залізничні колії. .

Аналізуючи вищевикладені обставини в їх сукупності, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість, і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, судова колегія приходить до висновку, що оскаржуване рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню із прийняттям нового рішення про задоволення позову щодо визнання за позивачем права власності на зазначені у позові об'єкти будівництва.

Також, при прийнятті даної постанови судовою колегією взято до уваги, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального права, оскільки під час розгляду даної справи у суді першої інстанції ставилось питання про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз", проте дане питання так і не було вирішено та в порушення положень ст.27 ГПК України з цього приводу не винесено відповідної ухвали суду.

Згідно з положеннями ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно із ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказів, які б спростовували вище встановлені та зазначені судом обставини, сторонами не надано.

Виходячи з наведеного, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - скасуванню; позов слід задовольнити.

Оскільки було припинено діяльність відповідача у відповідності до законодавства та враховуючи згоду позивача, господарські витрати покладаються на останнього.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32-34, 49, 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Громадського об'єднання "Об'єднане садове товариство "Загальці-1" на рішення Господарського суду Київської області від 03.07.2017 у справі №911/534/17 задовольнити.

2.Рішення Господарського суду Київської області від 03.07.2017 у справі №911/534/17 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

3.Визнати за Громадським об'єднанням "Об'єднане садове товариство "Загальці-1" (07807, Київська область, Бородянський район, суло Дружня, вулиця 1 Лінія, будинок 2; код ЄДРПОУ 26417032) право власності на об'єкт будівництва, а саме: на газопровід високого тиску довжиною 40 метрів та ГГРП шафового типу ПГРШ 60-2-01-У1 з двома лініями редукування з регуляторами РДГ-50В, змонтованих на підставі договору генпідряду №4 від 16.03.2010, що знаходиться по вулиці Хутір Гай в селі Хутір Гай.

4.Матеріали справи №911/534/17 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 107 ГПК України.

Постанова Київського апеляційного господарського суду за наслідками перегляду відповідно до ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя М.Л. Яковлєв

Судді Л.В. Чорна

Т.І. Разіна