Постанова

від 01.06.2007 по справі 20-8/481-7/075

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

Постанова

Іменем України

 29 травня 2007 року  

 Справа № 20-8/481-7/075

                    Севастопольський

апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  ,

суддів                                                                      ,

,

за участю представників сторін:

позивача:

не з'явився, відкритого акціонерного товариства "Українська страхова

компанія  "Гарант-АВТО";

відповідача:

Муляра В'ячеслава Яковлевича, довіреність №б/н  

від 19.03.2007,  приватного

підприємства "Алмаз - строй";

відповідача:

Зайцевої Олени Олександрівни, довіреність №20/2-5   від 03.01.2007,  державного комунального підприємства

"Севміськводоканал";

відповідач:

не з'явився, суб'єкт підприємницької діяльності 

ОСОБА_1;

3-ої особи:

не з'явився, інспекції державного архітектурного будівельного контролю;

3-ої особи:

не з'явився,   закритого акціонерного

товариства "Крим НІІ проект";

розглянувши апеляційну скаргу

приватного підприємства "Алмаз - строй" на рішення господарського

суду міста Севастополя (суддя    Ілюхіна

Г.П.) від 19.04.2007 року у справі № 20-8/481-7/075,

за позовом           відкритого акціонерного товариства

"Українська страхова компанія 

"Гарант-АВТО" (вул. Новоросійська, 39, Севастополь, 99011)  

до           державного комунального підприємства

"Севміськводоканал" (вул. Адм. Октябрьського, 4,Севастополь, 99011)

приватного підприємства "Алмаз

- строй" (вул. Суворова, 39, Севастополь, 99011)

суб'єкта підприємницької

діяльності  ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

3-ті особи  Інспекція державного архітектурного

будівельного контролю  (вул. Леніна, 2,

Севастополь, 99011)

закрите акціонерне товариство

"Крим НІІ проект" (вул. Демидова, 13, Севастополь, 99011)

про стягнення матеріальної шкоди в

сумі 11101,00грн., з яких: 10851,00грн. - страхове відшкодування; 350,00грн. -

оплата оцінювачу проведення обстеження відновлювальних ремонтних робіт,                                                 

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста

Севастополя від 19.04.2007 року у справі №20-8/481-7/075 (суддя Г.П. Ілюхіна)

частково задоволено позов відкритого акціонерного товариства "Українська

страхова компанія "Гарант - Авто" до 

комунального підприємства "Севміськводоканал",  приватного підприємства

"Алмаз-строй", суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, треті особи

закрите акціонерне товариство "Крим НІІ проект", Інспекція державного

архітектурно - будівельного контролю про стягнення матеріальної шкоди в сумі

11101,00грн., з яких: 10851,00грн. - страхове відшкодування; 350,00грн. -

оплата оцінювачу проведення обстеження відновлювальних ремонтних робіт.

Суд стягнув з комунального

підприємства "Севміськводоканал" на користь відкритого акціонерного

товариства "Українська страхова компанія "Гарант - Авто" 2712,75

грн. матеріальної шкоди, 27,88 грн. - витрат по сплаті державного мита та

29,50грн. витрати по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового

процесу.

Суд стягнув з приватного

підприємства "Алмаз -строй" на користь відкритого акціонерного

товариства "Українська страхова компанія "Гарант - Авто"  2712,75 грн. матеріальної шкоди, 27,88 грн. -

витрат по сплаті державного мита та 29,50 грн. витрати по сплаті

інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Суд стягнув з відкритого

акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант -

Авто" на користь комунального підприємства "Севміськводоканал"

витрати по оплаті вартості експертизи в розмірі 505,76грн.

Суд стягнув з приватного

підприємства "Алмаз -строй" на користь комунального підприємства

"Севміськводоканал" витрати по оплаті вартості експертизи в розмірі

252,88грн.

У задоволенні позовних вимог щодо

стягнення матеріальної шкоди в сумі 5425,00 грн. було відмовлено.

У задоволенні позовних вимог щодо

стягнення матеріальної шкоди з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 було

відмовлено.

Відповідач - приватне підприємство

"Алмаз - строй", не погодившись з рішенням господарського суду,

звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною

скаргою, в якій просить скасувати зазначене рішення місцевого господарського

суду.

Сторона посилається на те, що

господарським судом при прийнятті рішення, було порушено норми матеріального та

процесуального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам

справи.

Відповідач -  приватне підприємство "Алмаз -

строй" вказує на те, що приміщення було здано в експлуатацію  без порушення та зауважень, про що є Акт

Державної комісії №978 від 20.06.2003; вважає, що затоплення приміщення

відбулося із-за великого об'єму та тривалого часу прориву труби, в результаті

чого під шаром гідроізоляції та фундаментом попала в приміщення через підошву

фундаментів, гідроізоляції якого не здійснюється  ні при будівництві будівлі, ні проведенні

будь-яких ремонтних робіт, так як заборонена нормативно-будівельною

документацією.

За клопотанням представників

відповідачів - приватного підприємства "Алмаз-строй" та державного

комунального підприємства "Севміськводоканал", судочинство

здійснювалось на російській мові у відсутності представника позивача та

представника відповідача - суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 та

представників 3-тіх осіб, яких було належним чином повідомлено про час та місце

розгляду апеляційної скарги, які не надали суду доказів поважних підстав своєї

відсутності та які не скористались своїм процесуальним правом участі в судовому

засіданні.

Судова колегія, порадившись на

місці, ухвалила можливим розглянути справу по суті у відсутності нез'явившихся

представників сторін з представлених доказів в матеріалах справи, оскільки

стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони

добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в

судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може

розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню

спору.

Статтею 77 Господарського

процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в

межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за

якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Оскільки матеріали справи в

достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення

розгляду справи не вбачається.

На підставі статті 101

Господарського процесуального кодексу України, судова колегія повторно

розглянувши матеріали справи, встановила наступне.

03.12.2004 (вх.№3629) відкрите

акціонерне товариство "Українська страхова компанія

"Гарант-Авто" звернулось до господарського суду міста Севастополя з

позовною заявою до державного комунального підприємства

"Севміськводоканал" про стягнення матеріальної шкоди в сумі

11101,00грн., з яких: 10851,00грн. - страхове відшкодування; 350,00грн. -

оплата оцінювачу проведення обстеження відновлювальних ремонтних робіт (що

складає 11201,00грн.), з посиланням на статті 22, 623, 993, 1166, 1191

Цивільного кодексу України, статтю 27 Закону України "Про

страхування". (а. с. 2-3 т. 1).

Ухвалою суду від 11.02.2005 у

справі було призначено судову будівельну експертизу, проведення якої доручено

Севастопольському відділенню Харківського 

науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. Н.С.

Бокаріуса (т.1 а. с.94-95).

Ухвалою господарського суду від

20.02.2006 до участі у справі в порядку статті 27 Господарського процесуального

кодексу України було залучено в якості третьої особи, яка не заявляє

самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: приватне

підприємство "Алмаз -строй", в порядку статті 30 Господарського

процесуального кодексу України викликано в судове засідання для дачі пояснень

по суті позовних вимог представника Фонду комунального майна Севастопольської

міської Ради та власника магазину "Промтовари” приватного підприємця

ОСОБА_1 (т.2  а. с. 21).

Ухвалою місцевого суду від

16.05.2006 до участі у справі в порядку статті 24 Господарського процесуального

кодексу України залучено других відповідачів: приватне підприємство

"Алмаз-строй" та суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1,

приватне підприємство "Алмаз-строй” виключено з числа третіх осіб, які не

заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача (т.2  а. с. 70, 74).

Суд першої інстанції позов

задовольнив частково.

Судова колегія розглянувши

матеріали справи, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції

обставин справи та правильність застосування норм матеріального та процесуального

права, дослідивши надані докази, вислухавши пояснення представників

відповідачів, дійшла наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи,

04.02.2002 надані висновки НОМЕР_1 по робочому проекту реконструкції

підвального приміщення під магазин непродовольчих товарів з устроєм входу по

АДРЕСА_2;  НОМЕР_2 від 19.07.2001 по

проекту будівництва; НОМЕР_3 від 12.07.2001 правильності та повноти виконання

протипожежних вимог діючих нормативних актів в робочому проекті "Магазин,

вбудований в підвал житлового будинку" по АДРЕСА_2; дозвіл на виконання

будівельних робіт НОМЕР_4 від 11.01.2002 (т.2 

а. с.43-47).

08.02.2002 між ОСОБА_1 (замовник)

та приватним підприємством "Алмаз-строй" (підрядник)  було укладено договір НОМЕР_5, згідно з яким

підрядник зобов'язується виконати за завданням замовника роботи по будівництву

магазину, вбудованого в підвал житлового будинку АДРЕСА_2, та здачі його в

експлуатацію, а замовник  зобов'язується

прийняти та оплатити виконані роботи (т.2 а. с. 16-18).

Також, приватний підприємець  ОСОБА_1 з 28.08.2003 по 27.08.2004 уклав з

позивачем договір добровільного страхування і отримав поліс НОМЕР_6 (т.1 а. с.

38).

Як свідчать докази представлені в

матеріалах справи, 28.02.2004 в будинку АДРЕСА_2 відбувся залив водою

приміщення підвалу із зовнішніх мереж державного комунального підприємства

"Севміськводоканал", що використовувався під магазин

"Промтовари", що належить приватному підприємцю ОСОБА_1, що

підтверджено Актом комісії в складі державного комунального підприємства

"Ремонтно-експлуатаційне підприємство №17", підприємця майстер

аварійної служби державного комунального підприємства

"Севміськводоканал" від підпису відмовився (т.1  а. с. 36).

Відповідач 02.03.2004 здійснив

обстеження водопровідної мережі, арматури та водомірного колодязю на АДРЕСА_2

по факту підтоплення підвалу, про що було складено Акт НОМЕР_7. В результаті

обстеження з'ясовано, що підтоплення підвалу вищезазначеного будинку

здійснюється по каналу телефонного зв'язку; теча шукачем була прослухана

ділянка водовведення Д-200 мм в районі будинку АДРЕСА_2; витоку не

виявлено  (т.1 а. с. 77).

31.03.2004 висновком спеціаліста

приватного підприємства "Тарки-Тау", який оплачено в сумі 350,00грн.,

шкода визначена в розмірі 15809,00грн., по кошторису на проведення

відновлювального ремонту (т.1 а. с. 5, 10-11).

Крім того, 02.04.2004 було складено

страховий акт НОМЕР_8, в якому зазначені страхова сума, страхова премія, дата

отримання, сума збитків та підстави страхової виплати (т.1 а. с. 37).

Також, 21.04.2004 платіжним

дорученням НОМЕР_9 позивач перерахував користувачу застрахованого приміщення

10851,00грн. (т.1 а. с. 4).

Позивач 24.06.2004 вих.№157  направив державному комунальному підприємству

"Севміськводоканал" вимогу відшкодувати шкоду, як особі винній в

спричиненні шкоди (т.1 а. с. 34).

А 16.09.2004 позивач отримав

відповідь про відмову в задоволенні вимоги (т.1 а. с. 33).

Як вбачається з матеріалів справи,

13.07.2005 ухвалою суду задоволено клопотання позивача про зобов'язання Фонду

комунального майна Севастопольської міської ради надати суду

проектно-кошторисну документацію і акти виконаних робіт на ремонт і

переобладнання підвального приміщення в будинку АДРЕСА_2 (т.1 а. с. 108).

Фонд комунального майна

Севастопольської міської Ради надав експерту 

довідку вартості виконаних підрядних робіт (т.1 а. с. 110-129).

Висновком будівельно-технічної

експертизи НОМЕР_10 від 29.08.2006 

встановлено, що затоплення підвального приміщення в будинку АДРЕСА_2

могло відбутись в результаті аварії на зовнішніх мережах водопроводу, що

проходять в безпосередній близькості від стін підвалу досліджуваного будинку,

якщо не здійснені роботи по гідроізоляції приміщення магазину; вірогідною

причиною затоплення підвального приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_2,

є неналежне виконання будівельних робіт по переобладнанню приміщення в частині

устрою гідроізоляції стін та фундаментів (т.1 а. с. 131-132).

Таким чином, спір виник в зв'язку з

спричиненням майнової шкоди позивачу у зв'язку 

з виплатою страхового відшкодування.

Суд першої інстанції визначив, що

правовідносини сторін регулюються статтями 22, 611, 623, главою 67 (статті

979-999), 1166, 1191, 1193, главою 82 Цивільного кодексу України, статтею 27

Закону України "Про страхування", "Правилами утримання жилих

будинків та прибудинкових територій", затвердженими Наказом

Держжитлокомунгоспу України №76 від 17.05.2005.

Відповідно до статті 27 Закону

України "Про страхування", до страховика, який виплатив страхове

відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат

переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове

відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

В пункті 1.5 "Правил утримання

жилих будинків та прибудинкових територій", затверджених  Наказом Держжитлокомунгоспу України №76 від

17.05.2005 вказано, що  утримання

житлового фонду  передбачає  виконання 

робіт, передбачених наказом 

Держжитлокомунгоспу  України  від 10.08.2004 N150 "Про

затвердження  Примірного  переліку 

послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та

послуг з ремонту приміщень будинків, 

споруд",  зареєстрованим у

Міністерстві юстиції України 21.08.2004 за N1046/9645 (із змінами).

У відповідних розділах

вищезгаданого документу наведено перелік робіт за наступним розмежуванням.

Технічне обслуговування  жилих 

будівель  -  комплекс 

робіт, спрямованих на підтримку справності елементів будівель чи  заданих параметрів  та режимів роботи технічного обладнання

(підрозділ 1.1 Примірного переліку).

Поточний ремонт - комплекс

ремонтно-будівельних  робіт,  який 

передбачає  систематичне  та своєчасне підтримання експлуатаційних

якостей  та  попередження  

передчасного   зносу   конструкцій  

і інженерного  обладнання  (підрозділ 1.2 вищезгаданого нормативного

документу).  Поточний ремонт повинен проводитись

з  періодичністю, яка забезпечує

ефективну експлуатацію будівлі з моменту завершення її будівництва

(капітального ремонту,  реконструкції)  до 

моменту постановки на черговий капітальний ремонт або реконструкцію.

Якщо будівля в цілому не підлягає  капітальному 

ремонту, комплекс робіт поточного ремонту може враховувати  окремі 

роботи, які класифікуються як такі, що відносяться до капітального

ремонту (крім   робіт,   які  

передбачають   заміну    та   

модернізацію конструктивних елементів будівлі).

Капітальний ремонт  - 

комплекс 

ремонтно-будівельних  робіт, який

передбачає заміну,  відновлювання та

модернізацію конструкцій і 

обладнання  будівель  у 

зв'язку  з  їх 

фізичною зношеністю та руйнуванням, 

поліпшення  експлуатаційних  показників,   а  

також покращення  планування  будівлі 

і благоустрою території без зміни будівельних габаритів  об'єкту 

(розділ  2   Примірного  

переліку).

Відповідно до  пунктів 1.2.6.12  та 1.2.6.25 

"Примірного переліку  послуг

з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту

приміщень будинків, споруд” частковий ремонт настінних жолобів, карнизних

звисів та водостічних труб з частковою заміною матеріалу (до 10 % довжини

елементів, що ремонтуються), ремонт водостічних лійок, труб, лотків, кілець,

жолобчастої черепиці, а також покрівлі у місцях установлення антени, навколо

труб та інших виступаючих частин на покрівлях відносяться до поточного ремонту.

Роботи по суцільній заміні старих настінних жолобів, спусків та покривів

навколо димових труб та інших пристроїв, що виступають над покрівлею

відносяться до капітального ремонту (пункт 2.6.11).

Аналогічні норми  містяться 

в  Цивільному  кодексі 

України:  збитки -статтях. 22,

611, 623 Цивільного кодексу України, позадоговірна шкода - глава 82 Цивільного

кодексу України (статті 1166 Цивільного кодексу України).

В главі 67 Цивільного кодексу

України передбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик)

зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій

стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму

(страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі

та виконувати інші умови договору (стаття 979).

Предметом договору страхування

можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані зокрема, з

відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності)

(стаття 980 Цивільного кодексу України).

Істотними умовами договору

страхування є предмет договору страхування, страховий випадок, розмір грошової

суми, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату у разі настання

страхового випадку (страхова сума), розмір страхового платежу і строки його

сплати, строк договору та інші умови, визначені актами цивільного законодавства

(стаття 982Цивільного кодексу України ).

Страховик здійснює страхову виплату

відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його

правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта

(аварійного сертифіката).

Страховий акт (аварійний

сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що

встановлюється страховиком (стаття 990 Цивільного кодексу України).

До страховика, який виплатив

страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних

витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала

страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки (стаття

993 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статей 1191, 1193

Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою

особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі

виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Якщо груба необережність

потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня

вини потерпілого (а в разі вини особи, яка завдала шкоди, - також залежно від

ступеня її вини) розмір відшкодування зменшується, якщо інше не встановлено

законом.

Частинами першою, другою статті

1166 Цивільного кодексу України встановлено, що майнова шкода, завдана

неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим

правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або

юридичної особі, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе,

що шкоди завдано не з її вини.

В статті 1166 Цивільного кодексу

України передбачено загальні підстави деліктної відповідальності за завдану

майнову шкоду, наявність яких необхідна для всіх випадків відшкодування шкоди.

Такими підставами є: протиправність дій особи, збитки (майнова шкода, якої

зазнала потерпіла сторона), 

причинно-наслідковий зв'язок між діями та наслідками (а саме збитками),

вина особи, яка вчинила правопорушення.

Зазначене розмежування підстав

відповідальності необхідне в зв`язку з тим, що збитки, заподіяні невиконанням

договірних зобов`язань, повинен відшкодовувати контрагент за договором, а

позадоговірну шкоду відшкодовує особа, яка її заподіяла, за виключенням

відповідальності за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки.

Матеріалами справи підтверджується

той факт, що між позивачем та відповідачами відсутні договірні зобов`язання, в

зв`язку з чим при вирішенні даного господарського спору підлягають застосуванню

норми глави 82 Цивільного кодексу України.

Крім того, відповідачі не надали

доказів, що не з їх вини завдана шкода. Вина відповідачів підтверджується

наданими в матеріали справи доказами.

Також, матеріали справи  підстави для висновку, що спричинення

майнової шкоди майну суб'єкта підприємницької діяльності  ОСОБА_1 здійснено з вини кількох відповідачів

і в тому числі з вини ОСОБА_1:

- вина відповідача (державного

комунального підприємства "Севміськводоканал") полягає в тому, що в

його зовнішніх мережах виник витік води, що спричинило затоплення приміщення

орендаря, який здійснив його поліпшення, ремонт та переобладнання згідно

Проекту;

- вина відповідача (приватного

підприємства "Алмаз-строй") полягає в тому, що, здійснивши ремонт та

реконструкцію приміщення згідно Проекту, він не надав належних та допустимих

доказів виконання гідроізоляційних робіт, виконання яких передбачено проектом,

оригінали Актів прихованих робіт, підписаних та прийнятих Замовником та Фондом

комунального майна Севастопольської міської Ради (Орендодавцем) відсутні.

Надані ксерокопії без підписів такими докази не являються;

- вина суб'єкта підприємницької

діяльності  ОСОБА_1 полягає в тому, що

він не здійснив контроль за проведенням ремонтних робіт, підписав Акти

виконаних робіт та довідки форми КБ-2, КБ-3 без Актів прихованих робіт.

Отже, все вищеперелічене дало право

для висновку, що в діях та бездіяльності відповідачів містяться ознаки складу

правопорушення, які є підставою для цивільно-правової відповідальності у

вигляді стягнення шкоди, зокрема, протиправність поведінки заподіювачів,

причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою.

В даному випадку має місце

бездіяльність відповідачів та недбале їх ставлення до виконання, прийняття,

перевірки ремонтних робіт, наявність збитків, вина.

Крім того, позивач здійснив

поспішно виплату страхових сум без залучення всіх заінтересованих осіб,

причетних до події, пов'язаної зі спричиненням майнової шкоди.

При належній гідроізоляції майнова

шкода могла бути незначною або відсутньою.

Щодо стягнення з відповідачів

витрат по оплаті оцінювачу проведення обстеження відновлювальних ремонтних

робіт в розмірі 350,00грн., суд в даній частині позовні вимоги залишає без

задоволення, виходячи з наступного.

Витрачена позивачем грошова сума в

розмірі 350,00грн. за незалежну оцінку вартості відновлювальних ремонтних робіт

не може розглядатися як завдана позивачу відповідачами шкода, оскільки такі

витрати не знаходяться у 

причинно-наслідковому зв`язку з фактом спричинення шкоди. Таким чином,

витрати по оплаті оцінювачу проведення обстеження відновлювальних ремонтних

робіт не мають обов`язкового характеру і факт їх наявності та розмір не

знаходяться у причинно-наслідковому зв`язку із шкодою, яка заявлена до

стягнення  позивачем,  а здійснюється на власний розсуд.

За таких обставин, судова колегія

погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позов необхідно

задовольнити частково в сумі 5425,50грн. з відповідачів: комунального

підприємства "Севміськводоканал" та приватного підприємства

"Алмаз-строй" по 2712,75грн. з кожного.

Оскільки в матеріалах справи

відсутні позовні вимоги позивача до суб'єкта підприємницької діяльності

ОСОБА_1, тому  підстави для стягнення з

нього суми матеріальної шкоди відсутні, так як він є отримувачем страхового

відшкодування і залучений до участі у справі в якості відповідача судом в

порядку статті 24 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статей 33, 34

Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті

обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський

суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.  Обставини справи, які відповідно до

законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть

підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, судова колегія не може

прийняти до уваги посилання відповідача -  

приватного підприємства "Алмаз - строй", які було викладено в

апеляційній скарзі, оскільки вони суперечать нормам чинного законодавства та

спростовуються доказами наданими в матеріалах справи.

З огляду на вищевикладене, колегія

суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення було прийнято з дотриманням норм

матеріального та процесуального права та підстави для його скасування

відсутні. 

          Керуючись статтями 101, 103, 105

Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:          

1.Рішення господарського суду міста

Севастополя  від 19.04.2007 року у справі

№ 20-8/481-7/075 залишити без змін.

2.Апеляційну скаргу приватного

підприємства "Алмаз - строй" залишити без задоволення.

Головуючий суддя                                                  

Судді