Постанова

від 01.08.2007 по справі 20-8/481-7/075

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ 

СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ         

01 серпня 2007 р.                                                                                  

№ 20-8/481-7/075 

Вищий господарський суд України у

складі колегії суддів:

                                        Подоляк

О.А. -головуючого,

Мележик Н.І.,

Дунаєвської Н.Г.,

розглянувши у відкритому судовому

засіданні в м. Києві касаційну скаргу Приватного підприємства

"Алмаз-строй" на постанову Севастопольського апеляційного

господарського суду від 29 травня 2007 року у справі № 20-8/481-7/075

Господарського суду міста Севастополя за позовом Відкритого акціонерного

товариства Українська страхова компанія "Гарант-Авто", м.

Севастополь, до: 1) Комунального підприємства "Севміськводканал", м.

Севастополь, 2) Приватного підприємства "Алмаз-строй" , м.

Севастополь, 3) Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, м. Севастополь, за

участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на

стороні відповідача: 1) Інспекції державного архітектурного будівельного

контролю, м. Севастополь, 2) Закритого акціонерного товариства "Крим НІІ

проект", м. Севастополь,  про

стягнення 11 101грн. матеріальної шкоди,

за участю представників сторін:

позивача:-не з'явився;

відповідача-2:-Муляр В.Я. (дов. від

15.03.2007р.), 

в с т а н о в и в:

У грудні 2004 року позивач -ВАТ

Українська страхова компанія "Гарант-Авто" -пред'явив у

господарському суді позов до відповідачів: -1) КП "Севміськводканал",

2) ПП "Алмаз-строй", 3) СПД-ФО ОСОБА_1   про стягнення 11 101грн. матеріальної шкоди.

Вказував, що 28.02.2004р. з

зовнішніх мереж відповідача-1 виник витік води, що спричинило затоплення

підвального приміщення, яке розташоване під АДРЕСА_1 та знаходиться в оренді у

відповідача-3.

Зазначав, що 28.08.2003р. між ним

та відповідачем-3 було укладено договір добровільного страхування вказаного

приміщення, тому він платіжним дорученням НОМЕР_1 від 21.04.2004р. перерахував

на розрахунковий рахунок відповідача-3 10 851грн.

Посилаючись на відмову відповідачів

відшкодувати йому понесені збитки, позивач просив стягнути на його користь 11

101грн. матеріальної шкоди в порядку регресу.

Рішенням Господарського суду міста

Севастополя від 19 квітня 2007 року (суддя Ілюхіна Г.П.) позов задоволено

частково.

Постановлено стягнути з

відповідача-1 на користь позивача 2 712,75грн. матеріальної шкоди, 27,88грн.

витрат по сплаті державного мита, 29,50грн. витрат по сплаті

інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Постановлено стягнути з відповідача-2

на користь позивача 2 712,75грн. матеріальної шкоди, 27,88грн. витрат по сплаті

державного мита, 29,50грн. витрат по сплаті інформаційно-технічного

забезпечення судового процесу.

Постановлено стягнути з позивача на

користь відповідача-1 505,76грн. витрат по оплаті вартості експертизи.

Постановлено стягнути з

відповідача-2 на користь відповідача-1 252,88грн. витрат по оплаті вартості

експертизи.

В задоволенні позовної вимоги щодо

стягнення матеріальної шкоди в сумі 5 425грн. відмовлено.

Рішення мотивоване посиланнями на

ст. 27 Закону України "Про страхування", згідно якої, до страховика,

який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право

вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування,

має до особи, відповідальної за заподіяний збиток та на наявність вини

відповідачів у заподіянні шкоди відповідачеві-3.

Постановою Севастопольського

апеляційного господарського суду від 29 травня 2007 року (колегія суддів у

складі: Щепанської О.А. -головуючий, Гоголя Ю.М. Прокопанич Г.К.) рішення

залишено без змін з тих же підстав.

У касаційній скарзі ВАТ Українська

страхова компанія "Гарант-Авто", посилаючись на порушення судом норм

матеріального та процесуального права, просить постанову суду апеляційної інстанції

скасувати та постановити нове рішення, яким виключити його із числа

відповідачів.

Розглянувши матеріали справи і

доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм

матеріального та процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів

знаходить за необхідне касаційну скаргу задовольнити частково, з таких підстав.

Відповідно до роз'яснень Пленуму

Верховного Суду України, що викладені в п. 1 Постанови від 29.12.1976 року № 11

“Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги

процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у

відповідності з нормами матеріального права, що підлягають  застосуванню до даних правовідносин.

Як вбачається з матеріалів справи,

спір виник внаслідок затоплення підвального приміщення, яке розташоване під

АДРЕСА_1 та знаходиться в оренді у відповідача-3.

Судами попередніх інстанцій

встановлено, що 28.08.2003р. між позивачем та відповідачем-3 було укладено

договір добровільного страхування вказаного приміщення та, після настання

страхового випадку, позивачем платіжним дорученням НОМЕР_1 перераховано

відповідачу-3 10 851грн. матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок пошкодження

застрахованого приміщення.

Відповідно до ст. 27 Закону України

"Про страхування", до страховика, який виплатив страхове

відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке

страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи,

відповідальної за заподіяний збиток.

Задовольняючи позовні вимоги суди

попередніх інстанцій виходили з Висновку будівельно-технічної експертизи

НОМЕР_2 від 29.08.2006р., який побудовано на припущенях та який не містить

конкретних відповідей щодо причини залиття.

Відповідно ж до ст. 42 ГПК України

та роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 11.11.98р. № 02-5/424  висновок судового експерта  повинен 

містити  докладний  опис проведених  досліджень, 

зроблені  в  результаті 

їх  висновки   і обгрунтовані  відповіді на поставлені господарським судом

питання. У  випадках  недостатньої 

ясності  чи  неповноти   

висновку судового  експерта  господарський 

суд  може  призначити додаткову судову експертизу.

При цьому, висновок судового

експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським

судом за правилами, встановленими ст. 43 ГПК України.

В силу ст. 43 ГПК України,

господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що

ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі

всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Однак, суди як першої так і другої

інстанцій, на зазначене уваги не звернули, не з'ясували джерела надходження

води до приміщення відповідача-3, не встановили причинно-наслідкового зв'язку

між діями відповідачів та фактом заподіяння шкоди та не навели обґрунтованих

мотивів щодо покладення відповідальності на відповідача-2 за заподіяну шкоду

відповідачу-3 та виникнення у нього зобов'язання перед позивачем по

відшкодуванню збитків в порядку регресу.

За таких обставин, коли  судами в порушення вимог  процесуального права -ст.ст. 32 - 34, 43 ГПК

України не було з'ясовано  належним чином

дійсні обставини справи, що  вплинуло на

їх  правильну юридичну  оцінку, застосування  норм матеріального і процесуального права,

тому ухвалені по даній справі 

рішення  не можна визнати

законними і обґрунтованими, а тому вони підлягають скасуванню, а справа

передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи

господарському суду першої інстанції необхідно врахувати викладене, з'ясувати

джерело надходження води до приміщення відповідача-3, при необхідності

призначити додаткову експертизу, перевірити ствердження та заперечення сторін

щодо наявності чи відсутності вини кожного з відповідачів у заподіянні шкоди,

всебічно і  повно  з'ясувати 

і  перевірити  всі 

фактичні  обставини  справи, 

об'єктивно  оцінити  докази, 

що  мають  юридичне 

значення  для  її 

розгляду  і  вирішення 

спору  по  суті, 

і  в  залежності 

від  встановленого,  правильно 

визначити  норми  матеріального 

права,  що  підлягають 

застосуванню  до  спірних 

правовідносин,  та  прийняти 

обґрунтоване  і  законне 

судове  рішення.

Керуючись статтями 1115,

1117, 1119 - 11112 Господарського

процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Приватного

підприємства "Алмаз-строй" задовольнити частково.

2. Постанову Севастопольського

апеляційного господарського суду від 29 травня 2007 року та Рішення

господарського суду міста Севастополя від 19 квітня 2007 року у справі №

20-8/481-7/075 скасувати.

 3. Справу 

передати на новий розгляд до Господарського суду міста Севастополя в

іншому складі.

Головуючий:                                                                      

О.А. Подоляк

Судді:                                                                               Н.І.

Мележик

Н.Г. Дунаєвська