Рішення

від 02.10.2017 по справі 658/1202/17

КАХОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 658/1202/17

(провадження № 2/658/639/17)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2017 року м.Каховка

Каховський міськрайонний суд Херсонської області у складі:

головуючого - судді Подіновської Г.В.,

за участю: секретаря Частило М.В. ,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Каховка Херсонської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Стар Південь Енерго до ОСОБА_3, третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, про визнання договору іпотеки недійсним,

встановив:

Представник ТОВ Стар Південь Енерго звернувся до суду з позовною заявою про визнання договору іпотеки недійсниммотивуючи свої вимоги тим, що 23 квітня 2014 року між сторонами було укладено договір про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги № 2304-14. В забезпечення виконання зобов'язання 19 жовтня 2015 року було укладено та зареєстровано договір іпотеки, за умовами якого строком виконання основного зобов'язання зазначено - 31 грудня 2016 року. Проте, як сам договір про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги № 2304-14 так і рішення суду про стягнення заборгованості за вказаним договором визначили датою повернення - 22 квітня 2015 року.

Оскільки зазначення строку і порядку виконання основного зобов'язання відповідно до вимог ЗУ Про іпотеку є істотною умовою, вважає що укладений договір іпотеки є недійсним.

За вказаних обставин, остаточно просив суд визнати недійсним договір іпотеки № 478 від 19 жовтня 2015 року укладений між ОСОБА_5 та ТОВ Стар Південь Енерго , посвідчений та внесений до Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень приватним нотаріусом Київського нотаріального округу ОСОБА_4 (а.с. 36 - 37).

В судовому засіданні позивач на задоволенні позовних вимог наполягав, з підстав викладених в позові.

Представник відповідач в судовому засіданні позов не визнав. Додатково пояснив, що вказана в позовній заяві істотна умова договору іпотеки не може слугувати підставою для визнання усього договору недійсним, відповідно до вимог ст. 217 ЦК України.

Представник третьої особи приватний нотаріус Київського нотаріального округу ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилася надала заяву про розгляд справи за її відсутністю.

Заслухавши учасників судового засідання, оглянувши надані письмові докази, суд приходить до висновку, що позову підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, можуть бути відшкодування збитків або інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що 23 квітня 2014 року між ТОВ Стар Південь Енерго та ОСОБА_3 укладено договір поворотної безвідсоткової фінансової допомоги. За умовами якого відповідач надав товариству фінансову допомогу в національній валюті в сумі 25 170 000 грн. зі строком повернення до 22 квітня 2015 року.

Відповідно до п. 8,1 договору від 23 квітня 2014 року, він діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. Договір може бути скасовано за домовленістю сторін у порядку, передбаченому чинним законодавством.

Як вбачається з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, власником об'єкту нерухомого майна - перша черга 120 МВт сонячна електростанція, потужністю 1 МВт, що розташована за адресою: с. Калинівка Каховський район Херсонська область, вул. Зелена, 2, з 27 червня 2013 року є ТОВ СТАР ПІВДЕНЬ ЕНЕРГО , код ЄДРПОУ 37840258.

На підставі договору іпотеки, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 внесено до реєстру відомості про обтяження вказаного нерухомого майна (а.с. 10, 11).

Відповідно до іпотечного договору від 19 жовтня 2015 року укладеного між ОСОБА_3 (іпотекодержатель) та ТОВ Стар Півень Енерго (іпотекодавець) та посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, Іпотекодацець передав належну йому нерухомість в іпотеку в забезпечення виконання частини зобов'язань перед Іпотекодержателем, які ґрунтуються на договорі № 2304-14 про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги від 23 квітня 2014 року, за яким Іпотекодержатель надав Іпотекодавцю поворотну безвідсоткову фінансову допомогу в сумі 25 170 00 грн. з терміном повернення до 31 грудня 2016 року (а.с. 81 - 87).

Відповідно до п. 2.1 договору іпотеки Іпотекодавець передав в іпотеку об'єкт нерухомого майна - перша черга 120 МВт сонячна електростанція, потужністю 1 МВт, яке частково забезпечує виконання оcновного зобов'язання за договором позики в сумі зазначеній в п. 2.2 договору іпотеки.

Згідно до п. 7.3 договору іпотеки він набирає чинності з моменту його нотаріального посвідчення і моменту державної реєстрації іпотеки та діє до повного виконання Іпотекодавцем основного зобов'язання.

Як вбачається з з п. 7.11 договору іпотеки, нотаріусом сторонам роз'яснено положення чинного законодавства щодо порядку укладення іпотечних договорів, підстав та наслідків визнання їх недійсними, порядок державної реєстрації іпотеки, порядок задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмету іпотеки, зміст ст.ст. 203, 572- 593 ЦК України, ст.ст. 3-13, 15-20, 23, 24, 33-51 ЗУ Про іпотеку .

Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 10 січня 2017 року № 766/17308/16-цпозов відповідача до ТОВ Стар Південь Енерго про стягнення грошових коштів задоволено, стягнуто з товариства борг за договором поворотної безвідсоткової фінансової допомоги № 2304-14 від 23 квітня 2014 року. Вказаним рішенням встановлено те, що ОСОБА_3 зобов'язання за договором виконав та надав фінансову допомогу товариству, а також те, що строком повернення наданої відповідачем фінансової допомоги становить 22 квітня 2015 року.

Згідно до ст.ст. 3 ,6, 203, 627, 628, 629 ЦК України встановлено принцип свободи договору при укладанні договорів та можливості визначати сторонами зміст договору на свій розсуд. Сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Отже, суд вбачає, що укладаючи спірний іпотечний договір сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, правочин вчинено у письмовій формі та нотаріально посвідчено, проте він містить розбіжності щодо істотної умови передбаченої ЗУ Про іпотеку , а саме щодо строку виконання основного зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1, 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Згідно до роз'яснень, що містяться у п.п. 7, 17, 26 Постанови Пленуму Верховного суду України Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними № 9 від 06 листопада 2009 року правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом. При розгляді справ про визнання правочинів недійсними суди залежно від предмета і підстав позову повинні застосовувати норми матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, та на підставі цих норм вирішувати справи. Особами, які беруть участь у справі про визнання правочину недійсним, є насамперед сторони правочину. Вимоги про визнання такого правочину недійсним можуть заявлятися як сторонами правочину, так і будь-якою заінтересованою особою в разі, якщо таким правочином порушено її права чи законні інтереси.

Відповідно до ст. 18 ЗУ Про іпотеку іпотечний договір укладається між одним або декількома іпотекодавцями та іпотекодержателем у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. Іпотечний договір повинен містити такі істотні умови, серед іншого, зміст та розмір основного зобов'язання, строк і порядок його виконання та/або посилання на правочин, у якому встановлено основне зобов'язання.

За даними Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно, строк виконання основного зобов'язання, тобто строк повернення коштів за Договором фінансової допомоги - 31 грудня 2016 року. Відтак, сторони Іпотечного договору встановили, а приватний нотаріус ОСОБА_4 нотаріально посвідчив, що у випадку неповернення коштів за Договором фінансової допомоги у строк до 31 грудня 2016 року, відповідач отримає право на задоволення своїх вимог за рахунок об'єкту іпотеки.

З огляду на приписи ст. 33 Закону України Про іпотеку та ст. 589 ЦК України, відсутність обумовленого в договорі іпотеки первісного зобов'язання призводить до недійсності іпотечного зобов'язання, оскільки саме із моментом прострочення виконання зобов'язання пов'язаний момент виникнення права іпотекодержателя на реалізацію предмета застава.

Отже, суд вважає, що сторони під час укладення іпотечного договору не дійшли згоди щодо усіх істотних його умов, що відповідно до ЗУ Про іпотеку , норм ЦК України є підставою для визнання його недійсним.

Згідно зі ст.ст. 58, 59 ЦПК України, докази повинні бути належними та допустимими. При цьому, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами. Які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Докази подаються сторонами та іншими особами які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивач є іпотекодавцем за іпотечним договором, укладеним на забезпечення виконання зобов'язань товариства перед відповідачем.

Згідно до ст. 317 ЦК України власникові належить права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов'язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності. Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (ст. 3 Закону України Про іпотеку ).

Таким чином, суд вбачає, що позивачем, як власником переданого в іпотеку на забезпечення зобов'язань нерухомого майна викладено достатньо обґрунтовані доводи, які підтвердженні належними доказами про те, що спірний договір порушує права позивача.

Так, суд погоджується з доводами позивача про те, що умова договору іпотеки про дату виконання основного зобов'язання, яка не відповідає даті вказаній в договорі від 23 квітня 2014 року № 2304-14 є підставою, для визнання його недійсним.

Суд, до тверджень представника відповідача про можливість визнання недійсної частини іпотечного договору щодо визначення строку виконання основного зобов'язання ставить критично, оскільки на час укладення спірного договору строк виконання основного зобов'язання настав, а тому у разі дотримання вимог ЗУ Про іпотеку даний договір не міг бути вчинений.

Враховуючи вище наведене, суд вважає, що в обґрунтування позовних вимог позивачем відповідно до ст. 10, 60 ЦПК України доведено наявності підстав, визначених ст. 215 ЦК України, для визнання оспорюваного договору недійсним.

Відтак, позовні вимоги про визнання правочину недійсним є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 3, 6, 11 - 16, 203, 215, 627 ЦК України, ст.ст. 1, 3 - 11, 57 - 61, 212 - 215, 223 ЦПК України,

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Стар Південь Енерго до ОСОБА_3, третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, про визнання договору іпотеки недійсним - задовольнити у повному обсязі.

Договір іпотеки № 478 від 19 жовтня 2015 року, укладений між ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю Стар Південь Енерго , посвідчений та внесений до Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 - визнати недійсним.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Стар Південь Енерго судовий збір - 1600,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя Г.В. Подіновська