Рішення

від 06.10.2017 по справі 200/12709/17

БАБУШКІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа №200/12709/17

Провадження №2/200/3505/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 серпня 2017 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді - Шевцової Т.В.

при секретарі - Южаковій В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпро справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договорів купівлі-продажу недійсними та визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання його замовником по Декларації про готовність до експлуатації об'єкта за адресою м. Дніпро, вул. Ярослава Мудрого князя (вул. Ленінградська), будинок , 32, серії ДП № 142162500020 від 06.09.2016 року та визнання договорів купівлі-продажу нежитлових приміщень № 208, 209 та квартир № 201, 202 недійсними.

Позивач в подальшому збільшив свої позовні вимоги та просив суд визнати за ним право власності на квартири та нежитлові приміщення нерухомого майна - за адресою м. Дніпро, вул. Ярослава Мудрого князя (вул. Ленінградська), будинок 32.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що за Договором про відступлення права вимоги (цесії) від 02.11.2011 року, позивач є правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю Проектно-будівельної фірми Домобуд-2003 (код ЄДРПОУ 32507473) та набув право вимоги, що належало Товариству з обмеженою відповідальністю Проектно-будівельній фірмі Домобуд-2003 у відповідності до Договору підряду № 06 від 23.01.2004 року.

23.01.2004 року Товариством з обмеженою відповідальністю Проектно-будівельною фірмою Домобуд-2003 був укладений Договір підряду № 06 з ОСОБА_2. Товариство з обмеженою відповідальністю Проектно-будівельна фірма Домобуд-2003 , а потім позивач, з моменту підписання Договору відступлення права вимоги (цесії), виконував на свій ризик, власними силами, своїми матеріально-технічними засобами комплекс будівельних робіт із будівництва об'єкта за адресою: м. Дніпро, вул. Ленінградська, будинок 32. Однак, ОСОБА_2 свої зобов'язання визначені пунктом 1.2. Договору підряду № 06 від 23.01.2004 року стосовно непереривності фінансування будівництва не виконував. ОСОБА_2 взагалі не розраховувався з позивачем після закінчення робіт по будівництву нерухомого майна за адресою: м. Дніпро, вул. Ленінградська, будинок 32 та незаконно, без належних правових підстав здійснив переоформлення права власності за ОСОБА_4 на підставі декларації про готовність до експлуатації об'єкта від 06.09.2016 року та договору купівлі-продажу від 03.08.2016 року № 6552.

Позивач надав заяву про слухання справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити.

Відповідач, ОСОБА_2, належним чином повідомлений про місце, день та час судового засідання в судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суду не повідомив.

Відповідач, ОСОБА_3 надав заяву про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення позову не заперечував.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Матеріалами справи підтверджено, що 23.01.2004 року Товариством з обмеженою відповідальністю Проектно-будівельною фірмою Домобуд-2003 був укладений Договір підряду № 06 з ОСОБА_2.

Відповідно до умов вказаного договору Товариство з обмеженою відповідальністю Проектно-будівельна фірма Домобуд-2003 , як підрядник, прийняло на себе зобов'язання власними силами та засобами виконати передбачені роботи щодо будівництва медичного центру за адресою: м. Дніпро, вул. Ленінградська, будинок 32, а ОСОБА_2, як замовник, прийняти та оплатити належним чином виконані роботи.

02.11.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Проектно-будівельною фірмою Домобуд-2003 (цедент) та позивачем (цесіонарій) укладено договір про відступлення права вимоги (цесії), за умовами якого позивач набув права вимоги, належне Товариству з обмеженою відповідальністю Проектно-будівельній фірмі Домобуд-2003 за Договором підряду № 06 від 23.01.2004 року.

Пунктом 3 Договору про відступлення права вимоги (цесії) визначено, що право вимоги, що відступається за Договором, оцінене у сумі 3 517 800,00 грн. та виникло на підставі Договору підряду № 06 від 23.01.2004 року.

Згідно з пунктом 4 Договору про відступлення права вимоги (цесії) Товариство з обмеженою відповідальністю Проектно-будівельна фірма Домобуд-2003 зобов'язано було передати позивачу документи, що підтверджують право вимоги до ОСОБА_2 протягом 1 (одного) місяця з дня підписання цього Договору.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 передав відповідачу, директорові Товариства з обмеженою відповідальністю Проектно-будівельної фірми Домобуд-2003 ОСОБА_3 грошові кошти за здійснену частину будівництва об'єкта за адресою: м. Дніпро, вул. Ленінградська, будинок 32.

Відповідно до статей 512, 514 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, у тому числі внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). При цьому до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, з аналізу зазначених норм Цивільного кодексу України судом встановлено, що за договором відступлення права вимоги (цесії) не припиняються первісні зобов'язання сторін, а відбувається заміна однієї із сторін первісного зобов'язання на певних, визначених таким договором умовах.

Статтею 627 Цивільного кодексу України визначено свободу сторін у виборі контрагента за договором та у визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Позивач з моменту підписання Договору відступлення права вимоги (цесії), виконував на свій ризик, власними силами, своїми матеріально-технічними засобами комплекс будівельних робіт із будівництва об'єкта за адресою: м. Дніпро, вул. Ленінградська, будинок 32.

ОСОБА_2 свої зобов'язання визначені пунктом 1.2. Договору підряду № 06 від 23.01.2004 року стосовно непереривності фінансування будівництва не виконував та взагалі не розраховувався позивачем після закінчення робіт по будівництву нерухомого майна.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких - відповідно до звичаїв ділового обороту.

Позивач належним чином виконав умови Договору підряду № 06 від 23.01.2004 року. Будівництво об'єкта нерухомості за адресою: м. Дніпро, вул. Ленінградська, будинок 32 - закінчено.

Судом встановлено, що згідно з даними інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта за адресою: м. Дніпро, вул. Ярослава Мудрого князя (вул. Ленінградська), буд. 32 - ОСОБА_2 18.02.2008 року зареєстрував право власності на незавершене будівництво літ. В-3 96 % готовності, ганки літ. в,в 1 , в 2 , приямки літ. в 4 , в 3 , вхід у підвал літ. в 5 .

03.08.2016 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 було укладено договір купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстровим номером № 6552.

На підставі вказаного договору купівлі-продажу від 03.08.2016 року № 6552, приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_6 відкрила розділ на об'єкт нерухомого майна - незавершене будівництво літ. В-3 96% за реєстраційним номером 989980112101, який було закрито 02.12.2016 року, відомості внесені в реєстр 07.12.2016 року державним реєстратором - приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_6

Після переоформлення ОСОБА_2 права власності на ОСОБА_4 та отримання на його ім'я Декларації про готовність до експлуатації об'єкта від 06.09.2016 року, на об'єкт нерухомого майна було проведено державну реєстрацію на підставі договору купівлі-продажу від 03.08.2016 року № 6552 та Декларації за ОСОБА_4.

Після чого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_6 було відкрито розділ на об'єкт нерухомого майна - багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями за адресою: м. Дніпро, вул. Ярослава Мудрого князя (вул. Ленінградська), будинок 32 за реєстраційним номером 1109199112101, який було закрито 22.12.2016 року на підставі виділу частки з об'єкта нерухомого майна, відомості внесені в реєстр 27.12.2016 року державним реєстратором - приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_6

05.04.2017 року ОСОБА_4 продав виділені з об'єкта нерухомості нежитлові приміщення № 208, 209 та 28.04.2017 року квартиру № 201.

Згідно з договором купівлі-продажу від 05.04.2017 року № 344, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_7, ОСОБА_4 продав нежитлове приміщення № 208, загальною площею 284,3 кв.м. за адресою: м. Дніпро, вул. Ярослава Мудрого князя (вул. Ленінградська), буд. 32.

Згідно з договором купівлі-продажу від 05.04.2017 року № 347, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_7, ОСОБА_4 продав нежитлове приміщення № 209, загальною площею 128,6 кв.м. за адресою: м. Дніпро, вул. Ярослава Мудрого князя (вул. Ленінградська), буд. 32.

Згідно з договором купівлі-продажу від 28.04.2017 року № 405, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_8, ОСОБА_4 продав квартиру № 201, загальною площею 79,3 кв.м., житловою площею 50,3 кв.м. за адресою: м. Дніпро, вул. Ярослава Мудрого князя (вул. Ленінградська), буд. 32.

Згідно з договором купівлі-продажу від 01.08.2017 року № 759, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_7., ОСОБА_4 продав квартиру № 202, загальною площею 109,8 кв.м., житловою площею 75,4 кв.м. за адресою: м. Дніпро, вул. Ярослава Мудрого князя (вул. Ленінградська), буд. 32.

Позивачем доведено наявність у нього права власності на спірне майно, що є предметом оспорюваного договору купівлі-продажу від 03.08.2016 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_4, що свідчить про правомірність його вимоги про визнання цього договору недійсним, оскільки ОСОБА_2 (продавець за оспорюваним договором від 03.08.2016 року), всупереч вимогам статті 658 Цивільного кодексу України, не будучи власником спірного мана, неправомірно уклав з ОСОБА_4 договір купівлі-продажу від 03.08.2016 року.

Згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними судам відповідно до статті 215 ЦК необхідно розмежовувати види недійсності правочинів: нікчемні правочини - якщо їх недійсність встановлена законом (частина перша статті 219, частина перша статті 220, частина перша статті 224 тощо), та оспорювані - якщо їх недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність на підставах, встановлених законом (частина друга статті 222, частина друга статті 223, частина перша статті 225 ЦК тощо).

У відповідності до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними згідно ст. ст.215 та 216 ЦК вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину. Таким чином, право позивача обрати такий спосіб захисту свого порушеного права як визнання недійсним правочину, стороною якого він не є, залежить від того, чи порушеного таким правочином його право. У випадку встановлення такого порушення, визнання правочину недійсним є способом захисту порушеного права позивача, котрий він може обирати на власний розсуд.

Виходячи з викладеного суд приходить до висновку, що позивачем обрано вірний спосіб захисту порушеного права, оскільки оскаржувані договори купівлі-продажу, що укладені ОСОБА_4 на користь третіх осіб безпосередньо стосуються прав та охоронюваних законом інтересів позивача, оскільки за спірними угодами було відчужене майно, яке, як вважає позивач, є його власністю.

Згідно зі статтею 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Частиною статті 331 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.

Статтею 321 Цивільного кодексу України визначено, що право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статтями 316, 317 Цивільного кодексу України визначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

В силу статті 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з частиною 3 статті 215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до частини першої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що визнання правочину недійсним є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, оскільки ОСОБА_2 не був власником спірних об'єктів нерухомого майна, а тому не міг бути їх продавцем, тобто у нього було відсутнє право розпоряджатися спірним майном.

Тому, зважаючи, що протиправні дії ОСОБА_2 щодо переоформлення права власності на ОСОБА_4 на підставі Декларації про готовність до експлуатації об'єкта від 06.09.2016 року та договору купівлі-продажу від 03.08.2016 року № 6552 не можуть створювати правомірних наслідків, а отже ОСОБА_4 не набув право власності на об'єкт нерухомого майна за адресою: м. Дніпро, вул. Ярослава Мудрого князя (вул. Ленінградська), будинок 32, а тому не міг відчужувати на користь третіх осіб нежитлові приміщення № 208, 209 та квартири № 201, № 202.

За таких обставин, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про визнання його замовником по Декларації про готовність до експлуатації об'єкта серії ДП № 142162500020 від 06.09.2016 року, визнання договорів купівлі-продажу нежитлових приміщень № 208, 209 та квартир № 201, № 202 недійсними та визнання за ним права власності на квартири та нежитлові приміщення нерухомого майна - за адресою м. Дніпро, вул. Ярослава Мудрого князя (вул. Ленінградська), будинок 32.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3,1011,15,37,60,88,169,197,209,21 2-215,224-226 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_9 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договорів купівлі-продажу недійсними та визнання права власності - задовольнити.

Визнати ОСОБА_1 (паспорт серії АК 516136, виданий Ц-Міським РВ КМУ Криворізького МУ УМВС України в Дніпропетровській області 13.04.1999 року, ідентифікаційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) замовником по Декларації про готовність до експлуатації об'єкта за адресою м. Дніпро, вул. Ярослава Мудрого князя (вул. Ленінградська), будинок 32, серії ДП № 142162500020 від 06.09.2016 року, видавник Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_4, від 03.08.2016 року, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстровим номером 6552.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення № 208, загальною площею 284,3 кв.м. за адресою: м. Дніпро, вул. Ярослава Мудрого князя (вул. Ленінградська), буд. 32 від 05.04.2017 року, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_7 за реєстровим номером № 344.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення № 209, загальною площею 128,6 кв.м. за адресою: м. Дніпро, вул. Ярослава Мудрого князя (вул. Ленінградська), буд. 32 від 05.04.2017 року, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_7 за реєстровим номером № 347.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири № 201, загальною площею 79,3 кв.м., житловою площею 50,3 кв.м. за адресою: м. Дніпро, вул. Ярослава Мудрого князя (вул. Ленінградська), буд. 32 від 28.04.2017 року, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_8 за реєстровим номером № 405.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири № 202 загальною площею 109,8 кв.м., житловою площею 75,4 кв.м. за адресою: м. Дніпро, вул. Ярослава Мудрого князя (вул. Ленінградська), буд. 32 від 01.08.2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_7., за реєстровим номером № 759.

Визнати за ОСОБА_1 (паспорт серії АК 516136, виданий Ц-Міським РВ КМУ Криворізького МУ УМВС України в Дніпропетровській області 13.04.1999 року, ідентифікаційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) право власності на нежитлове приміщення № 208, загальною площею 284,3 кв.м. за адресою: м. Дніпро, вул. Ярослава Мудрого князя (вул. Ленінградська), буд. 32.

Визнати за ОСОБА_1 (паспорт серії АК 516136, виданий Ц-Міським РВ КМУ Криворізького МУ УМВС України в Дніпропетровській області 13.04.1999 року, ідентифікаційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) право власності на нежитлове приміщення № 209, загальною площею 128,6 кв.м. за адресою: м. Дніпро, вул. Ярослава Мудрого князя (вул. Ленінградська), буд. 32.

Визнати за ОСОБА_1 (паспорт серії АК 516136, виданий Ц-Міським РВ КМУ Криворізького МУ УМВС України в Дніпропетровській області 13.04.1999 року, ідентифікаційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) право власності на квартиру № 201, загальною площею 79,3 кв.м., житловою площею 50,3 кв.м. за адресою: м. Дніпро, вул. Ярослава Мудрого князя (вул. Ленінградська), буд. 32.

Визнати за ОСОБА_1 (паспорт серії АК 516136, виданий Ц-Міським РВ КМУ Криворізького МУ УМВС України в Дніпропетровській області 13.04.1999 року, ідентифікаційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) право власності на квартиру № 207, загальною площею 70,5 кв.м., житловою площею 46,9 кв.м. за адресою: м. Дніпро, вул. Ярослава Мудрого князя (вул. Ленінградська), буд. 32.

Визнати за ОСОБА_1 (паспорт серії АК 516136, виданий Ц-Міським РВ КМУ Криворізького МУ УМВС України в Дніпропетровській області 13.04.1999 року, ідентифікаційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) право власності на квартиру № 206, загальною площею 59,5 кв.м., житловою площею 38, 5 кв.м. за адресою: м. Дніпро, вул. Ярослава Мудрого князя (вул. Ленінградська), буд. 32.

Визнати за ОСОБА_1 (паспорт серії АК 516136, виданий Ц-Міським РВ КМУ Криворізького МУ УМВС України в Дніпропетровській області 13.04.1999 року, ідентифікаційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) право власності на квартиру № 205, загальною площею 109,8 кв.м., житловою площею 75,4 кв.м. за адресою: м. Дніпро, вул. Ярослава Мудрого князя (вул. Ленінградська), буд. 32.

Визнати за ОСОБА_1 (паспорт серії АК 516136, виданий Ц-Міським РВ КМУ Криворізького МУ УМВС України в Дніпропетровській області 13.04.1999 року, ідентифікаційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) право власності на квартиру № 204, загальною площею 72,0 кв.м., житловою площею 46,9 кв.м. за адресою: м. Дніпро, вул. Ярослава Мудрого князя (вул. Ленінградська), буд. 32.

Визнати за ОСОБА_1 (паспорт серії АК 516136, виданий Ц-Міським РВ КМУ Криворізького МУ УМВС України в Дніпропетровській області 13.04.1999 року, ідентифікаційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) право власності на квартиру № 203, загальною площею 59,5 кв.м., житловою площею 38,5 кв.м. за адресою: м. Дніпро, вул. Ярослава Мудрого князя (вул. Ленінградська), буд. 32.

Визнати за ОСОБА_1 (паспорт серії АК 516136, виданий Ц-Міським РВ КМУ Криворізького МУ УМВС України в Дніпропетровській області 13.04.1999 року, ідентифікаційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) право власності на квартиру № 202, загальною площею 109,8 кв.м., житловою площею 75,4 кв.м. за адресою: м. Дніпро, вул. Ярослава Мудрого князя (вул. Ленінградська), буд. 32.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 8000 (вісім тисяч) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом

10 (десяти) днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга подається до апеляційного суду через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська.

Суддя Т.В. Шевцова