Ухвала

від 03.10.2017 по справі 755/11780/17

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/11780/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" жовтня 2017 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:

головуючої судді Астахової О.О.,

при секретарі Наумовій О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві подання головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Телявського Анатолія Миколайовича про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника ОСОБА_2 за межі України, заінтересована особа: Публічне акціонерне товариство Український будівельно-інвестиційний банк , -

в с т а н о в и в :

Головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень УДВС Головного територіального управління юстиції у Київській області Телявський А.М. звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Мотивуючи подання тим, що у Відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області на виконанні перебуває виконавче провадження №52037073 з примусового виконання виконавчого листа № 372/2183/15-ц, виданого 02.08.2016 року Обухівським районним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Український будівельно-інвестиційний банк заборгованості за договором факторингу № FV/U/05-0006 від 25.06.2014 року у розмірі 5 116 454 грн. 47 коп., а також судових витрат у розмірі 3654 грн., а всього 5 120 108 грн. 47 коп. Боржник ухиляється від виконання зобов'язань покладених на нього рішенням суду. Тому наявність у особи невиконаних зобов'язань, покладених на неї судовими рішеннями є підставою для обмеження її у праві виїзду за межі України.

У судовому засіданні державний виконавець подання підтримав та просив його задовольнити на підставі наданих суду матеріалів.

Додатково пояснив, що боржнику було відомо про наявність у нього боргових зобов'язань за рішенням суду та про те що відкрито виконавче провадження № 52037073 з примусового його виконання. Незважаючи на це, боржник вчинив дії спрямовані на ухилення від виконання рішення суду, а саме здійснив відчуження права власні об'єкта нерухомого майна, за рахунок примусової реалізації якого можливо б було звернути стягнення для виконання рішення суду та задоволення вимог стягувача, що вказує на ухилення боржника від виконання покладених рішенням суду зобов'язань. Транспортних засобів або іншого рухомого чи нерухомого майна, за рахунок якого можливо звернути стягнення боржник ОСОБА_2 не має, заробітну плату отримує мінімальну, самостійно виконати рішення суду відмовляється, на вимоги державного виконавця з явитися до відділу ДВС не реагує, що змушує звернутись з даним поданням до суду.

За правилами ч. 2 ст. 377-1 ЦПК України, суд негайно розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця, приватного виконавця.

Суд, заслухавши пояснення державного виконавця, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 02 серпня 2017 року відмовлено у задоволенні подання головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Телявського А.М. про тимчасове обмеження права виїзду ОСОБА_2 за межі України.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 19 вересня 2017 року ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 02 серпня 2017 року скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Як убачається із матеріалів справи , на виконанні у головного державного виконавця державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Телявського А.М. перебуває виконавче провадження № 52037073 з примусового виконання виконавчого листа № 372/2183/15-ц, виданого 02.08.2016 року Обухівським районним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Український будівельно-інвестиційний банк заборгованості за договором факторингу № FV/U/05-0006 від 25.06.2014 року у розмірі 5 116 454 грн. 47 коп., а також судових витрат у розмірі 3654 грн., а всього 5 120 108 грн. 47 коп. (а.с.11-12)

29 серпня 2016 року головним державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 52037073 та надано строк для самостійного виконання (а.с.14).

Факт отримання вказаної постанови про відкриття виконавчого провадження підтверджується належними і допустимими доказами, у розумінні ст. ст. 58,59 ЦПК України. (а.с. 17-19). Разом з тим, у строки встановлені державним виконавцем для самостійного виконання рішення суду, боржником не виконано, із заявами про продовження такого строку ОСОБА_2 також не звертався.

16.02.2017 року листом державного виконавця №953 та 07.04.2017 року листом №2442, на адресу: АДРЕСА_1 та на адресу АДРЕСА_2, направлено виклики боржнику з вимогою з'явитися до відділу щодо сплати боргу або надання пояснень про причину невиконання рішення суду, який було вручено. (а.с. 25-30). Однак у вказаний час боржник до відділу не з'явився про причини неявки не повідомив.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань, ОСОБА_2 являється власником ТОВ ПРЕТ-А-ПАТІ, ЄДРПОУ: 36184768 та керівником ТОВ Київське міське бюро технічної інвентаризації, ЄДРПОУ: 40524874. Проте, як убачається із пояснень державного виконавця, наданих у судовому засіданні, розмір заробітної плати ОСОБА_2 є мінімальним. (а.с. 55-62).

Відповідно до Інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 31.08.2016 року за боржником на праві власності було зареєстровано нерухоме майно, а саме: квартира АДРЕСА_2, загальною площею 125,8 кв.м., житлова площа 65,4 кв.м. (а.с. 20-24, 31-32).

18 квітня 2017 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Телявським А.М. винесено постанову про арешт майна боржника ОСОБА_2 та оголошення заборони на його відчуження, яка була направлена на адресу останнього. (а.с. 83).

05.05.2017 року ОСОБА_2 здійснив відчуження належної йому на праві власності квартири АДРЕСА_2 на підставі договору дарування квартири посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Биченко О.О. на дружину ОСОБА_4 (а.с. 232-233).

24 травня 2017 року державним виконавцем направлено до УП в Дніпровському районі ГУНП у м. Києві повідомлення про вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ст. 382 КК України (а.с. 106-111).

Примусове виконання рішень судів в Україні покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені у Законі України Про виконавче провадження .

За змістом п.19 ч.3 ст. 18 вказаного Закону державний виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно із ст. 13 Загальної декларації прав людини кожна людина має право вільно пересуватися й обирати собі місце проживання в межах будь-якої держави. Кожна людина має право залишати будь-яку країну, включаючи свою власну, і повертатися у свою країну.

Закон України Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.

Статтею 6 даного Закону встановлено вичерпний перелік підстав для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон, зокрема, коли громадянин України ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання зобов'язань.

Виходячи з викладеного, законом встановлено можливість тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов'язань, а при ухиленні боржника від їх виконання. Право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження права виїзду за межі України виникає винятково у випадку доведення фактів умисного ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов'язань.

Під ухиленням боржника від виконання зобов'язань, покладених рішенням суду, слід розуміти будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини.

Поряд з цим, про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків у виконавчому провадженні може свідчити невиконання ним своїх обов'язків, передбачених ч.5 ст. 19 Закону України Про виконавче провадження , зокрема, утримання від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; не допущення в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій; не подання протягом п'яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларації про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України; не повідомлення виконавця про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини; не з'явлення на вимогу виконавця , не надання пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

Як убачається із матеріалів справи вимоги державного виконавця про самостійне виконання рішення суду ОСОБА_2 не виконано. Факт вручення боржнику постанови про відкриття виконавчого провадження від 29 серпня 2016 року, постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 18 квітня 2017 року, а також отримання ним викликів до державного виконавця у виконавчому провадженні №52037073 підтверджуються належними і допустимими доказами. Проте, вимоги державного виконавця залишились не виконаними. Більше того, під час перебування на виконанні рішення суду про стягнення з боржника ОСОБА_2 боргу за судовим рішенням, останній здійснив відчуження належного йому на праві власності нерухомого майна.

Аналізуючи обставини справи у їх сукупності, суд знаходить доведеним ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків у виконавчому провадженні.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.

Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Вирішення судом питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України врегульовано статтею 377-1 ЦПК України.

Так, відповідно до ч.1 ст.377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

Таким чином, у разі ухилення від виконання судового рішення, діючим законодавством України передбачено можливість тимчасового обмеження особи у праві виїзду за межі України.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що державним виконавцем доведено належними і допустимим доказами факт ухилення боржника від виконання судового рішення, а тому суд вважає, що подання є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 129-1 Конституції України, ст.ст. 208 - 210, 293, 377-1 ЦПК України, ст.ст. 18-19 Закону України Про виконавче провадження , ст. 6 Закону України Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України , суд,

у х в а л и в :

Подання головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Телявського А.М. про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника ОСОБА_2 за межі України, заінтересована особа: Публічне акціонерне товариство Український будівельно-інвестиційний банк - задовольнити.

Встановити тимчасове обмеження громадянину України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 у праві виїзду за межі України до виконання ним зобов'язань покладених на нього рішенням Обухівського районного суду Київської області у цивільній справі №372/2183/15-ц щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Український будівельно-інвестиційний банк заборгованості за договором факторингу № FV/U/05-0006 від 25.06.2014 року у розмірі 5 116 454 грн. 47 коп., а також судових витрат у розмірі 3654 грн., а всього 5 120 108 (п'ять мільйонів сто двадцять тисяч сто вісім) грн. 47 коп.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду міста Києва протягом п'яти днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Дніпровський районний суд міста Києва. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: