Рішення

від 27.09.2017 по справі 910/11545/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.09.2017Справа №910/11545/17

За позовом: державного підприємства "ДЕРЖАВНИЙ АВТОТРАНСПОРТНИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ І ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ";

до: товариства з обмеженою відповідальністю "АРСЕНАЛ ТЕЛЕКОМБУД";

про: стягнення 50.059,28 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники:

позивача: Луференко В.М. - за довіреністю від 10.05.2017 № 22, Якименко В.П. - за довіреністю від 14.07.2017 № 27, Ліщишина О.В. - за довіреністю від 29.08.2017 № 33;

відповідача: Лисицька Ю.В. - за довіреністю від 12.06.2017 № б/н.

С У Т Ь С П О Р У:

Державне підприємство "ДЕРЖАВНИЙ АВТОТРАНСПОРТНИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ І ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ" звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "АРСЕНАЛ ТЕЛЕКОМБУД" про стягнення 50.059,28 грн.

Позивач свої позовні вимоги мотивує тим, що останній, згідно домовленостей із відповідачем про укладення між останніми договору про відшкодування витрат на забезпечення виконання технічного переоснащення споруди шляхом влаштування додаткової теплоізоляції поверхні торцевої стіни інженерно-лабораторного комплексу, що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, буд. 57, уклав договір підряду з товариством з обмеженою відповідальністю "ПЛУТОН-С", які в подальшому були виконані останнім. Проте, відповідач, незважаючи на направлені на адресу позивача гарантійні листи про відшкодування суми виконаних робіт на користь позивача, не здійснив оплату за виконані роботи, що призвело до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 50.059,28 грн., з яких: 27.595,28 грн. - основна заборгованість, 2.091,20 грн. - 3 % річних та 20.372,80 грн. - інфляційні втрати.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.07.2017 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 910/11545/17. Розгляд справи призначено на 04.09.2017.

Відповідач скориставшись правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, надав до суду відзив, яким позов відхилив повністю з урахуванням того, що відповідач не є підвідомчою організацією, відтак на останнього не поширюється доручення першого заступника міністра інфраструктури України, а твердження позивача про домовленість між сторонами спору про укладення між останніми договору підряду не підтверджено жодними доказами. Крім того, надання листа позивачу не є умовою договору і тому його не можна вважати дією, вчиненою на виконання умов договору, оскільки в направленому на адресу позивача листі відповідач не визнав заборгованість, не гарантував оплату, а погодився компенсувати витрати позивача після укладення договору реструктуризації, який укладений не був.

Господарський суд міста Києва, в порядку передбаченому ст.ст. 69, 77 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою від 04.09.2017 продовжив строк вирішення спору та оголосив перерву до 20.09.2017

До господарського суду надійшли додаткові пояснення представника позивача, в яких останній вказав про те, що причиною проведення робіт, окрім доручення першого заступника міністра інфраструктури, були неодноразові звернення відповідача до позивача щодо дотримання температурного режиму в службових приміщеннях. Також позивач вказав на наявність неукладеного між сторонами спору проекту договору про відшкодування позивачем витрат на забезпечення виконання технічного переоснащення споруди шляхом влаштування додаткової теплоізоляції поверхні торцевої стіни інженерно-лабораторного комплексу, що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 57 відповідачем від 09.09.2014 № К-.

В судовому засіданні 20.09.2017 оголошено перерву до 27.09.2017.

Представник відповідача подав до суду доповнення до відзиву відповідно до яких вказав про те, що насправді відповідач неодноразово зазначав про низьку температуру у належному йому приміщенні протягом опалювального періоду, однак участь відповідача у нарадах свідчить виключно про обізнаність відповідача із намірами позивача провести роботи з утеплення фасаду та не свідчать про ініціативу, згоду або бажання відповідача проводити вказані роботи та укладати відповідну угоду про участь у фінансуванні.

В судовому засіданні 27.09.2017 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши доводи повноважних представників сторін по суті спору та дослідивши наявні у матеріалах даної справи докази, господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В :

Державне підприємство "ДЕРЖАВНИЙ АВТОТРАНСПОРТНИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ І ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ" (далі - позивач) та товариство з обмеженою відповідальністю "АРСЕНАЛ ТЕЛЕКОМБУД" (далі - відповідач) є співвласниками нежитлових приміщень в інженерно-лабораторному корпусі, що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, буд. 57.

На виконання усних домовленостей, досягнутих між відповідачем та позивачем, останнім, як замовником та товариством з обмеженою відповідальністю "ПЛУТОН-С", як підрядником, був укладений договір підряду від 01.09.2014 № 129 (далі - Договір підряду), відповідно до предмету якого позивач доручає, а підрядник зобов'язується на власний ризик виконати технічне переоснащення споруди шляхом влаштування додаткової теплоізоляції поверхні торцевої стіни інженерно-лабораторного комплексу, що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, буд. 57.

Позивач, листом від 09.09.2014 № 3.47.01-05/1039 направив відповідач проект договору на відшкодування витрат на забезпечення виконання технічного переоснащення споруди шляхом влаштування додаткової теплоізоляції поверхні торцевої стіни інженерно-лабораторного комплексу, що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, буд. 57 від 09.09.2014 № -К (далі - Договір про відшкодування витрат), відповідно до п. 2.2 якого, розмір витрат, що підлягає відшкодуванню позивачу відповідачем становить 27.719,92 грн. Крім того, пунктом 2.4 Договору про відшкодування витрат, зокрема, визначено, що оплата здійснюється після виконання робіт за Договором з відстрочкою платежів до 31.12.2014.

Проте відповідач, отримавши проект Договору про відшкодування витрат не здійснив його підписання, в свою чергу, направив на адресу позивача лист від 10.09.2014, підписаний генеральним директором відповідача, в якому останній вказав, що не заперечує щодо відшкодування вартості робіт за Договором після проведення таких робіт з відстрочкою платежу до 31.12.2014.

Так між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю "ПЛУТОН-С" підписано акт виконаних будівельних робіт від 17.10.2014 № 7/1 за Договором та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати від 17.10.2014, які наявні в матеріалах справи у вигляді засвідчених копій.

В подальшому позивачем направлено на адресу відповідача рахунок від 30.12.2014 № 513 на суму 27.595,28 грн.

Проте, на неодноразові звернення позивача оплатити вказаний рахунок відповідачем не здійснено відшкодування суми виконаних товариством з обмеженою відповідальністю "ПЛУТОН-С" за Договором в розмірі 27.595,28 грн., а також не підписано з позивачем Договору на відшкодування витрат.

Спір між сторонами судового процесу виник внаслідок того, що відповідачем, незважаючи на направлені на адресу позивача гарантійні листи про відшкодування суми виконаних робіт на користь позивача, не здійснено оплату за виконані товариством з обмеженою відповідальністю "ПЛУТОН-С" роботи за Договором, що призвело до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 50.059,28 грн., з яких: 27.595,28 грн. - основна заборгованість, 2.091,20 грн. - 3 % річних та 20.372,80 грн. - інфляційні втрати.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю з урахуванням такого.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Положенням статті 205 Цивільного кодексу України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (ст. 181 Господарського кодексу України).

Статтею 638 Цивільного кодексу України та частиною 2 статті 180 Господарського кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Надсилання проекту договору про відшкодування витрат та гарантування відповідачем такої оплати із визначенням суми оплати та строків оплати свідчить про виникнення між сторонами спору договірних правовідносин з відшкодування витрат на утримання та збереження спільного майна (ст. 360 Цивільного кодексу України).

Приписами статті 360 Цивільного кодексу України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Таким чином, вартість неоплачених відповідачем робіт складає 27.595,28 грн.

Суд відзначає, жодного підтвердження щодо факту погашення відповідачем заборгованості перед позивачем в розмірі 27.595,28 грн., сторонами судового процесу до суду не подано.

Відтак суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача суми основної заборгованості у розмірі 27.595,28 грн. підлягає задоволенню повністю.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

А тому, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % річних та інфляційних втрат є законними та обґрунтованими.

Надані позивачем розрахунки 3 % річних та інфляційних втрат є арифметично вірними, а тому вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат у розмірі 20.372,80 грн. та 3 % річних у розмірі 2.091,20 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Заперечення відповідача подані до суду в письмових поясненнях судом відхилені з огляду на наступне:

- ініціатором проведення робіт за Договором був саме позивач, про що свідчать наявні в матеріалах справи листи, в яких останній вказує на незадовільний температурний режим у нежитловому приміщенні;

- у листі позивача від 10.09.2014, останній не заперечував щодо відшкодування вартості робіт за Договором після проведення таких робіт з відстрочкою платежу до 31.12.2014. Вказана відстрочка платежу також була закріплена у п. 2.4 Договору про відшкодування витрат, який відповідач підписувати відмовився;

- відповідачем не подано до суду жодного належного та допустимого доказу, який підтверджує поважність причин несплати суми, що підлягає відшкодуванню позивачу за виконані товариством з обмеженою відповідальністю "ПЛУТОН-С" роботи за Договором підряду.

Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 44, 49 та статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "АРСЕНАЛ ТЕЛЕКОМБУД" (03113, м. Київ, просп. Перемоги, буд. 57; ідентифікаційний код 33740069) на користь державного підприємства "ДЕРЖАВНИЙ АВТОТРАНСПОРТНИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ І ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ" (03113, м. Київ, просп. Перемоги, буд. 57; ідентифікаційний код 01527695) основну заборгованість в сумі 27.595 (двадцять сім тисяч п'ятсот дев'яносто п'ять) грн. 28 коп.; 3 % річних в сумі 2.091 (дві тисячі дев'яносто одна) грн. 20 коп.; інфляційні втрати в сумі 20.372 (двадцять тисяч триста сімдесят дві) грн. 80 коп.; витрати по сплаті судового збору в сумі 1.600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 05 жовтня 2017 року

Суддя С.В. Балац