Постанова

від 04.10.2017 по справі 924/612/17

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2017 року Справа № 924/612/17

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Філіпова Т.Л. , суддя Василишин А.Р.

при секретарі судового засідання Максютинська Д.В

за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 02-15-1683, від 27.11.2015р.)

відповідача: ОСОБА_2 (довіреність № 30, від 24.07.2017р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача на рішення господарського суду Хмельницької області від 08.08.17 р. у справі № 924/612/17 (Суддя Гладюк Ю.В)

за позовом Хмельницької міської ради, м. Хмельницький

до товариства з обмеженою відповідальністю фірма"Вісла", м. Хмельницький

про стягнення 264 526,50 грн.

ВСТАНОВИВ :

Хмельницька міська рада, м. Хмельницький (надалі - Позивач) звернулася з позовною заявою (а.с 2- 7) до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма"Вісла", м. Хмельницький (надалі - Відповідач) про стягнення 264 526,50 грн. збитків.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 08 серпня 2017 року (а.с. 61-63) позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма"Вісла" на користь Хмельницької міської ради 264 526, 50 грн. збитків.

Досліджуючи обставини справи, суд першої інстанції керуючись ст. 6 Закону "Про оренду землі" дійшов висновку про порушення Відповідачем права користування земельною ділянкою, при цьому зазначив, що використовуючи землю без належних правовстановлюючих документів, відповідач порушив право позивача на отримання прибутку, який він міг би отримати, за умови оформлення відповідачем права користування., а тому останній має право на відшкодування збитків відповідно до ч. 1 ст.22 ЦК та ст. 156 ЗК.

Щодо строку позовної давності, суд першої інстанції вважає обгрунтованим визначення Позивачем розрахункового періоду роками, враховуючи норми ст. 252 Цивільного кодексу України , ст. ст. 285-288 Податкового кодексу України, а тому прийшов до висновку, що строк позовної давності не пропущено.

Не погоджуючись із винесеним рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Вісла" звернулося з апеляційною скаргою (а.с. 73-74) до Рівненського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення господарського суду Хмельницької області від 08 серпня 2017 року у даній справі скасувати в частині задоволення позовних вимог Хмельницької міської ради про стягння збитків у розмірі 32 916,65 грн. та в цій частині прийняти нове рішення, яким відмовити Хмельницькій міській раді в задоволенні позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Вісла" про стягнення збитків у розмірі 32 916,65 грн., в іншій частині рішення залишити без змін.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 30 серпня 2017 року апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд скарги призначено на 04 жовтня 2017 року на 10:30 год.

21.09.2017 на електронну адресу Рівненського апеляційного господарського суду надійшло клопотання Відповідача про забезпечення участі у судовому засіданні в режимі відео конференції в господарському суді Хмельницької області.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 21.09.2017р. задоволено клопотання відповідача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції

22.09.2017 на адресу Рівненського апеляційного господарського суду надійшли заперечення на апеляційну скаргу від Хмельницької міської ради, в якому останній зазначає, що погоджується із рішенням суду першої інстанції , просить його залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Вісла - без задоволення .

В судовому засіданні від 04.10.2017р. представник відповідача - ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі. Зазначає, що відповідно до ч.4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив строку позовної давності, про застосування якої заявлено у спорі, є підставою для відмови у позові.

Крім того, представник відповідача пояснив, що Позивачу було відомо, що договір оренди на земельні ділянки між Хмельницькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма Вісла з 14.12.2011р. по сьогоднішній день не укладено, а з огляду на те, що збитки від "неукладання" договору оренди є тримаючим правопорушенням, то стягнути їх Позивач може тільки в межах 3-річного строку позовної давності.

Апелянт не погоджується з висновками суду першої інстанції, що Позивачем не порушено строк позовної давності, та застосуванням ст. ст. 285-288 Податкового кодексу, вважає, що у даному спорі застосування ПКУ є неправомірним.

Представник позивача - ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечила доводи надані представником відповідача, погоджується з рішенням суду першої інстанції, що використовуючи землю без належних правовстановлюючих документів Відповідач порушив право позивача на отримання прибутку, який він міг би отримати, за умови оформлення Відповідачем права користування. Зазначає, що судом правомірно звернуто увагу на те, що відсутні позовні підстави обраховувати строк місяцями, тобто в даному випадку предметом позову є стягнення збитків, прострочення за 2014р. слід визначати датою 1 січня 2015 року. Відповідно сплив строку позовної давності за 2014р. відбудеться 1 січня 2018 року.

Відповідно до ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованність рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи та обставини на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, заслухавши пояснення представників сторін колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - частковому скасуванню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи Відповідач є власником окремого індивідуального визначеного об'єкту нерухомості - нежитлового приміщення, а саме: авторемонтної майстерні №2, площею 3507,6 м.кв., кузні площею 34,5 м.кв., туалету площею 4,3 м. кв., насосної площею 7м. кв по вулиці Вінницьке шосе, 12/1А.

Рішенням Хмельницької міської ради № 41 від 14.12.2011р. надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 7897 м.кв. по вул. Вінницьке шосе, 12/1А.

Листом від 28.12.2010р. Управління земельних ресурсів та земельної реформи Департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів Хмельницької міської ради звернулось з проханням до Товариство з обмеженою відповідальністю фірма"Вісла", м. Хмельницький про надання інформації по сплаті орендної плати/земельного податку.

22.12.2016р. Управлінням земельних ресурсів та земельної реформи Департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів Хмельницької міської ради складено акт обстеження земельної ділянки по вул. Вінницьке шосе, 12/1А., яким встановлено, земельна ділянка по вул. Вінницьке шосе, 12/1А огороджена парканом, площа ділянки 7897 м.кв.

Департамент архітектури, містобудування та земельних ресурсів Хмельницької міської ради 19.01.2017р. повідомив відповідача листом №1202/02-0115 про те, що 27.01.2017р. о 10:30 год. відбудеться засідання комісії для визначення збитків власникам землі та землекористувачам за використання земельної ділянки без оформлених документів площею 7897 м.кв. по вул. Вінницьке шосе, 12/1А.

30.01.2017р. комісією для визначення збитків власникам землі та землекористувачам, яка діє на підставі рішення Хмельницької міської ради від 26.07.2012р. №657, складено акт визначення розміру збитків, згідно якого нормативно-грошова оцінка земельної ділянки площею 7897 м.кв. за адресою: м. Хмельницький, вул. Вінницьке шосе, 12/1А., яка використовується Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма Вісла без правовстановлюючих документів на землекористування нормативно грошова оцінка за 1 м 2 становить 2014 - 453,00 грн., на 2015р. - 567,00 грн., на 2016р. - 810,00 грн.. Період використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів з 01.01.2014р. по 31.12.2016р. Комісією визначено розмір збитків заподіяних територіальній громаді в сумі 264 526,50 грн., враховуючи підпункт 1 п. 5 ст. 288 Податкового кодексу України.

Предметом спору у даній справі є вимога Позивача стягнути з Відповідача 264 526,50грн. збитків, завданих використання земельної ділянки по вул. Вінницьке шосе, 12/1А. у м. Хмельницьку без правовстановлюючих документів.

Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи в ії сукупності, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 3.8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011р. "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" при вирішенні спорів за позовами органів державної влади або місцевого самоврядування про стягнення з особи, яка набула у власність житловий будинок, будівлю або споруду і не переоформила право користування земельною ділянкою, шкоди у вигляді упущеної вигоди (зокрема у розмірі неодержаної плати за оренду земельної ділянки), господарські суди, крім спеціальних норм, повинні брати до уваги загальні положення ст. 22 ЦК України, ч. 2 ст. 224 ГК України. Для застосування такого заходу відповідальності слід встановлювати наявність у діях відповідача усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками і вини).

Відповідно до п. 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011р. "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" господарським судам необхідно досліджувати, чи передбачено спеціальним законом отримання правовстановлюючих документів на земельну ділянку для розміщення певних об'єктів, причини відсутності таких документів у особи, що використовує земельну ділянку, наявність у особи права на отримання земельної ділянки у власність чи в користування, вжиття нею заходів до оформлення права на земельну ділянку тощо.

Пунктом 3.4 даної постанови визначено, що у разі встановлення факту правомірного набуття особою права на нерухоме майно за наявності у попереднього власника належно оформленого права на земельну ділянку, на якій воно розміщене, необхідно враховувати, що така особа набула права на відповідну земельну ділянку. З виникненням прав власності на будівлю чи споруду у юридичної особи виникає право одержати земельну ділянку в користування, а розглянути таке питання та прийняти відповідне рішення в строки, встановлені законом, зобов'язаний відповідний повноважний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування.

Статтею 206 ЗК України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

За змістом положень ст. ст. 122, 123 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Аналогічна норма закріплена у ст. 16 Закону України "Про оренду землі".

Статтями 152, 156, 157 ЗК України установлено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок, зокрема, неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 3 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993р. №284, відшкодуванню підлягають збитки власників землі та землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані.

За змістом положень ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Зазначена норма кореспондується з положеннями ст. 224 ГК України, якою встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначено у ст. 1166 ЦК України, згідно з якою майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи та збитками, вини.

Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє особу від відповідальності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована, як правопорушення.

В процесі апеляційного розгляду судом встановлено , що Відповідач є власником об'єктів нерухомості, а саме: авторемонтної майстерні № 2 площею 3507, 6 м. кв., кузні площею 34, 5 м. кв., туалету площею 4, 3 м. кв., насосної площею 7 м. кв., які знаходяться за адресою вул. Вінницьке шосе, 12 /1А. Вказане підтверджується інформацією з ДР речових прав № 84708306. Реєстрація прав власності на дані об'єкти за відповідачем здійснена 2 листопада 2009 року.

Дані об'єкти перебувають на земельній ділянці, яка перебуває у користуванні територіальної громади міста, на яку за рішенням міської ради від 14.12.11 № 41 надано відповідачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою відносно відведення вказаної землі для обслуговування придбаних відповідачем об'єктів.

Надавши дозвіл на виготовлення проекту землеустрою, позивач має намір передати землю в користування відповідачу на умовах оренди. За ст. 206 ЗК використання землі в Україні є платним. Плата за землю це обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності ( ст. 14 Податкового кодексу).

За ст. ст. 125, 126 ЗК право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

За ст. 6 закону „Про оренду землі» орендар набуває права оренди на землю на підставі договору.

Таким чином, право користування земельною ділянкою по вул. Вінницьке шосе, 12 /1А може бути реалізоване відповідачем лише після належного документального оформлення цього права. Наявність договору оренди є умовою виконання відповідачем свого обов'язку внесення плати за користування землею. Фактичне ж користування землею, без правовстановлюючих документів позбавляє можливості позивача отримати передбачений законом дохід.

Використання землі відповідачем по вул. Вінницьке шосе, 12/1А в м. Хмельницький підтверджується актом визначення розміру збитків від 30 січня 2017 року, де прямо про це вказано, а також актом обстеження земельної ділянки від 22 грудня 2016 року, де вказано, що земля огорожена парканом і використовується для обслуговування придбаних відповідачем об'єктів. Даними документами підтверджується також використання даної землі без правовстановлюючих документів. Зокрема у акті від 30 січня 2017 року вказано, що земельна ділянка використовується відповідачем без правовстановлюючих документів на землекористування. В акті від 22.12.16 вказано - обстеження землі проведено у зв'язку з необхідністю нарахування збитків за використання земельних ділянок без правовстановлюючих документів.

Зазначені акти не оскаржувались, а тому приймаються судом як доказ у справі.

За таких обставин, використовуючи землю без належних правовстановлюючих документів відповідач порушив право позивача на отримання прибутку, який він міг би отримати, за умови оформлення відповідачем права користування. Доходи ж, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене визначені п. 2 ч. 2 ст. 22 ЦК як збитки.

Таким чином, внаслідок того, що відповідач не оформив право користування землею, позивач не отримав прибутку від оренди, свідчить про нанесення йому збитків неправомірними діями (фактичне користування земельною ділянкою без правоустановчих документів) та бездіяльністю ( не оформлення права користування землею та відповідне не внесення орендної плати) відповідача.

Отже, дослідивши матеріали та обставини справи, суд дійшов висновку про наявність чотирьох елементів збитків: наявність шкоди - підтверджена актом від 30.01.17; протиправність поведінки - шкода завдана внаслідок не оформлення відповідачем правовстановлюючих документів; вина - відповідач знав, що користування землею буде правомірним лише після оформлення; причинний зв'язок - саме через неправомірні дії відповідача виникла шкода.

Щодо періоду, за який здійсненно розрахунок шкоди колегія суддів зазначає наступне.

Відповідачем було подано заяву про застосування строків позовної давності у даній справі згідно якої, Відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог Хмельницької міської ради в частині стягнення 32 916,65 грн. збитків за період з 01.01.2014р.по 02.07.2014р.

Відповідно до ст. ст. 256, 257 Цивільного колексу України ,позовна давність - це строк у межах якого особа може звернутися до суду з вимогами про захист свого цивільного права та інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідалася про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно позовних вимог Хмельницька міська рада просила стягнути збитки у розмірі 264 526,50 грн. за використання земельної ділянки площею 0,7897 га за період з 01.01.2014р. по 31.12.2016р.

Проте Позивач звернувся до суду з позовною заявою 03.07.2017 року (Вх.№ 05-08/1415/17), отже з огляду на норми ст. ст. 256, 257, 261 ЦК України до стягнення підлягають збитки за період з 03.07.2014 по 03.07.2016.

Згідно ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Підсумовуючи вищевказані висновки колегія суддів зазначає, що стягнення збитків Позивачем не підлягають до задоволення в частині за період з 01.01.2014 р. по 02.07.2014р .у сумі 32 916,65 грн. (за земельну ділянку площею 4618 кв.м. в сумі 10516,04 грн.; за земельну ділянку площею 3279 кв.м. в сумі 22400,61 грн.)

Крім того, колегія суддів проаналізувавши обставини справи та норми законодавства, вважає висновок суду щодо обчислення строку роками, виходячи з вимог ст. 285 ПК України помилковим, оскільки даною встановлено базовий податковий (звітний) період для плати за землю, яким є календарний рік.

Разом з тим порядок сплати визначений п. 287.3. ст. 287 Податкового кодексу України, згідно якого податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю , щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.09.2011 року у справі ВАТ "Нафтова компанія " Юкос" проти Росії ", та у рішенні від 22.10.1996 року у справі "Стаббінс та інші проти Сполученого Королівства" зазначено, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав- учасників Конвенції, виконує кілька завдань , в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповним через сплив часу.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення", рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору (п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6).

Європейський суд з прав людини зазначає, що навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов'язаний мотивувати свої дії та рішення (див. рішення Суду у справі Олюджіч проти Хорватії, № 22330/05, від 05.02.2009).

Згідно з практикою Європейського суду, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов'язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи.

З урахуванням викладеного вище, розглянувши доводи апеляційної скарги, обставини справи в їх сукупності, перевіривши матеріали і дослідивши наявні докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, перевірки законності та обґрунтованості рішення у повному обсязі, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню із скасуванням рішення суду в частині стягнення 32 916,65 грн. .

Витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вісла" м. Хмельницький на рішення Господарського суду Хмельницької області від 08.08.17 у справі № 924/612/17 задовольнити.

Рішення Господарського суду Хмельницької області від 08.08.17 у справі № 924/612/17 скасувати частково в частині стягнення збитків у розмірі 32916,65 грн.

В цій частині в позові відмовити. У зв'язку з цим викласти резолютивну частину рішення в наступній редакції:

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Вісла", (м. Хмельницький, Вінницьке шосе, 12 / 1 А, код 23841966) на користь Хмельницької міської ради (м. Хмельницький, вул. Гагаріна, 3, код 33332218) 231 609,85 грн. збитків та 3 474,15 грн. судового збору.

Стягнути з Хмельницької міської ради (м. Хмельницький, вул. Гагаріна, 3, код 33332218) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Вісла" (м. Хмельницький, Вінницьке шосе, 12 / 1 А, код 23841966) 4 363,69 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Господарському суду Хмельницької області видати накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу №924/612/17 повернути господарському суду Хмельницької області.

Головуючий суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Василишин А.Р.